Вирок № 42190941, 22.12.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2358/14-к

Провадження № 1-кп/344/441/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Болюк І.І.

з участю: секретаря Макаранюк М.М.

прокурора Клебана Ю.О.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, згідно ст.89 КК України - раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речовин; незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, повторно; а також незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.307 КК України.

Злочини вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_2 при невстановлених слідством обставинах незаконно придбав фольговий згорток із вмістом білої порошкоподібної речовини, зберігав з метою незаконного збуту та в подальшому 19.12.2013 року в період часу з 14.25 год. По 14.45 год. незаконно збув ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 200 грн. біля магазину "Зорепад" по вул.Хоткевича в м.Івано-Франківську. Вказана біла порошкоподібна речовина згідно висновку експерта №09/12-1570 від 24.12.2013 року містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін в кількості 0,0524 грама.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2, при невстановлених слідством обставинах незаконно придбав фольговий згорток із вмістом частини таблетки, зберігав з метою незаконного збуту та в подальшому 13.01.2014 року в період часу з 19.05 год. по 19.20 год. незаконно збув ОСОБА_3 за грошові кошти в сумі 150 грн. у дворі будинку №17А по вул.Миколайчука в м.Івано-Франківську. Вказана частина таблетки згідно висновку експерта №09/12-0045 від 13.01.2014 року містить наркотичну речовину, обіг якої обмежено - бупренорфін в кількості 0,0005 грама.

Окрім цього, ОСОБА_2 при невстановлених обставинах придбав фольговий згорток із вмістом білої порошкоподібної речовини, який зберігав при собі, без мети збуту. 13.01.2014 року, близько 19.40, по вул.Миколайчука, 19 в м.Івано-Франківську було зупинено ОСОБА_2, у якого, в ході огляду місця події, з лівої кишені куртки вилучено фольговий згорток із вмістом білої порошкоподібної речовини, яка згідно висновку експерта №09/12-0076 від 23.01.2014 року містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін в кількості 0,165 грама.

В судовому засіданні сторони кримінального провадження подали до суду угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором у даному кримінальному провадженні - старшим прокурором прокуратури міста Івано-Франківська Клебаном Ю.О. та обвинуваченим ОСОБА_2 від 22 грудня 2014 року, згідно з умовами якої прокурор та обвинувачений дійшли згоди, що злочини обвинуваченим було вчинено саме при викладених вище обставинах, обвинувачений беззастережно визнав свою вину у вчиненні вказаних злочинів.

Згідно вказаної угоди сторони дійшли згоди, що дії обвинуваченого слід кваліфікувати за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 та ч.2 ст.309 КК України та узгодили покарання: за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 2 роки позбавлення волі, із конфіскацією майна; за ч.1 ст.307 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 1 рік 6 місяців позбавлення волі; за ч.2 ст.309 КК України, із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 1 рік позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначили остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді 2 років позбавлення волі, із конфіскацією майна. Обвинувачений, якому роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки невиконання угоди, дав згоду на призначення узгодженого покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вказаних злочинах визнав повністю та беззастережно, згоду на застосування узгодженого виду покарання підтримав, а угоду про визнання винуватості від 22 грудня 2014 року просив затвердити.

Захисник підтримав думку обвинуваченого та просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор вважає, що угода відповідає встановленим вимогам закону і може бути затверджена судом з призначенням узгодженого сторонами покарання.

Суд, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_2 в ході розгляду справи суть обвинувачення та вид узгодженого покарання, його права передбачені ч.4 ст.474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди передбачені ч.2 ст.473 КПК України, з'ясувавши при цьому, що обвинувачений правильно розуміє зміст наданих йому прав та правові наслідки відмови від таких, що виходить також і з вимог п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, статей 468-475 КПК України, які передбачають, що суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду, а також роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть обмежені в підставах апеляційного та касаційного оскарження вироку, прийшов до висновку, що сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого відносно визнання винуватості та укладенні відповідної угоди немає і це не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз чи обіцянок. А також враховує наступне.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України є злочинами середньої тяжкості та тяжкими злочинами, внаслідок яких шкода завдана лише суспільним інтересам, та виходячи з положень статей 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості при викладених вище обставинах може бути укладена.

Зміст угоди відповідає положенням обвинувального акта та вимогам ст.472 КПК України, а обвинувачення, з якими погоджується обвинувачений ОСОБА_2, є обґрунтованими і свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, що підтверджуються доказами та відповідає фактичним обставинам, не суперечить інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб.

Правильною є і узгоджена сторонами кваліфікація діянь обвинуваченого за ч.1 ст.307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також збут психотропних речовин; за ч.2 ст.307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, повторно; за ч.2 ст.309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.307 КК України. Кваліфікація діянь ОСОБА_2 є правильною оскільки вона ґрунтується на зазначених вище обставинах вчинення злочинів і відповідно до ст.349 КПК України при визнанні обвинуваченим своєї вини не потребує підтвердження іншими доказами.

При узгодженні покарання сторонами враховано як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчинених злочинів, так і особу обвинуваченого, фактичні обставини вчинених злочинів. Як обставини, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, визнано щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено. А також враховано особу винного, зокрема те, що обвинувачений позитивно характеризується, являється в силу ст.89 КК України не судимим, його молодий вік.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак згідно ст.89 КК України вважається не судимим, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліках в Івано-Франківському ОНД та ОКПНД не перебуває.

Визначаючись у призначенні покарання, із врахуванням обставин, що пом'якшують покарання, особи обвинуваченого, сторони обґрунтовано вважають за можливе призначити покарання обвинуваченому із застосуванням ч.1 ст.69 КК України визначивши покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями ч.2 ст.309, ч.1 ст.307 та ч.2 ст.307 КК України.

Суд, визначаючись у питанні можливості затвердження угоди виходить з того, що кваліфікація діянь ОСОБА_2 є правильною, а запропоноване угодою покарання також відповідає положенням ст.65 КК України щодо тяжкості злочинів, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, конкретних обставин справи та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок чи інших дій, ніж ті що передбачені в угоді, відповідає фактичним обставинам правопорушень, не суперечать інтересам суспільства і не порушує права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, відповідає встановленим національними та міжнародними законодавчими актами вимогам і підлягає затвердженню з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.

Питання речових доказів слід вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, керуючись розділом ІІІ вказаної Рекомендації та практикою Європейського Суду з прав людини щодо її застосування, ст.ст.368, 370, 373, 374, 468-476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 22 грудня 2014 року укладену між прокурором у даному кримінальному провадженні - старшим прокурором прокуратури міста Івано-Франківська Клебаном Ю.О. та обвинуваченим ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.307, ч.2 ст.309 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.307 КК України - із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі, із конфіскацією майна;

- за ч.1 ст.307 КК України - із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст.309 КК України - із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, із конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обрану у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту затримання - з 13.01.2014 року.

Речові докази:

- фольговий згорток із вмістом білої порошкоподібної речовини, яка містить психотропну речовину - амфетамін в кількості 0,165 грама (а.с.71); фольговий згорток із вмістом білої порошкоподібної речовини, яка містить психотропну речовину - амфетамін в кількості 0,0524 (а.с.72); частину таблетки у фольговому згортку, яка містить наркотичний засіб - бупренорфін, кількість якого в таблетці становить 0,0005 грама (а.с.80), які зберігаються в камері зберігання речових доказів УМВС в Івано-Франківській області - знищити;

- грошові купюри: номіналом 50 гривень, серійні номери: КЕ 6393252, ЕЕ 6079000, ПГ 0632386, які зберігаються в бухгалтерії Івано-Франківського МВ УМВС (а.с.81) - звернути в дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз №09/12-0076 від 23.01.2014 року, №09/12-0045 від 13.01.2014 року та №09/12-1570 від 24.12.2013 року, в загальній сумі - 1101 (одна тисяча сто одна) гривня 24 копійки.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Суддя Болюк І.І.

Копія вірна