Ухвала суду № 42240108, 04.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2014 року

справа № 808/6089/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 808/6089/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІТЕЛ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КІТЕЛ" (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (надалі - відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача форми “Р” від 06.03.2013р. №0000662211.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КІТЕЛ" задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КІТЕЛ" залишити без задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення і підстави для його скасування відсутні. Просив залишити рішення суду першої інстанції у даній справі без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що у лютому 2013 фахівцями податкового органу проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ “Юкка-Трейд” за період з 01.01.2011 по 31.12.2011р..

За результатами перевірки 19.02.2013 складено акт №26/22-11/30791126.

Перевіркою встановлено порушення абз. “а” п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті якого занижено податок на додану вартість на загальну суму 8493,00 грн., а саме за 2 квартал 2011 року на суму – 8493,00 грн..

На підставі акту перевірки відповідачем 06.03.2013 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000662211, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 8494,00 грн., з яких 8493,00 грн. за основним платежем, та 01,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

За результатами адміністративного оскарження прийнятого рішення, скарги позивача залишено без задоволення.

Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 06.03.2013 №0000662211 протиправним, позивач оскаржив його до суду.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржене позивачем рішення, виходив з наступного.

Як встановив суд, позивачем з ТОВ “Юкка-Трейд” письмові договори на поставку товарів не укладались, а господарські відносини оформлювались рахунками постачальника на оплату товару, видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, які надавались до перевірки.

ТОВ “Юкка-Трейд” у другому кварталі 2011 року поставляло позивачу товар, а позивач розраховувався за товар, що підтверджується виписками по рахункам, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.76, 95, 116).

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту за другий квартал 2011 року позивачем було надано:

1) податкові накладні: №150608 від 15.06.2011 на загальну суму 25105,20 грн., в тому числі ПДВ 4184,20 грн.; №230506 від 23.05.2011 на загальну суму 12005,62 грн., в тому числі ПДВ 2000,94 грн.; №070604 від 07.06.2011 на загальну суму 13849,30 грн., в тому числі ПДВ 2308,22 грн.;

2) рахунки-фактури: №Ю-10605 від 15.05.2011 на загальну суму 25105,20 грн., в тому числі ПДВ 4184,20 грн.; №Ю-230507 від 23.05.2011 на загальну суму 12005,62 грн., в тому числі ПДВ 2000,94 грн.; №Ю-070603 від 07.06.2011 на загальну суму 13849,30 грн., в тому числі ПДВ 2308,22 грн.;

3) видаткові накладні: №Ю-150608 від 15.06.2011 на загальну суму 25105,20 грн., в тому числі ПДВ 4184,20 грн.; №Ю-230507 від 23.05.2011 на загальну суму 12005,62 грн., в тому числі ПДВ 2000,94 грн.; №Ю-070604 від 07.06.2011 на загальну суму 13849,30 грн., в тому числі ПДВ 2308,22 грн..

Судом першої інстанції досліджувався реєстр виданих та отриманих податкових накладних за другий квартал 2011 року, в якому в розділі ІІ “Отримані податкові накладні” під номером 42 зазначена податкова накладна №070604 від 07.06.2011, під номером 50 – податкова накладна №150608 від 15.06.2011, та під номером 55 – податкова накладна №230506 від 23.05.2011.

На підставі виставлених рахунків-фактур позивачем здійснена оплата за придбаний товар безготівковим розрахунком, що підтверджується долученими до справи копіями виписок по рахункам. Заборгованість у розрахунках між контрагентами відсутня.

Крім того, позивач до матеріалів справи долучив докази подальшого руху придбаного у ТОВ “Юкка-Трейд” товару, а саме подальшої його реалізації Державному підприємству НАЕК “Енергоатом” ВП “Атоменергомаш”.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача відносно того, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ всього у розмірі 8493 грн., сплачені при здійсненні фінансово - господарських операцій з ТОВ “Юкка-Трейд”, а саме за 2 квартал 2011 року на суму 8493,00 грн..

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, він не містить жодних посилань податкового органу про те, що первинні бухгалтерські документи позивача та податкові накладні не відповідають вимогам чинного законодавства, та містять якісь неточності.

Суд першої інстанції встановив, і з цими висновками погоджується колегія суддів, що позивачем дотримано вимог закону, пов'язаних з формуванням податкового кредиту.

Відповідачем не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що здійснення господарських операцій не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків. Судових рішень щодо визнання угод недійсними суду надано також не було.

Висновки ж по акту перевірки контрагента позивача не є належним доказом укладання позивачем не реальних угод, а тому можливо стверджувати що доводи відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, що є неприпустимим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача з ТОВ “Юкка-Трейд”. Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином оформлені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують реальність операцій, останній мав право на формування податкового кредиту на підставі цих документів.

З огляду на не доведеність відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, заявлені позивачем вимоги про його скасування підлягали задоволенню.

Мотивація та доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції в частині вирішених позовних вимог.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року у справі № 808/6089/13-а – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 22.12.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак