Ухвала суду № 42200160, 06.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2014 року м. Київ К/800/5483/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Усенко Є.А.,

Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Управління) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Торговий Альянс «Норд» (далі - Товариство) до Управління, третя особа: Східна митниця Міндоходів (далі - Митниця),

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень Управління № 13 та № 14 від 4.10.2013 року.

На обґрунтування позову зазначило, що законодавством України передбачено можливість митного контролю після митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, однак таких обставин Управлінням не наведено.

29 листопада 2013 року постановою Донецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення № 13 та № 14 від 04.10.2013 року.

Мотивуючи рішення, суди попередніх інстанції зазначили, що Управління не надало доказів щодо ухилення Товариства від сплати обов'язкових платежів, а також про підтвердження змови між декларантом і митним органом, спрямованої на заниження обов'язкових платежів, у зв'язку з чим у Управління не було підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Управління звернулось із касаційною скаргою про скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 13.09.2013 року Управлінням здійснена документальна невиїзна перевірка митного оформлення товару (тригліцидилізоціанурат (TGIC), CAS № 2451-62-9), ввезеного Товариством на митну територію України у період з 1.10.2010 року до 25.08.2013 року, за наслідками якої 13.09.2013 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариство порушило вимоги Закону України «Про митний тариф України» в частині невірної класифікації товару згідно УКТЗЕД, що призвело до заниження митних платежів, у розмірі 123 143,48 грн., у тому числі мита. у розмірі 102 619,55 грн., та податку на додану вартість, у розмірі 20 523,93 грн.

4 жовтня 2013 року Управління прийняло податкові повідомлення - рішення № 13 щодо визначення Товариству суми податкового зобов'язання з мита на товари, що ввозяться на територію України, у розмірі 102 619,55 грн., та № 14 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 20 523,93 грн.

У період з 1.10.2010 року до 25.08.2013 року поставка зазначеного товару на митну територію України здійснювалася Товариством згідно з укладеним 2.09.2009 року зовнішньоекономічним договором № ТАН-482 (далі - Договір №ТАН-482) з «Prosim Kimya San. Tic. Ltd. Sti.» Kaleagasi Sok. No: 5/В.

Митне оформлення товару здійснювалося за кодом УКТЗЕД 2934999099 (до 1.01.2011року) та 2934999000.

Згідно з висновком центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Донецької службу з експертного забезпечення митних органів № 17-467 від 24.09.2009 року Митницею була перевірена правильність класифікації Товариством коду УКТЗЕД і зазначено код товару за УКТЗЕД 2934999099.

19 січня 2011 року відповідно до висновку Донецької торгово-промислової палати № 277 був визначений код ввезеного на митну територію України Товариством товару за УКТЗЕД 2934999000.

Судами попередніх інстанції встановлено, що Митниця оформила ввезений Товариством на територію України товар із зазначенням коду за УКТЗЕД 2934999099 і 2934999000 за 0% ставкою мита.

Однак, при здійснені перевірки Управління визначило, що даний товар повинен декларуватись за кодом УКТЗЕД 2933698000 із ставкою мита 6,5 %.

При переміщенні товару через митний кордон України перевірка правильності класифікації товару згідно з УКТЗЕД, нарахування податків і зборів за вантажно-митною декларацією (далі - ВМД) здійснювалась Управлінням на підставі заявлених Товариством відомостей про товар.

Будь-які зауваження щодо правильності заповнення ВМД стосовно класифікації та кодування товару під час митного оформлення з боку митного органу відсутні, а документи, які були подані Товариством для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, не викликали сумнівів.

Відповідно до п., п. 35, 19 ст. 1 Митного кодексу України (в редакції 2002 року) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Митні процедури - це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно з ст. 313 Митного кодексу України митні органи відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Митного кодексу України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Згідно з ч. 3 ст. 345 Митного кодексу України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Відповідно до ч. 7 цієї статті рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Управлінням не було надано до матеріалів адміністративної справи рішення щодо визначення коду товару.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що Управлінням не надано суду доказів на підтвердження змови між декларантом і митним органом, спрямованої на заниження обов'язкових платежів, що призвело до ухилення Товариства від сплати обов'язкових платежів.

У зв'язку з чим правові підстави для донарахуванням Товариству зобов'язань відсутні.

Висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 221-1, 223, 224, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИЛА :

Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Донецькій області відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Усенко Є.А.

Юрченко В.П.