Рішення № 42232371, 16.12.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 грудня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Власова С.О.,

суддів - Дроботі В.В., Бисаги Т.Ю.,

при секретарі - Чучка Н.В.,

з участю : відповідача-Лізанець О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іршавського районного суду від 08 жовтня 2014 року у справі за позовом «Закарпатської Ощадної Кредитної Спілки» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року «Закарпатська Ощадна Кредитна Спілка» звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому зазначала, що 19.03.2004 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №1136, на підставі якого останній отримав кредит в розмірі 1500, 00 грн., строком на 6 місяців, тобто до 19.09.2004 року, зі сплатою відсотків за користування коштами 20% від суми позички. Однак, взяті на себе зобов»язання ОСОБА_1 належним чином не виконував і станом на 19.03.2004 року його заборгованість складала 1250,00 грн. Відсотки нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, що згідно бухгалтерської довідки становить - 2 342, 38 грн. (1500,00 х 40% річних :2697 днів користування = 4 433, 42 грн. - 2091,04 грн. проплат = 2 342, 38 грн. ). Додаткова плата за користування позикою нараховується за фактичну кількість календарних днів прострочення по позиці, що згідно бухгалтерської довідки становить 1 446, 67 грн. (1250,00 грн. х 3,5% місячних :30 днів х 922 днів прострочення = 1446, 67 грн.).

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь «Закарпатської Ощадної Кредитної Спілки» суму боргу в розмірі 5 039,05 грн., а також судові витрати у справі.

Рішенням Іршавського районного суду від 08.10.2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь «Закарпатської Ощадної Кредитної Спілки» заборгованість за договором позики №1136 від 19.03.2004 року у сумі 5039,05 грн., що складається: 1250 грн. - заборгованість за кредитом; 2342,38 грн. - заборгованість за відсотками; 1446,67 грн. - додаткової плати за позику. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно якої вважає його незаконним, таким, що винесено судом без повного з»ясування всіх фактичних обставин справи, а також з порушенням норм матеріального права. При цьому зазначає, що строк дії договору закінчився 19.09.2004 року, з позовом позивач звернувся 28.10.2011 року, тобто з пропуском строків позовної давності, про застосування яких він клопотав перед судом першої інстанції, однак такі не були застосовані.

Посилаючись на вказані обставини, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю через сплив строків позовної давності.

У судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в скарзі.

Явку свого представника «Закарпатська Ощадна Кредитна Спілка» у судове засідання не забезпечила, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялась, що не перешкоджає апеляційному суду на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України розглянути справу у відсутності її представника.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.1046 ч.1 ЦК України, за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Встановлено, що 19.03.2004 року між «Закарпатської Ощадною Кредитною Спілкою» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №1136, згідно якого відповідач отримав позику в розмірі 1500, 00 грн., строком на 6 місяців, зі сплатою 20 % річних від суми позички (а.с.6-7).

Частиною 2 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Факт отримання позики ОСОБА_1 доводиться його заявою (а.с.9) та видатковим касовим ордером (а.с.10).

В підтвердження своїх позовних вимог позивачем надана бухгалтерська довідка, згідно якої в погашення отриманого кредиту ОСОБА_1 були зроблені наступні платежі: 28.04.2004 року-250 грн.; в погашення встановленої плати за кредит: 19.03.2004 року-150 грн. ; 20.04.2004 року-25 грн.; 07.10.2008 року-1500 грн., 19.11.2008 року - 416,04 грн.; в погашення встановленої додаткової плати за прострочені платежі по кредиту: 19.11.2008 року-583,96 грн. (а.с.15).

Своїх зобов»язань ОСОБА_1 за Договором позички належним чином не виконував і станом на 08.08.2011 року його заборгованість складає 5039,05 грн., з яких : 1250,00 грн- в погашення тіла кредиту; 2342,38 грн.- в погашення встановленої плати за кредит за 2697 календарних днів користування; 1446,67 грн.- в погашення додаткової плати за кредит (а.с.15-16).

Частиною 1 ст.1051 ЦК України встановлено: якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Таким чином, факт наявної заборгованості ОСОБА_1 перед «Закарпатської Ощадною Кредитною Спілкою» колегія суддів знаходить доведеним.

Разом з тим, в суді першої інстанції відповідач клопотав про застосування строків позовної давності і, відмовляючи в застосуванні таких, суд констатував, що оскільки остання плата по Договору позики ОСОБА_1 вносилася 19.11.2008 року, тобто було вчинено дію, що свідчить про визнання боргу, то перебіг позовної давності слід рахувати саме з 19.11.2008 року, а , від так, строки позовної давності не спливли.

Однак з таким висновком місцевого суду не погоджується колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Враховуючи, що строк дії Договору позики закінчився 19.09.2004 року, тоді строк позовної давності сплив 20.09.2007 року, позов було подано до суду 28.10.2011 року, тобто після спливу встановлених Законом загальних строків позовної давності.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Той факт, що ОСОБА_1 19.11.2008 року була вчинена дія, що свідчить про визнання боргу і перебіг позовної давності почав спливати саме з цієї дати не може бути прийнято до уваги, оскільки переривання строку позовної давності у виді вчинення боржником певної дії може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

Такий самий висновок викладений і в Постанові Пленуму ВГС України №10 від 29.05.2013 року, п. 4.4.1 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів».

Таким чином є доведеним, що позивачем пропущено строки загальної позовної давності звернення до суду за захистом порушеного права, який відповідач просив суд першої інстанції застосувати (а.с.109).

За таких обставин, оскаржуване рішення не може залишатися в силі та підлягає скасуванню.

У відповідача по справі при подачі апеляційної скарги виникли судові витрати у виді сплати 121,80 грн. судового збору, які на підставі ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 316, 317,319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Олександровича-задовольнити.

Рішення Іршавського районного суду від 08 жовтня 2014 року скасувати, ухвали по справі нове рішення, яким у задоволенні позовним вимог «Закарпатської Ощадної Кредитної Спілки» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики-відмовити.

Стягнути з «Закарпатської Ощадної Кредитної Спілки» (р/р: 26506001055569 в УКРЕКСІМБАНК м.Ужгород, МФО: 312226, код: 25452281) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 121,80 грн. (сто двадцять одна грн. 80 коп.).

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді: