Рішення № 4222130, 02.07.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2009 р.

Справа № 17/43-954

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломиянафтозбут", с. Королівка Коломийського району Івано-Франківської області

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", смт. Товсте Заліщицького району Тернопільської області

за участю представників сторін:

позивача: Курочка С.М., уповноважений, довіреність № 49 від 15.06.2009р.;

відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність письмового клопотання сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коломиянафтозбут", с. Королівка Коломийського району Івано-Франківської області звернулося до господарського суду Тернопільської області 18.05.2009р. (згідно штампу пошти на конверті) з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба”, смт. Товсте Заліщицького району Тернопільської області, про стягнення 14484,00 грн. заборгованості за отримані нафтопродукти, згідно накладної №614 від 01.12.08р.

Позов обґрунтовується копією довіреності № 10, виданої відповідачем своєму представнику на отримання нафтопродуктів; копією накладної № 614 від 01.12.08р.; копією податкової накладної № 614 від 01.12.08р.; копією акту звірки взаємних розрахунків станом на 25.02.09р.; копією претензії № 27 від 13.04.09р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 25.05.2009р. порушено провадження у справі № 17/43-954 та призначено її до розгляду в судовому засіданні 16.06.2009р. Судове засідання було відкладено в порядку ст. 77 ГПК України на 02.07.2009р. у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та через неподання сторонами витребуваних документів.

Позивач в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов не представив, його повноважний представник у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення №2426731, №2439968), клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, у зв’язку з чим справа розглядається за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними у ній документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

За змістом ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як випливає з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Коломиянафтозбут" згідно усної домовленості, по накладній №614 від 01.12.08р. передано, а відповідачем через свого представника Шелегу Т.І., який діяв на підставі довіреності №10 прийнято у власність товар –дизельне паливо в кількості 2414 л на загальну суму 14484,00 грн. Факт отримання Товару підтверджується підписом відповідача в графі накладної про отримання та копією довіреності №10.

З огляду на наведене слід вважати, що між сторонами за позовом виникло господарське зобов’язання.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Позивач стверджує, що Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба", смт. Товсте Заліщицького району Тернопільської області, порушено господарське зобов’язання в частині проведення оплати вартості отриманого товару, внаслідок чого станом на 25.02.2009р. борг відповідача не сплачений і складає 14484,00 грн.

Надіслана на адресу відповідача претензія №27 від 13.04.2009р. з вимогою негайно погасити борг залишена товариством з обмеженою відповідальністю "Дружба" без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.ст. 691, 692, 693 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як визначено у ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання виконав належним чином, факт передачі товару підтверджується наявною в матеріалах справи накладною №614 від 01.12.08р., що також не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку, борг відповідачем визнано шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків станом на 25.02.2009р.

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1, 2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Станом на день прийняття судом рішення відповідач не погасив заборгованість в розмірі 14484,00 грн. та не надав суду жодних документів, які б спростовували суму заявленого до стягнення боргу чи підтверджували б його сплату.

У зв’язку з наведеним, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основного боргу за поставлене дизельне паливо є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 ЦК України, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача 14484,00 грн. боргу за поставлений згідно накладної товар.

В силу вимог ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача у справі.

У судовому засіданні 02.07.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», ст.ст. 11, 15, 16, 205, 509, 525-526, 530, 691-693 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 42-47, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 811, 82-84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба", смт. Товсте Заліщицького району Тернопільської області, вул. Наливайка, 33, ідентифікаційний код 30910517 –14484,00 грн. основного боргу та 457,34 грн. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломиянафтозбут", с. Королівка Коломийського району Івано-Франківської області, вул. Спортивна, 1, ідентифікаційний код 22190805.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „06” липня 2009 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя Н.О. Андрусик