Рішення № 4220430, 12.05.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" травня 2009 р. Справа № 5/091-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Фізичної особи –підприємця Голованя Романа Івановича, м. Біла Церква

до

Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, м. Біла Церква

про

стягнення 47520 грн.

за участю представників:

позивача:

Головань Р.І. –підприємець

відповідача:

Смірнова І.В. –дов. від 27.01.2009р. № 12-1-27/139

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи –підприємця Голованя Романа Івановича (далі –Позивач) до Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (далі –Відповідач) про стягнення 47520 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що заявлена до стягнення сума грошових коштів була ним сплачена за об’єкт приватизації згідно договору купівлі –продажу, який в судовому порядку визнано недійсним, в зв’язку з чим відповідач, якій є стороною зазначеного договору повинен повернути кошти які він отримав на виконання цього правочину.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 08.05.2009р. № 12-1-14/616 позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі - продажу № 6 від 03.04.2007р. (далі –договір), відповідно до умов якого відповідач –продавець зобов’язався передати у власність позивача –покупця нежитлове приміщення № 9 в житловому будинку загальною внутрішньою площею 27,5 м2 (надалі –майно), що знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Фрунзе, 2, а позивач зобов’язався прийняти майно та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в договорі (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору за майно, що продається за договором, позивач зобов’язався сплатити відповідачу плату у розмірі 47520 грн., в т. ч. податок на додану вартість 7920 грн., протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору. Плата за об’єкт вноситься на підставі договору.

У відповідності до п. 3.2 договору передача об’єкта приватизації відповідачем і прийняття об’єкта приватизації позивачем посвідчується актом прийняття –передачі, який підписується сторонами, після сплати позивачем повної вартості придбаного об’єкта приватизації.

На виконання умов договору відповідач передав у власність позивача майно - нежитлове підвальне приміщення № 9 площею 27,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Фрунзе, 2, а позивач в свою чергу прийняв зазначене майно, про що свідчить акт приймання –передачі нежитлового підвального приміщення від 16.04.2007р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їхніми печатками, завірена копія акту долучена до матеріалів справи та сплатив за нього обумовлену договором плату в розмірі 47520 грн., про що свідчить платіжне доручення № 1 від 16.04.2007р. копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до рішення апеляційного суду Київської області від 28.08.2008р. у справі № Ц-2690/2008, яке набрало законної сили, договір купівлі –продажу від 03.04.2007р. № 6 на нежитлове підвальне приміщення № 9 площею 27,5 м2, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Фрунзе, 2 визнано недійсним.

Частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов’язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

У відповідності до ч. 2 ст. 208 Господарського кодексу України у разі визнання недійсним зобов’язання з інших підстав кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за зобов’язанням.

З огляду на зазначене та враховуючи, що станом на день розгляду справи договір купівлі –продажу № 6 визнано недійсним, а кошти які були сплачені позивачем на виконання умов зазначеного договору за об’єкт приватизації відповідачем позивачу не повернуті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 47520 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярмаркова, 1/23, код ЄДРПОУ 20577351) на користь Фізичної особи –підприємця Голованя Романа Івановича (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Партизанська, 33, кв. 78, ідентифікаційний номер 2577100118) 47520 (сорок сім тисяч п’ятсот двадцять) грн. коштів сплачених за об’єкт приватизації на виконання правочину який визнано судом недійсним, 475 (чотириста сімдесят п’ять) грн. 20 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.