Ухвала суду № 42240127, 04.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2014 року

справа № 811/3782/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі № 811/3782/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства "Анод" до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Анод" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень №0000452205 та №0000462205 від 24.10.2013 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року позов Приватного підприємства "Анод" задоволено у повному обсязі.

В грудні 2013 року відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач зареєстрований як юридична особа Кіровоградською РДА Кіровоградської області 21.12.2001 року.

Види діяльності за КВЕД: будівництво житлових і нежитлових будівель; будівництво трубопроводів; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій; будівництво інших споруд, н.в.і.у..; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливо і побідними продуктами.

Посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства “Анод” з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП “Етера ВК” за травень 2012 року, результати якої оформлено актом № 33/11-23-22-05/31833575 від 08.10.2013 р.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.10.2013 року: №0000452205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість за основним платежем – 30600,00 грн. та №0000462205, яким позивачу зменшено розмір від’ємного значення суми ПДВ у розмірі 700,00 грн.

Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В пункті 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України). Згідно п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та його контрагентом – ПП “Етера ВК”, на підставі яких було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Суд встановив, що 08.05.2012 року між позивачем (покупець за договором ) та ПП “Етера ВК” (постачальник за договором) укладено договір поставки №8/05. Видаткові накладні та податкові накладні, свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору.

Матеріалами справи підтверджено, що розрахунки між позивачем та ПП “Етера ВК” проведено шляхом перерахування відповідних сум на банківський рахунок, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (с.44,48).

На дату складання податкових накладних ПП “Етера ВК” було зареєстроване як юридична особа у встановленому порядку та як платник податку на додану вартість.

В травні 2012 року позивач придбав у ПП “Етера ВК” матеріали для виконання робіт по влаштуванню електрохімзахисту. Придбана у ПП “Етера ВК” продукція використана позивачем у межах власної господарської діяльності, що підтверджується відповідними перинними документами.

Первинні документи складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Суд першої інстанції встановив, і з цими висновками погоджується колегія суддів, що позивачем дотримано вимог закону, пов'язаних з формуванням податкового кредиту.

Відповідачем же, в свою чергу, не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарської операції, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що укладення договору не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, та що договір укладено без мети настання реальних наслідків. Судових рішень щодо визнання угоди недійсною суду надано також не було.

Колегія суддів вважає, що відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угоди позивача з ПП “Етера ВК”. Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують реальність операцій, останній мав право на формування податкового кредиту на підставі цих документів.

З огляду на не доведеність відповідачем правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, заявлені позивачем вимоги щодо їх скасування підлягали задоволенню.

Мотивація та доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції у даній справі – без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року у справі № 811/3782/13-а – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 25.12.2014р.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак