Постанова № 42262518, 19.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2014 року 16:21 № 826/15830/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., за участю представників: позивача - Силкіної В.С., відповідача - Манікало І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів»доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платниківпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 липня 2014 року № 0000203710, № 0000213710 та від 25 липня 2014 року № 0000233710 в частинах, -На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 листопада 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15 жовтня 2014 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів» (далі - ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів», позивач) з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про часткове визнання протиправними та часткове скасування податкових повідомлень-рішень, а саме:

- № 0000203710 від 11.07.2014 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 132 918,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 33 340,00 грн.;

- № 0000213710 від 11.07.2014 р. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 184 636,84 грн.;

- № 0000233710 від 25.07.2014 р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 184 636,84 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 93 171,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним при підготовці та складанні податкової декларації з ПДВ обліковуються всі наявні податкові накладні постачальників звітного періоду, ПДВ по яких підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Так, при наданні податкової декларації з ПДВ до контролюючого органу, ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» детально перевіряються всі оригінали первинних документів на правильність їх складання та контролюється їх наявність, в т.ч. і на правильність складання податкових накладних постачальниками, зокрема ті постачальники, суми ПДВ від вартості послуг яких включаються до складу податкового кредиту з ПДВ.

А тому на переконання позивача, ним правомірно включено суми ПДВ за лютий 2014 р. на суму 36 920,25 грн. та за березень 2014 р. на суму 1 558,86 грн. до складу податкового кредиту по відповідним постачальникам, однак перевіряючими дана інформація до відома не була прийнята, документи зазначені в запереченнях від 02.07.2014 р. не були запитані, пояснення від посадових осіб не були витребувані.

Також позивач вказує на те, що в податкових накладних у графі «вид цивільно-правового договору» було зазначено не тільки найменування «договір», а певний вид зобов'язання - «договір поставки» чи «договір про надання послуг».

Позивачем у відповідних податкових накладних було вказано вид договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України, виходячи з сутності господарської операції, яка здійснювалася за усною домовленістю з оформленням рахунку-фактури.

А тому на переконання позивача, оскільки підпунктом «и» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено обов'язкове заповнення рядка «вид цивільно-правового договору» податкової накладної, ним як платником податків були виконані приписи норм чинного законодавства.

Також позивач вказує на те, що позиція перевіряючих стосовно того, що електронний цифровий підпис, який накладається на податкову накладну при її реєстрації в ЄРПН, та підпис, що скріплює цю накладну при її видачі покупцю, мають належати одній і тій же особі, є хибною, оскільки, керівник платника податків вправі самостійно приймати рішення щодо поділу повноважень на підписання паперових та електронних податкових накладних між різними особами (бухгалтерами, тощо) або покладати цей обов'язок на одну і ту ж особу, що оформлюється наказом(ами) по підприємству.

А тому на переконання позивача, висновки контролюючого органу про позбавлення права платника податків на податковий кредит через різні підписи на податкових накладних у паперовому вигляді та електронній формі без посилань на наявність відповідних наказів по підприємству є передчасними та необґрунтованими.

Разом з тим, позивач погоджується з встановленими відповідачем порушеннями, що стосуються неправомірного віднесення до складу податкового кредиту за лютий 2014 року суми ПДВ в розмірі 442 грн. по авіаквиткам, які позивач придбавав своїм співробітникам, які на дату відправлення були у відпустці (накладна № 46987 від 04.10.2013 р.; № 46196 від 16.09.2013 р.; № 46388 від 20.09.2013 р.) та неправомірного віднесення до складу податкового кредиту за березень 2014 року суми ПДВ в розмірі 1 705,16 грн. по авіаквитку № 2402136134, який був включений до податкового кредиту за жовтень 2013 року та авіаквиткам № 2402213119, № 2402175173, № 2402175175, № 2402213301, № 2402212956, № 2400971566, які були включені до податкового кредиту за листопад 2013 року, що в сумі складає - 2 147,16 грн.

З підстав визнання позивачем вказаної вище суми, задоволеними, на думку позивача, мають бути вимоги щодо часткового скасування податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - відповідач) подало заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що підпунктом «и» п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено обов'язкове заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної.

