Рішення № 42262136, 26.12.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Яремка В. В.

суддів: Перепелюк І. Б., Чупікової В. В.

секретар Тодоряк Г. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Газ України» (далі - ДК «Газ України») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ДК «Газ України» на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14 жовтня 2014 року,

встановила:

У квітні 2014 року ДК «Газ України» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за природний газ.

Позивач зазначав, що до 1 серпня 2011 року надавав відповідачу послуги з газопостачання.

Посилаючись на те, що відповідач своєчасно за спожитий газ не сплачував вналідок чого утворилась заборгованість у розмірі 5074 гривень 81 коп., просив стягнути спірну суму.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14 жовтня 2014 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДК «Газ України» просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності та недоведеності позовних вимог.

Проте з таким висновком погодитись не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що згідно пп. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позов слід задовольнити.

У справі встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу на підставі відкритого особового рахунку НОМЕР_1, облік споживання проводиться за лічильником газу.

Це визнається сторонами.

Згідно з п. 29 Правил надання населенню послуг газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року №2246, споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за надані послуги з газопостачання, яка розраховується за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання та за показаннями лічильника газу.

Відповідно до наказу Мінпаливенерго України №141/1 від 13 квітня 2010 року припинена діяльність ДП «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України» шляхом його реорганізації - приєднання до ДК «Газ України».

Правонаступником прав і зобов'язань ДП «Нафтогазмережі» НАК «Нафтогаз України» визначена ДК «Газ України».

ДК «Газ України» здійснювала діяльність з постачання природного газу до 01 серпня 2011 року.

Відповідно до постанови НКРЕ №1193 від 30 червня 2011 року з 01 серпня 2011 року діяльність з постачання природного газу здійснює ПАТ «Чернівцігаз».

Згідно з наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №545 від 26 липня 2012 року прийнято рішення про припинення діяльності ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» шляхом її реорганізації - перетворення в Публічне акціонерне товариство та перейменування у «Синтез - Газ України»

13 грудня 2012 року наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №1002 внесено зміни до наказу Міненерговугілля від 26 липня 2012 року №545, зокрема внесено зміни до п. 8 наказу та встановлено, що виконання заходів з реорганізації ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», передбачених законодавством, необхідно завершити у термін до 31 грудня 2013 року.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У справах про дискримінацію позивач зобов'язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

У справах щодо звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності чи застосування до працівника з боку керівника або роботодавця заходів впливу (переведення, атестація, зміна умов праці тощо) у зв'язку з повідомленням таким працівником про порушення вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» іншою особою обов'язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

На підтвердження позову, факту наявності заборгованості у розмірі 5074 гривень 81 коп. ДК «Газ України» подано довідку про розрахунок боргу станом на 31 липня 2011 року, яка містить детальні відомості щодо обсягу щомісячного, споживання відповідачем природнього газу за період з січня 2008 року по 31 липня 2011 року із зазначенням тарифів, періоду утворення заборгованості та її розміру (а.с. 9).

Відповідно до повідомлення-вимоги від 2 жовтня 2012 року(а.с.10,11) Чернівецькою філією ДК «Газ України» відповідач повідомлявся про наявність указаного розміру заборгованості та необхідності його сплати.

Наведені докази стверджують несплату відповідачем 5074 гривень 81 коп. заборгованості за спожитий природний газ, а тому позов підлягає задоволенню.

Заперечуючи проти позову відповідач стверджував, що не має заборгованості, а наявну заборгованість у розмірі 2322 гривні він сплатив 28 січня 2013 року.

Проте на докази відсутності заборгованості саме перед ДК «Газ України» позивач не посилався, вони відсутні у матеріалах справи.

Такі докази ним не подані суду апеляційної інстанції після роз'яснення його прав та надання такої можливості.

Щодо погашення відповідачем боргу у розмірі 2322 гривні, то вказані кошти сплачено не позивачеві, а ПАТ «Чернівцігаз», яке на даний час надає послуги з газопостачання (а.с.87).

Відповідач також посилається на зміст повідомлення-вимоги, яким від імені ДК «Газ України» він повідомлявся про заборгованість станом на 31 липня 2011 року не у 5074 гривні 81 коп., а 2358 гривень 26 коп.(а.с.77).

Проте вказане повідомлення-вимога не містить дати складання та направлення, підписано не особою, від імені якої складено документ.

Зміст зазначеного документу спростовується належним повідомленням-вимогою (а.с. 10,11) та розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Подані відповідачем та досліджені в судовому засіданні абонентські книжки стосуються періоду 2012-2014 років і засвідчують правовідносини не з позивачем, а з ПАТ «Чернівцігаз», яке не є правонаступником позивача.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню.

Зокрема з відповідача на користь ДК «Газ України» слід стягнути 5 074 гривні 81 коп. - заборгованості за спожитий природний газ (з розрахунку, що зазначений у довідці-розрахунку на а.с.9).

Указаного суд першої інстанції до уваги не взяв та дійшов помилкового висновок про недоведеність та безпідставність позову.

Відповідно до чч.1, 5 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору в сумі 365 гривень 40 коп. (243,60 + 121,80).

На підставі наведеного та керуючись ч.1 п.2 ст. 307, ст. 309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задовольнити.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 14 жовтня 2014 року скасувати.

Позов Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 31301827, рахунок №26002010041775 в АТ «Укрсімбанк», МФО 322313) 5 074 (п'ять тисяч сімдесят чотири) гривні 81 коп. - заборгованості за спожитий природний газ та 365 (триста шістдесят) гривень 40 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий В. В. Яремко

Судді: І. Б. Перепелюк

В. В. Чупікова