Рішення № 4220654, 23.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/188

23.07.09

За позовом Товариства з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В.”;

До Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна

компанія „Київінвестбуд”;

Про стягнення 778 082,31 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Жуков Д.О., представник, довіреність №025/09 від 28.05.2009 р.;

Від відповідача: Прудкий В.І., представник, довіреність №320 від 23.12.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2009 р. порушено провадження у справі №18/188, справа призначена слуханням на 19.05.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 19.05.2009 р. до 11.06.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2009 р. строк вирішення спору у даній справі продовжений на невизначений термін.

На підставі статті 77 ГПК України у справі з 11.06.2009 р. до 07.07.2009 р., з 07.07.2009 р. до 16.07.2009 р. та з 16.07.2009 р. до 23.07.2009 р. були оголошені перерви.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 700 188,98 грн. (643 487,05 грн. основного боргу + 56 701,93 грн. інфляційних втрат), 10 066,24 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 67 827,10 грн. пені, 7 780,82 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У ході судового вирішення спору позивачем до господарського суду була подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 701 036,18 грн. (644 334,25 грн. основного боргу + 56 701,93 грн. інфляційних втрат), 67 827,10 грн. пені, 10 066,24 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 7 789,30 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на наведене нижче:

—відповідно до статті 9.1. договору сторона не несе відповідальності за невиконання, чи неналежне виконання договору, якщо таке невиконання обумовлено дією обставин непереборної сили (форс –мажорних обставин);

—згідно з пунктом 8 статті 3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” від 25.12.2008р. до 01.01.2012 р. Торгово-промисловій палаті України доручено розглядати звернення суб’єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво, щодо надання їм довідки про зупинення (припинення діяльності) внаслідок дії обставин непереборної сили;

—06.07.2009 р. Торгово-промислова палата України на звернення ТОВ „Холдингова компанія „Київінвестбуд” надала висновок про істотну зміну обставин, яким підтверджує настання істотної зміни обставин, пов’язаної із впливом світової фінансової кризи на будівельну галузь і, зокрема, на житлове будівництво, що є сферою діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія „Київінвестбуд”;

—відповідно до п. 9.5. договору факт дії обставин непереборної сили (форс –мажорних обставин) підтверджується Торгово-промисловою палатою України;

—відповідно до п. 9.2. договору сторона, для якої склалися форс-мажорні обставини повідомляє іншу сторону в письмовому вигляді в трьохденний термін. Повідомлення про форс –мажорні обставини (настання істотної зміни обставин) підтверджені висновком Торгово-промислової палати України від 06.07.2009 р. були направлені позивачеві 07.07.2009 р.;

—статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором, або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду;

—для врегулювання спору з урахуванням істотної зміни обставин, що склалися, 07.07.2009 р. відповідачем, в порядку статті 188 Господарського кодексу України, направлені позивачеві пропозиції щодо зміни умов договору. Відповідач зазначає про те, що даний спір не може бути вирішений до закінчення строку, передбаченого законом для досудового врегулювання спору при зміні господарського договору.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

25.03.2008 р. між сторонами укладений договір №8.72 оренди майна (оперативна оренда), за умовами якого позивач зобов’язався надати відповідачеві у тимчасове користування та за плату елементи опалубки, згідно з додатком №1 до договору, яка є невід”ємною частиною даного договору, а відповідач зобов’язався прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Пунктом 2.1. договору визначено, що термін орендних правовідносин встановлюється з моменту фактичної передачі майна або його частини відповідачеві і діє до моменту повернення останнім майна у повному обсязі.

Під моментом фактичної передачі майна сторони розуміють відвантаження майна або його частини відповідачеві з оформленням необхідної товаророзпорядчої документації (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі).

Закінчення встановленого терміну орендних правовідносин не звільняє відповідача від обов’язку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний термін перебування майна у останнього (п. 2.2. договору).

Згідно з п. 3.1. договору плата за тимчасове користування майном згідно з додатком №1 (орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном і складає 4% на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування відповідачеві, та становить суму у розмірі 14 962,84 грн.

У разі передачі у тимчасове користування відповідача частини майна, інших або додаткових елементів, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні додаткових елементів, розмір орендної плати змінюється пропорційно зміні комплектації елементів, що фактично передачі (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору орендна плата, незалежно від її розміру, щомісяця перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні останнього, при цьому, 50% від загальної орендної плати на місяць відповідач зобов’язаний сплатити відповідачеві протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору, а в подальшому сплачувати шляхом попередньої оплати до 3 числа кожного відповідного місяця оренди, а решту до останнього дня кожного поточного місяця користування майном.

Згідно з п. 9.1. договору жодна зі сторін не несе відповідальності у разі невиконання або неналежного виконання нею будь-якого з її зобов’язань за договором, якщо таке невиконання або неналежне виконання обумовлено виключно виникненням та/або дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). У даному випадку під обставинами непереборної сили слід розуміти події надзвичайного характеру, які виникли після укладання договору, незалежно від волі й бажання сторін (сторони), наприклад, дії природних стихій і катаклізмів, війна, безпорядки та ін., заборона чи обмеження, що витікають із документів нормативного та ненормативного характеру органів державної влади та управління.

Пунктом 9.2. договору передбачено, що сторона, для якої склалися форс-мажорні обставини, зобов’язана не пізніше трьох банківських днів з дати настання таких обставин, в письмовій формі проінформувати контрагента про настання таких обставин та про їх наслідки, й прийняти всі можливі заходи з метою максимального обмеження негативних наслідків, що викликані форс-мажорними обставинами. Аналогічні умови стосуються інформування про припинення дії форс-мажорних обставин та їх наслідків.

Не повідомлення або несвоєчасне повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин, веде за собою втрату прав посилатися на такі обставини як на підставу, що звільняє від відповідальності (п. 9.3. договору).

Факт та строк дії обставин непереборно сили (форс-мажорних обставин) підтверджується Торгово-промисловою палатою України (п. 9.5. договору).

У специфікації, яка є додатком №1 до договору, сторонами погоджений перелік елементів опалубки, їх вартість та розмір орендної плати за місяць.

Додатками №№2, 3, 4, 5, 6, 7 до договору сторонами погоджені додаткові специфікації елементів опалубки до договору.

На виконання умов договору позивач протягом квітня –червня 2008 року надав відповідачеві у тимчасове платне користування елементи будівельної опалубки згідно з додатками до договору (специфікаціями), що підтверджується накладними на переміщення та довіреностями відповідача на отримання матеріальних цінностей, які додані до матеріалів справи.

Пунктом 10.1. договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2008 р., але в будь-якому разі до повного виконання ними взятих на себе зобов’язань.

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Протягом дії договору відповідач повернув позивачеві частину майна, що підтверджується накладними на переміщення та актами технічного стану опалубки, що повертається за договором, копії яких додані до матеріалів справи.

25.03.2009 р. відповідачем було отримане повідомлення позивача вих. №309 від 13.03.2009 р. про відмову від договору, в якому позивач, на підставі п. 3.7. договору та статті 782 Цивільного кодексу України повідомив відповідача про відмову від договору та просив повернути надане в орендне користування майно в порядку, визначеному п. 5.1. договору, та сплатити заборгованість по орендній платі з урахування санкцій в строк до 25.03.2009 р.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, надане позивачем в орендне користування майно повернув не у повному обсязі, орендну плату за користування ним сплатив частково. Станом на день слухання справи у судовому засіданні загальна сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 644 344,25 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 67 827,10 грн., передбачена п. 8.2. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 701 036,18 грн. (644 334,25 грн. основного боргу + 56 701,93 грн. інфляційних втрат) та 10 066,24 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Висновок Київської торгово-промислової палати №1703-4/660 від 06.07.2009 р. не може вважатися належним доказом, що підтверджує настання форс –мажорних обставин, оскільки пунктом 9.5. договору передбачено, що факт та строк дії обставин непереборної сили (форс –мажорних обставин) підтверджується Торгово-промислової палати України.

Відповідно до частини 8 статті 3 Закону України „Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” Торгово-промислова палата України розглядає звернення суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво (забудовників), щодо надання їм довідки про зупинення (припинення діяльності) внаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідачем, в якості обґрунтування настання форс-мажорних обставин, наданий висновок Київської торгово-промислової палати, а не висновок Торгово-промислової палати України.

Слід також зазначити про те, що відповідачем не додано доказів вчасного повідомлення позивача про настання форс –мажорних обставин, як це передбачено п. 9.2. договору.

Згідно з п. 9.3. договору не повідомлення або несвоєчасне повідомлення контрагента про настання форс –мажорних обставин, веде за собою втрату права посилатися на такі обставини, як на підставу, що звільняє від відповідальності.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдингова компанія „Київінвестбуд” (юридична адреса: інд. 04060, м. Київ, вул. Вавилових, 9; фактична адреса: інд. 03680, м. Київ, вул. Горького, 172, 11 поверх; код ЄДРПОУ 32776576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дока Україна Т.О.В.” (інд. 04210, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 20-а; код ЄДРПОУ 30530955) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 701 036 (сімсот одна тисяча тридцять шість) грн. 18 коп., 67 827 (шістдесят сім тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 10 коп. пені, 10 066 (десять тисяч шістдесят шість) грн. 24 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 7 789 (сім тисяч сімсот вісімдесят дев’ять) грн. 30 коп. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

О.В. Мандриченко