КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2014 року 810/6384/14
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Селена-Оптіма"доМиронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Селена-Оптіма" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.10.2013 №0003122201.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Миронівською ОДПІ неправомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки санкція за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності - пеня, стягнення якої передбачають ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не включена до понять Податкового кодексу України, а тому не може сплачуватись як податкове зобов'язання, а також стягуватись як податковий борг. Крім того, валютна пеня не є штрафною санкцією чи пенею в сфері оподаткування, оскільки її нарахування не залежить від розміру податкового зобов'язання платника та своєчасності й правильності погашення податкового зобов'язання. Крім того, позивач вважає, що день, в який на рахунок позивача надійшли кошти по імпортному контракту, пеня нарахуванню не підлягає, у зв'язку з чим приходить до висновку, що контролюючим органом неправомірно нараховано пеню за 30.04.2013, в який на рахунки позивача надійшла валютна виручка.
Представники відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства у зв'язку з порушенням позивачем Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
До початку розгляду справи по суті представники сторін подали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що в період з 04.10.2013 по 10.10.2013 посадовою особою Миронівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області на підставі пункту п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 03.10.2013 №171 проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Селена-Оптіма" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2013 по 30.04.2013 при виконанні розрахунків в іноземній валюті по імпортному контракту від 15.01.2013 №15-01/13, укладений з нерезидентом "Edena investments limited" (Trident Chambers, P.O. Box 146, Road Town, Tortola, Британські Віргінські Острови), за результатами якої складено Акт від 17.10.2013 №126/22-011/37455623.
Податковим органом під час проведення перевірки розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортних операцій з товарами (роботами, послугами) було встановлено наступне.
Між ТОВ "Селена-Оптіма", як покупцем, в особі директора Ремеза Івана Петровича, та Нерезидентом "Edena investments limited" (Trident Chambers, P.O. Box 146, Road Town, Tortola, Британські Віргінські Острови, код 1653064), як продавцем, в особі директора Mr. Theophanis Philippou, було укладено зовнішньоекономічний імпортний контракт від 15.01.2013 №15-01/13 (додаткові угоди до нього №1 від 01.02.2013, №2 від 08.02.2013, №3 від 20.02.2013), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купляє дизельне паливо ЕN-590(ДТ-3-К5), в кількості 3000,00 метричних тон(+/-5%).
На виконання умов контракту від 15.01.2013 №15-01/13, ТОВ "Селена-Оптіма" перерахувало нерезиденту "Edena investments limited" за дизельне паливо валютні кошти як попередню оплату у сумі 2820000,00 доларів США (курс 7,993) або 22540260,00 грн., в термін - 17.01.2013 згідно банківської виписки з валютного рахунку №26005001000281/840 в ПАТ "Банк "Софійський" (платіжне доручення в іноземній валюті №1 від 17.01.2013).
Нерезидент "Edena investments limited" здійснив поставку дизельного пального ТОВ "Селена-Оптіма" по контракту від 15.01.2013 №15-01/13 не в повному обсязі, а частково на загальну суму 1524123,32 доларів США (курс 7,993) або 12182317,70 грн., що підтверджується оформленими митними деклараціями (відображено по К-ту бухгалтерського рахунку 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками"):
- від 11.03.2013 №101030000/2013/003081, паливо дизельне в кількості 995,25 тон, сума 940819,78 доларів США (курс 7,993) або 7519972,50 грн.;
- від 12.03.2013 №101030000/2013/003089, паливо дизельне в кількості 617,05 тон, сума 583303,54 доларів США (курс 7,993) або 4662345,20 грн.
Оскільки, нерезидент "Edena investments limited" не здійснив в повному обсязі поставку товару в установлені контрактом терміни, по імпортному контракту від 15.01.2013 №15-01/13 виникла дебіторська заборгованість у сумі 1295876,68 доларів США.
04.04.2013 між "Edena investments limited" (Trident Chambers, P.O. Box 146, Road Town, Tortola, Британські Віргінські Острови) в особі директора Mr. Theophanis Philippou, нерезидентом "STRAWFIELD LOGISTICS LTD" (201 Rogers office Building Edwin Wallace Rey Drive Ceorge Hill, Англія) в особі директора Panagiotis Georgio, ТОВ "Селена-Оптіма" в особі директора Ремеза Івана Петровича, було укладено договір №040413 про заміну сторони в зобов'язанні, відповідно до умов якого відбулася заміна первинного боржника-нерезидента "Edena investments limited" на нового боржника-нерезидента "STRAWFIELD LOGISTICS LTD". Нерезидент "STRAWFIELD LOGISTICS LTD" прийняв на себе зобов'язання в частині поставки дизельного пального ЕN-590 в кількості 1378,593 метричних тон на суму 1295876,68 доларів США по контракту від 15.01.2013 №15-01/13, укладеному між ТОВ "Селена-Оптіма" та "Edena investments limited". ТОВ "Селена-Оптіма" підписавши договір від 04.04.2013 №040413 про заміну сторони в зобов'язанні, дало свого згоду на заміну сторони в зобов'язанні по контракту від 15.01.2013 №15-01/13 та на перехід всіх прав і зобов'язань по даному контракту від нерезидента "Edena investments limited" до нерезидента "STRAWFIELD LOGISTICS LTD". Права і зобов'язання сторін визначені договором від 04.04.2013 №040413 та імпортним контрактом від 15.01.2013 №15-01/13.
Нерезидент у зв'язку з неможливістю поставити дизельне паливо по імпортному контракту від 15.01.2013 №15-01/13, повернув на адресу ТОВ "Селена-Оптіма" валютні кошти у сумі 1295876,68 доларів США (курс 7,993) або 10357942,30 грн., на розподільчий рахунок у ПАТ "Банк "Софійський" з подальшим зарахуванням на поточний рахунок №26005001000281 в термін - 30.04.2013, що підтверджено довідкою ПАТ "Банк "Софійський" №47/171 від 17.05.2013 про надходження валютних коштів.
Станом на 30.04.2013 розрахунки по імпортному контракту від 15.01.2013 №15-01/13 були виконані в повному обсязі, але з порушенням 90-денного строку розрахунків передбаченого ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та пунктом 3 Постанови правління НБУ від 16.11.2012 №475 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті".
Кількість днів прострочення - 13 (з 18.04.2013 по 30.04.2013).
ТОВ "Селена-Оптіма" під час проведення перевірки не надавало документи, що свідчать про звернення до судових органів з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості та факту отримання висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення 90-денного терміну розрахунків по імпортному договору від 15.01.2013 №15-01/13.
У зв'язку з встановленими порушеннями та на підставі висновків Акту перевірки Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "У" від 28.10.2013 №0003122201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства" у сумі 403959,75 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникла між сторонами, суд виходить з наступного.
З приводу доводів позивача, що сума валютної пені не є сумою грошового зобов'язання, судом не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Відповідно до статті 35 вищезазначеного Закону суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).
Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Пунктом 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.
Згідно з підпунктом "в" пункту 2.1 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 985, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, та складає податкове повідомлення-рішення у таких випадках: якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є орган державної податкової служби.
Пунктом 2.2 вищезазначеного Порядку встановлено, що у випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 11 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (форма "У").
Відповідно до пункту 58.2 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Статтею 4 вищезазначеного Закону визначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
З вищенаведеного вбачається про порушення позивачем статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в результаті чого відповідно до статті 4 даного Закону правомірно нарахована пеня за порушення термінів надходження валютної виручки за по імпортному договору від 15.01.2013 №15-01/13.
Суд також відхиляє доводи позивача, що день, в який на рахунок позивача надійшли кошти по імпортному контракту, пеня нарахуванню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Національного банку України від 24.03.1999 №136 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 за №338/3631, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта (іншого документа).
Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.
Відповідно до положень статі 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Таким чином, експортна операція резидента знімається банком з контролю лише після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок резидента, у свою чергу день зарахування виручки за поточний рахунок резидента є днем прострочення розрахунків.
З огляду на вищевикладене, нарахування пені закінчується у день зарахування виручки на поточний рахунок резидента, отже, пеня нараховуються і за день зарахування виручки на поточний рахунок резидента.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013 №0003122201 прийняте Миронівською ОДПІ на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наявні у справі докази свідчать про правомірність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення.
Водночас позивач, всупереч наведеним вимогам, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності рішення відповідача.
З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, судові витрати стягненню на користь відповідача не підлягають.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (частина друга статті 4 Закону України "Про судовий збір").
З матеріалів справи вбачається, що розмір майнових вимог, заявлених позивачем, становить 403959,75 грн., та, відповідно, 2 відсотки від них дорівнюють сумі у розмірі 8079,20 грн. А відтак, в даному випадку розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем, обмежується 4 розмірами мінімальної заробітної плати.
Враховуючи наведене та ту обставину, що відповідно до платіжного доручення від 04.11.2014 №18705 позивачем сплачено частину судового збору у розмірі 487,20 грн., суд дійшов висновку, що решта суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. підлягає стягненню з позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-Оптіма" - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селена-Оптіма" (код ЄДРПОУ 37455623) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.
Судове рішення № 42200468, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 05.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/6384/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: