Ухвала суду № 42206644, 18.12.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2405/14

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області про визнання незаконними дії та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року адміністративний позов - задоволено частково.

Суд, визнав протиправною та скасував постанову Відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області про зупинення ВП № 44098696 від 30 липня 2014 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.

В апеляційній скарзі відділ державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області (надалі - ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції) ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з тим, що вона є незаконною, винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Так, апелянт зазначив, що суд першої інстанції порушив вимоги Законів України «Про виконавче провадження» та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку з чим помилково скасував постанову про зупинення виконавчого провадження.

Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.1 п.1 ст.197 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі вимоги Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - Южноукраїнська ОДПІ) від 05 червня 2014 року № Ю-580-У про сплату боргу Публічного акціонерного товариства «Юженергобуд» по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2 362 558,56 грн. відкрито виконавче провадження від 23 липня 2014 року ВП №44098696 (а.с.7,29).

Між тим, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31 березня 2003 року було порушено провадження у справі про банкрутство та вказано ввести мораторій на виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію та на здійснення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (а.с.9-10).

Виконуючим обов'язки начальника відділу ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Черненко Г.О. винесено постанову від 30 липня 2014 року, на підставі п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», про зупинення виконавчого провадження (а.с.8). Приймаючи спірну постанову послався на порушення ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31 березня 2003 року справи про банкрутство.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про зупинення виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню, так як дія мораторію на виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів поширюється тільки до дня його введення.

Що стосується позовної вимоги про визнання дій протиправними, суд зазначив, що в даному випадку права позивача були порушені саме постановою про зупинення виконавчого провадження, а не діями відповідача, тому підстав для задоволення даної вимоги немає.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах (п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тобто, з норми даної статті вбачається, що державний виконавець має право зупинити виконавче провадження за певних умов, в даному випадку, якщо дія мораторію поширюється на вимогу стягувача (Южноукраїнська ОДПІ), запровадженого господарським судом.

Зважаючи на те, що процедура банкрутства регулюється спеціальним законом, п.8 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» необхідно застосувати у відповідності з положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На момент винесення ухвали Господарського суду Миколаївської області від 31 березня 2003 року, ч.1 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» була викладена у наступній редакції:

«мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником всіх вимог кредиторів за зобов'язаннями, що виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, включаючи вимоги за зобов'язаннями, що виникли після порушення справи, але згідно з цим Законом віднесені до вимог конкурсних кредиторів, а також зупинення будь-яких заходів, спрямованих на примусове виконання таких вимог».

Вказана частина статті на момент виникнення спірних правовідносин викладена у новій редакції та полягає у наступному:

«мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію».

Таким чином, заборона стягнення грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів, на підставі виконавчих документів, термін виконання яких настав до дня введення мораторію була передбачена в попередній редакції та збереглась в чинній редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За таких обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога Южноукраїнської ОДПІ від 05 червня 2014 року № Ю-580-У про сплату боргу Публічного акціонерного товариства «Юженергобуд» по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не поширюється на дію мораторію, оскільки ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31 березня 2003 року та чинним законодавством прямо передбачено, що мораторій введено на виконання боржником грошових зобов'язань зі сплати податків і зборів строк виконання, яких настав до дня введення мораторію.

Так як грошові зобов'язання зі сплати податків і зборів виникли у 2014 році, мораторій, який введений ще у 2003 році, не розповсюджується на вказану вимогу Южноукраїнської ОДПІ.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про необґрунтованість та безпідставність постанови про зупинення ВП № 44098696 від 30 липня 2014 року є законним та обґрунтованим.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не можуть бути прийнятими колегією суддів в силу вищевикладеного.

Стосовно визнання дій Южноукраїнської ОДПІ протиправними, суд першої інстанції дійшов до висновку, з яким погоджується колегія суддів, про відмову у задоволенні даної позовної вимоги, у зв'язку з наступним.

Позивач фактично оскаржуючи постанову виконавчої служби про зупинення виконавчого провадження просить визнати протиправними дії даного органу щодо її прийняття.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що п.1 ч.2 ст.17 КАС України встановлює, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, зокрема на спори юридичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження правового акта індивідуальної дії, дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Дія - активна поведінка суб'єкта владних повноважень (органу чи посадової особи). Об'єктом оскарження може бути як одноразова, так і триваюча дія, яка порушує права чи інтереси позивача.

Дії ДВС Южноукраїнського міського управління юстиції, щодо складення постанови про зупинення виконавчого провадження не можуть бути визнані протиправними, оскільки не створюють юридичних наслідків для позивача.

Юридичні наслідки створює постанова про зупинення виконавчого провадження, про що фактично і зазначає позивач, яка повинна визнаватися протиправною та скасовуватись.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до відділу державної виконавчої служби Южноукраїнського міського управління юстиції у Миколаївській області про визнання незаконними дії та скасування постанови про зупинення виконавчого провадження - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова