Ухвала суду № 42240186, 18.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"18" листопада 2014 р. справа № 808/5851/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року у справі № 808/5851/13-а

за позовом управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»

про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

встановив:

27.06.2013 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача 116537,96 грн. витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п. «б» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Постанова суду вмотивована тим, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції порушено вимоги п. 6.2 та п. 6.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2000 року, окрім того зазначає, що відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 05.06.2012 року порушено справу № 5009/2087/12 про банкрутство ВАТ «Запорізький арматурний завод» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому вимоги позивача повинні вирішуватись Господарським судом Запорізької області.

Просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

До судового засідання сторони не з'явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідач є юридичною особою, а також платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також платником страхових внесків відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Під час розгляду даної адміністративної судом встановлено, що колишнім працівникам ПАТ "Запорізький арматурний завод" призначена та виплачена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» - «з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з січня по травень 2013 року, а саме: ОСОБА_1 - 1961,16 грн., ОСОБА_2 - 370,39 грн., ОСОБА_3 - 644,35 грн., ОСОБА_4 - 3237,08 грн., ОСОБА_5 - 1757,44 грн., ОСОБА_6 - 128,26 грн., ОСОБА_7 - 645,95 грн., ОСОБА_8 - 2904,13 грн., ОСОБА_9 - 4695,96 грн., ОСОБА_10 - 3452,64 грн., скопецькій О.А. - 1652,68 грн., ОСОБА_11 - 83,37 грн., ОСОБА_12 - 8196,08 грн., ОСОБА_13 - 2630,14 грн., ОСОБА_14 - 583,11 грн., ОСОБА_15 - 2319,03 грн., ОСОБА_16 - 482,5 грн., ОСОБА_17 - 440,26 грн., ОСОБА_18 - 2028,76 грн., ОСОБА_19 - 330,51 грн. ОСОБА_20 - 414,88 грн., ОСОБА_21 - 21782,7 грн., ОСОБА_22 - 55796,58 грн.

Відповідно до п. 6.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення, призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.

Окрім того у відповідності до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

Отже, вказані підвищення пенсій, входять до загального розміру пенсії, яку фактично отримує пенсіонер, та фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Абзацом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже вищенаведеною нормою чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій особам, які працювали на підприємстві відповідача на посадах, які віднесені до списку №2, та яким була призначена пенсія за віком на пільгових умовах.

Згідно положень п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.5. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Судом встановлено, що відповідач, незважаючи на своєчасне повідомлення позивачем про необхідність відшкодування фактично понесених останнім сум витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам відповідача, свої зобов'язання по сплаті фактичних витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені цим особам, не виконував і внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгової пенсій вищезазначеним пенсіонерам у сумі 116537,96 грн. за період з січня по травень 2013 року включно.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача на ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів через те, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та постановив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.10.2013 року у справі № 808/5851/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун