Ухвала суду № 42232043, 26.12.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1798/2014(м)

264/5018/14-ц

У х в а л а

Іменем України

24 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого - Бугрим Л.М.

Суддів - Зайцевої С.А., Лоленко А.В.

При секретарі - Бєльченко Б.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати індексації заробітної плати та моральної шкоди за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2014 року

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2014 року були задоволені частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення, середнього заробітку за час затримки виплати індексації, відшкодування моральної шкоди.

З відповідача Публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь позивачки було стягнуто середній заробіток за час затримки виплати індексації заробітної плати з компенсацією в розмірі 2500,00 грн., моральну шкоду у розмірі 200 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 250 грн. з утриманням ПАТ «ММК ім. Ілліча» з цих сум передбачених законом податків та обов»язкових платежів при їх виплаті. В задоволенні решти позовних вимог судом було відмовлено.

На вказане рішення суду представником позивачки ОСОБА_1- ОСОБА_4 була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про зміну судового рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та надання правової допомоги .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вона посилається на те, що судом першої інстанції невірно визначено розмір середнього заробітку за час затримки виплати індексації заробітної плати з компенсацією, який повинен складати суму 240120грн.60 коп. Стягуючи середній заробіток за час затримки розрахунку суд враховував співвідношення суми середнього заробітку з до невиплаченої суми індексації з компенсацією, однак розрахунку такого співвідношення у рішенні не наводиться. На думку апелянта суду слід було виходити із співвідношення середньомісячної заробітної плати по Україні до суми боргу і враховуючи тоді цей відсоток слід визначити середній заробіток за час сплати розрахунку в сумі 240120 грн. 60 коп.. та моральну шкоду у сумі 1000 грн..

В судове засідання позивач та її представник не з'явились, , про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином телефонограмою, яка зареєстрована в журналі телефонограм апеляційного суду та додана до матеріалів справи .

Представник ПАТ ««Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» Новгородська В.В. просила рішення суду залишити без зміни та відхилити апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача вислухавши пояснення сторін дослідивши обставини справи, надані докази, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач у період з 15.11.1999 року по 24.12.2010 року перебував у трудових відносинах з ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» .

За період роботи з листопада 2003 року по липень 2006 року позивачу відповідачем у порушення вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» « Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078 КМУ від 17 липня 2003 року не сплачувались щомісячні відповідні суми індексації та компенсації заробітної плати , тому позивач вимушений був звернутись до суду з позовом про захист порушеного права..

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 18 квітня 2014 року були задоволені позовні вимоги ОСОБА_6 про стягнення з ПАТ « ММК Ілліча» сум заборгованості індексації заробітної плати з компенсацією та моральної шкоди. Згідно цьому рішенню на користь позивачки з ПАТ» ММК Ілліча» було стягнуто заборгованість по сплаті індексації з компенсацією за період з березня 2003 року по липень 2006 року в сумі 1070 грн.. 45 коп .. . Вказане рішення набрало чинності та має преюдиціальне значення для вирішення даного спору.

Згідно з положеннями ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Зі справи вбачається, що в день звільнення індексація заробітної плати за зазначений період та компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату виплачені не були.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Ухвалюючи рішення про стягнення з публічного акціонерного товариства «ММК імені Ілліча» на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки з позивачем при звільнені не було проведено розрахунок у повному обсязі,то у позивачки виникло право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Вказаний правовий висновок суду є правильним, відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справ.

Визначаючи суму середнього заробітку за час затримки розрахунку суд першої інстанції виходив з роз'яснень викладених в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» згідно з якими « установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі,- наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. Проте лише при частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, які він ставив у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Виходячи з наведених чинників та застосовуючи принцип співмірності суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково та визначив розмір середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 2500 грн.00 коп..

Такий висновок слід визнати правильним та таким , що відповідає вимогам закону.

Апеляційний суд не може погодитись з доводами апеляційної скарги про те, що на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 240120 грн. 60 коп.. та моральну шкоду у сумі 1000 грн..

У даному випадку суд першої інстанції при стягненні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку обґрунтовано виходив із принципу співмірності і стягнута сума середнього заробітку та моральної шкоди йому відповідає

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону .

За таких обставин, на підставі ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни.. .

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 листопада 2014 року залишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: