Ухвала суду № 42271642, 13.01.2015, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 1407/2-16/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання Фінько О.П.

за участю представника Державної виконавчої служби України ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за скаргою публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль» на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження ,

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2014 року представник скаржника ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» звернувся до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця ВПВР ДВС України стосовно винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа, що був виданий Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області 20.09.2011 року по справі № 1407/2-16/2011 про стягнення на користь ПАТ ОСОБА_2 банк Аваль заборгованості в загальній сумі 10086868,93 грн. з ОСОБА_3.

В обґрунтування скарги зазначив, що 25.11.2014 року стягувач отримав постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.11.2014 року № 45520392, яка була вмотивована тим, що стягувач пропустив строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання, який закінчився 16.08.2012 року.

Посилаючись на те, що дії ВПВР ДВС порушують вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а також порушують права та інтереси стягувача, представник скаржника просив скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.11.2014 року винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № 45520392 щодо виконання виконавчого листа виданого Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області 20.09.2011 року по справі № 1407/2-16/2011 р. про стягнення на користь ПАТ ОСОБА_2 банк аваль заборгованості в загальній сумі 10086868,93 з ОСОБА_3.

В судове засідання представник скаржника ПАТ «ОСОБА_2 Аваль» не з`явився, на адресу суду направив заяву, в якій просив слухати справу у відсутності представника, вимоги що були викладені у скарзі підтримав у повному обсязі.

Представник субєкта оскарження ВПВР ДВС України в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, зазначив, що дії державного виконавця повністю відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження.

Боржник ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, судом належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, оглянувши матеріали виконавчого провадження, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що 14.11.2014 року ПАТ ОСОБА_2 банк Аваль направило до відділу примусового виконання рішень ДВС України до виконання виконавчий лист виданий Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області 20.09.2011 року по справі № 1407/2-16/2011 року про стягнення на користь ПАТ ОСОБА_2 банк Аваль заборгованості в загальній сумі 10086868,93 грн. з ОСОБА_3.

19.11.2014 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Вказана постанова було вмотивована тим, що кінцевий строк пред'явлення виконавчого документа до виконання минув 16.08.2012 року, тому на підставі ст.26 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з пропуском встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Вказаний строк розраховується з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні було встановлено, що виконавчий лист № 1407/2-16/2011 було видано Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області 20.09.2011 року та строк пред'явлення його до виконання визначено до 16.08.2012 року. Однак на виконавчому листі міститься відмітка відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Миколаївській області про те, що виконавчий лист повернуто стягувачу 18.06.2014 року згідно п.3,7 ст.47 Закону України Про виконавче провадження, а саме в зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення. Про вказане також свідчить Постанова від 18.06.2014 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, яка була винесена головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області.

Відповідно до ст.23 Закону України Про виконавче провадження строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Таким чином у відповідності до ст.23 Закону України Про виконавче провадження строк на пред'явлення виконавчого документу було перервано, і строк на його пред'явлення розпочався з 18.06.2014 року, а тому не був пропущений на день подання заяви про відкриття виконавчого провадження 14 листопада 2014 року до відділу ПВР ДВС України.

Згідно ст.11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Нездійснення посадовою особою (державним виконавцем) своїх обов'язків, покладених на неї законом, не повинно будь-яким чином призводити до порушення чи обмеження прав суб'єктів права на оскарження її незаконних дій.

Перш за все при розгляді скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця суд має враховувати те, що принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у статті 14 ЦПК визначені ознаки обов'язковості судових рішень. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобовязує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

За встановлених обставин суд приходить до переконання, що скарга підлягає задоволенню, а порушені права ПАТ «ОСОБА_2 банк Аваль відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України підлягають поновленню шляхом визнання постанови головного державного виконавця неправомірною, скасування оскаржуваної постанови.

Керуючись ст..ст. 383-389 ЦПК України, ст..19 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Скаргу публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль на постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження , задовольнити.

Визнати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 19.11.2014 року винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № 45520392 щодо виконання виконавчого листа виданого Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області 20.09.2011 року по справі № 1407/2-16/2011 р. про стягнення на користь ПАТ ОСОБА_2 банк аваль заборгованості в загальній сумі 10086868,93 з ОСОБА_3 - неправомірною та скасувати зазначену постанову.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя: М.М. Ротар