Рішення № 4223436, 14.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.09 Справа№ 10/149

За позовом: ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ

до відповідача : Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, м.Львів

про визнання недійсним припису

Суддя Довга О.І.

Секретар Яремчук С.М.

Представники:

Від позивача : Деркач О.Р.- довіреність №3999 від 19.08.2008р.;

від відповідача: Добутовський О. –довіреність №7/13-06-1838 від 07.05.2009р.;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, м.Львів про визнання недійсним припису.

Ухвалою суду від 10.06.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 14.07.2009р.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов № 7/13-06-3202 від 01.07.2009р. Зокрема, відповідач посилається на ч.3 ст.18 Закону України „Про основи містобудуваня” де встановлено, що закінчені будівництвом об”єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об”єктів забороняється.

Відповідно до п.п.5 п.5 Положення „Про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області”, інспекція має право давати у межах своїх повноважень замовникам, проектним та будівельним організаціям , підприємствам , що виготовляють будівельні матеріали , вироби і конструкції , обов”язкові для виконання приписи щодо усунення фактів порушень вимог законодавства, державних стандартів, будівельних норм та правил, технічних умов, затверджених проектних рішень, місцевих правил забудови населених пунктів, вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування об”єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Інспекція акцентує на тому, що відділення „Приватбанк” в м. Великі Мости на вул..Львівській, 29 Сокальського району, отримавши припис інспекції про зупинення експлуатації приміщення за адресою : Великі Мости, вул.. Львівська, 29 Сокальського району до прийняття його державною приймальною комісією , свідомо продовжує порушувати вимоги припису та вимоги Закону України „Про основи містобудування”, а саме продовжує всупереч законодавству експлуатувати не введений в експлуатацію закінчений будівництвом об”єкт.

Просить в задоволенні позову відмовити та зобов”язати ЗАТ комерційний банк „Приватбанк” припинити експлуатацію відділення „Приватбанк” в м.Великі Мости на вул. Львівській ,29 та подати довідку про вартість виконаних будівельних робіт для здійснення розрахунку штрафу.

Судом встановлено:

За результатами проведеної перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області винесено припис №25/4 від 21.05.2009р. Червоноградській філії Захід ГРУ „Приватбанк” , м.Червоноград , вул. Корольова, 12 на реконструкцію орендованих приміщень під відділення Приватбанк в м. Великі Мости на вул. Львівській, 29.

В результаті перевірки встановлено експлуатацію не прийнятого у встановленому законодавством порядку об”єкту , що передбачено ст.4 Закону України „Про архітектурну діяльність”, і запропоновано припинити експлуатацію об”єкта до прийняття в експлуатацію приймальною комісією.

Крім цього, до 29.05.2009р. зобов”язано подати довідку про вартість виконаних будівельних робіт .

Позивач вважає, що припис №25/4 від 21.05.2009р. суперечить вимогам чинного законодавства і звернувся до господарського суду за захистом порушеного права.

Суд, розглянувши та дослідивши докази по справі, вислухавши пояснення представників сторін прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

Припис, як акт державного органу –це офіційний письмовий документ , який породжує певні правові наслідки , спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов”язковий характер для суб”єктів цих відносин. (п.1роз”яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних з визнаннм недійсними актів державних ч інших органів”). Припис відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів) , які породжують права та обов”язки тільки у того суб”єта , кому вони адресовані.

Частина 6. ст.3 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об”єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”передбачає, що форми протоколу, припису та постанови затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та архітектури.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об”єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями у вигляді штрафу (абз.10 ст.1 Закону).

Таким чином, вищенаведена норма закону не надає Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю права припинення експлуатації об”єкту до прийняття в експлуатацію приймальною комісією, як це зазначено в оскаржуваному приписі №25/4 від 21.05.2009р. Відповідальність за вичинене відповідачем правопорушення встановлена виключно у вигляді штрафу.

Крім цього, припис не затверджений спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, як це передбачено у ч.3 ст.3 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об”єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”.

Припинення експлуатації орендованих приміщень для здійснення діяльності ПриватБанку породжує порушення прав банку як орендаря , передбачених ч.1 ст.283 ГК України, зокрема, щодо використання орендованого майна та позбавляє право на здійснення банківської діяльності , передбаченої Законом України „Про банки та банківську діяльність”.

Згідно ч.2 ст.291 ГК України договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, викупу (приватизації) об”єкта оренди, ліквідації суб”єкта господарювання –орендаря, загибелі (знищення) об”єкта оренди.

Відповідно до ст..11 Закону України „Про підприємництво” діяльність підприємця припиняється : з власної ініціативи підприємця, на підставі рішення суду у випадках, передбачених законодавством України; у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання; інших підставах, передбачених законодавчими актами України.

Процедура припинення функціонування банку як юридичної особи (ліквідація банку) здійснюється відповідно до положень Закону України „Про банки і банківську діяльність”.

Частиною 1 ст.87 Закону України „Про банки і банківську діяльність” передбачено, що банк може бути ліквідований :

1) з ініціативи банку;

2) з ініціативи Національного банку України ( у тому числі за заявою кредиторів);

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади зобов”язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституціями та законами України.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення повністю.

?? істюн дбачено у ч.3 ст.3 ий ленот ляді штрафу. ю і правові наслідки , спрямований на регулювання тих чи інших суспільних Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.1,3 Закону України „Про відповідальність підприємств, їх об”єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування”, ст. ст . 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області № 25/4 від 21.05.2009р., яким запропоновано припинити експлуатацію орендованих приміщень під відділення Приватбанку в м.Великі Мости на вул.Львівській, 29.

3. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (79044, м.Львів, вул.Генерала Чупринки, 71 і.к.35563550 ) на користь ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк” (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 і.к. 14360570) 85 грн. 00 коп. сплаченого державного мита та 312 грн.50 коп. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя