Вирок № 42190866, 25.12.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5091/13-к

Провадження № 1-кп/344/9/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

головуючої-судді: Деркач Н.І.

суддів: Лазаріва О.Б., Поповича В.С.

секретаря: Кочержук З.В.

з участю прокурорів: Вороняк Г.Є., Ільницького М.С., Орищенко І.В.;

ОСОБА_2

захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7

обвинувачених: ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12

потерпілих: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

представника потерпілого: ОСОБА_16

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом щодо

ОСОБА_11 - ІНФОРМАЦІЯ_1, серія та номер паспорта: НОМЕР_23, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, неодруженого, проживаючого в цивільному шлюбі, має на утриманні троє малолітніх дітей, не працюючого, студента 2-го курсу юридичного факультету університету «Туризму, Економіки та права», раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 5 КК України,

ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, уродженця та зареєстрованого: АДРЕСА_3 жителя АДРЕСА_4 українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, має на утриманні одну малолітню дитину, до арешту працюючого в Трускавецькому відділенні Єкатеринославського комерційного банку, старшим касиром, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 5 КК України,

ОСОБА_8 - ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, серія та номер паспорта: НОМЕР_24, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, уродженця та зареєстрованого: АДРЕСА_5, жителя АДРЕСА_6 українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, проживаючого в цивільному шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого в ВАТ «Наріне» в м. Київ, менеджером, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч.5, ст. 263 ч.1 КК України,

ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження, серія та номер паспорта: НОМЕР_25, ідентифікаційний номер суду невідомий, уродженця та жителя АДРЕСА_7 українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 5 КК України,

ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження, серія та номер паспорта: НОМЕР_26, ідентифікаційний номер: НОМЕР_4, уродженця села Потіївка Радомишльського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_8 зареєстрованого: АДРЕСА_9, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 5, ст. 365 ч. 3 КК України, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Обвинувачені ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9, вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою.

Обвинувачений ОСОБА_8 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою; зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

Обвинувачений ОСОБА_12 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою; перевищив владу та службові повноваження, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що супроводжувалися насильством або погрозою, застосування насильства, застосування спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, що спричинили тяжкі наслідки.

Злочини вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_10, житель м. Стебник Львівської області, працюючи старшим касиром Трускавецького відділення Єкатиринославського комерційного банку, тривалий час був безпосередньо знайомим з приватним підприємцем та жителем м. Рівне ОСОБА_15, який здійснював обмінні грошові операції. Будучи обізнаним з діяльністю ОСОБА_15, знаючи регіони та ймовірні суми коштів, які ОСОБА_15 вимінює, маршрути, спосіб та час транспортування коштів, в ОСОБА_10 у березні 2012 року, виник злочинний умисел на заволодіння грошовими та валютними цінностями, які ОСОБА_15 в найближчий час мав намір обміняти на території Львівської та Закарпатської областей.

З цією метою, ОСОБА_10 у березні 2012 року в м.Стебник, Львівської області, зустрівся з особою відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, з якою підтримував дружні стосунки з дитинства, якій розповів про те, що ОСОБА_15 займається незаконними валютними операціями, що за допомогою двох водіїв, без охорони, перевозить готівкові кошти в особливо великих розмірах з м. Рівне до Закарпатської області. При цьому ОСОБА_10 діючи умисно, з метою незаконного збагачення, запропонував особі відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження вчинити пограбування вищевказаних осіб та заволодіти грошима, тобто в такий спосіб викликав у неї бажання та рішучість вчинити злочин. Тоді ж , ОСОБА_10 запропонував особі відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, підшукати безпосередніх виконавців вчинення цього злочину, на що той погодився.

Особа відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, діючи умисно, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне збагачення, знаходячись в м. Стебник Львівської області в кінці березня на початку квітня 2012 року залучив до вчинення вказаного злочину жителя м. Київ ОСОБА_8., про що повідомив ОСОБА_10, який погодився з його діями та схвалив залучення учасника до запланованого злочину.

ОСОБА_8, діючи умисно, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне збагачення шляхом вчинення корисливого злочину, усвідомлюючи, що запланований злочин потребує ретельної та довготривалої підготовки, вирішив залучити до його вчинення свого знайомого жителя м. Київ ОСОБА_9

В квітні 2012 року, перебуваючи в м. Києві, ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 про відомі йому дані та осіб, які перевозять готівкові грошові кошти в особливо великих розмірах без охорони та запропонував вчинити пограбування вказаних осіб, на що ОСОБА_9 погодився.

З метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне збагачення шляхом вчинення злочинів проти власності, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 вирішили створити стійке об'єднання у формі організованої групи для вчинення злочину (зайняття злочинною діяльністю) - пограбування осіб, які займаються незаконними валютними операціями. Для цього вони розробили спільний злочинний план вчинення злочину та розподілили ролі, згідно яких ОСОБА_9 взяв на себе зобов'язання по пошуку безпосередніх виконавців вчинення злочинів і об'єднанню їх злочинних дій, підшукання знарядь і засобів до їх вчинення, фінансування злочинної діяльності, забезпечення виїзду учасників злочину в Львівську та Івано-Франківську області, проведення розвідувальних заходів.

ОСОБА_8, як організатор, у відповідності до взятих на себе зобов'язань, повинен був здійснювати координацію поведінки і дій членів організованої групи, шляхом ініціювання, регулювання і спрямування всієї злочинної діяльності організованої спільно з ОСОБА_9 злочинної організованої групи, окрім того ОСОБА_8 була відведена роль у розподілі між всіма учасниками злочину викрадених коштів.

Тоді ж ОСОБА_8, діючи умисно, у відповідності до розробленого злочинного плану, запропонував ОСОБА_9 поїхати в м. Стебник Львівської області, де зустрітися з особою, відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, довідатися від неї відомі їй дані та осіб, які перевозять готівкові грошові кошти в особливо великих розмірах та обговорити детальний план вчинення злочину, на що ОСОБА_9, діючи умисно, у відповідності до відведеної йому ролі, погодився.

У квітні 2012 року ОСОБА_9, з метою реалізації спільного злочинного плану, за вказівкою ОСОБА_8 прибув у м. Стебник Львівської області, де зустрівся з особою відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження та ОСОБА_10 Останні підтвердили злочинні наміри щодо вчинення спільного злочину - незаконного заволодіння готівковими грошовими коштами ОСОБА_15 в особливо великих розмірах.

Особа відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження та ОСОБА_10 схвалили пропозицію ОСОБА_9, щодо спільного з ОСОБА_8 розроблення плану вчинення даного злочину та підшукання безпосередніх виконавців його вчинення.

Прибувши у м. Київ ОСОБА_17, діючи умисно, реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи у відповідності до розробленого та погодженого усіма учасниками організованої групи, злочинного плану, з відома та згоди ОСОБА_8 вирішив залучити у склад організованої групи своїх знайомих ОСОБА_11, ОСОБА_18, особу відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, невстановлену слідством особу та молодшого інспектора-охоронця першого відділення охорони фізичних осіб СПМО «Титан» УДСО при ГУ МВС України в місті Києві прапорщика міліції ОСОБА_12

21 травня 2012 року ОСОБА_9, діючи умисно у відповідності до розробленого злочинного плану, з відома та згоди ОСОБА_8 надав залученим ним членам організованої групи знаряддя та засоби до вчинення злочину, а саме мобільні телефони марки «Самсунг», які в ході досудового розслідування та судом встановлені не були, із сім-картами оператора «Лайф»№ НОМЕР_27; № НОМЕР_28; № НОМЕР_29; № НОМЕР_30; № НОМЕР_31; № НОМЕР_32. Тоді ж ОСОБА_9 надав членам організованої групи автомобілі марки «Кіа», «Мерседес-Бенц», «Ровер», власників і номери державної реєстрації яких досудовим розслідуванням та судом не встановлено, та спецзасоби - газовий балончик і кайданки.

Визначивши і погодивши спосіб виконання злочину, детально розподіливши між виконавцями обов'язки кожного, маючи забезпечення мобільним зв'язком і транспортом ОСОБА_8, ОСОБА_9, особа відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_11, особа відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, ОСОБА_12 та невстановлена слідством особа своїми діями підтвердили реальність намірів вчинення злочину в складі організованої групи.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи умисно у відповідності до розробленого злочинного плану ОСОБА_11, особа відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, ОСОБА_12 та невстановлена слідством особа, на невстановлених досудовим розслідуванням автомобілях марок «Кіа» та «Мерседес-Бенц» прибули у м.Східниця Львівської області, де винайняли житло і проживали до 25.05.2012 року.

