Ухвала суду № 42262037, 17.12.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Бреславського О. Г.

суддів: Половінкіної Н.Ю.,Савчук М.В,

секретаря: Давньої Я.А.

за участю: позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2014 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.

Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2014 року провадження у вказаній справі зупинено у зв'язку із наданням подружжю шестимісячного строку на примирення.

На дану ухвалу ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2014 року та передати на новий розгляд для вирішення питання про роз'єднання вимог в самостійне провадження про розірвання шлюбу з вимогою про визначення місця проживання малолітньої дитини, так як їх спільний розгляд унеможливлює вирішення питання про зупинення провадження у справі.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши пояснення сторін, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала залишенню без змін, виходячи з наступного.

Статтею 111 СК України встановлений обов'язок суду вживати заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам

№22ц-794/1678/14 Головуючий в І інстанції Казюк О.О

Категорія 49 Доповідач Бреславський О.Г.

суспільства.

Згідно роз'яснень, викладених у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні вживати заходів до примирення подружжя.

Передбачене ч.1 ст.111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч.5 ст.191 ЦПК).

За правилами ч.5 ст.191 ЦПК у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст.201 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку на примирення. Пунктом 5 ч.1 ст.203 ЦПК встановлено, що провадження у справі у даному випадку зупиняється до закінчення строку для примирення, визначеного судом.

За таких обставин, суд вірно зупинив провадження у даній справі.

Доводи апелянта про необхідність роз'єднання позовних вимог щодо розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини в окремі провадження не заслуговують на увагу, оскільки є необґрунтованими, виходячи з наступного.

За правилами ч.2 ст. 126 ЦПК України залежно від обставин справи суддя чи суд мають право постановити ухвалу про роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.

У п.14 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 зазначено, що у випадку коли при розірванні шлюбу у судовому порядку встановлено, що подружжя не досягло згоди про те, з ким із них будуть проживати неповнолітні діти, про порядок та розмір виплат коштів на утримання дітей, дружини (чоловіка), а також про поділ спільного майна подружжя, або буде встановлено, що такої згоди досягнуто, але вона порушує інтереси дітей чи одного з подружжя, суд вирішує зазначені питання по суті одночасно з вимогою про розірвання шлюбу з дотриманням закону, який регулює ці правовідносини.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав, які б при спільному розгляді вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини ускладнювали вирішення справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст.303, 312,313 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 03 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді: