Постанова № 42262520, 25.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 грудня 2014 року № 826/18579/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»про надання дозволу на погашення заборгованості, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва (далі - ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, позивач) з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (код за ЄДРПОУ 03150071)(далі - ПАТ «Київський річковий порт», відповідач) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наявність у відповідача податкового боргу, який не може бути погашений за рахунок грошових коштів, у зв'язку з їх відсутністю, у зв'язку із цим, позивач просить надати дозвіл на погашення боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись при цьому на неузгодженість податкової заборгованості та оскарження рішення судів щодо її стягнення у Вищому адміністративному суді України.

Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи неприбуття в судове засідання представника відповідача, суд дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Київський річковий порт» (код за ЄДРПОУ 03150071) зареєстроване Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією 19.06.1996 року за № 10711200000000366 та взято на податковий облік як платника податків в ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС 02.07.1996 року за № 275/17478.

Згідно даних матеріалів справи, за ПАТ «Київський річковий порт» обліковується податковий борг у розмірі 3 497 635, 51 грн., що включає в себе 2 251 004, 51 грн. - податок на землю та 1 246 631, 00 грн. - податок на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 14.08.2014 року по справі № 826/9485/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (ідентифікаційний код 03150071, 04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70) податковий борг на загальну суму 3 497 635 (три мільйона чотириста дев'яносто сім тисяч шістсот тридцять п'ять) гривень 51 коп., з них:

- заборгованість з податку за землю у розмірі 2 251 004 (два мільйона двісті п'ятдесят одна тисяча чотири) гривні 51 коп.;

- заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 246 631 (один мільйон двісті сорок шість тисяч шістсот тридцять одна) гривня 00 коп.

шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» на р/р 34129999700008, одержувач УДКСУ у Подільському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 37975298) банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019.

Враховуючи відсутність коштів на рахунках відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковим зобов'язанням в розумінні ПК України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)..

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (абзац другий підпункту 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Органами уповноваженими здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, згідно пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України, є виключно органи державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Зокрема, підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

В силу пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (ч. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Абзацом другим пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику (абз. 3 п. 95.3 ст. 95 цього Кодексу).

Зі змісту наведених норм слідує, що достатньою умовою для звернення до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.10.2014 №К/999138076/12.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з метою стягнення заборгованості з відповідача, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт», надіслав інкасові доручення (розпорядження) до ПАТ «АКБ «КИЇВ» (№ 372/25 від 15.10.2014 року), до Філії АТ «ІМЕКСБАНК» (№402/25 від 21.10.2014 року, № 403/25 від 21.10.2014 року, № 404/25 від 21.10.2014 року), до АТ «СВЕРБАНК РОСІЇ» (№321/25 від 07.10.2014 року, №322/25 від 07.10.2014 року), до ПАТ «ВІ Ей Бі Банк» (№373/25 від 16.10.2014 року, №374/25 від 16.10.2014 року, № 375/25 від 16.10.2014 року, № 376/25 від 16.10.2014 року, № 377/25 від 16.10.2014 року, № 378/25 від 16.10.2014 року, № 379/25 від 16.10.2014 року), до ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» (№ 323/25 від 07.10.2014 року), до ПАТ «ПУМБ» (№ 371/25 від 15.10.2014 року), до Печерської філії ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (№332/25 від 08.10.2014 року, №333/25 від 08.10.2014 року), до ПАТ «ОМЕГА БАНК» (№ 467/25 від 03.11.2014 року, № 468/25 від 03.11.2014 року), до ПАТ «ВЕРНУМ БАНК» (№ 421/25 від 23.10.2014 року, № 422/25 від 23.10.2014 року), до АТ «УКРЕКСІМБАНК» (№380/25 від 16.10.2014), до АТ «ТАКСОМБАНК» (№ 466/25 від 03.11.2014), втім останні було повернуто без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача.

Окрім цього, судом встановлено, що позивачем 02 серпня 2013 року було складено акт опису майна № 1, яке було передано у податкову заставу.

Відповідач, заперечуючи проти погашення заборгованості за рахунок майна, переданого у податкову заставу, посилався на оскарження постанови Окружного адміністративного суду м. Києві від 14.08.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року до Вищого адміністративного суду України, що свідчить, на його думку, про неузгодження податкових зобов'язань.

Втім, такі твердження судом не беруться до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Положеннями частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України

Таким чином, враховуючи викладене постанова Окружного адміністративного суду міста Києві від 14.08.2014 року по справі № 826/9485/14 набрала законної чинності 09 жовтня 2014 року, а тому є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому, суд також зазначає, що згідно з пунктом 5 частини 1 статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Відповідачем не надано доказів зупинення виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києві від 14.08.2014 року.

При цьому, згідно даних автоматизованої бази «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року касаційну скаргу ПАТ «Київський річковий порт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2014 року у справі № 826/9485/14 залишено без руху.

Таким чином, враховуючи, що у відповідача на момент розгляду даної справи судом відсутні кошти на розрахункових рахунках, що унеможливлює здійснити стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, доказів про сплату заборгованості суду не подано, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (код за ЄДРПОУ 03150071) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва задовольнити повністю.

2. Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» (код за ЄДРПОУ 03150071) за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко