Рішення № 4220432, 13.07.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"13" липня 2009 р. Справа № 38/78/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Корпорація "Укоенергоінжиніринг"

до Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про стягнення 359 596,16 грн.

за участю представників:

від позивача: Рисенко В.М. (довіреність №870/171 від 09.03.2009р.);

від відповідача: Чміль Г.К. (довіреність №153 від 31.03.2009р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Корпорація «Укренергоінжиніринг»(далі-позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі-відповідач) про стягнення 362 596,16 грн., з яких: 220 000,00 грн. заборгованості, 44 916,16 грн. пені та 13 200,00 грн. 3% річних та 84 480 грн. інфляційних витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору №11-1-03/05 від 01.01.2004р. не в повному обсязі розрахувався за виконані позивачем роботи внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 220 000,00 грн. Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов’язання, позивач на підставі ст. ст. 611, 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 44 916,16 грн. пені, 13 200,00 грн. 3% річних та 84 480 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2009р. порушено провадження у справі №38/78 та призначено справу до розгляду на 12.03.2009р.

11.03.2009р. відповідачем подано клопотання про передачу справи для розгляду за підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2009р. справу №38/78 передано за підсудністю для розгляду по суті до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2009р. справу №38/78 прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А., справі присвоєно №38/78/21 та призначено до розгляду на 27.04.2009р.

24.04.2009р. та 18.05.2009р. через загальний відділ від позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи. Дані клопотання судом задоволені.

Ухвалами господарського суду Київської області від 27.04.2009р. та 18.05.2009р. розгляд даної справи відкладався на 18.05.2009р. та 01.06.2009р. відповідно.

В судових засіданнях 01.06.2009р. та 17.06.2009р. оголошувалася перерва до 17.06.2009р. та 13.07.2009р. відповідно.

В судовому засіданні 13.07.2009р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, у зв’язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 359 596,16 грн., з яких: 217 000,00 грн. заборгованості, 44 916,16 грн. пені, 13 200,00 грн. 3% річних та 84 480 грн. інфляційних витрат. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судовому засіданні 13.07.2009р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд розстрочити виконання рішення на шість місяців. Позивач заперечив проти задоволення розстрочення виконання рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2004р. між Дочірнім підприємством «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі-замовник) та Корпорацією «Укренергоінжиніринг»(далі-виконавець) укладено договір на виконання науково-дослідної роботи №11-1-03/05 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, замовник доручає, а виконавець зобов’язується виконати науково-дослідні роботи за темою «Розроблення комплексної програми створення електро- та тепло енергогенеруючих потужностей на базі використання скидного та вторинного енергетичного ресурсу підприємств НАК «Нафтогаз України»(далі-роботи) згідно з узгодженими сторонами технічним завданням (додаток №1), календарним планом робіт (додаток №2) та калькуляції кошторисної вартості роботи (додаток №3), які є невід'ємною частиною цього договору, при цьому замовник зобов’язується прийняти виконані роботи та оплатити їх. Змовник несе відповідальність перед виконавцем щодо фінансування робіт поточного року.

Згідно п. 2.6. Договору, оплата за виконані етапи робіт та роботи в цілому здійснюється на підставі актів здавання-приймання по кожній роботі протягом 10 банківських днів з дня підписання акту з вирахуванням питомої частки авансового платежу по роботі.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2004р. Продовження терміну дії договору на наступні роки здійснюється додатковою угодою.

Закінчення строку договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п.п. 10.1., 10.2. Договору)

02.01.2006р. сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої Договір діє до 31.12.2006р., а також, встановлено терміни виконання етапів: 5 етап –з 01.04.2006р. по 31.05.2006р.; 6 етап –з 01.04.2006р. по 30.06.2006р.; 7 етап –з 01.07.2006р. по 30.09.2006р.; 8 етап –з 01.10.2006р. по 31.12.2006р. Копія зазначеної угоди міститься в матеріалах справи.

На виконання умов Договору, позивачем виконано, а відповідачем прийнято 5, 6 та 7 етапи робіт загальною вартістю 300 000,00 грн., що підтверджується Актами здавання-приймання науково-дослідної роботи №98-С від 15.02.2006р. на 200 000,00 грн. та №317-С від 26.12.2006р. на 100 000,00 грн., що підписані та скріплені відбитками печаток сторін. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Так, за останній виконаний етап робіт відповідач мав розрахуватись до 15.01.2007р.

За виконані роботи відповідач у терміни встановлені Договором розрахувався частково у розмірі 83 000,00 грн.

Факт часткової оплати відповідачем робіт виконаних позивачем підтверджується банківськими виписками з поточного рахунка позивача за 24.02.2006р., 30.03.2006р., 09.06.2006р. та платіжними дорученнями про перерахування грошових коштів з поточного рахунка відповідача на поточний рахунок позивача №9385 від 29.12.2006р. на суму 16 000,00 грн., №1000902 від 09.07.2009р. на суму 3 000,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 217 000,00 грн.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 217 000,00 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив виконані позивачем роботи, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та визнається відповідачем, а тому, вимога позивача про стягнення з відповідача 217 000,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

У зв’язку з наявністю заборгованості позивач нарахував відповідачу пеню за період з 15.01.2007р. по 05.02.2009р. на 220 000,00 грн. заборгованості у розмірі 44 916,16 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір пені, встановлений за згодою сторін в договорі, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане.

Відповідно до ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлені цим кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність в один рік.

Згідно п. 5.2. Договору, при недодержанні термінів оплати та виконання робіт, що передбачені даним договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день просрочки.

Суд встановив, що строк позовної давності за вимогою про сплату неустойки відповідачем позивачу за порушення виконання грошового зобов’язання за Актом здавання-приймання науково-дослідної роботи №98-С від 15.02.2006р. за останній день нарахування пені закінчився 01.09.2007р., а за Актом здавання-приймання науково-дослідної роботи №317-С від 26.12.2006р. за останній день нарахування пені закінчився 12.07.2008р.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 10.02.2009р., що підтверджується поштовою відміткою на конверті №10020920, який міститься в матеріалах справи.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спор, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності, позивачем не обґрунтовано причин пропуску строку позовної давності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за період з 15.01.2007р. по 05.02.2009р. на 220 000,00 грн. заборгованості у розмірі 44 916,16 грн. у зв'язку із закінченням строку позовної давності.

Також, за прострочення виконання грошового зобов’язання позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних нарахованих за період з 15.01.2007р. по 15.01.2009р. на 220 000,00 грн. заборгованості у розмірі 13 200,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, арифметично вірний розмір 3% річних, нарахованих за період з 15.01.2007р. по 15.01.2009р. на 220 000,00 грн. заборгованості становить 13 236,16 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13 200,00 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати нарахованих за період з 01.02.2007р. по 01.01.2009р. на 220 000,00 грн. заборгованості у розмірі 84 480,00 грн.

Оскільки, арифметично вірний розмір інфляційних втрат нарахованих за період з 01.02.2007р. по 01.01.2009р. на 220 000,00 грн. заборгованості становить 92 180,00 грн., вимога позивача про стягнення з відповідача 84 480,00 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Відповідач, у своєму відзиві, просив суд розстрочити виконання рішення на шість місяців.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи наведене, а також фінансовий стан відповідача, суд приходить до висновку про розстрочення виконання рішення по даній справі на шість місяців.

Враховуючи, що на момент порушення провадження у справі заборгованість відповідача перед позивачем становила 220 00,00 грн., витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно сумі заборгованості, яка існувала на момент порушення провадження у справі та розміру задоволених судом вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних, пені та інфляційних втрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625, 901 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 32710871) на користь Корпорації «Укренергоінжиніринг»(02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, код ЄДРПОУ 30434649) 217 000 (двісті сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 18 377 (вісімнадцять тисяч триста сімдесят сім) грн. 53 коп. пені, 13 200 (тринадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. 3% річних, 84 480 (вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 3 146 (три тисячі сто сорок шість) грн. 80 коп. державного мита та 102 (сто дві) грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 13.07.2009 року по справі № 38/78/21 строком на 6 (шість) місяців починаючи з липня 2009 року по січень 2010 року включно зі щомісячною сплатою по 52 446 (п’ятдесят дві тисячі чотириста сорок шість) грн. 67 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Ярема В.А.

Рішення підписане –15.07.2009р.