Постанова № 42240110, 20.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 листопада 2014 рокусправа № 804/5165/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі № 804/5165/14 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0003121703 від 02.04.2014р..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що податковий орган не мав права визначати податкове зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку в сторону збільшення без внесення відповідних змін до договору оренди.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з огляду на наступне.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем, було порушено п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 та п. 276.3 ст. 276 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району, за 2011 рік - + 6878,58 грн., 2012 рік - + 6938,37 грн., 2013 рік - + 6938,37 грн..

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що позивачем сформовано показники податкових декларацій з плати за землю на підставі укладених між нею та Дніпропетровською міською радою договорів оренди землі, без урахування коефіцієнту, визначеного п. 276.3 ст. 276 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2014 року № 0003121703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в розмірі 25 085, 32 грн., з яких - 20 755,32 сума основного платежу, 4 330,00 сума штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що податковим органом було правомірно винесено оскаржене податкове повідомлення, оскільки чинним законодавством було встановлено більший розмір орендної плати за землю, ніж це було передбачено у договорах оренди на землю.

З такими висновками не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Згідно договору оренди землі від 15.08.08р., посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 5419 (державна реєстрація 10.12.08 за № 040810400515), гр. ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0004 га..

Згідно договору оренди землі від 15.08.08р., посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 5420 (державна реєстрація 10.12.08 за № 040810400514) (далі Договор), гр. ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0010 га..

Згідно договору оренди землі від 15.08.08р., посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 5418 (державна реєстрація 10.12.08 за № 040810400516) (далі Договор), гр. ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,0100 га..

Згідно договору оренди землі від 15.08.08р., посвідченого нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 5421 (державна реєстрація 10.12.08 за № 040810400517) (далі Договор), позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 0,00025га.

Умовами Договорів визначено наступне: п. 1.2 - цільове використання земельної ділянки - інша комерційна діяльність; п. 4.1 - річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях) у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України "Про оренду землі"; п. 4.2 - обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії; п. 5.2 - цільове призначення земельної ділянки - землі історико-культурного призначення.

Згідно розрахунків орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, станом на 14.08.08р., який є невід'ємною частиною Договорів (далі Розрахунки), ставка земельного податку встановлена Законом України "Про плату за землю" у розмірі 1 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.21 вищевказаного Закону, орендною платою за землю є платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з пунктів 288.1, 288.4, 288.5 ст.288, пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України, який набрав чинності 01.01.2011 року, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Аналізуючи вище приведені нормативні акти, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку про те, що перш за все, при оплаті суми орендної плати за користування земельною ділянкою слід керуватися розміром орендної плати, встановленим у договорі оренди. Положення п.288.5 ст.288 ПК України конкретизують розмір орендної плати, який не може бути меншим за встановлений, однак, законодавець, знову ж вказує на обов'язковість встановлення розміру у договорі оренди. Таким чином, розмір орендної плати, встановлений у договорі оренди є підставою для оплати суми оренди за користування земельною ділянкою і не що інше.

Відповідно до ст.654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту. Згідно норм цивільного законодавства ініціативою вносити зміни до договорів оренди землі наділена одна зі сторін цих договорів, якою у справі, що розглядається, є Дніпропетровська міська рада - орган місцевого самоврядування, через яку відповідною територіальною громадою реалізовано право власності на передані в оренду земельні ділянки, що знаходяться у комунальній власності. Зазначене продиктоване загальними цивільно-правовими принципами: свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо, оскільки договір оренди землі має саме цивільно-правовий характер. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, у даному випадку податковий орган, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що зміна розміру земельного податку згідно із ПК України є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати, а відтак відповідне донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями є незаконним. Вищевказані обставини та положення законодавства судом першої інстанції прийняті до уваги не були, що призвело до ухвалення постанови з порушенням норм матеріального права.

Оскільки, застосовуючи законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд першої інстанції дав невірну правову оцінку обставинам у справі та допустив помилкове застосування норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати з прийняттям нового рішення - про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року у справі № 804/5165/14 - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0003121703 від 02.04.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) судові витрати в сумі 1 096,20 грн. (одна тисяча дев'яносто шість гривень 20 коп.).

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 22.12.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак