Вирок № 42255608, 12.01.2015, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Лігус С. М..

12.01.2015

Справа № 644/8027//14-к

№1кп/644/44/15

ВИРОК

іменем України

12 січня 2015 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Лігус С.М.

при секретарі: - Дяченко А.В., Добродій В.В.

за участю прокурора - Халілова А.Г.

обвинуваченого - ОСОБА_3

потерпілої - ОСОБА_4, її представника адвоката ОСОБА_5

представника відповідача ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , представника відповідача ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант авто» - ОСОБА_8, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за № 12013220530003230 про обвинувачення:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Зміївського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

В с т а н о в и в:

07.11.2013 року близько о 16-40 год., ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем «КАМАЗ-5511», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належав на праві власності ФЛ-П ОСОБА_6, рухався по Кільцевій дорозі зі сторони вул. Роганської в напрямку вул. Зубарєва м. Харкова зі швидкістю близько 30-40 км/год. та біля пішохідного переходу, розташованого поблизу будинку № 20 по вул. з С. Грицевця в м. Харкові, з необережності, в порушення вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходяться пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитись, щоб уступити дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, ОСОБА_3 допустив наїзд на пішохода гр. ОСОБА_10, який перетинав проїжджу частину по нерегульованому пішохідному переходу. Внаслідок чого гр. ОСОБА_10 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді гострої зачиненої черепно-мозкової травми: забій головного мозку з осередком коркової контузії правої чолової долі, забійна рана чола, множені підшкірні гематоми м'яких тканин голови та обличчя, зачинений перелом ладьєвидної кістки лівої кисті з незначним зсувом, зачинений перелом променевої кістки в типовому місці правої верхньої кінцівки, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав, правильно розуміє фактичні обставини справи та їх не оспорює, а також, не оспорює кваліфікацію інкримінованого йому кримінального правопорушення, тому суд у відповідності з ч.3 ст. 349 КК України визнав недоцільним дослідження всіх доказів по справі.

Оскільки, в суді встановлено, що ОСОБА_3 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, то його дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, до обставин, які пом'якшують покарання суд відносить щире каяття, а обставин, що обтяжують покарання - суд не вбачає, і вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді штрафу.

Відповідно до копій пенсійних посвідчень ОСОБА_3 має батьків, які досягли 70 річного віку та інших дітей не мають.(а.с.60-61).

Відповідно до п. є ст. 1 Закону України «Про амністію в Україні у 2014 році» ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Процесуальні витрати по справі треба стягнути з обвинуваченого.

По справі заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_4, який надалі було уточнено, в якому вона зазначила, що в наслідок дорожньо-транспортної пригоди її родичу ОСОБА_10 заподіяні тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості, він лікувався та поніс витрати на лікування, чим йому заподіяно матеріальну шкоду на суму 6539 грн. 94 коп.

До того ж, в результаті дорожньо-транспортної пригоди була спричинена моральна шкода, яка виразилась в душевних стражданнях ОСОБА_10 та його сім ї , так як він, в результаті даної ДТП отримав тілесні ушкодження, а ще й емоційний стрес. У зв'язку з отриманим, стресом, що призвів до пригніченого стану, він переніс душевні хвилювання за стан свого здоров'я, весь час був прикутий до ліжка, та ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер.

В судовому засіданні за клопотанням сторін до участі у справі в якості співвідповідача була притягнута ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант - Авто " , який є страховиком власника автомобіля ОСОБА_6

Потерпіла ОСОБА_4, яка є онукою ОСОБА_10, просить суд стягнути з відповідача ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант - Авто " на її користь 6539 грн. 94 коп. матеріальної шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 5000 грн. моральної шкоди, а також,стягнути з відповідача ОСОБА_6 на її користь 95000 грн. моральної шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідач ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант - Авто " та представник відповідача ОСОБА_6 з позовом не згодні з тих підстав, що зазначена позивачем сума матеріальної шкоди - 6539 грн. 94 коп. - не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, а саме позивачем надано докази, що до витрат потерпілого на лікуванні лише на суму 2807,51грн . Крім того, витрати потерпілого на лікування вже відшкодовані страхувальником ОСОБА_6 на суму 3500 грн. Також, позивачу ОСОБА_4 не може бути відшкодована моральна шкода, оскільки вона за законом не є одержувачем такої виплати, оскільки не є близьким родичем потерпілого ОСОБА_10

Заслухавши сторони, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно до ст.3, ч.1 ст.15 ЦК України к ожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем ОСОБА_4 не доведено, що діями відповідачів порушено її права та обов'язки.

Потерпілим від ДТП, яке сталося 07.11.2013 року, був гр. ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, якому було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Через більш ніж півроку після дорожньо - транспортної пригоди ІНФОРМАЦІЯ_6 року потерпілий ОСОБА_10 помер.

Причинного зв'язку між дорожньо-транспорною пригодою та смертю потерпілого ОСОБА_10 матеріалами справи не встановлено.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем ОСОБА_6, як власником джерела підвищеної небезпеки, було відшкодовано ОСОБА_10 матеріальну шкоду, понесену під час лікування потерпілого в сумі 3500 грн.

З положення ст.1195 ЦК України вбачається, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я відбувається винною особою саме потерпілому, який зазнав каліцтво або ушкодження здоров'я.

Саме потерпілий ОСОБА_10 мав право за життя звернутися з позовом до суду про стягнення майнової та моральної шкоди, оскільки саме він зазнав тілесних ушкоджень, і така шкода була спричинена саме йому під час дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач ОСОБА_4 є родичкою (онукою) потерпілого ОСОБА_10 та правонаступництво в таких випадках законом не передбачено. Судом не встановлено, що саме відповідачами по справі було порушено законі права та інтереси позивача ОСОБА_4, тому в позові необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367,373,374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ч.1 ст.286 КК України і призначити йому покарання за:

- ч.1ст. 286 КК України - штраф в сумі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 3400 гривень.

Відповідно до п. є ст. 1 Закону України «Про амністію в Україні у 2014 році» звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680,МФО 851011,УДКС України в Комінтернівському районі) процесуальні витрати за проведення авто технічної експертизи. в сумі 586,80 грн.

В позові ОСОБА_4 до ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант - Авто " про стягнення 6539 грн. 94 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди, до ФЛ-П ОСОБА_6 про стягнення 95000 грн. моральної шкоди - відмовити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області протягом 30 днів з моменту його оголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий: С.М. Лігус