Відповідач вказує на те, що відповідно до норм Цивільного кодексу України, в разі укладання договорів в письмовій формі в податковій накладній за операцією, на яку виписується податкова накладна, проставляються вид цивільно-правового договору (наприклад: договір купівлі-продажу, міни, підряду, надання послуг, перевезення тощо), а також дата складання договору та його номер.

Відповідач вважає, що рахунок-фактура за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа (оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції), а носить лише інформаційний характер.

Тобто, форма рахунку-фактури не містить можливості визначення змісту правочину (купівлі-продажу, надання послуг, перевезення тощо) та не визначає вид договірних зобов'язань.

За вказаних обставин, на переконання відповідача, за відсутності документа, що фіксує зміст правочину, вважається, що такий правочин вчинено усно.

Разом з тим, у разі наявності рахунку-фактури або іншого документа, що підтверджує вчинення усного правочину, в графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної робиться відповідний запис та вказується документ, на підставі якого здійснено операцію, його дата і номер (наприклад: усний договір, рахунок-фактура від _ № _).

Як наслідок, в порушення приписів п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем неправильно були заповнені податкові накладні, що стало підставою для притягнення останнього до відповідальності.

Також, відповідач вказує на те, що податкові накладні виписані з порушенням п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 та п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 р. № 10 (відповідно до періоду виписки податкової накладної): усі примірники податкових накладних підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

На переконання відповідача, електронний цифровий підпис, що накладається на податкову накладну при її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підпис, що скріплює цю податкову накладну при її видачі покупцю, повинні належати одній особі, якій делеговано право підпису податкових накладних.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних та отриманих податкових накладних ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» встановлені розбіжності між посадовими особами ТОВ «ІНТЕРАВІА», ТОВ «ЛУКОЙЛ Авіейшен Україна», ТОВ «Авіадинаміка», ТОВ «Авіакомпанія «Донбасаеро», ТОВ «Ганнеш», ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», ЗАТ «Київстар ДЖ.Ес.Ем», якими виписуються податкові накладні та електронними цифровими підписами, що свідчить про порушення зазначеними вище контрагентами-постачальниками порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, відповідач вказує на те, що в наданих платником податків до перевірки платіжних дорученнях про перерахування коштів постачальникам за отримані товари/послуги відсутня повна інформація щодо реквізитів договорів, актів виконаних робіт, по яких сплачено ПДВ, що не дає можливості підтвердити факт сплати ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» від'ємного значення з ПДВ за лютий 2014 року (рядок 22 податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року) в сумі 124 837,53 грн.

За таких обставин, відповідач вважає, що на підставі виявлених порушень, ним правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення.

В наданих запереченнях, представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити, в судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів» (ідентифікаційний код юридичної особи 32657656) зареєстроване Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 28.10.2003 р. за № 10731050001003069. Місцезнаходження вказаного товариства: 04071, м. Київ, вулиця Волоська, будинок 50/38, офіс 134.

ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 14.11.2003 р. за № 36087233, на час перевірки товариство перебувало на обліку в Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників.

У періоді, за який проведено перевірку, відповідно до Свідоцтва про перереєстрацію платника податку на додану вартість від 23.02.2011 р. № 100325127, виданого СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, індивідуальний податковий номер 326576526561, зареєстровано платником ПДВ з 07.08.2007 р.

Фактичний вид діяльності - 51.10 Пасажирський авіаційний транспорт.

На підставі наказу від 02.06.2014 р. № 537, направлення № 410 від 02.06.2014 р. в період з 02.06.2014 р. по 20.06.2014 р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів» код ЄДРПОУ 32657656 правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2014 року, за результатами якої складено Акт № 656/28-10-37-20/32657656 від 20.06.2014 р. (далі - Акт № 656/28-10-37-20/32657656).

В ході перевірки контролюючим органом встановлені порушення наступних вимог:

- п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 р. № 10, п. 5 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 р. № 1340, п. 5 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 р. № 708 (відповідно до періоду виписки податкової накладної), п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» завищено суму податкового кредиту: за лютий 2014 року у сумі 116 923 грн.; за березень 2014 року у сумі 186 342 грн., та підлягає зменшенню;

- п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, чим завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 податкової декларації): за лютий 2014 року у сумі 116 923 грн.; за березень 2014 року у сумі 186 342 грн., та підлягає зменшенню;

- пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за березень 2014 року на рахунок платника в банку на загальну суму ПДВ 335 199 грн., яка підлягає зменшенню.

02 липня 2014 року позивач до контролюючого органу подав заперечення на Акт № 656/28-10-37-20/32657656.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 09.07.2014 р. № 12842/10/28-10-37-10-16, висновки, викладені в акті № 656/28-10-37-20/32657656 залишено без змін.

11 липня 2014 року Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на підставі Акта перевірки № 656/28-10-37-20/32657656 від 20.06.2014 р. прийняло податкові повідомлення-рішення:

- № 0000203710, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі: 133 360 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 33 340 грн.;

- № 0000213710, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 76.1 статті 76 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) та згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 та п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 186 342 грн.

Крім того, судом встановлено, що на підставі наказу від 27.06.2014 р. № 639, направлення № 481 від 27.06.2014 р. в період з 27.06.2014 р. по 10.07.2014 р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів» код ЄДРПОУ 32657656 правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2014 року, за результатами якої складено Акт № 717/28-10-37-20/32657656 від 11.07.2014 р. (далі - Акт № 717/28-10-37-20/32657656).

В ході перевірки контролюючим органом встановлені порушення наступних вимог:

- п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 р. № 10, п. 5 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 р. № 1340, п. 5 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 р. № 708 (відповідно до періоду виписки податкової накладної), п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» завищено суму податкового кредиту: за березень 2014 року у сумі 186 342 грн., та підлягає зменшенню;

- п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, чим завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 податкової декларації): за березень 2014 року у сумі 186 342 грн., та підлягає зменшенню;

- пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (зі змінами і доповненнями), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року на рахунок платника в банку на загальну суму ПДВ 186 342 грн., яка підлягає зменшенню.

25 липня 2014 року Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на підставі Акта перевірки № 717/28-10-37-20/32657656 від 11.07.2014 р. прийняло податкове повідомлення-рішення № 0000233710, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, п. 58.1 статті 58, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення вимог пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі: 186 342 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 93 171 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення № № 0000203710, 0000213710 від 11.07.2014 р. та № 0000233710 від 25.07.2014 р. оскаржені позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Державної фіскальної служби України, яка своїм рішенням про результати розгляду скарги від 12 вересня 2014 року № 3358/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 11.07.2014 р. № № 0000203710, 0000213710 та від 25.07.2014 р. № 0000233710 залишила без змін, скарги - без задоволення.

Незгода з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 11.07.2014 р. № № 0000203710, 0000213710 та від 25.07.2014 р. № 0000233710 в частинах обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів», виходячи з наступного.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88).

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Приписами п. п. 200.1, 200.3, 200.4 п. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071 (в редакції норм, що були чинними в момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок заповнення податкової накладної № 1379) усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Податкова накладна, складена філією чи іншим структурним підрозділом платника податку, скріплюється печаткою платника податку - продавця, яка, крім реквізитів такого платника податку, може містити найменування філії чи іншого структурного підрозділу, що заповнив таку накладну.

Для скріплення податкових накладних може бути виготовлена окрема печатка «Для податкових накладних».

Згідно з п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 р. № 10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 р. за № 185/24962 (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок заповнення податкової накладної № 10) податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної (додаток 1) і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях (додаток 1 складається у двох примірниках, один з яких видається покупцю, а інший залишається у продавця).

У разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, у графі 4 додатка 1 до податкової накладної вказується код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Як вбачається з акту перевірки № 656/28-10-37-20/32657656, на думку контролюючого органу, позивачем завищено податковий кредит, який сформований по податковим накладним від контрагентів-постачальників за лютий 2014 року на суму 184 601,26 грн., крім того ПДВ 36 920,25 грн. та за березень 2014 року на суму 7 794,32 грн., крім того ПДВ 1 558,86 грн., який підлягає зменшенню.

Так, відповідач зазначає, що податкові накладні за лютий 2014 року: від 31.12.2013 р. № 477 від постачальника ПАТ «Міжнародний аеропорт Сімферополь», від 28.02.2014 р. № 1677 від постачальника ДП «МА «Бориспіль», від 28.02.2014 р. № 50 від ПП «Дніпро», від 31.01.2014 р. № 135 від постачальника ТОВ «Катерінг Дніпро» та за березень 2014 року: від 25.09.2013 р. № 22 від постачальника ТОВ «Роял Технік», виписані із порушенням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1333/20071, а саме не вказані всі обов'язкові реквізити (не вказані дата і номер цивільно-правового договору), чим порушено пп. «и» п. 201.1 ст. 201 ПК України.

З приводу викладеного в акті перевірки, суд зазначає наступне.

Підпунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача), в якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що в Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.

Таким чином, коли на момент перевірки платника податків, суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним сумам у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість. Тобто, недоліки форми в заповненні податкової накладної, зокрема, незазначення виду цивільно-правового договору, не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу та не впливає на розмір податкового кредиту покупця.

Аналогічного висновку дійшов Київський апеляційний адміністративний суд в своїй постанові від 19.11.2013 р. у справі № 826/5770/13-а.

Також суд зазначає, що номер та дата договору, що опосередковує відповідну господарську операцію, не містяться серед обов'язкових реквізитів податкової накладної, визначеними пунктом 201.1 статі 201 Податкового кодексу України.

Натомість, підпунктом «и» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що до числа обов'язкових реквізитів податкової накладної належить вид цивільно-правового договору. Зазначений реквізит повинен сприяти визначенню змісту вчиненої платниками податку господарської операції і не може ототожнюватися з формальними реквізитами відповідного договору, якими є дата його укладення та номер.

Таким чином, номер та дата договору не є обов'язковими реквізитами податкової накладної.

Відповідна правова позиція була висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.07.2013 р. у справі № К/800/7790/13.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що номер та дата договору не належать до обов'язкових реквізитів податкової накладної, а також те, що їх відсутність або неправильне зазначення саме собою не призводять до неможливості ідентифікації факту та змісту господарської операції (за умови належного заповнення інших реквізитів податкової накладної), помилкове зазначення в податковій накладній невірних дати та номеру договору повинно розглядатися як окремий недолік податкової накладної, що не тягне втрати нею статусу належного податкового документу.

Враховуючи наведене, висновок контролюючого органу про те, що вказані вище податкові накладні, заповнені із порушенням порядку їх заповнення, а відтак позбавляє позивача права на податковий кредит, не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Окрім цього, в акті перевірки № 656/28-10-37-20/32657656 вказано те, що в податкових накладних на суму 18 346,13 грн., крім того ПДВ 2 782,04 грн. за лютий 2014 року та на суму 7 315,60 грн., крім того ПДВ 508,05 грн. за березень 2014 року, в графі «вид цивільно-правового договору» зазначено «договір»; зазначені в податкових накладних договори в письмовій формі не укладалися; дата зазначена в податковій накладній в графі «Вид цивільно-правового договору» є датою виписки рахунку - фактури.

З аналізу наявних в матеріалах справи податкових накладних вбачається, що у графі «вид цивільно-правового договору» зазначено не тільки слово «договір», а певний вид зобов'язання, а саме: «договір поставки» чи «договір про надання послуг».

З цього приводу, суд зазначає, що підпунктом «и» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено обов'язкове заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної.

Абзацом другим пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної № 10 визначено, що у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України.

Види зобов'язань викладені в розділі III Книги п'ятої Цивільного кодексу України (зокрема, договори купівлі-продажу, поставки, дарування, найму (оренди), підряду тощо).

Такого виду договірних зобов'язань як «усний договір» Цивільний кодекс України не передбачає. Згідно ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Тобто, усною може бути лише форма договору, а не його вид.

Тому у зазначених податкових накладних було вказано вид договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України, виходячи з сутності господарської операцій, яка здійснювалася за усною домовленістю з оформленням рахунку-фактури, що свідчить про непорушення суб'єктом господарювання вимог пп. «и» п. 201.1 ст. 201 ПК України.

У зв'язку з вищевикладеним, висновки перевіряючого про порушення ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» чинного податкового та іншого законодавства України та неправомірне завищення суми податкового кредиту за лютий 2014 року в сумі ПДВ 2 782,04 грн. та за березень 2014 року в сумі ПДВ 508,05 грн. через порушення вимог оформлення податкових накладних є помилковими.

Крім того, як вбачається з матеріалів перевірки (Акт № 656/28-10-37-20/32657656), суму податкового кредиту підприємством завищено за лютий 2014 р. на суму ПДВ 76 778,30 грн., за березень 2014 р. на суму ПДВ 182 570,42 грн. через те, що податкові накладні/паперовий носій постачальників підписував бухгалтер або менеджер, а в Єдиному реєстрі податкових накладних накладав цифровий підпис головний бухгалтер.

Приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України та п. 16 Порядку заповнення податкової накладної № 1379 визначено, що підписувати податкові накладні повинні вповноважені особи.

Відповідно до п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

За відсутності у продавця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Продавець, що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Тобто, нормами абзацу п'ятого п. 5 Порядку № 1246 законодавцем обумовлюється право делегування іншій посадовій особі електронного цифрового підпису. Іншими словами, продавець, який володіє електронним цифровим підписом, може делегувати свої повноваження й іншій посадовій особі. При цьому особа, яка делегує підпис, подає податковому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи.

За вказаних обставин, суд вважає, що податковим законодавством не передбачено норм, які б забороняли продавцю формувати податкову звітність за допомогою електронного підпису, та звичайного підпису за наявності таких повноважень у посадової особи.

Відповідна правова позиція була висловлена Вінницьким апеляційним адміністративним судом в ухвалі від 20.02.2014 р. у справі № 824/2973/13-а.

Так, на запит позивача до постачальників, які вказані в Акті № 656/28-10-37-20/32657656 (перелічені на сторінці 22), надати інформацію про уповноважену особу для виписки податкових накладних, постачальники надали відповіді, в яких повідомляється, що особи, які виписали та підписали податкові накладні, є уповноваженими особами, згідно з наказами по підприємству, та узгоджені з ДПІ, в яких обслуговуються платники податків, шляхом відправлення інформаційних повідомлень.

З наявних в матеріалах справи довіреностей та наказів по підприємствах вбачається, що керівниками підприємств прийняті рішення щодо поділу повноважень на підписання паперових та електронних податкових накладних між різними особами (бухгалтерами тощо) або ці ж повноваження покладені на одну й ту ж особу, що є цілком обґрунтованим, а отже, - правомірним.

Як наслідок, на переконання суду, висновки контролюючого органу про позбавлення права платника податків на податковий кредит через різні підписи на податкових накладних у паперовому вигляді та електронній формі без посилань на наявність відповідних наказів по підприємству є передчасними та протиправними.

Стосовно порушень платником податків податкового законодавства, викладених в Акті № 717/28-10-37-20/32657656, суд зазначає, що при складанні акту перевірки від 11.07.2014 р. № 717/28-10-37-20/32657656 перевіряючим були використані дані документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів», задокументовані актом перевірки № 656/28-10-37-20/32657656 від 20.06.2014 р., які в даній адміністративній справі вище були спростовані.

Разом з тим, встановивши під час розгляду справи неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2014 року суми ПДВ в розмірі 442 грн. по авіаквиткам, які позивач придбавав своїм співробітникам, які на дату відправлення були у відпустці (накладна № 46987 від 04.10.2013 р.; № 46196 від 16.09.2013 р.; № 46388 від 20.09.2013 р.) та неправомірність віднесення до складу податкового кредиту за березень 2014 року суми ПДВ в розмірі 1 705,16 грн. по авіаквитку № 2402136134, який був включений до податкового кредиту за жовтень 2013 року та авіаквиткам № 2402213119, № 2402175173, № 2402175175, № 2402213301, № 2402212956, № 2400971566, які були включені до податкового кредиту за листопад 2013 року, що в сумі складає - 2 147,16 грн. та враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, подану представником позивача 19.11.2014 р., суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог, викладених у вказаній заяві.

За вказаних обставин, податкові повідомлення-рішення відповідача № № 0000203710, 0000213710 від 11 липня 2014 року, № 0000233710 від 25 липня 2014 року підлягають визнанню протиправними та скасуванню в частинах, відповідно: зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 132 918,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 33 340,00 грн.; зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 184 636,84 грн.; зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 184 636,84 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 93 171,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, в зв'язку із чим, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від № 0000203710 від 11 липня 2014 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 132 918,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 33 340,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 0000213710 від 11 липня 2014 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 184 636,84 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 0000233710 від 25 липня 2014 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 184 636,84 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 93 171,00 грн.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24.11.2014 р.