Рішення № 4220171, 15.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.07.09 р. Справа № 38/90

Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариство „Дніпропетровський інженерно-технічний центр ”Контакт”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м. Донецьк

Про стягнення 5000 грн. 00 коп.

Представники сторін:

Від позивача: Ласько Л.Г.

Від відповідача: Жукова Г.Г.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство „Дніпропетровський інженерно-технічний центр ”Контакт”, м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м.Донецьк про стягнення грошових коштів у розмірі 5000 грн. 00 коп., які є заборгованістю за поставлену продукцію.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №5500007511 від 15.04.2008р., видаткову накладну №Т-802556 від 18.08.2008р., довіреність на отримання ТМЦ серія НБІ № 901037/426 від 13.08.2008р., рахунок №Т0208-2656 від 08.08.2008р., виписку з банку, претензію № 73/2009 від 28.01.2009р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.03.2009р. було порушено провадження по справі №38/90 та призначено її розгляд на 05.05.2009р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 20.05.2009р. справу № 38/90 за позовом Закритого акціонерного товариства „Дніпропетровський інженерно-технічний центр ”Контакт”, м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м. Донецьк про стягнення 5000 грн. 00 коп. було передано для розгляду судді Курило Г.Є.

Позивач в судових засіданнях підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

15.07.2009р. до канцелярії суду відповідач надав відзив б/н від 15.07.2009р., відповідно до якого позовні вимоги не визнає, в зв’язку з їх необґрунтованістю, та вважає, що договір №5500007511 від 15.04.2008р. неможливо вважати підписаним оскільки протокол розбіжностей до договору сторони не підписали, таким чином право вимоги оплатити товар у відповідача не настало.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

15.04.2008р. між Закритим акціонерним товариством „Дніпропетровський інженерно-технічний центр ”Контакт”, м. Дніпропетровськ та Відкритим акціонерним товариством „Донецький металургійний завод”, м. Донецьк був укладений договір поставки №5500007511 від 15.04.2008р. (договір), відповідно з яким постачальник (позивач) зобов`язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та сплатити продукцію визначену в таблиці, відповідно до якої загальна сума продукції – 45195грн.60 коп., строк поставки – березень-травень 2008р. Постачальник не має права змінювати ціну на продукцію без узгодження з покупцем в встановленому порядку. Продукція постачається на умовах DDP (склад покупця), відповідно правилам Інкотермс 2000 (п. 1 договору).

Строк дії договору – до 30.12.2008р. (п. 15 договору).

В договорі є посилання на протокол розбіжностей, сторони надалі копію протоколу розбіжностей від 17.06.2008р. до договору №5500007511 від 15.04.2008р., але, як встановлено судом, протокол розбіжностей з боку постачальника не підписаний.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем на адресу відповідача згідно з видатковою накладною №Т-802556 від 18.08.2008р. був поставлений товар на загальну суму 9359 грн. 28 коп. В зазначеній видатковій накладній підставою є договір №5500007511 від 15.04.2008р. та рахунок на оплату №Т0208-2656.

Таким чином, суд приходить до висновку, що поставка здійснювалась саме за договором поставки №5500007511 від 15.04.2008р.

Факт отримання відповідачем вказаного товару на суму 9359 грн. 28 коп. підтверджується підписом уповноваженого представника Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м. Донецьк, який діяв на підставі довіреності на отримання ТМЦ серія НБІ № 901037/426 від 13.08.2008р. В судовому засіданні відповідач також підтвердив, що товар отримував (згідно протоколу судового засідання від 15.07.2009р.).

Відповідно до п. 8 договору оплата за кожну узгоджену партію постачаємої продукції здійснюється за фактом поставки продукції на підставі рахунка, виставленого постачальником в строк не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання покупцем платіжної вимоги-поруки (рахунка). Сторони можуть прийняти інший спосіб оплати, який може бути висловлений:

- шляхом видачі простого безпроцентного векселя з узгодженим строком погашення.

У випадку видачі векселя припиняються грошові зобов’язання покупця відносно платежу за цим договором і витикають грошові зобов’язання відносно платежу за векселем.

Перераховані постачальнику грошові кошти є погашення вартості постачаємої продукції.

Суду наданий рахунок №Т0208-2656 від 08.08.2008р., в якому є посилання на договір поставки №5500007511 від 15.04.2008р. Відповідач в судовому засіданні підтвердив, що даний рахунок був отриманий разом з товаром, що підтверджується протоколом судового засідання від 15.06.2009р. В матеріалах справи, наявні докази повторного направлення відповідачу даного рахунка разом з претензією № 73/2009 від 28.01.2009р.

Відповідно банківської виписки, яка підтверджує часткову сплату відповідачем суми боргу 09.09.2008р. в розмірі 4359грн.28коп., відповідач при оплаті посилається на рахунок №Т0208-2656 від 08.08.2008р. та договір № №5500007511 від 15.04.2008р.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд приходить до висновку, що на дату подачі позовної заяви строк виконання зобов’язання по оплаті за накладною, наявною в матеріалах справи є таким, що настав.

Заперечення відповідача щодо того, що договір № 5500007511 від 15.04.2008р. є неукладеним оскільки протокол розбіжностей до нього сторонами не був підписаний не приймається судом до уваги оскільки у видатковій накладній №Т-802556 від 18.08.2008р., рахунку №Т0208-2656 від 08.08.2008р., та платіжному дорученні відповідача № 4815 від 09.09.2008р. є посилання на договір № 5500007511 від 15.04.2008р. Таким чином, факт виконання договору сторонами свідчить про те, що договір № 5500007511 від 15.04.2008р. є укладеним.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 5000 грн.00 коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 5000 грн. 00 коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару, суд вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариство „Дніпропетровський інженерно-технічний центр ”Контакт”, м. Дніпропетровськ, в частині стягнення основного боргу в розмірі 5000 грн. 00 коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 77, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариство „Дніпропетровський інженерно-технічний центр ”Контакт”, м. Дніпропетровськ до Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод”, м. Донецьк задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецький металургійний завод” (за адресою: вул. І. Ткаченко, 122, м. Донецьк, 83062, ЄДРПОУ 34850132, п/р 26008198000922 у ДФ ВАТ “Кредитпромбанк”, МФО 335593) на користь Закритого акціонерного товариства „Дніпропетровський інженерно-технічний центр ”Контакт” (за адресою: вул. Кабардинська, 5, м.Дніпропетровськ, 49006, ЄДРПОУ 13428292, п/р 26009033587200 у АКІБ “Укрсиббанк” м. Харків, МФО 351005) заборгованість в розмірі 5000 грн. 00 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 15.07.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписаний 15.07.2009р.

Суддя Курило Г.Є.