Рішення № 4221917, 02.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/399 (28/162/09)

02.07.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформ ЛТД»

До

Акціонерного комерційного банку «Європейський»

Про

Зобов’язання вчинити певні дії

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача: Ференц А.Є. –дов., Панов В.Ю. –дов.

Від відповідача: Шевченко О.М. –дов.

В засіданні приймали участь:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання Акціонерного комерційного банку «Європейський»в особі Запорізького регіонального управління АКБ «Європейський»виконати платіжні доручення № 1 від 02.03.2009р. на суму 250 000 грн., № 2 від 03.03.2009р. на суму 440 000 грн., № 3 від 03.03.2009р. на суму 210000 грн., № 4 від 03.03.2009р. на суму 585 000 грн., № 5 від 03.03.2009р. на суму 500 000 грн., № 6 від 03.03.2009р. на суму 2 500 000 грн.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить суд зобов’язати відповідача –Акціонерний комерційний банк «Європейський»виконати платіжні доручення № 1 від 02.03.2009р. на суму 250 000 грн., № 2 від 03.03.2009р. на суму 440 000 грн., № 3 від 03.03.2009р. на суму 210000 грн., № 4 від 03.03.2009р. на суму 585 000 грн., № 5 від 03.03.2009р. на суму 500 000 грн., № 6 від 03.03.2009р. на суму 2 500 000 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 02.07.2009р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформ ЛТД»та Акціонерним товариства банком «Європейський в особі Запорізького регіонального управління АКБ «Європейський»було укладено договір № 26000002246901 про відкриття та обслуговування поточний рахунків.

Відповідно до п.1.1. договору, банк, при у3мові ви конання клієнтом умов п.2.1. договору, відкриває клієнту поточний рахунок № 26000002246901, та здійснює його розрахунково-касове обслуговування згідно зі статутом Банку, діючими нормативно-правовими актами Національного банку України, іншими актами законодавства України та згідно з умовами функціонування кореспондентських рахунків банку в банках-кореспондентах, а також надає клієнту інші послуги, передбачені чинним законодавством України та діючим на момент надання таких послуг тарифами банку, згаданими у п.5.1. договору, у тому числі зміненими у порядку, передбаченому п.5.3. договору.

Пунктом 2.1. договору банк відкриває клієнту рахунок при умові надання клієнтом всіх документів, що відповідно до нрормативно0-правового документу Національного банку України з питань відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті в Україні, та інших діючих нормативних актів України необхідні для відкриття рахунку.

Відповідно до п.3.1.1. договору клієнт має право самостійно розпоряджатися наявними на рахунку коштами в порядку, визначеному законодавством, за винятком примусового чи договірного списання коштів у випадку, передбачених чинним законодавством України та цим договором.

Для проведення банківських операцій відповідачу було надано платіжні доручення № 1 від 02.03.2009р. на суму 250 000 грн., № 2 від 03.03.2009р. на суму 440 000 грн., № 3 від 03.03.2009р. на суму 210000 грн., № 4 від 03.03.2009р. на суму 585 000 грн., № 5 від 03.03.2009р. на суму 500 000 грн., № 6 від 03.03.2009р. на суму 2 500 000 грн.

Відповідач платіжні доручення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, не виконав, чим порушив умови договору від 22.12.2008р.

Відповідно до п. 4.1.1. договору банк зобов’язаний надавати клієнту комплекс послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню за умови надання клієнтом банку до проведення відповідної операції належним чином оформлених розрахункових документів, а також інших документів, що відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів та внутрішніх документів банку, необхідні для проведення відповідної операції. Комплекс послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню полягає у здійсненні усіх розрахункових та касових операцій, передбачених для рахунку чинним законодавством України, зокрема нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно п.4.1.2. договору банк зобов’язаний виконувати без готівкові розрахункові операції за документами а національній валюті, прийнятими від клієнта протягом операційного часу банку, встановленого банком відповідно до чинних нормативно-правових актів Національного банку України, у цей самий день, а на підставі розрахункових документів в національній валюті, прийнятих від клієнта після закінчення операційного часу банку –не пізніше наступного операційного дня.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

22.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформ ЛТД»та Акціонерним товариства банком «Європейський в особі Запорізького регіонального управління АКБ «Європейський»було укладено договір № 26000002246901 про відкриття та обслуговування поточний рахунків.

Відповідно до п. 4.1.1. договору банк зобов’язаний надавати клієнту комплекс послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню за умови надання клієнтом банку до проведення відповідної операції належним чином оформлених розрахункових документів, а також інших документів, що відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів та внутрішніх документів банку, необхідні для проведення відповідної операції.

Згідно п.4.1.2. договору банк зобов’язаний виконувати без готівкові розрахункові операції за документами а національній валюті, прийнятими від клієнта протягом операційного часу банку, встановленого банком відповідно до чинних нормативно-правових актів Національного банку України, у цей самий день, а на підставі розрахункових документів в національній валюті, прийнятих від клієнта після закінчення операційного часу банку –не пізніше наступного операційного дня.

Частиною 1 ст. 134 ГК України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також: з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між: учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між: учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та cm. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Стаття 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»№ 2346-ІП від 05.04.2001 р. також передбачає виконання обслуговуючим банком доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документу до банку. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача (п. 30.1. ст. 30 цього Закону).

Ч. 1 ст. 1071 ЦК України передбачає, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Всупереч зазначеним нормам і умовам договору банк не перерахував вищевказані кошти, чим порушив зобов’язання передбачені Договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи доведено, і відповідачем не спростовано, що переказ коштів за платіжними дорученням №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 не проведений відповідачем, і тому уточнені вимоги позивача про зобов’язання відповідача виконати платіжні доручення підлягають задоволенню.

Із врахуванням викладеного, належить визнати, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування уточнених позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються відповідача.

Суд приймає до уваги постанову Правління Національного банку України “Про призначення тимчасового адміністратора в АКБ “Європейський” призначено тимчасову адміністрацію строком на 1рік –з 15.05.2009 до 14.05.2010, з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 15.05.2009 до 14.11.2009.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання Банком своїх зобов’язань за Договором.

Частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку Відповідача за Договором.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Акціонерний комерційний банк «Європейський»(04070, м. Київ, вул.. Почайнинська, 38/44, код ЄДРПОУ 19359904) виконати платіжні доручення № 1 від 02.03.2009р. на суму 250 000 грн. (ПДВ за січень 2009р.), № 2 від 03.03.2009р. на суму 440 000 грн. (сплата за комплектну систему програмного управління, згідно рах. № 20 від 24.02.2009р.), № 3 від 03.03.2009р. на суму 210000 грн. (сплата за виконання робіт проектування систем управління згідно дог. № 063 від 28.07.2006р., дог. № 10/064 від 20.10.2006р.), № 4 від 03.03.2009р. на суму 585 000 грн. (сплата за сборку шкафів систем. Дог. № 03/0603 від 11.07.2006р.), № 5 від 03.03.2009р. на суму 500 000 грн. (перерахування коштів на поточний рахунок. Рахунок ПриватБанку для заробітної платні), № 6 від 03.03.2009р. на суму 2 500 000 грн. (передплата за обладнання згідно дог. № 0203.09 від 02.03.2009р.).

Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Європейський»(04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 38/44, код ЄДРПОУ 19359904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфоком ЛТД»(69001, м. Запоріжжя, бул. Тараса Шевченка, 56, код ЄДРПАОУ 20501767) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко