Рішення № 4220903, 25.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/269

25.06.09

За позовом Прокурора Золочівського району Львівської області в інтересах держави в особі Золочівської міської ради та Міського комунального підприємства "Золочівтеплоенерго"

до Дочірнього підприємства "Газ-Тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення 5 200,44 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від прокуратури: не з»явився

від позивача1): не з»явився

від позивача 2): Баран Л.Б.- довіреність №352/3 від 25.05.09; Миць О.О.- довіреність №352/1 від 25.05.09; Кузьма О.Т.- довіреність №352/2 від 25.02.09;

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Золочівського району Львівської області в інтересах держави в особі Золочівської міської ради та Міського комунального підприємства "Золочівтеплоенерго" звернувся в Господарський суд м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Газ-Тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 5 200,44 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором комісії № 12/04-352 від 01.10.2004 р. не оплатив вартість наданих послуг, заборгувавши позивачу 5 200,44 грн.

З цих підстав прокурор просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 2) 5 200,44 грн. - боргу, а також понесені по справі судові витрати.

Ухвалою від 22.04.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 28.05.2009 р.

28.05.2009 р. представник прокуратури, позивача 1), відповідача у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 28.05.2009 р. розгляд справи було відкладено на 04.06.2009 р.

04.06.2009 р. представник прокуратури, позивача 1), відповідача повторно у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 04.06.2009 р. розгляд справи було відкладено на 25.06.2009 р.

25.06.2009 р. представник прокуратури, позивача 1), відповідача в третє у судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

25.06.2009 р. представники позивача 2) в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю та просили їх задовольнити.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.06.2009 р. за згодою представників позивача 2) оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача 2), Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2004 р. між позивачем 2) та відповідачем було укладено Договір комісії № 12/04-352 (далі - Договір), згідно умов якого (п. 2.1.), сторони погодили, що відповідач доручає, а позивач 2) зобов’язаний здійснювати діяльність по продажу обумовленої теплової енергії відповідно до умов Договору, та укласти від свого імені, але за рахунок відповідача та відповідно до вказівок останнього Угоди зі споживачами.

Відповідно до п. 4.14. Договору позивач 2) зобов’язується надати відповідачу до 10 числа місяця, наступного за звітним, всі необхідні документи щодо виконання даного доручення. Форма звітності позивача 2) викладена у Додатку № 3 до Договору, який є невід’ємною його частиною.

Згідно п. 4.7. Договору позивач 2) зобов’язується забезпечити своєчасну оплату споживачами за спожиту теплову енергію по Угодам, укладених на виконання умов Договору.

Пунктами 5.1., 5.2. та 5.3. Договору встановлено, що оплата за реалізовану позивачем 2) теплову енергію здійснюється споживачами грошовими коштами на рахунок відповідача № 26006600225271 відкритий в Львівській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 325019.

Комісійна винагорода становить 0,1% від вартості фактично реалізованої в межах Договору теплової енергії. Додаткова комісійна винагорода (за умови делькредере) становить 0,1% від вартості фактично реалізованої теплової енергії. Всього комісійна винагорода фактично становить 0,2% від вартості реалізованої теплової енергії.

Сторони домовились, що сплата відповідачем комісійної винагороди здійснюється на рахунок позивача 2) шляхом перерахування сум із грошових коштів, отриманих відповідачем від споживачів на рахунок, зазначений в п. 5.1. Договору. сплата відповідачем комісійної винагороди здійснюється не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

З матеріалів справи вбачається, що за період з листопада 2004 р. по вересень 2005 р. позивач 2) належним чином виконував взяті на себе зобов’язання по продажу обумовленої теплової енергії споживачам, реалізувавши загалом теплової енергії на суму 2 600 215,44 грн., що підтверджується двосторонніми звітами позивач 2) за вказаний період (Додаток № 3), належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по Договору не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем 2) в сумі 5 200,44 грн., на підтвердження іншого відповідачем не надано суду жодного доказу.

13.12.2007 р. позивач 2) направив відповідачу повідомлення-вимогу вих. № 1126 з вимогою терміново погасити дебіторську заборгованість по сплаті комісійної винагороди у розмірі 5 200,44 грн.

18.01.2008 р. відповідач, у відповідь на претензію позивача 2) направив лист-повідомлення № 54/10-14-56 (22.01.2008 р. отримано позивачем 2)) яким повідомив останнього проте, що не визнає пред’явлені до нього вимоги, оскільки за даними бухгалтерського обліку відповідача станом на 01.12.2007 р. заборгованість позивача 2) перед відповідачем по Договору складає 152 823,25 грн. А тому, враховуючи вимоги п. 4.9. Договору строки виконання зобов’язань відповідача перед позивачем 2) не наступили.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем 2) доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання, покладені на нього договором, в повному обсязі.

Разом з тим, відповідач повідомлені позивачем обставини справи у встановленому законом порядку не спростував, заявлений розмір позовних вимог не оспорив.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п. 1 ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмір 5 200,44 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Газ-Тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (юридична адреса: 03065, м. Київ, бул. І. Лепсе, 16; фактична адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, код ЄДРПОУ 32587578) на користь Міського комунального підприємства "Золочівтеплоенерго" (80700, Львівська обл., м. Золочів, вул. Шашкевича, 28, код ЄДРПОУ 20808336) –5 200 (п’ять тисяч двісті) грн. 44 коп. –боргу.

3.Стягнути з Дочірнього підприємства "Газ-Тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (юридична адреса: 03065, м. Київ, бул. І. Лепсе, 16; фактична адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, код ЄДРПОУ 32587578) в доход Державного бюджету України - 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: