Рішення № 4220652, 20.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/189

20.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестсервіс»

до Закритого акціонерного товариства «Альфа - банк»

третя особа, яка

не заявляє самостійних

вимог на предмет

спору, на стороні

позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Альянс»

про розірвання договору та стягнення збитків у сумі 1812655,30 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Демченко Я.О. (дов. № б/н від 18.12.2008р.)

від відповідача: Бондарчук П.С. (дов. № 30/09 від 23.01.2009р.)

від третьої особи: не з’явилися

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестсервіс»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Альфа - банк»(відповідач) про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем, розірвання договору іпотеки № 758/08 від 29.08.2008р., договору застави майнових прав № 650/08 від 29.08.2008р., договору застави № 652/08 від 29.08.2008р., договору застави № 653/08 від 02.09.2008р., договору іпотеки № 654/08 від 02.09.2008р., договору відступлення корпоративних прав (частки у статутному капіталі) № 653/08-1 від 02.09.2008р. договору поруки № 423 від 02.09.2008р., а також про стягнення збитків у сумі 1812655,30 гривень.

Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення прийнятих на себе відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. зобов’язань відповідач відмовився від надання позивачеві в рамках відкритої кредитної лінії у розмірі 22000000,00 доларів США кредиту в сумі 21530000,00 доларів США, в результаті чого позивачу завдано збитків.

За твердженням позивача, в рамках договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. він отримав від відповідача лише суму в розмірі 470000,00 доларів США.

Також позивач зазначає, що оскільки кредит за договором про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. є цільовим та призначався для фінансування будівництва об’єкту «Пансіонат для сімей з дітьми ТОВ «Інвестсервіс»в смт. Ореанда»та для поповнення оборотних коштів позивача, останній був змушений за власний рахунок виконувати грошові зобов’язання перед третіми особами на суму 1812655,30 гривень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 року порушено провадження у справі № 39/189 та призначено її розгляд на 27.04.2009 року.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 27.04.2009р., з’явився, вимоги ухвали суду від 13.04.2009р. виконав повністю, в судовому засіданні подав усне клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи судом задоволено.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 27.04.2009р., з’явився, вимоги ухвали суду від 13.04.2009р. виконав частково, в судовому засіданні подав усне клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2009р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 18.05.2009р.

12.05.2009р. відповідач через канцелярію суду подав клопотання про залишення позову без розгляду.

В судовому засіданні, призначеному на 18.05.2009р., представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову без розгляду.

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду судом відхилено.

В судовому засіданні 18.05.2009р. представник відповідача подав заяву про зупинення провадження у справі № 39/189 до розгляду господарським судом м. Києва справи № 34/251.

Заява відповідача про зупинення провадження у справі № 39/189 до розгляду справи № 34/251 судом відхилена.

В судовому засіданні 18.05.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача проти розгляду справи заперечував, вимоги ухвали суду від 27.04.2009р. не виконав: відзив на позовну заяву з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, суду не надав, позивачу не надіслав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2009р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 01.06.2009р.

В судовому засіданні 01.06.2009р. представник відповідача вимоги ухвали суду від 18.05.2009р. не виконав: відзив на позовну заяву з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, суду не надав, позивачу не надіслав.

Представник відповідача подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Альянс». Клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи судом задоволено.

Також представник відповідача подав клопотання про виділення в окреме провадження позовних вимог в частині розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. Клопотання відповідача про виділення в окреме провадження частини позовних вимог судом відхилено.

В судовому засіданні 01.06.2009р. представники сторін подали спільне клопотання про продовження термінів розгляду справи. Клопотання сторін про продовження термінів розгляду справи судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009р., відповідно до ст. ст. 27, 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи був продовжений, розгляд справи був відкладений на 06.07.2009р., до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Альянс».

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 06.07.2009р., не з’явився, вимоги ухвали суду від 01.06.2009р. виконав, позовні вимоги підтримав повністю, звернувся до суду з клопотанням задовольнити позов у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, та з проханням провести розгляд справи без участі представника третьої особи.

В судовому засіданні 06.07.2009р. представник позивача звернувся до суду з усним клопотанням про долучення до матеріалів справи додаткових доказів. Клопотання позивача судом задоволено.

В судовому засіданні 06.07.2009р. представник позивача також подав заяву про відмову від позовних вимог, якою відмовився від позовних вимог щодо розірвання договору застави № 653/08 від 02.09.2008р., договору іпотеки № 654/08 від 02.09.2008р., договору відступлення корпоративних прав (частки у статутному капіталі) № 653/08-1 від 02.09.2008р.

В судовому засіданні 06.07.2009р. представник відповідача вимоги ухвали суду від 01.06.2009р. виконав, надав відзив на позовну заяву, в якому проти заявлених позовних вимог заперечував та просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

У відзиві відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, пояснив, що договором про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. не передбачався конкретний графік надання окремих частин (траншів) кредиту, а було встановлено зобов’язання відповідача надавати кредит шляхом окремих частин (траншів) на підставі укладення між позивачем та відповідачем окремих письмових угод у межах дії договору.

В обґрунтування своїх заперечень щодо вимог позивача в частині розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. та пов’язаних з ним договорів, відповідач зазначив, що підстави для дострокового розірвання договору, а саме: істотне порушення договору з боку відповідача, відсутні, як відсутні і порушення норм договору та закону відповідачем, що унеможливлює дострокове розірвання вказаних договорів.

Також, в обґрунтування своїх заперечень щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача понесених позивачем збитків, відповідач зазначив, що в рамках договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. надав позивачу кредит в сумі 470000,00 доларів США, які за власною волею були розміщені ним на депозиті ЗАТ «Альфа –банк», отже твердження позивача про відсутність у нього коштів для проведення розрахунків з третіми особами не відповідає дійсності, оскільки сума траншу в розмірі 470000,00 доларів США, з урахуванням курсової різниці долара США до національної валюти України, повністю покривала суму 1812655,30 гривень, яка за рахунок власних коштів позивача була перерахована ним в якості розрахунків з третіми особами.

Крім того, відповідач вказав, що правовідносини позивача з третіми особами (з приводу будівництва об’єкту в смт. Ореанда) є сферою його власної господарської діяльності, яка є самостійною, здійснюється на власний ризик, як правило, на основі укладених договорів. Відповідач також зазначив, що він жодним чином не пов’язаний з договірними відносинами у сфері будівництва, яке веде позивач, ні з позивачем, ні з його контрагентами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2009р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 20.07.2009р.

17.07.2009 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, якою відмовився від позовних вимог в частині розірвання договору застави № 653/08 від 02.09.2008р., договору іпотеки № 654/08 від 02.09.2008р., договору відступлення корпоративних прав (частки у статутному капіталі) № 653/08-1 від 02.09.2008р., договору поруки № 423 від 02.09.2008 року.

В судовому засіданні, призначеному на 20.07.2009р., за згодою представників сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

29.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестсервіс»(далі - позивач) та Закритим акціонерним товариством «Альфа - банк»(далі - відповідач) був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08, відповідно до п. 1.1. ст. 1 якого банк (відповідач) відкриває позивальнику (позивач) мультивалютну невідновлювальну кредитну лінію та на підставі додаткових угод до договору окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених договором, а позичальник зобов’язується використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5. договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені договором.

Пунктом 1.2. ст. 1 договору був встановлений ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту) в сумі, еквівалентній 22000000,00 доларів США.

Пунктом 1.4. ст. 1 договору було передбачено, що строк дії кредитної лінії закінчується 28.08.2010р.

Згідно п. 1.5. ст. 1 договору було передбачено, що кредит надається для фінансування будівництва об’єкту «Пансіонат для сімей з дітьми ТОВ «Інтерсервіс»в смт. Ореанда», а також на поповнення оборотних коштів позичальника.

Пунктом 2.1. ст. 2 договору було передбачено, що належне виконання позичальником зобов’язань за договором забезпечується, в тому числі:

- іпотекою майнових прав на нерухоме майно, будівництво якого не завершено, а саме: «Пансіонат для сімей з дітьми ТОВ «Інвестсервіс»в смт. Ореанда», що розташований за адресою: смт. Ореанда, м. Ялта, Автономна Республіка Крим та належить позичальнику (п. б);

- заставою майнових прав, що належать позичальнику за договором підряду № 19.02.08 від 19.02.2008р. на виконання робіт по будівництву об’єкту, укладеного між позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «УРБЕК»(п. в);

- заставою майнових прав, що належать позичальнику за договором № 33/08 від 14.04.2008р., укладеного між позичальником та Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління»(п. е);

- порукою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альянс»на повну суму зобов’язань позичальника та на строк дії договору.

В судовому засіданні було встановлено, що на виконання вимог п. 2.1. ст. 2 договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. та з метою забезпечення належного виконання основного зобов’язання між позивачем та відповідачем були укладені, в тому числі, наступні договори:

- іпотечний договір № 758/08 від 29.08.2008р., згідно п. 1.1. ст. 1 якого іпотекодавець (позивач) у забезпечення виконання основного зобов’язання по договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. передає іпотекодержателю (відповідач) у іпотеку майнові права на нерухоме майно, зазначені у п. 3.1. ст. 3, а іпотекодержатель приймає їх у іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до п. 3.1. ст. 3 іпотечного договору № 758/08 від 29.08.2008р., предметом іпотеки є майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершене та яке стане власністю іпотекодавця в майбутньому, а саме: пансіонат для сімей з дітьми в смт. Ореанда (І пусковий комплекс) загальною проектною площею 17623,6 мІ, корисною площею 15709,80 мІ, розрахунковою площею 13222,80 мІ, будівельний об’єм 52782,33 мі, в тому числі нижче відмітки 0,000 –13892,40 мі;

- договір застави майнових прав № 650/08 від 29.08.2008р., згідно п. 1.1. ст. 1 якого заставодавець (позивач) у забезпечення виконання основного зобов’язання по договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. передає заставодержателю (відповідач) у заставу майнові права, зазначені у п. 3.1. ст. 3, а заставодержатель приймає їх у заставу та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами заставодавця, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до п. 3.1. ст. 3 договору застави майнових прав № 650/08 від 29.08.2008р., предметом застави є належні заставодавцю майнові права, що виникнуть/виникли у заставодавця за договором № 33/08 експлуатації берегоукріплюючих, протизсувних та пляжних споруд, укладеним 14.04.2008р. між заставодавцем та Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління»;

- договір застави майнових прав № 652/08 від 29.08.2008р., згідно п. 1.1. ст. 1 якого заставодавець (позивач) у забезпечення виконання основного зобов’язання по договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. передає заставодержателю (відповідач) у заставу майнові права, зазначені у п. 3.1. ст. 3, а заставодержатель приймає їх у заставу та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами заставодавця, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до п. 3.1. ст. 3 договору застави майнових прав № 652/08 від 29.08.2008р., предметом застави є належні заставодавцю майнові права, що виникнуть/виникли у заставодавця за договором підряду № 19.02.08 на виконання робіт по об’єкту «Пансіонат для сімей з дітьми ТОВ «Інвестсервіс»в смт. Ореанда», укладеним 19.02.2008р. між заставодавцем та ТОВ «УРБЕК».

Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що на виконання вимог п. 2.1. ст. 2 договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. та з метою забезпечення належного виконання основного зобов’язання між відповідачем та ТОВ «Компанія Альянс»був укладений договір поруки № 423-П/08 від 02.09.2008р., згідно п. 2.1. ст. 2 якого поручитель (ТОВ «Компанія Альянс») поручається за виконання боржником (позивач) обов’язків, що виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому.

В матеріалах справи наявні листи позивача, адресовані відповідачеві, зокрема, № 9 від 09.09.2008р., № 27 від 11.09.2008р., в яких позивач вказував на відсутність фінансування в рамках оформленої кредитної лінії та звертався до відповідача з проханням виділити грошові кошти та розпочати фінансування будівництва об’єкту в смт. Ореанда (м. Ялта, Крим).

Наявні в матеріалах справи також листи відповідача, адресовані позивачу, зокрема, № 30588-72-75264 від 19.09.2008р., № 32881-72-75270 від 06.10.2008р., в яких відповідач, посилаючись на погіршення ситуації на світовому та українському фінансовому ринку, повідомляв позивача про відсутність можливості фінансування будівництва об’єкту в смт. Ореанда (м. Ялта, Крим) по договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р.

В судовому засіданні було з’ясовано, що у рамках договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. позивачу було надано відповідачем лише 470000,00 доларів США (еквівалент 2279547,00 гривень на момент отримання) на підставі підписаної між позивачем та відповідачем додаткової угоди № 1 від 03.09.2008р., що підтверджується меморіальним валютним ордером № 35396 від 03.09.2008р., які спочатку були використані позивачем шляхом розміщення їх у повному обсязі на депозиті у ЗАТ «Альфа-Банк»в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором застави майнових прав на банківський вклад № 793/08 від 04.09.2008р., а 14.11.2008р. - повернуті на погашення грошових зобов'язань позивача за договором про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. перед відповідачем.

Матеріалами справи підтверджується, що зважаючи на відсутність у відповідача можливостей здійснення фінансування будівництва об’єкту в смт. Ореанда згідно договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. позивач 12.11.2008р. звернувся до відповідача з листом за вих. № 46, в якому просив згоди відповідача на дострокове погашення кредитної заборгованості по договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 9.1. ст. 9 договору позичальник повинен повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу в останній день строку, що складає 24 місяці з дати укладення додаткової угоди, на підставі якої цей транш наданий, а траншів, наданих менше ніж за 24 місяці до дня закінчення строку дії кредитної лінії, зазначеного у п. 1.4. договору, - шляхом їх повернення у день закінчення строку дії кредитної лінії. Повернення кредиту або його частини до настання зазначеного терміну вважається достроковим.

Позичальник, відповідно до п. 9.2. ст. 9 договору, не має права без згоди банку достроково повернути кредит або його частину. У випадках, передбачених договором або чинним законодавством України, позичальник зобов’язаний повернути кредит достроково.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надав згоду на дострокове погашення кредиту, оскільки отриманий позивачем згідно договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р., додаткової угоди № 1 від 03.09.2008р. та меморіального валютного ордера № 35396 від 03.09.2008р. кредит (транш) у сумі 470000,00 доларів США (еквівалент 2717493,00 гривень на момент повернення) був достроково погашений позивачем 14.11.2008р., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 38 від 14.11.2008р.

Пунктом 12.5. ст. 12 договору було встановлено, що договір не є договором приєднання та може бути змінений або розірваний тільки за взаємною згодою сторін крім випадків, передбачених цим договором або законодавством України. Правочин про його зміну або розірвання повинен бути вчинений у письмовій формі та скріплений печатками сторін.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач листом за вих. № 48 від 19.11.2008р. звернувся до відповідача з проханням розірвати договір про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р., а також пов’язані з ним договори, зокрема, іпотечний договір № 758/08 від 29.08.2008р., договір застави майнових прав № 650/08 від 29.08.2008р., договір застави майнових прав № 652/08 від 29.08.2008р. у зв’язку з відсутністю у відповідача можливостей здійснення подальшого фінансування будівництва об’єкту в смт. Ореанда згідно договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р.

Як вже зазначалося, п. 1.5. ст. 1 договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. було передбачено, що кредит надається для фінансування будівництва об’єкту «Пансіонат для сімей з дітьми ТОВ «Інтерсервіс»в смт. Ореанда», а також на поповнення оборотних коштів позичальника.

Матеріали справи свідчать про укладення позивачем наступних договорів з третіми особами щодо будівництва об’єкту «Пансіонат для сімей з дітьми ТОВ «Інвестсервіс»в смт. Ореанда», наявних у матеріалах справи:

- договір № 892/1126 на виконання робіт по вивезенню грунту від 06.08.2008р. з СПП «Будівельник-Плюс»;

- договір підряду № 14/02-08 від 14.02.2008р. з Філією «Аеробуд-Південь»ЗАТ «Аеробуд»;

- договір № 125/2008-з на розроблення технічної документації по землеустрою про складання документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою (суборенда) від 03.09.2008р. з ТОВ «Земельний кадастр»;

- договір № 01/04-08 на виконання робіт по виносу мережі зв’язку від 08.04.2008р. з ПП «СВС-сервіс»;

- договір № 0809-А на ведення авторського нагляду за будівництвом об’єкту від 05.08.2008р. з ТОВ «Центр науково-технічних послуг «Інжзахист»;

- договір № 124/2008-з на розроблення проекту землеустрою по відводу земельної ділянки від 03.09.2008р. з ТОВ «Земельний кадастр»;

- договір № 33/08-В про надання послуг по підводному дослідженню берегоукріплюючих споруд від 14.04.2008р. з Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління»;

- договір № 33/08-Н про надання послуг по нагляду за берегоукріплюючими спорудами від 14.04.2008р. з Кримським республіканським підприємством «Протизсувне управління»;

- договір № 463ИЗН-доп4 на проектно-вишукувальні роботи від 09.06.2008р. з ТОВ «Кримський інститут екології і проектування»;

- договір підряду № 77/08/стр від 18.09.2008р. з ТОВ «ЮК-Постачання»;

- договір підряду № 12/08-08 від 12.08.2008р. з Філією «Аеробуд-Південь»ЗАТ «Аеробуд»;

- договір підряду № 08108 на проектні роботи від 17.09.2008р. з ЗАТ «Севастопольський будпроект».

Наявні в матеріалах справи також і докази здійснення позивачем фінансування вказаним третім особам в рамках зазначених договорів на загальну суму 1812655,30 грн., що підтверджується наступними банківськими виписками:

- за 01.09.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано СПП «Будівельник-Плюс»в рамках договору № 892/1126 від 06.08.2008р. суму в розмірі 50000,00 грн.;

- за 05.09.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано Філії «Аеробуд-Південь»ЗАТ «Аеробуд»в рамках договору № 14/02-08 від 14.02.2008р. суму в розмірі 100000,00 грн.;

- за 11.09.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано ТОВ «Земельний кадастр»в рамках договору № 125/08-з від 03.09.2008р. суму в розмірі 9000,00 грн.;

- за 11.09.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано ПП «СВС-сервіс»в рамках договору № 01/04-08 від 08.04.2008р. суму в розмірі 179173,60 грн.;

- за 11.09.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано ТОВ «Центр науково-технічних послуг «Інжзахист»в рамках договору № 0809-А від 05.08.2008р. суму в розмірі 8094,00 грн.;

- за 11.09.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано СПП «Будівельник-Плюс»в рамках договору № 892/1126 від 06.08.2008р. суму в розмірі 38000,00 грн.;

- за 11.09.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано Філії «Аеробуд-Південь»ЗАТ «Аеробуд»в рамках договору № 14/02-08 від 14.02.2008р. суму в розмірі 434064,00 грн.;

- за 11.09.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано ТОВ «Земельний кадастр»в рамках договору № 124/08-з від 03.09.2008р. суму в розмірі 15300,00 грн.;

- за 11.09.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано Кримському республіканському підприємству «Протизсувне управління»в рамках договору № 33/08 від 14.04.2008р. суму в розмірі 9497,70 грн.;

- за 16.09.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано ТОВ «Кримський інститут екології і проектування»в рамках договору № 463ИЗН-доп4 від 09.06.2008р. суму в розмірі 1800,00 грн.;

- за 19.09.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано ТОВ «ЮК-Постачання»в рамках договору № 77/08/стр від 18.09.2008р. суму в розмірі 100000,00 грн.;

- за 24.09.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано Філії «Аеробуд-Південь»ЗАТ «Аеробуд»в рамках договору № 14/02-08 від 14.02.2008р. суму в розмірі 100000,00 грн.;

- за 26.09.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано Філії «Аеробуд-Південь»ЗАТ «Аеробуд»в рамках договору № 14/02-08 від 14.02.2008р. суму в розмірі 100000,00 грн.;

- за 22.10.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано Філії «Аеробуд-Південь»ЗАТ «Аеробуд»в рамках договору № 14/02-08 від 14.02.2008р. суму в розмірі 95195,00 грн.;

- за 26.09.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано Філії «Аеробуд-Південь»ЗАТ «Аеробуд»в рамках договору № 14/02-08 від 14.02.2008р. суму в розмірі 100000,00 грн.;

- за 22.10.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано Філії «Аеробуд-Південь»ЗАТ «Аеробуд»в рамках договору № 12/08-08 від 14.08.2008р. суму в розмірі 22531,00 грн.;

- за 28.10.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано Філії «Аеробуд-Південь»ЗАТ «Аеробуд»в рамках договору № 14/02-08 від 14.02.2008р. суму в розмірі 100000,00 грн.;

- за 28.10.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано ПП «СВС-сервіс»в рамках договору № 01/04-08 від 08.04.2008р. суму в розмірі 100000,00 грн.;

- за 24.11.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано Філії «Аеробуд-Південь»ЗАТ «Аеробуд»в рамках договору № 14/02-08 від 14.02.2008р. суму в розмірі 90000,00 грн.;

- за 25.11.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано ЗАТ «Севастопольський будпроект»в рамках договору № 08108 від 17.09.2008р. суму в розмірі 50000,00 грн.;

- за 25.11.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано Філії «Аеробуд-Південь»ЗАТ «Аеробуд»в рамках договору № 14/02-08 від 14.02.2008р. суму в розмірі 85000,00 грн.;

- за 27.11.2008р., відповідно до якої позивачем було перераховано Філії «Аеробуд-Південь»ЗАТ «Аеробуд»в рамках договору № 14/02-08 від 14.02.2008р. суму в розмірі 125000,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, але підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України також передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зобов’язання, відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, можуть виникати, зокрема, із договорів та інших правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 339 Господарського кодексу України встановлено, що фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції.

Перелік банківських операцій визначається законом про банки і банківську діяльність (ч. 2 ст. 339 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 07.12.2000р. № 2121-III, на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати банківські операції, в тому числі, розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Згідно ч. 1 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 1 статті 1055 Цивільного кодексу України передбачає що, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальником, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

В ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України також зазначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В пункті 4.2. ст. 4 договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. було зазначено, що банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цього договору, укладеної між позичальником і банком, у строк не пізніше двох календарних днів з дня її укладення. Додаткові угоди про надання окремих траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою сторін і є невід’ємною частиною договору. У кожній такій додатковій угоді сторони повинні визначити валюту і розмір траншу та реквізити для його надання, якщо вони відрізняються від зазначених у п. 10.2. договору.

За таких обставин суд погоджується з твердженням відповідача про те, що договором про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. не передбачався конкретний графік надання окремих частин кредиту (траншів), а було встановлено, що видача таких частин здійснюється виключно на підставі окремих угод, що регламентують порядок отримання та повернення кредитних коштів.

Однак, проаналізувавши зміст п. 4.2. ст. 4 договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. суд дійшов висновку, що необхідною передумовою для надання траншу є підписання сторонами додаткової угоди до договору, а необхідною передумовою для підписання додаткової угоди про надання траншу повинно бути звернення позивача про його отримання, оскільки, відповідно до норм законодавства, що регулюють відносини, пов’язані з кредитуванням, сутність будь-якого кредитного договору, яким не передбачається конкретний графік надання кредиту, а відтак і договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р., полягає не в тому, що банк (відповідач) надає позичальнику (позивач) кредит в термін, коли буде вважати за необхідне, а в тому, що позичальник звертатиметься до банку за наданням кредиту у необхідний йому термін в межах дії кредитної лінії.

Крім того, ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не мав права відмовлятися від підписання додаткових угод про надання окремих траншів, однак такі відмови мали місце, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, адресованими позивачеві листами відповідача № 30588-72-75264 від 19.09.2008р., № 32881-72-75270 від 06.10.2008р.

З огляду на зазначене, суд погоджується з твердженням позивача про те, що відповідач фактично відмовився від виконання взятих на себе зобов’язань по фінансуванню будівництва об’єкту в смт. Ореанда згідно договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р., чим порушив умови вказаного договору, оскільки згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р.

Зміна або розірвання договору, відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 188 Господарського кодексу України також встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України).

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України).

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором.

Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду (ч. 2 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України).

Як вже зазначалося, в судовому засіданні було встановлено, що 19.11.2008р. позивачем був направлений відповідачу лист № 48 із пропозицією розірвати договір про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. та пов’язані з ним договори, однак, в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем будь-якої відповіді на вказаний лист.

Відповідно до п. 2 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У відповідності із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В процесі розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач довів факт порушення виконання зобов’язання щодо надання кредиту з боку відповідача, а також довів належними засобами доказування, що таке порушення відповідачем умов договору є істотним, що у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, є підставою для розірвання договору, з огляду на наступне.

Метою укладення договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. є отримання позивачем коштів з метою їх використання для фінансування будівництва об’єкту «Пансіонат для сімей з дітьми ТОВ «Інвестсервіс»в смт. Ореанда»та для поповнення власних оборотних коштів, а необхідною передумовою для їх отримання є надання вказаних коштів відповідачем на підставі підписаних додаткових угод до договору.

Позивач належними засобами доказування довів, що відповідач фактично відмовився від виконання взятих на себе по договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. зобов’язань по наданню кредиту, а також те, що відмова відповідача від виконання договірних зобов'язань на суму 21530000,00 доларів США (за мінусом суми наданого траншу в розмірі 470000,00 доларів США), що становить майже 98% від розміру зобов’язання, є істотним порушенням договору, внаслідок якого позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладені кредитного договору, тоді як відповідач належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав та жодним чином не довів факт належного виконання взятих на себе по договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. зобов’язань, що є обов’язком відповідача за договором та його істотною умовою.

Твердження відповідача про те, що підстави для дострокового розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р., а саме: істотне порушення договору з боку відповідача, відсутні, як відсутні і порушення норм договору та закону відповідачем, що унеможливлює його дострокове розірвання, судом відхиляється як необґрунтоване, оскільки згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відхиляється судом також і твердження відповідача про те, що оскільки договором про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. не передбачався графік надання окремих частин кредиту (траншів), кредитування може бути здійснене в будь-який час до закінчення строку дії кредитної лінії 28.08.2010р., оскільки суд дійшов висновку, що відповідач не мав права відмовлятися від підписання додаткових угод про надання окремих траншів та від подальшого їх надання зважаючи на сутність кредитного договору, яка полягає в тому, що позичальник звертатиметься до банку за наданням кредиту у необхідний йому термін та враховуючи вимоги ч. 1 ст. 1056 Цивільного кодексу України, згідно якої кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

За таких обставин вимоги позивача про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також звернувся до суду з позовом про розірвання договору застави майнових прав № 650/08 від 29.08.2008р. та договору застави майнових прав № 652/08 від 29.08.2008р.

Договір застави майнових прав № 650/08 від 29.08.2008 року, укладений між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ст. 2 цього договору сторони визначили, що згідно з цим договором заставою забезпечується виконання позивачем зобов‘язання, що виникло на підставі основного договору (згідно з п. 1.2. договору, Основний договір - договір про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008 р.)

Договір застави майнових прав № 652/08 від 29.08.2008 року, укладений між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ст. 2 цього договору сторони визначили, що згідно з цим договором заставою забезпечується виконання позивачем зобов‘язання, що виникло на підставі основного договору (згідно з п. 1.2. договору, Основний договір - договір про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008 р.)

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 1 Закону України «Про заставу»від 02.10.1992р. № 2654-XII також встановлює, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Предметом застави, відповідно до ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 4 Закону України «Про заставу», може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом (ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України).

Вказана норма кореспондується з ст. 28 Закону України «Про заставу», відповідно до якої застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

За таких обставин вимоги позивача про розірвання договору застави майнових прав № 650/08 від 29.08.2008р. та договору застави майнових прав № 652/08 від 29.08.2008р., укладених між позивачем та відповідачем, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору іпотеки № 758/08 від 29.08.2008р.

Договір іпотеки № 758/08 від 29.08.2008 року укладений між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ст. 2 цього договору сторони визначили, що згідно з цим договором іпотекою забезпечується виконання позивачем зобов‘язання, що виникло на підставі основного договору (згідно з п. 1.3. договору, Основний договір - договір про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008 р.)

Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку»від 05.06.2003р. № 898-IV, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом.

Предметом іпотеки, відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку», також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку», іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених законом.

За таких обставин вимоги позивача про розірвання договору іпотеки № 758/08 від 29.08.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків у сумі 1812655,30 гривень.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 1 ст. 224 Господарського кодексу України також передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові задані цим збитки.

Під збитками відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Збитками, відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, є: витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Згідно ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що оплачені ним на підставі укладених договорів щодо будівництва об’єкту «Пансіонат для сімей з дітьми ТОВ «Інвестсервіс»в смт. Ореанда»третім особам кошти в сумі 1812655,30 гривень є збитками, понесеними у зв’язку з неотриманням позивачем фінансування в рамках договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р. та підтримує твердження відповідача про те, що правовідносини позивача з третіми особами є сферою його власної господарської діяльності, яка є самостійною, здійснюється на власний ризик, як правило, на основі укладених договорів з огляду на наступне.

Відповідальність за порушення зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні договірного зобов‘язання. Позивачем доведено факт порушення відповідачем зобов‘язання по договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р., однак не доведено наявності причинного зв‘язку між протиправними діями чи бездіяльністю відповідача та збитками позивача з огляду на наступне.

Позивачем не доведено, що необхідність здійснення ним оплат третім особам на загальну суму 1812655,30 гривень була спричинена саме в результаті дій або бездіяльності відповідача, адже вказані оплати в будь-якому випадку повинні були бути проведені на виконання взятих позивачем на себе обов’язків згідно укладених договорів.

Взаємовідносини позивача з третіми особами в рамках укладених між ними договорів жодним чином не пов’язані із взаємовідносинами між позивачем та відповідачем в рамках договору про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008р.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків у сумі 1812655,30 гривень є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позивач подав до суду заяви, якими відмовився від позовних вимог в частині розірвання договору застави № 653/08 від 02.09.2008р., договору іпотеки № 654/08 від 02.09.2008р., договору відступлення корпоративних прав (частки у статутному капіталі) № 653/08-1 від 02.09.2008р., договору поруки № 423 від 02.09.2008 року.

Статтею 22 ГПК України позивачу надано право відмовитися від позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову викладається в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Судом встановлено, що заяви про відмову від позову підписана уповноваженим представником позивача.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз‘яснив сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевірив, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін (ч. 2 ст. 78 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині розірвання договору застави № 653/08 від 02.09.2008р., договору іпотеки № 654/08 від 02.09.2008р., договору відступлення корпоративних прав (частки у статутному капіталі) № 653/08-1 від 02.09.2008р., договору поруки № 423 від 02.09.2008 року підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У спорах що виникають при розірванні договорів державне мито покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд може покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. За таких обставин на відповідача покладаються витрати по сплаті держмита в розмірі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині розірвання договору застави № 653/08 від 02.09.2008р., договору іпотеки № 654/08 від 02.09.2008р., договору відступлення корпоративних прав (частки у статутному капіталі) № 653/08-1 від 02.09.2008р., договору поруки № 423 від 02.09.2008 року.

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір про відкриття кредитної лінії № 256-МВ/08 від 29.08.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестсервіс»(01001, м. Київ, Печерський р-н, провулок Музейний, 10, ідентифікаційний код 30522991, рахунок № 26005000392001/980 у Філії ВАТ КБ «Надра»Київське регіональне управління, МФО 320564) та Закритим акціонерним товариством «Альфа –банк»(01025, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Десятинна, 4/6, ідентифікаційний код 23494714, рахунок № 32004186201 у Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024).

Розірвати договір іпотеки № 758/08 від 29.08.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестсервіс»(01001, м. Київ, Печерський р-н, провулок Музейний, 10, ідентифікаційний код 30522991, рахунок № 26005000392001/980 у Філії ВАТ КБ «Надра»Київське регіональне управління, МФО 320564) та Закритим акціонерним товариством «Альфа –банк»(01025, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Десятинна, 4/6, ідентифікаційний код 23494714, рахунок № 32004186201 у Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024).

Розірвати договір застави майнових прав № 650/08 від 29.08.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестсервіс»(01001, м. Київ, Печерський р-н, провулок Музейний, 10, ідентифікаційний код 30522991, рахунок № 26005000392001/980 у Філії ВАТ КБ «Надра»Київське регіональне управління, МФО 320564) та Закритим акціонерним товариством «Альфа –банк»(01025, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Десятинна, 4/6, ідентифікаційний код 23494714, рахунок № 32004186201 у Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024).

Розірвати договір застави майнових прав № 652/08 від 29.08.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестсервіс»(01001, м. Київ, Печерський р-н, провулок Музейний, 10, ідентифікаційний код 30522991, рахунок № 26005000392001/980 у Філії ВАТ КБ «Надра»Київське регіональне управління, МФО 320564) та Закритим акціонерним товариством «Альфа –банк»(01025, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Десятинна, 4/6, ідентифікаційний код 23494714, рахунок № 32004186201 у Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024).

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Альфа –банк»(01025, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Десятинна, 4/6, ідентифікаційний код 23494714, рахунок № 32004186201 у Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестсервіс»(01001, м. Київ, Печерський р-н, провулок Музейний, 10, ідентифікаційний код 30522991, рахунок № 26005000392001/980 у Філії ВАТ КБ «Надра»Київське регіональне управління, МФО 320564) 85,00 (вісімдесят п‘ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання рішення

21.07.2009 року