Рішення № 4226099, 23.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.09 Справа№ 11/146

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.

По справі:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Волинський завод залізобетонних виробів”, м.Долина Івано-Франківської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс СП” ЛТД, м.Львів

Про стягнення 93427,30грн.

У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: Білоус-предст. доручення № 16/787 від 11.05.2009року

Від відповідача: Чайковська-Тимкович І.Г.- д-р Наказ № 1 від 14.07.2004року

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства „Волинський завод залізобетонних виробів” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс СП” 93427,30грн. боргу, з яких: 91847,00грн. - сума основної заборгованості, 1285,87грн. - річні та 294,43грн. - інфляційні.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.07.2009року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що підписи на деяких накладних не співпадають із підписом гр.Повха В.В., на ім’я якого видано доручення. Однак сам факт поставки не заперечує, але щодо суми отриманого товару визначитися не може. При цьому, письмового заперечення на позовну заяву відповідачем не представлено.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

08.12.2008року позивачем здійснено поставку продукції відповідачу загальною вартістю 94227,00грн., що підтверджується накладними: № РН-0004045; № РН-0004093; № РН-0004095; № РН-0004096; № РН-0004097; № РН-0004098; № РН-0004099; № РН-0004100; № РН-0004101; № РН-0004102; № РН-0004103; № РН-0004104; № РН-0004105; № РН-0004106; № РН-0004107; № РН-0004108; № РН-0004109; № РН-0004110; № РН-0004111; № РН-0004112; № РН-0004113 та довіреностями № 11 від 8 грудня 2008року та від 25 листопада 2008року.

Враховуючи те, що оплата за поставлений товар була здійснена лише частково в розмірі 2380,00грн., позивач звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованої суми в розмірі 91847,00грн.

На суму заборгованості позивачем нараховано 294,43грн. річних та 1285,87грн. інфляційних відповідно ст. 625 ЦК України.

Таким чином, загальна сума позову складає 93427,30грн.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволенню повністю з огляду на наступне:

Позивачем поставлено товар відповідачу на підставі накладних, копії яких долучено до матеріалів справи. Дані правовідносини за своєю суттю є разовими договорами поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою –отримувач (покупець); Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Укладення разового договору поставки підтверджується видатковими накладними № РН-0004045; № РН-0004093; № РН-0004095; № РН-0004096; № РН-0004097; № РН-0004098; № РН-0004099; № РН-0004100; № РН-0004101; № РН-0004102; № РН-0004103; № РН-0004104; № РН-0004105; № РН-0004106; № РН-0004107; № РН-0004108; № РН-0004109; № РН-0004110; № РН-0004111; № РН-0004112; № РН-0004113 від 8.12.2008року. Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціни товару вказані у видаткових накладних і в загальному складають 94227,00грн.

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких Відкрите акціонерне товариство „Волинський завод залізобетонних виробів” виконало постачання товару, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Аверс СП” ЛТД” зобов’язалось провести оплату, про що відповідачем було складено гарантійний лист із підписом директора та начальника відділу промислових підлог від 02.03.2009року та скріплено мокрою печаткою. При цьому, строк оплати сторонами визначений не був.

Ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

08.04.2009року позивачем надіслано відповідачу претензію № 16/503 від 03.04.2009року, яка була залишена останнім без реагування та задоволення.

Відповідно ч.5 ст. 7 ГПК України підприємства та організації, що одержавши претензію, зобов’язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.

Крім суми основної заборгованості позивачем правомірно нараховано у відповідності до п.2 ст. 625 ЦК України 3% річних за користування чужими коштами, що складає 294,43грн. та інфляційні втрати в розмірі 1285,87грн., які сплачує боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення виконання зобов’язання.

Заперечення відповідача спростовуються представленими матеріалами.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги повністю.

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,

суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аверс СП” ЛТД”, м.Львів, просп. Чорновола, 63/305 (код ЄДРПОУ 20782588) на користь Відкритого акціонерного товариства „Волинський завод залізобетонних виробів”, вул. Нафтовиків, 8, м.Долина Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 01349963) 91847,00грн. основної заборгованості, 1285,87грн. річних, 294,43грн. інфляційних, 938,00грн. держмита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя