ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
11 грудня 2014 рокусправа № 811/2349/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,
суддів: Дадим Ю.М. Кругового О.О. ,
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року
у справі № 811/2349/13-а
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІ Знаменський елеватор»
до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «АСТІ Знаменський елеватор» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 липня 2013 року № 0000332200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 99206,66 грн. та № 0000322200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50972,35 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Знам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
У письмових запереченнях представник товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІ Знаменський елеватор» просить апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення, постанову без змін.
У судовому засіданні представник товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІ Знаменський елеватор» заперечує проти задоволення апеляційної скарги.
Представник Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби проведено позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІ Знаменський елеватор» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства за періоди з 01 квітня 2012 року по 30 червня 2012 року щодо взаємовідносин з приватним підприємством «Експрес Хелп», з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2012 року щодо взаємовідносин з приватним підприємством «Проф-Буд-Тех», за результатами якої складено акт від 20 червня 2013 року за № 118/22/33603800.
Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, частин 1, 2 статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2012 року в розмірі 40777,88 грн.; пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 79365,33 грн.
При цьому, позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на висновках Актів перевірок приватного підприємства «Експрес Хелп» та приватного підприємства «Проф-Буд-Тех».
На підставі акту перевірки від 20 червня 2013 року Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби прийняті податкові повідомлення-рішення від 09 липня 2013 року № 0000332200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 99206,66 грн., в тому числі 79365,33 грн. основного платежу та 19841,33 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000322200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 50972,35 грн., в тому числі 40777,88 грн. основного платежу та 10194,47 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між приватним підприємством «Проф-Буд-Тех» та товариством з обмеженою відповідальністю «АСТІ Знаменський елеватор» укладені договори про виконання робіт від 11 червня 2012 року № 11/06-12, від 12 червня 2012 року № 12/06-12, 16 липня 2012 року № 16/07-12 за умовами яких контрагентом виконано ремонтні роботи (покрівлі складів, робочої вежі, підготовка палубки, приймання та улаштування бетону під дверними отворами зерноскладу, виготовлення та встановлення воріт в зерноскладі, облаштування фронтону зерноскладу). Виконання умов договорів підтверджується, зокрема, податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), довідками про вартість виконаних робіт.
Крім того, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27 липня 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю «АСТІ Знаменський елеватор» для здійснення господарської діяльності має у власності нежитлові приміщення та обладнання відповідно до переліку.
Судом першої інстанції встановлено, що саме ці приміщення ремонтувались за зазначеними договорами.
Між приватним підприємством «Експрес Хелп» та позивачем укладений договір від 11 травня 2012 року № 11/05-4, за умовами якого контрагентом здійснено фумігацію соняшника. На підтвердження отримання та оплати послуг позивачем надано акт виконаних робіт, податкова накладна, виписку з банку. Також, позивачем надані письмові докази на підтвердження наявності у нього можливості переробки та зберігання зазначеної продукції.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому, підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, до складу витрат підприємств можуть бути включені лише витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що відображають реальність господарської операції.
Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «АСТІ Знаменський елеватор» надано первинні документи, якими оформлені господарські операції та дійсно підтверджуються реальність вчинених правочинів з контрагентами, що відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України (в тому числі договори, податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Крім того, надані позивачу послуги використані ним у власній господарській діяльності.
Таким чином, позивачем задекларовано податковий кредит у порядку та у розмірі, передбаченому нормами чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «АСТІ Знаменський елеватор».
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: О.О. Круговий
Судове рішення № 42265034, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 872/17710/13. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: