Постанова № 42240214, 09.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"09" грудня 2014 р. справа № П/811/173/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Арзаміт»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2014 р. у справі № П/811/173/14

за позовом Приватного підприємства «Арзаміт»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Кіровоградській області щодо визначення правочинів приватного підприємства «Арзаміт» з товариством з обмеженою відповідальністю «Браво СРЛ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Гейтс Груп» за період жовтень 2012 року та грудень 2012 року, січень-березень 2013 року, такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків;

- визнати протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Кіровоградській області щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення за результатами акту документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Арзаміт» № 27/11-23-22- 05 31562841 від 19.09.2013 року з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB «Браво CPЛ» за період жовтень 2012 року та TOB «Голден Гейтс Груп» за грудень 2012 року, січень-березень 2013 року;

- визнати протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Кіровоградській області щодо визначення: завищення валових доходів та доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 544 790 грн.; завищення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 539 105 грн., у зв'язку з придбанням та реалізацією товарів (послуг); завищення суми податкового кредиту за період жовтень 2012 року, грудень 2012 року, січень-березень 2013 року на загальну суму 107 821 грн.; не підтвердження об'єкту оподаткування з ПДВ при продажу товарів за період жовтень року, грудень 2012 року, січень-березень 2013 року, які підпадають під визначення ст. 185 Податкового кодексу України, а саме безпідставного формування податкових зобов'язань, за рахунок сум податку на додану вартість контрагентів-покупців на загальну суму ГІДВ 108 958

грн.;

- зобов'язати Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів і зборів у Кіровоградській області вилучити інформацію про результати проведеної в період з 12.09.2013 року по 18.09.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Арзаміт», за результатами якої складений акт № 27/11-23-22-05/31562841 від 19.09.2013 року з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB «Браво СРЛ» за період жовтень 2012 року та TOB «Голден Гейтс Груп» за грудень 2012 року, січень-березень 2013 року, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби в Україні.

Постановою суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено повністю. Суд мотивував своє рішення тим, що прийняття на підставі акта перевірки відповідного рішення податковим органом є єдиним способом реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень. Автоматизована система, затверджена наказом № 266 від 18 квітня 2008 року є електронною інформаційно-довідковою базою стосовно платників щодо декларування ними податкових зобов'язань та кредиту з податку на додану вартість, що створена для службового користування і оперативного співставлення податковим органом даних платників податків. Внесення змін у автоматизовану систему та облікову карту платника податків за відсутністю рішення суб'єкта владних повноважень не порушує право платника податків, оскільки відповідач не поставив під сумнів дані податкових декларацій. Крім того, суд не може змусити податковий орган прийняти негативне рішення щодо позивача.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.

Просить скасувати постанову суду та задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Повідомлений належним чином про місце, дату і час судового засідання, представник відповідача не з'явився до суду, що не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що в період з 12 по 18 вересня 2013 року відповідачем проведено перевірку діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB «Браво СРЛ» за період жовтень 2012 року та TOB «Голден Гейтс Груп» за грудень 2012 року, січень-березень 2013 року. За результатом проведеної перевірки складено акт № 27/11-23-22-05/31562841 від 19.09.2013 року.

Згаданий акт перевірки містить висновок, що позивачем укладено з TOB «Браво СРЛ», TOB «Голден Гейтс Груп» договори купівлі-продажу, які не спрямовані на настання наслідків, котрі обумовлювались ними.

Разом з тим, податковий орган зазначив, що позивач завищив валові витрати стосовно придбання товарів у згаданих контрагентів та валові доходи, в які включив кошти від реалізації цих товарів. Також, позивачем завищено суму податкового кредиту та зобов'язань з податку на додану вартість стосовно придбання та реалізації товарів.

Судом першої інстанції встановлено, що за наслідком проведення перевірки не приймалось жодного податкового повідомлення-рішення.

Водночас, на підставі акту перевірки внесенні зміни до автоматизованої системи «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів та зборів України» (далі - автоматизована система) (а.с.42-46).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступного.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 N 266 (далі - Порядок).

Як випливає зі змісту підпункту 2.10.3 пункт 2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, (Наказ N 1492) кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (Наказ N 1492) з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.16 Порядку, якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону N 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Це спростовує висновок суду першої інстанції, що внесення змін у автоматизовану систему та облікову карту платника податків за відсутністю рішення суб'єкта владних повноважень не порушують права позивача.

Решта позовних вимог, на думку колегії суддів, не підлягає задоволенню, оскільки реалізація владних повноважень податковим органом за наслідками перевірки здійснюється через прийняття податкових повідомлень-рішень, які можуть бути предметом оскарження. В іншому випадку суд не може надати оцінку правомірності тих чи інших висновків, які зроблені перевіряючими особами в акті перевірки, оскільки вони не тягнуть правових наслідків для позивача без прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають цим обставинам, що є підставою для скасування постанови суду з ухваленням нового рішення відповідно до ст. 202 КАС України про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. 196, 198, 202 Кодексу адміністративного судочинства, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Арзаміт» задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.01.2014 р. у справі № П/811/173/14 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області щодо внесення інформації про результати проведеної в період з 12.09.2013 року про 18.09.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Арзаміт», за результатами якої складено акт № 27/11-23-22-05/31562841 від 19.09.2013 року, до інформаційних баз Державної податкової служби України.

Зобов'язати Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області вилучити інформацію про результати проведеної в період з 12.09.2013 року про 18.09.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства «Арзаміт», за результатами якої складено акт № 27/11-23-22-05/31562841 від 19.09.2013 року з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Браво СРЛ» за період жовтень 2012 року та ТОВ «Голден Гейтс Груп» за грудень 2012 року, січень-березень 2013 року, з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби в Україні.

В решті позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун