Ухвала суду № 42232044, 05.12.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/435/2014(м)

263/8464/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2014 року м. Маріуполь

Колегія суддів палати в кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Гришина А.Г.

суддів Шигірта Ф.С., Гєрцика Р.В.,

при секретарі Ушаковій О.В.,

за участю прокурора Заїки О.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 17 вересня 2014 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Маріуполя, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, працюючого експедитором у ТОВ «Квест Лтд», раніше не судимого, проживає в АДРЕСА_1

засуджено за ч.2 ст.307 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, ОСОБА_2 при невстановлених обставинах з метою збуту придбав та зберігав особливо небезпечний засіб - канабіс, а 29 червня 2013 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, знаходячись на території парку «Перемоги» в Жовтневому районі міста Маріуполя незаконно збув за 180 гривень ОСОБА_3 паперовий згорток з речовиною темно-зеленого кольору рослинного походження, яке є небезпечним наркотичним засобом - канабісом вагою 8,4 грами, маса якого в перерахунок на суху речовину складає 7,5 грамів.

Він же при невстановлених обставинах з метою збуту придбав та зберігав особливо небезпечний засіб - канабіс, а 17 липня 2013 року приблизно о 17 годині 30 хвилин, знаходячись біля магазину «Жигулі» по вулиці К. Лібкнехта в Жовтневому районі міста Маріуполя, повторно незаконно збув за 150 гривень ОСОБА_3 паперовий згорток з речовиною темно-зеленого кольору рослинного походження, яке є небезпечним наркотичним засобом - канабісом вагою 2,3 грами, маса якого в перерахунок на суху речовину складає 2,1 грамів.

В апеляційній скарзі захисник посилаючись на неповноту судового слідства та не відповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить вирок суду першої інстанції скасувати, постановити новий, яким ОСОБА_2 виправдати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначила, що судом першої інстанції були грубо порушені норми кримінального процесуального закону України та право обвинуваченого на об'єктивний розгляд справи.

Вказує, що під час судового розгляду прокурором не надано доказів того, що відеозапис, який мається в матеріалах справи є допустимим доказом та отриманий згідно з вимог КПК України.

Захисник звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про ідентифікації, виданих 19 червня 2013 року грошових коштів, відсутній протокол опису грошових коштів, де були б вказані всі купюри, їх номера та серії.

Також посилається на те, що суд першої інстанції прийняв до уваги ряд даних, на які не міг посилатися як на докази при ухваленні вироку, вказана обставина суттєво вплинула на вирішення питання про невинність обвинуваченого.

Крім того судом не в повному обсязі проведено судове слідство, залишились на дослідженими ряд доказів, які мають суттєве значення для ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Повідомлений про час розгляду апеляції, обвинувачений в судове засідання не з`явився, за даними захисника ОСОБА_2 після попереднього судового засідання виїхав з постійного місця проживання, місце його знаходження не відомо.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника, який підтримав апеляцію, прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Висновки суду, щодо винності ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його було засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, та підтверджуються дослідженими судом та наведеними у вироку доказами.

Оскарженим вироком суду 1-ї інстанції встановлено, що ОСОБА_2 29 червня та 17 липня 2013 р. вчинив збут особливо небезпечного наркотичного засобу канабіса.

Як вбачається з матеріалів провадження, ці факти було зафіксовано в ході оперативної закупівлі наркотичного засобу, яку було проведено на підставі постанови прокурора Жовтневого району м.Маріуполя від 26.06.2013 р., якою дано дозвіл на проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу канабіса в два етапи у гр-на ОСОБА_2 з використанням відеозапису. Проведення оперативної закупівлі доручено слідчому СВ Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області (т.1, а.с. 18-19).

Цю постанову прокурора було винесено в ході кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013050770002260 від 21.06.2013 р., розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.307 КК України (т.1, а.с.1).

В подальшому, як вбачається з матеріалів провадження, контроль за вчиненням злочину проводився слідчим СВ Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області та за його дорученням співробітниками СБНОН (т.1, а.с.21-22, 63-75). Тобто ці слідчі дії було проведено у відповідності із вимогами ст.ст.246ч.6, 252, 271 КПК України.

Відповідно до ч.2ст.252 КПК України проведення негласних слідчих дій може фіксуватися за допомогою технічних та інших засобів.

Згідно ст.256 КПК України протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Як вбачається з протоколів про результати контролю за вчиненням злочину від 29 червня та 17 липня 2013 р. в ході цих процесуальних дій застосовувався відеозапис.

При цьому цей відеозапис стосувався тільки самої події збуту наркотичного засобу і, як вбачається з цього відеозапису, немає підстав вважати, що мало місце будь-яке втручання в особисте, приватне спілкування ОСОБА_2

Тому в даному випадку не було необхідності, як про це зазначає захисник, в отриманні відповідно до ст.258 КПК України дозволу слідчого-судді на відео зйомку. Тому колегія суддів вважає не слушними доводи апеляції, що відеозапис не є допустимим доказом.

Диски із відеозаписом проведення оперативної закупки були оглянуті слідчим та визнані речовими доказами (т.1, а.с.230-234). При цьому після перегляду відеозапису обвинувачений, та його захисник своїми підписами завірили, що на відеозапису присутен саме ОСОБА_2 Зауважень до протоколів надано не було.

Матеріали про проведення оперативної закупки та відеозапис свідчать про те, що після огляду оперативного покупця йому біло вручено гроші, і саме у ОСОБА_2 він придбав наркотичний засіб, який в нього біло вилучено. Згідно висновкам судово-хімичної експертизи вилучена у оперативного покупця речовина є небезпечним наркотичним засобом - канабісом.

Перед проведенням 17 липня 2013 р. оперативної закупки були оглянуті купюри, які використовувались для цієї дії, в тому числі були зроблені їх ксерокопії, які були долучені до протоколу огляду грошових коштів. Ці копії були засвідчені понятими. Серед них була і купюра в 5 гривень ЗЦ 4650057 (т.1, а.с.67-69). Ця ж купюра зазначена і в протоколі огляду покупця (т.1, а.с.70) як така, що була вручена оперативному покупцю для придбання наркотичного засобу. І цю же купюру було виявлено під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2.(т.1, а.с.96-100). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, доведеним, що під час оперативної закупки 17 липня 2013 р. використовувалась саме купюра в 5 гривень ЗЦ 4650057. А виправлена помилка в одної цифри у номері купюри в протоколі огляду грошових коштів (т.1, а.с.67) є технічною помилкою.

Обставини проведення 29 червня та 17 липня 2013 р. оперативної закупки наркотичного засобу та виявлення під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 як наркотичного засобу, так і купюри, яка використовувалась для закупки наркотичного засобу, підтвердили в ході судового розгляду справи свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, які в якості понятих приймали участь в проведенні оперативної покупки наркотичного засобу, і які однозначно зазначили, що оперативний покупець придбав наркотичний засіб саме у ОСОБА_2 Суттєвих протиріч, які би ставили під сумнів показання цих свідків, в їх показаннях не було. Показання цих свідків про обставини проведення контролю за злочином підтвердив і оперативний покупець ОСОБА_3

Сукупністю зазначених доказів спростовуються твердження як самого ОСОБА_2, так і його матері ОСОБА_8 про непричетність обвинуваченого до збуту наркотичного засобу.

Відповідно до встановлених фактичних даних суд 1-ї інстанції вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.2ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинене повторно.

Покарання обвинуваченому обрано із належним врахуванням тяжкості скоєного, даних про особу винного, в межах санкції ч.2ст.307 КК України, його міра є мінімально передбаченою зазначеною нормою кримінального закону.

Порушень кримінального закону, які тягнуть скасування вироку, припущено не було.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 17 вересня 2014 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді