Рішення № 4223774, 20.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.09 Справа № 17/95

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»м. Луганськ

до Відкритого акціонерного товариства «Перевальське шахтобудівельне управління», м. Перевальськ Луганської області

про стягнення 1127 грн. 47 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача –Лавриненко В. С., юрисконсульт 1-ої категорії, довіреність № 10 від 01.01.2009;

від відповідача –представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за використану активну електроенергію у сумі 881,77 грн., пені у сумі 66,60 грн., 3% річних у сумі 30,54 грн. та інфляційні нарахування у сумі 148,56 грн., згідно договору про постачання електричної енергії № А5331 від 20.12.2005.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання 30.06.2009, 20.07.2009 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

встановив:

Між ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання»(позивач у справі), як Постачальником, та Відкритим акціонерним товариством «Перевальське шахтобудівельне управління»(відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір № А5331 від 20.12.2005 на постачання електричної енергії (далі –Договір), за яким Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію, а Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику її вартість.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору відповідач зобов’язується для визначення величини спожитої електроенергії щомісячно 1 числа згідно з Додатком „Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії” знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку „Форма „Звіт про використану електроенергію”, та направляти уповноваженого представника до позивача для подання вказаного звіту за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення розрахунку за активну електричну енергію та інші платежі, передбачені Договором.

У відповідності з п. 9 Додатку «Порядок розрахунків»до Договору остаточний розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані послуги у повній мірі та поставлено електричну енергію відповідачеві.

Однак, відповідачем умови договору по сплаті спожитої активної та реактивної електроенергії не виконано, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за активну електроенергію за період з 01.01.2008 по 30.06.2008.

Позивачем було виставлено рахунки за вищевказані періоди на загальну суму 881,77 грн. У зв’язку з тим, що, відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив, позивач звернувся до суду та просить стягнути заборгованість у судовому порядку.

Крім того, позивачем заявлена до стягнення пеня у сумі 66,60 грн. за період з 01.08.2008 по 27.01.2009, 3% річних у сумі 30,54 грн. за період з 12.02.2008 по 26.05.2009 та інфляційні нарахування у сумі 148,56 грн. за період з січня по червень 2008 року.

Відповідачем відзиву на позовну заяву та пояснень стосовно суті спору не надано.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Матеріалами справи підтверджено постачання позивачем електричної енергії відповідачу, на виконання умов Договору, та виставлення рахунків на її оплату з доказами вручення відповідачу (а.с.17-24). Однак, зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості спожитої активної електроенергії в обумовлені Договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті боргу у сумі 881,77 грн. –за спожиту активну електроенергію.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 4.4.1 Договору у вигляді пені в розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості невиконаних зобов’язань за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі у сумі 66,60 грн. за період з 01.08.2008 по 27.01.2009, однак вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, період нарахування пені визначений позивачем з 01.08.2008 по 27.01.2009. При розрахунку суми пені позивачем бралось 365 днів у році, тоді як у 2008 році було 366 днів, тому за період з 01.08.2008 по 31.12.2008 слід рахувати пеню виходячи з 366 днів у році. Таким чином, вірно нарахованою та обґрунтовано заявленою є пеня 65,32 грн., а не 66,60 грн., як помилково вказав позивач.

Крім того, позивач просить стягнути 3% річних у сумі 30,54 грн. за період з 12.02.2008 по 26.05.2009 та інфляційні нарахування у сумі 148,56 грн. за період з січня по червень 2008 року.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 122171,65 грн. відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про стягнення 3% річних суд дійшов висновку про часткове їх задоволення з огляду на таке.

Розрахунок суми 3% річних за період, який визначений у 2008-2009 роках, здійснювався позивачем виходячи з 365 днів у році, тоді як у 2008 році було 366 днів.

Крім того, по рахунку № А5331/4/1 від 01.05.2009, який отримано 07.05.2009 прострочення оплати відбулось з 16.05.2009 (оплата протягом 5 операційних днів з дати отримання), а позивачем 3 % річних на несплачену суму у вказаному рахунку нараховано з 16.04.2008 по 26.05.2009, тоді як слід рахувати з 16.05.2008.

З урахуванням вищевикладеного, 3 % річних по рахунку № А5331/1/1 від 01.02.2008 складатимуть 3,05 грн., по рахунку № А5331/2/1 від 01.03.2008 –2,95 грн., по рахунку № А5331/3/1 від 01.04.2008 –2,78 грн., по рахунку № А5331/4/1 від 01.05.2008 –2,59 грн., по рахунку № А5331/5/1 від 01.06.2008 –1,34 грн., по рахунку № А5331/6/1 від 01.07.2008 –11,96 грн., всього –24,67 грн.

Таким чином, вірно нарахованими та обґрунтовано заявленими є 3% річних у сумі 24,67 грн., а не 30,54 грн., як помилково вказав позивач.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 881,77 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 148,56 грн. слід задовольнити повністю, а вимоги про стягнення пені та 3 % річних у сумі 65,32 грн. та 24,67 грн. відповідно. В решті вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Перевальське шахтобудівельне управління», м. Перевальськ Луганської області, вул. Слов’янська, буд. 1, ідентифікаційний код 00181007 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання»м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 35а, ідентифікаційний код 31443937:

- борг за використану активну електроенергію у сумі 881,77 грн. на р/р № 260383209060 у філії ЛОУ ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 304665, видати наказ;

- пеню у сумі 65,32 грн., інфляційні нарахування у сумі 148,56 грн., 3 % річних у сумі 24,67 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 101,35 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 310,52 грн. на р/р № 2600418745 у ЛОД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 22.07.2009.

Суддя О.С. Фонова