Ухвала суду № 42201092, 10.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2014 року м. Київ К/9991/37629/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Потенціал-система»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011

у справі № 2а-10880/10/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Дочірнього підприємства (ДП) «Потенціал-система»

до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Фрунзенському районі м. Харкова

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ДП «Потенціал-система» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач не реалізував процесуальне право подання заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 21.01.2010 № 122/23-212/31340452, про порушення підприємством норм підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 та пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), а саме: занижено податок на прибуток за 9 місяців 2009 на 1235985,00 грн. Такі висновки податкового органу обґрунтовані посиланням на безпідставне включення до складу валових витрат суми витрат на придбання товарів у ТОВ «Техсельпром», по яких розрахунки проведено взаємозаліком на підставі акту від 27.12.2006, підписаного директором ТОВ «Техсельпром» ОСОБА_4, який на час складання акту не мав відповідних повноважень. Крім того, за висновком податкового органу, кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Тестон» на суму 2026209,43 грн. не погашена і як безнадійна повинна включатися до складу валових доходів відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР.

За результатами перевірки та адміністративного оскарження ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова прийнято податкові повідомлення-рішення: від 03.02.2010

№ 0000232302/0, від 14.04.2010 № 0000232302/1, від 24.06.2010 № 0000232302/2 про визначення податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 2066067,80 грн., у т.ч.: 1215334,00 грн. - за основним платежем та 850733,80 грн. штрафні (фінансові) санкції та від 01.06.2010 № 00001022302/1 - про визначення податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 35106,70 грн., у т.ч.: 20651,00 грн. - за основним платежем та 14455,70 грн. штрафні (фінансові) санкції

У судовому процесі встановлено, що 03.01.2006 між позивачем (покупець) та ТОВ «Техсельпром» (продавець) укладено договір, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар (електрокомплектуючі). Проведення розрахунків за вказаним договором передбачено в безготівковій формі або іншими не забороненими діючим законодавством способами.

27.12.2006 між позивачем та ТОВ «Техсельпром» підписано акт про припинення зустрічних вимог шляхом взаємозаліку на суму 1591490,48 грн. Вказаний акт від імені ТОВ «Техсельпром» підписано директором товариства ОСОБА_5

Проте, як свідчить приєднана до справи копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Техсельпром» № 1 від 22.12.2006 (а.с.89, т. 1), засновником і директором товариства станом на 27.12.2006 був громадянин ОСОБА_6, у зв'язку із чим держаним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради Запорізької області 26.12.2006 зареєстровано статут ТОВ «Техсельпром» у новій редакції (а.с.90- 92, т. 1).

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ «Тестон» (продавець) укладено договір від 03.01.2006 № 1-Т, на виконання умов якого позивач отримав від ТОВ «Тестон» товари електротехнічного призначення на загальну суму 2293252,98 грн.

У судовому засіданні встановлено, що в в розрахунок за отриманий товар позивач передав ТОВ «Тестон» згідно із актом від 24.01.2007 п'ять простих векселів на загальну суму 2293252,98 грн.

Акт приймання-передачі векселів від імені ТОВ «Тестон» підписано директором ОСОБА_7

Проте, відповідно до приєднаної до справи копії статуту ТОВ «Тестон», єдиним засновником та одночасно директором ТОВ «Тестон» з 26.12.2006 був громадянин ОСОБА_6, про що до ЄДРПОУ внесено відповідні зміни (а.с.107-110, т.1).

Суди першої та апеляційної інстанцій у відповідності до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України щодо оцінки доказів дали оцінку протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 17.09.2008 в межах кримінальної справи № 60081046, порушеної постановою слідчого Дзержинського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області від 09.09.2008 за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, за фактом фіктивного підприємництва. Згідно із цим протоколом ОСОБА_6 заперечив факт своєї причетності до діяльності ТОВ «Техсельпром», підписання будь-яких документів від імені цього товариства, в тому числі і акту від 27.12.2006 про припинення зустрічних вимог шляхом взаємозаліку між ДП «Потенціал-система» та ТОВ «Техсельпром», уповноваження інших осіб на вчинення юридично значимих дій від імені товариства.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно підпункту 5.2.1 вказаної статті, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 цього Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правомірно визнали документи щодо взаєморозрахунків позивача із ТОВ «Техсельпром» та ТОВ «Тестон» такими, що не відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не можуть бути підставою для збільшення валових витрат у податковому обліку позивача, правильно застосували наведені норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Висновок суду, що передача векселів, яка не підтверджена належними документами, не породжує будь-які правові наслідки, а заборгованість позивача перед ТОВ «Тестон» на суму 2026209,43 грн. не може вважатись такою, що погашена, є правильним і відповідає встановленим у справі обставинам. З огляду на те, що відповідно до наявних в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Тестон» припинено 25.10.2010, проведення будь-яких розрахунків з вказаним товариством є неможливим, а відтак кредиторська заборгованість позивача перед ТОВ «Тестон» в сумі 2026209,43 грн. правомірно розцінена судом як безнадійна, а дії позивача щодо заниження валового доходу на цю суму такими, що суперечать підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, правильність цих висновків судів не спростовують, а відтак підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Потенціал-система» залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2011 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев