Ухвала суду № 42265033, 16.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 грудня 2014 рокусправа № 804/16827/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

позивача: - Семченко В. В. (дов. від 06.02.2012 р.)

відповідача: - Волошин А. А. (дов. від 14.03.2014 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року

у справі № 804/16827/13-а

за позовом приватного підприємства «Полюс»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області

про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Полюс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки ПП «Полюс», в результаті якої було складено акт №1170/224/32350538 від 10.04.2013 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП «Полюс» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо виключення (коригування), на підставі акту №1170/224/32350538 від 10.04.2013 з електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та інших електронних баз даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПП «Полюс» у податкових деклараціях за період квітень 2011 року по травень 2012 року;

- зобов'язати відповідача відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ПП «Полюс», зазначених останнім в податкових деклараціях за період з березня 2011 року по травень 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушеннями порядку проведення перевірки: по-перше, відповідачем неправильно визначено підставу для проведення перевірки позивача, оскільки на момент її проведення останній не перебував у процесі банкрутства, по-друге позивач не отримував жодних повідомлень та наказів про проведення перевірки, що є порушенням ст.ст.42, 79 Податкового кодексу України. Акти перевірок контрагентів позивача не можуть бути доказами порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки такі акти були прийняті в порушення норм чинного законодавства України. Також, позивач зазначає, що правочини з його контрагентами не є нікчемними, не суперечать інтересам держави та суспільства, не порушують конституційні права та свободи людини і громадянина, не визнані недійсними в судовому порядку, а відтак визнання їх нікчемними та проведення на цій підставі коригування показників податкової звітності позивача без винесення податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2014 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо виключення (коригування) на підставі акту №1170/224/32350538 від 10.04.2013 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України позивача під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, з електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та інших електронних баз даних суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем у податкових деклараціях за період квітень 2011 року по травень 2012 року. Зобов'язано відповідача відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності позивача, зазначених останнім в податкових деклараціях за період з березня 2011 року по травень 2012 року. В іншій частині позову - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що проведеною перевіркою встановлено відсутність позивача за юридичною адресою, що обумовлює відсутність первинних та бухгалтерських документів, які засвідчують здійснення господарської діяльності, відсутність, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. В ході перевірки не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ «Інфотерм» - ПП «СВ Гермес» - ПВП «Форест» - ТОВ «Кафепродакшн» - позивач, а відтак операції з купівлі-продажу товарів без фактичної поставки товару порушують ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання із вказаними вище контрагентами. Також, відповідач наголошує, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат у позивача відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, що свідчить про здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить задовольнити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зазначає, що рішення першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Відповідачем подано клопотання про закриття провадження у даній справі у зв'язку з тим, що Приватне підприємство «Полюс» ліквідовано.

За результатами розгляду означеного клопотання апеляційний суд не вбачає підстав для його задоволення.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

За правилами, встановленими ч.2 ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до залучених до матеріалів справи відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо приватного підприємства «Полюс» станом на момент розгляду апеляційної скарги не вбачається, що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи приватного підприємства «Полюс», отже правові підстави для закриття провадження у даній адміністративній справі відсутні.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської з питань дотримання вимог податкового законодавства України приватного підприємства «Полюс» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» (код за ЄДРПОУ 31343537) за червень 2011 року, ПП «СВ Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011, ПВП «Форест» (код за ЄДРПОУ 25158848) за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» (код за ЄДРПОУ 37275541) за січень 2011 року, за результатами якої складено акт №1170/224/32350538 від 10.04.2013.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст.185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, робіт/послуг з контрагентами постачальниками та контрагентами покупцями, зазначеними в таблицях 1-14 акту перевірки. Також, в акті зазначено, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у період з березня 2011 року по травень 2012 року.

За наслідками проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення відповідач не приймав, натомість на підставі акту перевірки відповідачем проведено коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених позивачем у податкових деклараціях за період квітень 2011 року - травень 2012 року в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та інших електронних баз даних

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про протиправність дій відповідача, зважаючи на наступне.

Податковим кодексом України не передбачено повноважень податкової служби щодо коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі акту перевірки.

Дії органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання врегульовані п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, яким визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, в разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення, без винесення якого коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту лише на підставі акту перевірки, в якому встановлено заниження податкових зобов'язань не здійснюється, що підтверджується відсутністю вказаних повноважень податкового органу у ПК України.

Отже, колегія суддів вважає, що положення Податкового кодексу України виключають можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження у передбаченому чинним законодавством порядку.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ані Податковий кодекс України, ані інші правові норми не містять повноважень податкового органу щодо коригування даних податкового кредиту та податкових зобов'язань платника податків в електронній інформаційній базі даних шляхом обнуління позитивних показників податкового кредиту та змінення сум податкових зобов'язань такого платника за результатами перевірок, що здійснюються податковим органом.

Згідно зі статтею 74 Податкового Кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом ДПА України № 266 від 18.04.2008 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.02.2008 № 262-р та з метою реалізації положень наказу ДПА України від 17.03.2008 № 159 "Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість" затверджено Примірний порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Пунктом 1.3.3 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (додаток до Наказу ДПА України № 266 від 18.04.2008) для реалізації Методичних рекомендацій, зокрема, створено такий програмний продукт як система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п.2.14 Методичних рекомендацій інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п.2.21 Методичних рекомендацій підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в автоматизованій системі «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Вказаним наказом ДПА України №266 від 18.04.2008 не передбачено, що акт перевірки є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників.

Затверджені Наказом Державної податкової служби України від 31.10.2012 №948 Методичні рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків також не містять повноважень податкового органу щодо коригування даних податкового кредиту та податкових зобов'язань платника податків в АС «Податковий блок» шляхом зміни показників податкового кредиту та податкових зобов'язань такого платника за результатами актів перевірок.

Виходячи з наведених правових норм, приймаючи до уваги що показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС «Податковий блок» та підсистемі «Автоматизована система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати, колегія суддів дійшла висновку про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки невизнання та зняття з обліку податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість позивача, визначених при придбанні та подальшому продажу товарів (робіт, послуг) фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу з огляду на зміст ст.49 ПК України, якою визначено порядок подання декларацій до органів державної податкової служби.

Крім того, з огляду на взаємопов'язаність всіх показників податкового обліку позивача як платника податків самостійне коригування податковим органом показників у податкового кредиту та зобов'язань позивача в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, за період, що перевірявся, вплине на показники цього податку і за інші періоди, що, враховуючи незаконність таких дій відповідача, призводить до порушення охоронюваних законом прав та законних інтересів позивача.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, оскільки самостійна зміна відповідачем задекларованих показників в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» фактично є зміною показників декларації платника податків, здійсненою поза межами компетенції податкового органу.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвали законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2014 року у справі № 804/16827/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко