Рішення № 4222131, 30.06.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" червня 2009 р.

Справа № 11/25-944

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ вул. Шолуденка,1

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз», м. Тернопіль вул. Чернівецька,54

За участю представників сторін

Позивача: Пількевич В.В. –гол. юрисконсульт відділу інформаційно-аналітичного забезпечення управління правового забезпечення претензійно-позовної роботи юридичного департаменту ДК „Газ України”

Відповідача: Ловчук М.В. –начальник юридичного відділу

Суть справи: Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ вул. Шолуденка,1 звернулась до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз», м. Тернопіль вул. Чернівецька,54 –17 733 579 грн. 50 коп., із них 8 606 606 грн. 81 коп. заборгованості за поставлений природний газ, 1 370 034 грн. 54 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 6 873 164 грн. 23 коп. інфляційних витрат та 883 773 грн. 92 коп., що складає 3% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає заборгованість за поставлений природний газ в сумі 8606606,81 грн. В зв’язку з тим, що основним видом діяльності підприємства є транспортування природного газу за регульованим тарифом та встановленими державою цінами, інших джерел прибутку, окрім дольового відщеплення за надані послуги для ВАТ „Тернопільгаз” не існує, а тому у товариства відсутнє джерело на оплату штрафних санкцій. Просить суд звернути увагу на те, що нараховані позивачем штрафні санкції перевищують суму основного боргу та надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Примусове стягнення штрафних санкцій спричинить вилучення з господарського обороту товариства грошових коштів, що позбавить можливості закупки нових обсягів природного газу для забезпечення ним споживачів Тернопільської області та проводити оплату вартості поставленого природного газу. На підставі наведеного просить суд врахувати викладені обставини, визнати їх винятковими і зменшити розмір пені відповідно до ст.83 п.3 ГПК України.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

В судовому засіданні 24.06.2009р. оголошено перерву до 30.06.2009р. до 10 год. 45 хв. відповідно до ст.77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

29 грудня 2006 року між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз»був укладений договір № 06/06-837 на постачання природного газу.

Відповідно до п.п.1.1 договору постачальник зобов’язується передати у власність покупцю в січні 2007 року природний газ з урахуванням можливих обсягів розбалансування газу (відтоків / притоків), надалі газ, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Згідно п.1.2. договору газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації населенню та включає в себе можливі обсяги розбалансування газу.

31.01.2007р., 14.03.2007р., 30.03.2007р., 27.04.2007р., 31.05.2007р., 05.07.2007р., 31.07.2007р., 31.08.2007р., 28.09.2007р., 31.10.2007р., 30.11.2007р. між сторонами було укладено додаткові угоди №№ 1-11 відповідно, до договору № 06/06-837 від 29.12.2006р. на постачання природного газу в лютому-грудні 2007 року.

На виконання умов договору постачальник Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»передав у власність покупцю ВАТ „Тернопільгаз” протягом січня-грудня 2007 року природний газ на загальну суму 105 553 315,21 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу за січень-грудень 2007 року, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п.5.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Покупець свої зобов’язання за укладеним договором виконав не в повному обсязі, за отриманий природний газ розрахувався частково в сумі 96 946 708,40 грн.

Таким чином, на день звернення позивача з позовом до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 8 606 606 грн. 81 коп.

У відповідності до ст.ст.526, 527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) визначено у ст. 217 Господарського кодексу України як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/ або правові наслідки; такими засобами є відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.6.2 Договору в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п.5.1. договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

На підставі наведеного, за несвоєчасне здійснення розрахунків за отриманий природний газ відповідачу нараховано 1 370 034 грн. 54 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, 6 873 164 грн. 23 коп. інфляційних витрат та 883 773 грн. 92 коп., що складає 3% річних, що підтверджується обгрунтованим розрахунком нарахованих штрафних санкцій.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова Верховного суду України від 16.05.2006 р. у справі №10/557-26/155).

Розглянувши в судовому засіданні клопотання відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву, та заявлене представником відповідача безпосередньо в судовому засіданні про зменшення розміру нарахованої до стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, суд встановив:

- Станом на 01.06.2009р. заборгованість населення перед ВАТ „Тернопільгаз” складає 10032,6 тис. грн., не відшкодовано з державного бюджету пільг на суму 3030,4 тис. грн., субсидій –255,7 тис. грн., що позбавило підприємство можливості вчасно розрахуватися за поставлений природний газ.

- Наявність значної суми дебіторської заборгованості за поставлений природний газ та його транспортування, невідповідність діючих тарифів на постачання та транспортування природного газу, затверджених НКРЕ фактичним експлуатаційним витратам підприємства, неврегульованість на державному рівні питання відшкодування комерційних втрат є основними причинами, які підривають діяльність підприємства, не дають можливості своєчасно проводити розрахунки з постачальниками природного газу, а також з працівниками по заробітній платі, здійснювати у визначені законодавством терміни відрахування до бюджету по податкових зобов’язаннях, проводити на належному рівні роботи по будівництву, ремонту і заміні газопроводів та обладнання на них.

Вищевикладене свідчить про те, що в діях відповідача щодо несплати в обумовлений договором строк повної вартості отриманого від позивача природного газу відсутній прямий умисел, оскільки зазначена ситуація стала наслідком вищевказаних обставин та простроченням населенням оплати заборгованості за спожитий газ.

Крім того, із належних до сплати коштів за поставлений природний газ в сумі 105 553 315,21 грн. ВАТ „Тернопільгаз” сплачено на користь ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»96 946 708,40 грн., що унеможливлює стверджувати про злісне ухилення відповідача від виконання своїх зобов’язань за укладеним договором.

Відповідно до вимог ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. При цьому, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на вищезазначені вимоги ст. 233 ГК України та враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд вважає за доцільне зменшити розмір нарахованої позивачем до стягнення пені на 50% від заявленої суми.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,77,82,83п.3,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз», вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 03353503 на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ вул. Шолуденка,1, ідентифікаційний код 31301827 –8 606 606 грн. 81 коп. заборгованості за поставлений природний газ; 685 017 грн. 27 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань; 883 773 грн. 92 коп., що складає 3% річних; 6 873 164 грн. 23 коп. інфляційних нарахувань; 25 500 грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 312 грн. 50 коп. в повернення витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті частині позову відмовити.

4. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук