Ухвала суду № 42240216, 21.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"21" жовтня 2014 р.

справа № 808/5811/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2013 р. у справі № 808/5811/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат»

про стягнення податкового боргу, -

встановив:

26.06.2013 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача до місцевого бюджету Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області податковий борг по оренді земельної ділянки з юридичних осіб по Григорівській сільській раді Запорізького району Запорізької області у сумі 93731,21 грн.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено.

Постанова суду вмотивована тим, що відповідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з’ясування судом обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що протягом 2013 року відповідачем, відповідно до узгодженої декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, своєчасно та в повному розмірі сплачувалась орендна плата за земельні ділянки. Зазначає, що позивачем протиправно змінювались призначення платежів з орендної плати, оскільки право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Представники сторін, повідомлені належним чином, про день, час та місце судового засідання, до судового засідання не з’явились, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідач зареєстрований, як юридична особа та, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 791/10/29-035 від 05.08.2009 року, перебуває на податковому обліку у позивача.

16.09.2006 року між Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області та відповідачем було укладено договір про оренду земельних ділянок №5103 та 5102 на території Запорізького району Запорізької області (землі Григорівської сільської ради Запорізького району).

Станом на 18.06.2013 року відповідач має податковий борг по орендній платі з юридичних осіб по Григорівській сільській раді у розмірі 93731,21 грн.

Податковий борг виник внаслідок несплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності протягом 2013 року у повному обсязі, самостійно нарахованих відповідачем сум по податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, поданої позивачеві.

Станом на 31.01.2013 року відповідач мав податковий борг за декларацією № 1992 від 17.02.2012 року у розмірі 185728,97 грн.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до матеріалів справи відповідачем протягом 2013 року сплачено грошові кошти в розмірі 29878,38 грн., відповідно до платіжного доручення від 27.03.2013 року з призначенням платежу за лютий та 29878,38 грн., відповідно до платіжного доручення від 15.05.2013 року з призначенням платежу за березень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2013 року по справі № 0870/10798/12 за позовом Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат» про стягнення податкового боргу задоволено позовні вимоги позивача та стягнуто в повному обсязі заборгованість відповідача, нараховану за декларацією № 1992 від 17.02.2012 року та не сплачену у встановлений законом строк.

У відповідності до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Отже доводи апеляційної скарги суперечать п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та постановив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.09.2013 року у справі № 808/5811/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун