Рішення № 4226098, 23.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.09 Справа№ 11/145

Суддя Сало І.А.

Секретар судового засідання Легуцький І.Б.

По справі:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Марко Фарм ЛТД”, м.Київ

До відповідача: Приватного підприємства „Мелбі”, м.Львів

Про стягнення 5028,21грн.

У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: Дордоль А.С. - предст. згідно доручення б/н від 18.05.2009року

Від відповідача: не з’явився

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, зокрема їх право заявляти відвід.

Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Марко Фарм ЛТД” про стягнення із Приватного підприємства „Мелбі” 5028,21грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.07.2009року.

Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Від здійснення звукозапису судового процесу сторони відмовились.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

На підставі укладеного між сторонами договору на поставку товару № 99/1 від 22.07.2008року позивач (постачальним за договором) зобов’язався передати у власність покупця (відповідача по справі) товар в асортименті, кількості та в терміни, визначені в заявці Покупця, а останній зобов’язався прийняти у власність зазначений у накладних товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору (п.1.1).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 8393,35грн., що підтверджується видатковою накладною № 4356 від 16 березня 2009року.

За отриману продукцію відповідач розрахувався частково та частково було здійснене повернення товару, в зв’язку з чим позивач звернувся до відповідача із претензією № 402 від 27 квітня 2009року про сплату решти суми, що складала 4717,08грн., яка була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд врахувати нараховану на підставі п.4.4 договору пеню в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, що згідно представленого розрахунку складає 238,83грн.

Також позивач просить суд стягнути із боржника 3% річних у розмірі 29,85грн. та інфляційні в розмірі 42,45грн., що нараховані на підставі ст. 625 ЦК України.

Таким чином, загальна сума позову складає 5028,21грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

22.07.2008року сторони уклали договір на поставку товару № 99/1.

У відповідності до п.8.1 договору він набув чинності від дня підписання та діяв до 31 грудня 2008року за умови повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Після закінчення вказаного в договорі терміну та за умови відсутності письмового повідомлення про розірвання договору направленого однією із сторін іншій за один місяць до закінчення дії договору, він автоматично продовжується на додатковий однорічний термін.

На підставі договору позивач поставив відповідачу товар, за яку останній зобов’язувався розраховувати на умовах, передбачених договором.

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому.

Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач поставляв відповідачу товар, а відповідач зобов’язався провести оплату у визначений договором строк.

Факт поставки позивачем товару підтверджений видатковою накладною № 4356 від 16 березня 2009року на загальну суму 8393,35грн., копію якої долучено до матеріалів справи.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Відповідно до п. 4.1 покупець здійснює оплату товару шляхом прямих банківських переказів на розрахунковий рахунок Постачальника згідно з сумами вказаними в накладних або рахунках-фактурах у випадку попередньої оплати.

Пунктом 4.2 договору постачальник може надавати покупцеві відстрочку по оплаті товару на протязі 15 календарних днів від дати отримання товару (підписання накладної покупцем).

Факт отримання покупцем товару підтверджується наявністю підпису та печатки на накладних згідно яких приймався поставлений товар.

Оскільки кошти повністю перераховані не були позивач мав підстави для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів, шляхом звернення до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми в розмірі 4717,08грн.

Крім суми основної заборгованості позивачем правомірно нараховано передбачену п.4.4 договору пеню за прострочення оплати товару в розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, що складає 238,83грн., 3% відсотки річних за користування чужими коштами, що складає 29,85грн. та інфляційні втрати в розмірі 42,45грн., передбачені ст. 625 ЦК України.

Таким чином, стягненню підлягає 4717,08грн.основного боргу, 238,83грн. пені, 29,85грн. річних та 42,45грн. інфляційних.

Відповідач, при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не заперечив, доказів оплати не подав.

Судові витрати покласти на відповідача повністю, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Мелбі”, м.Львів, вул. Городоцька, б.113 (код ЄДРПОУ 301163035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Марко Фарм ЛТД”, м.Київ, вул. Пушкінська, 10 (код ЄДРПОУ 20029129) 4717,08грн. основного боргу, 238,83грн. пені, 29,85грн. річних, 42,45грн. інфляційних, 102,00грн. державного мита та 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя