Рішення № 4219983, 30.04.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" квітня 2009 р. Справа № 5/079-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Дочірнього підприємства «Інвест –Фастів»Закритого акціонерного товариства «Транснафтопереробка», м. Фастів

до

Закритого акціонерного товариства Фастівський комбінат хлібопродуктів, м. Фастів

про

стягнення 163312,07 грн.

за участю представників:

позивача:

Висоцька О.В. –дов. від 12.02.2009р. № 12/2009-1

відповідача:

не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Інвест –Фастів» Закритого акціонерного товариства «Транснафтопереробка»(далі –Позивач) до Закритого акціонерного товариства Фастівський комбінат хлібопродуктів (далі –Відповідач) про стягнення 163312,07 грн. основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 08.04.2009 р. в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі продажу від 14.04.2004р. (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач –продавець зобов’язався передати, а відповідач –покупець зобов’язався оплатити та прийняти товар в кількості, асортименті і по ціні визначених розділом 2 договору (п. 1.1 договору).

Згідно розділу 2 договору позивач зобов’язався продати відповідачу дизпаливо в кількості 90909 літрів по ціні 1,65 грн. за 1 літр з урахуванням ПДВ.

У відповідності до п. 4.2 договору сторони встановили, що термін оплати товару складає 3 дні з моменту його отримання.

На виконання умов договору, позивачем за період з квітня по вересень 2005р. було поставлено, а відповідачем прийнято паливно – мастильні матеріали (товар) на загальну суму 239224,50 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на підставі яких відповідач отримав вказаний товар, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар виконав не в повному обсязі, в зв’язку з чим позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 1 від 15.01.2009р. з вимогою здійснити повний розрахунок за отриманий товар, перерахувавши суму боргу в розмірі 163312,07 грн. Як доказ надіслання претензії відповідачу, позивач надав до суду повідомлення про вручення поштового відправлення від 28.01.2009р.

Однак відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.

За таких обставин станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 163312,07 грн., яка також підтверджується актом звірки рахунків між сторонами згідно якого сальдо станом на 30.06.2008р. складає 163312,07 грн. на користь позивача. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 163312,07 грн. заборгованості.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 163312,07 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Фастівський комбінат хлібопродуктів (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Кожанське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00688580) на користь Дочірнього підприємства «Інвест – Фастів»Закритого акціонерного товариства «Транснафтопереробка»(08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Червоний шлях, 1, код ЄДРПОУ 31997063) 163312 (сто шістдесят три тисячі триста дванадцять) грн. 07 коп. –заборгованості, 1633 (одну тисячу шістсот тридцять три) грн. 12 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.