ОСОБА_18 на автомобілі «Ровер» спільно з особою відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, який не перебував у злочинній змові із учасниками організованої групи та не був обізнаним про їхні злочинні наміри, також прибули у мотель «Сієста», що в с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області вул. Польова 2 Б, де винайняли житло та проживали там до 25.05.2012 року.

ОСОБА_9 діючи умисно, у відповідності до розробленого злочинного плану, схваленого усіма членами злочинної групи, аналогічно 22 травня 2012 року прибув у Львівську область на невстановленому слідством автомобілі марки «Хонда СRV».

22.05.2012 року ОСОБА_8 діючи умисно, з відома та згоди усіх учасників злочинної групи, у відповідності до розробленого злочинного плану, прибув у Львівську область та 25.05.2012 року на автодорозі між м. Трускавець та м. Пісочна, неподалік с.Маденичі зустрівся з особою відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження та ОСОБА_10 Під час цієї зустрічі ОСОБА_10, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, попередньо вивідавши необхідні дані у потерпілого ОСОБА_15, повідомив ОСОБА_8 детальну інформацію про дату, час, маршрут перевезення грошей водіями ОСОБА_15, а також дані про транспортний засіб, в якому будуть перевозитися гроші за відсутності будь-яких заходів по забезпеченню охорони коштів і водіїв. Всі учасники злочину обмінялися номерами мобільних телефонів, за допомогою яких постійно підтримували між собою зв'язок.

В ніч на 26 травня 2012 року ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, особа відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, та невстановлена слідством особа на чотирьох автомобілях марки «Хонда СRV», «Мерседес», «Кіа» та «Ровер», володіючи наданою ОСОБА_10 і особою відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження інформацією про маршрут руху автомобіля марки «Опель Астра» р.н. НОМЕР_5, в якому перевозилися гроші ОСОБА_15, з метою вчинення пограбування зайняли місце по маршруту руху вказаного транспортного засобу з метою контролювати його пересування.

26 травня 2012 року близько 06 години ранку, на автотрасі «Долина-Хуст» 15 км+600 метрів, на околиці с. Шевченково Долинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_12, особа відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження та невстановлена слідством особа, діючи умисно та узгоджено, у відповідності до відведених їм ролей у злочинному плані, на виконання вказівок ОСОБА_8 і ОСОБА_9, на трьох автомобілях заблокували рух автомобілю марки «Опель Астра» р.н. НОМЕР_5, який рухався в напрямку до м. Хуст Закарпатської області під керуванням ОСОБА_13, в салоні якого знаходився потерпілий ОСОБА_14

Особа відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження та невстановлена слідством особа, діючи умисно, в складі організованої групи, у відповідності до відведеної їм ролі, керуючи автомобілем марки «Кіа» перекрили рух автомобілю «Опель Астра» р.н. НОМЕР_5 спереду.

В цей же час, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, знаходячись в автомобілі марки «Мерседес», яким керував ОСОБА_11, діючи умисно, в складі організованої групи, у відповідності до розробленого злочинного плану та відведеної їм ролі заблокували рух автомобілю «Опель Астра» р.н. НОМЕР_5 з лівої сторони по ходу руху. При цьому, ОСОБА_12, будучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно, у відповідності до розробленого злочинного плану, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, пред'явив водію автомобіля «Опель Астра» р.н. НОМЕР_5 ОСОБА_13 своє службове посвідчення працівника міліції та наказав вийти йому і ОСОБА_14 із салону автомобіля, при цьому повідомив потерпілим, що ним, як працівником правоохоронного органу та особами, які приймали участь у їх зупиненні, здійснюються заходи по викриттю злочину, пов'язаного з незаконним обігом валюти.

Тоді ж ОСОБА_18, діючи умисно, у відповідності до розробленого злочинного плану та відведеної йому ролі, знаходячись в салоні автомобіля «Ровер» під керуванням особи, відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження , який не перебував із учасниками організованої групи у злочинній змові та не був обізнаним про їхні злочинні наміри, дав вказівку останньому заблокувати рух автомобіля «Опель Астра» р.н. НОМЕР_5 ззаду, а побачивши, що вказаний автомобіль зупинився і до нього підійшов ОСОБА_12 дав вказівку, особі , відносно якої виділено матеріали в окреме провадження, від'їхати із місця злочину, після чого, діючи у відповідності до відведеної йому ролі, безпосередньо здійснював контроль за шляхами відходу учасників злочинної групи.

Оскільки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 категорично відмовилися виконати незаконні вимоги ОСОБА_12, він будучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно з корисливих мотивів, явно виходячи за межі наданих йому прав та повноважень, у відповідності до відведеної йому ролі, виприснув газ із газового балончика у салон автомобіля «Опель Астра» р.н. НОМЕР_5, після чого спільно з особою відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, який на той час знаходився поряд, застосовуючи фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я витягнув ОСОБА_13 із салону автомобіля та посадив його у салон автомобіля «Мерседес». Особа відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, у відповідності до відведеної йому ролі, спільно із ОСОБА_11 витягнули ОСОБА_14 із салону автомобіля та посадили його в автомобіль марки «Кіа».

Тоді ж ОСОБА_8, діючи умисно, з корисливих мотивів, у відповідності до відведеної йому ролі, на невстановленому слідством автомобілі марки «Хонда СRV» прибув на місце вчинення злочину та повідомив ОСОБА_11, особі відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження та невстановленій особі, де саме в автомобілі «Опель Астра» р.н. НОМЕР_5 зберігаються гроші, які належать ОСОБА_15, після чого зайняв місце біля автомобіля «Мерседес» з метою охорони ОСОБА_13

В цей же час ОСОБА_11 спільно з особою відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, ОСОБА_12 та невстановленою слідством особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, у відповідності до відведеної їм ролі, обшукали салон автомобіля «Опель Астра» р.н. НОМЕР_5, де з багажного відділення вказаного транспортного засобу відкрито викрали належні ОСОБА_15 гроші в сумі 1 600 000 гривень та 3 000 000 російських рублів, що згідно курсу Національного банку України становить 758 190 гривень, а всього грошей на загальну суму 2 358 190 гривень, чим спричинили майнову шкоду в особливо великих розмірах та тяжкі наслідки потерпілому ОСОБА_15 Окрім того, відкрито заволоділи майном ОСОБА_13, а саме грошима в сумі 2300 гривень, мобільним телефоном марки «Соні Еріксон С 902» вартістю 1600 гривень, з сім картою оператора «Київстар» вартістю 20 гривень, на рахунку якої було 10 гривень, та карта пам'яті на 2Гб, вартістю 70 гривень, а всього майна на загальну суму 4000 гривень. Також заволоділи майном ОСОБА_14, а саме мобільним телефоном марки «Нокіа Х 2-00» вартістю 1160 гривень, з сім картою оператора «Київстар» вартістю 20 гривень, на рахунку якої було 27 гривень, а всього майна на загальну суму 1247 гривень.

Викрадені у ОСОБА_15 грошові кошти ОСОБА_8 з місця злочину забрав в автомобіль марки «Хонда СRV».

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_12 будучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, у відповідності до заздалегідь розробленого злочинного плану, спільно з особою відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, перемістили потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_13 в багажне відділення автомобіля «Опель Астра» р.н. НОМЕР_5 та на вказаному автомобілі відвезли їх з місця вчинення пограбування до безлюдного місця, розташованого у лісній місцевості, після чого ОСОБА_12 застосовуючи спецзасіб-кайданки, які йому надав ОСОБА_11, прикував ними ОСОБА_14 та ОСОБА_13 до керма автомобіля, залишивши потерпілих самих у такому стані.

Після вчинення злочину, всі учасники організованої групи з місця вчинення злочину скрилися.

Гроші, якими заволоділи під час вчинення пограбування, і які знаходилися у ОСОБА_8, одразу після вчинення злочину були розподілені ним між всіма учасниками пограбування. Тобто кожний з членів організованої групи, у відповідності до безпосередньої участі у злочині та виконанні відведеної йому ролі, отримав винагороду за рахунок викрадених грошей, що належали ОСОБА_15

Крім цього, ОСОБА_8 діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, протягом тривалого періоду часу з 12.01.2008 року, зберігав по місцю свого проживання за адресою АДРЕСА_6 самозарядний карабін АКМС-МФ НОМЕР_33, що згідно висновку експерта № 812 від 24.11.2012 року є мисливською нарізною вогнепальною зброєю самозарядним карабіном та 31 патрон, що згідно висновку експерта № 811 від 24.11.2012 року, є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї калібру 7.62мм.

ОСОБА_12, у період з 05.02.2008 року по 12.06.2012 року згідно наказу № 13 о/с від 05.02.2008 року працював на посаді молодшого інспектора-охоронця 1 відділення охорони фізичних осіб спеціального підрозділу міліції охорони «Титан» управління державної служби охорони при головному управлінні міністерства внутрішніх справ України в м.Києві, (надалі СПМО «Титан» УДСО при ГУ МВС України в мсті Києві) та йому було присвоєно спеціальне звання - прапорщик міліції. У відповідності до вимог пп. Д п.1 ч.1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 року №3206-VI ОСОБА_12 є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

Згідно ст.ст. 2, 5 Закону України «Про міліцію» від 25.12.90 року, основними завданнями та обов'язками міліції є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень; участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством; захист власності від злочинних та кримінально протиправних посягань.

ОСОБА_12, проходячи службу в МВС України, будучи працівником міліції виконував функції працівника правоохоронного органу.

Обвинувачений ОСОБА_8 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав. Пояснив суду, що пограбування потерпілих він не вчиняв, до вчинення злочину не причетний, оскільки в день вчинення злочину, 26.05.2012 року знаходився в м. Києві під час тренування команди, учасником якої він є, однак до тренування не був допущений тренером через стан сп'яніння. Його знаходження на тренуванні підтвердили свідки, які є гравцями команди. З обвинувачених знає тільки ОСОБА_20, з яким перебуває в дружніх відносинах, з іншими обвинуваченими знайомий не був, з ними не спілкувався. В його житлі при обшуку вилучили зброю та патрони, визнає що вони йому належать, в нього був відповідний дозвіл на зберігання зброї, однак термін дії дозволу не був продовжений. Просить постановити виправдувальний вирок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав. Заперечив свою причетність до вчинення злочину. Пояснив суду, що тривалий час знає потерпілого ОСОБА_15, оскільки вони обмінювали між собою гроші та його водіїв ОСОБА_13 та ОСОБА_14, з обвинуваченими не був знайомий. 25.05.2012 року о 15.00 годин йому подзвонив ОСОБА_15 та сказав, що його водії виїхали і вони мали обміняти 1млн. російських рублів на 240 000 гривень, ця сума була попередньо узгоджена між ним та ОСОБА_15 З водіями він зустрівся в м. Стрий на заправці ОККО, про місце та час зустрічі вони попередньо домовилися. Водій ОСОБА_15 передав йому гроші,які знаходилися в чорному пакеті, обмотаному скотчем , на пакеті був надпис м. Трускавець. Гроші він не перераховував. Після обміну грошей поїхав додому, а водії поїхали в сторону Закарпаття, йому було відомо в якому напрямку вони їдуть. Наступного дня йому подзвонив ОСОБА_15 та запропонував зустрітися на заправці в м. Стрий, при зустрічі ОСОБА_15 повідомив його про пограбування. Після цього вони ще два-три рази з ОСОБА_15 обмінювали між собою гроші. 01.10.2012 року він теж обмінював гроші ОСОБА_15, який обмінював їх особисто. Гроші не рахував. Коли приїхав в м. Трускавець , побачив, що замість грошей був папір. В той же день його затримали працівники міліції з м. Долина, незаконно його утримували, приковували кайданками до батареї, застосовували фізичний вплив, допитували його 30-40 осіб. Не може пояснити чому про факт обміну грошима, який відбувся 01.10.2012 року не говорив працівникам міліції. Скарг на дії працівників міліції він не писав, слідів побоїв на тілі в нього не було, зауважень до протоколів слідчих дій не вносив. Просить постановити виправдувальний вирок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_18, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, пояснював суду, що до вчинення злочину він не причетний. 24.05.2012 року на прохання ОСОБА_9 поїхав з ним в м. Хмельницький щоб допомогти пригнати машину, однак посвідчення водія не мав, а поїхав як пасажир . Вони з ОСОБА_9 поїхали на машині «Хонда СРВ», за кермом був ОСОБА_9, він сидів біля нього, а з-заді сидів ОСОБА_21. В м. Хмельницький він пересів в іншу машину на прохання ОСОБА_21, який сказав, що треба їхати в м. Львів перевезти машину , за кермом був ОСОБА_21, він заснув, проснувся, коли вони були в м. Тернопіль. Дальше вони поїхали в напрямок Львівської області. Грошей та мобільного телефону він не мав, телефон з собою він не брав. Неподалік м. Стрий вони зупинилися в готелі, прожили в ньому два дні, оскільки гроші закінчилися, то вони виселилися з готелю та перебували дальше в машині «Ровер». В бардачку машини він знайшов мобільний телефон, направив з нього смс-повідомлення ОСОБА_9, який передзвонив їм через два дні. У них закінчилися гроші. В м. Стебник чоловік на ім'я ОСОБА_22 дав їм 200 гривень, які для них сказав дати ОСОБА_9. ОСОБА_9 через деякий час подзвонив, та сказав їхати до того місця , де вони побачили машину «Опель Астра» червоного кольору, оскільки ОСОБА_11 мав дати їм гроші на «колеса». Подзвонив ОСОБА_11 та сказав їхати в напрямку Моршина, вони по дорозі обігнали дві машини темного кольору «Мерседес» та «КІА» , по дорозі побачили , що автомобіль «Опель Астра» був заблокований цими машинами. В цих подіях участі не брав, вони поїхали прямо по дорозі, через деякий час повертаючись бачили ці ж машини. До вчинення злочину він не причетний, однак був на місці , звідки забрали гроші у ОСОБА_11, крім них ще було 2-3 людей та машини «Ровер», «Мерседес», «Кіа». Він сів в машину «Кіа», якою вони з грошима поїхали в м. Київ. Кому належала ця машина йому не відомо. Грошей він не отримував. До вчинення злочину не причетний, просив виправдати його.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав. Заперечив свою причетність до вчинення злочину. Пояснив суду, що він знайомий з обвинуваченими, крім ОСОБА_10 та ОСОБА_12, з іншими перебуває в добрих дружніх стосунках. Обвинувачений ОСОБА_8 хресний тато в сестри його дружини. З ОСОБА_11 він знайомий близько шести років , перебуває з ним в дружніх відносинах. В м. Києві мав розмову з ОСОБА_11 з приводу осіб, які займаються перевезенням та обміном валюти у великих розмірах. Він знав про те, що валютчики два рази в тиждень їздять з великою сумою грошей без охорони і проїжджають м. Стрий. Йому було відомо, що ОСОБА_11 працював в міліції, тому вважав, що ця інформація буде для нього корисною. Всю інформацію він передав ОСОБА_11, домовившись з ним що він йому віддячить. Йому не було відомо про те, що ОСОБА_11 вчиняв злочин. Разом з ОСОБА_18 та ОСОБА_23 він поїхав з м. Києва до м. Хмельницького на автомобілі «Хонда СРВ», який він взяв на прокат, оскільки мав придбати колеса. ОСОБА_18 попросився поїхати з ним, тому він його взяв з собою. З ОСОБА_11 спілкувався по телефону, знав , що він їде відпочивати в м. Східниця. З м. Хмельницького поїхав в м. Стрий за колесами до автомобіля. Суду не зміг пояснити за якою маркою коліс їхав, до якої машини мали бути придбані колеса, який їх радіус, вартість та ін. Зупинявся в гостинниці, яка розташована перед в'їздом в м. Стрий, в якій зупинявся сам, а ОСОБА_18 та ОСОБА_21 зупинилися в іншій гостинниці. Не пояснив суду чому вони зупинилися в різних гостинницях, якщо з його слів вони разом їхали щоб придбати колеса. По телефону розмовляли через два дні. Зустрічався в м. Східниця з ОСОБА_11, які мав дати йому гроші в сумі 1500 доларів США, не пояснив суду, за що ці гроші мав йому віддати ОСОБА_11. Грошей ОСОБА_11 не віддав . В Східниці бачив ОСОБА_11, ОСОБА_21 та ОСОБА_12, ще йому невідомого чоловіка на ім'я ОСОБА_22, який вказував маршрут за яким він їздив. Зі слів йому було відомо про пограбування, хто його вчинив не знає, йому відомо, що на галявині ділили гроші, там були присутні ОСОБА_18 та ОСОБА_21. До вчинення злочину він не причетний, грошей не отримував. Не купивши коліс повернувся в м. Київ. Просить виправдати його.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю. Пояснив суду, що вчинити злочин йому запропонував в квітні 2012 року ОСОБА_9 , з яким він тривалий час знайомий. Він розповів про це ОСОБА_12 та запропонував йому вчинити злочин, крім них ОСОБА_9 залучив ще людей. ОСОБА_12 погодився, він розповів про це ОСОБА_9 та сказав, що з ними буде ще ОСОБА_21, на що він теж погодився. ОСОБА_9 не знав точної суми грошей, він сказав, що сума буде близько 1 млн. гривень, з його слів після пограбування їхня буде половина грошей. В нього не було автомашини, ОСОБА_9 дав їм дві машини «Кіа» та «Мерседес» та документи на них та телефони. ОСОБА_9 подзвонив йому та сказав, що треба виїжджати, він, ОСОБА_21 ОСОБА_12 виїхали в м. Стрий. ОСОБА_9 сказав чекати, в телефонному режимі ОСОБА_9 координував їхні дії. Він чітко знав що має робити, куди їхати, чекав повідомлення часу виїзду. Якби їм не сказали маршрут по якому рухатися та постійно не координували їхні дії, то в невідомій для нього місцевості, він не зміг би вчинити злочин. Йому також було відомо про блокування автомобіля «Опель Астра» та що мають робити ОСОБА_12 та ОСОБА_21. На його думку все було добре організовано. ОСОБА_9 дав його номер мобільного телефону невідомій особі, та сказав йому, що ця особа буде дальше координувати їхні дій, а сам він з його слів мав їхати в м. Київ. Імені цієї особи йому невідомо. Цей невідомий чоловік по телефону координував їхні дії, напрям їхнього руху. О 04.00 годині ранку 26.05.2012 року вони виїхали на трасу автомобілем «Мерседес», де чекали автомобіль «Опель Астра», який за вказівкою ОСОБА_9 переслідували. Після блокування автомобіля «Опель Астра» ОСОБА_12 представився працівником міліції, вивів з автомобіля потерпілого ОСОБА_13, посадив його в машину «Мерседес», ОСОБА_21 вивів потерпілого ОСОБА_14 та посадив в автомобіль «Кіа». Бачив, як ОСОБА_21 шукав гроші в багажному відділенні машини та зривав обшивку, хто конкретно з присутніх осіб знайшов гроші він не бачив, але впевнений , що сховок грошей був відомий , тому що їх знайшли відразу . Він сказав ОСОБА_12 відвезти потерпілих в лісопосадку, ОСОБА_21 та ОСОБА_12 їх відвезли в лісосмугу, там прикували наручниками до керма та залишили, а самі повернулися. Всі події відбувалися дуже швидко від 5 до 10 хвилин, кожен з учасників знав що має робити. Поділ грошей відбувся відразу після пограбування на галявині неподалік. Чоловік в блайзері, який теж був присутній на місці пограбування та стояв біля машини «Мерседес», щоб з неї не втік потерпілий , витягнув з машини коврик , висипав на нього гроші , він та ОСОБА_21 розклали гроші на дві частини, а він стояв збоку та спостерігав за поділом, на галявині були ОСОБА_23, ОСОБА_18, ОСОБА_12, ОСОБА_24, чоловік в блайзері та він, ОСОБА_9 не було. Гроші були в пачках по 200 гривень, зв'язаних резинкою та російські рублі. Чоловік в блайзері дав ОСОБА_24 ключі від машини «Хонда», це та машина, на якій він приїхав, ОСОБА_24 віддав ключі йому, він, ОСОБА_12 та ОСОБА_24 взяли частину грошей, з галявини після поділу грошей він поїхав на машині «Хонда». Розкаюється у вчиненому, просить врахувати що завдана шкода потерпілому ОСОБА_14, ОСОБА_13 відшкодована в повному обсязі; що стосується цивільного позову ОСОБА_15 визнає його частково, вважає, що потерпілим була завищена сума викрадених грошей, сума грошей приблизно відповідала тій сумі, яка була вперше заявлена потерпілими. Просить врахувати, що він частково відшкодував матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_15, в майбутньому обіцяє її відшкодовувати, просить врахувати, що він щиро розкаюється у вчиненому, з початку і до кінця судового розгляду давав послідовні покази, має на утриманні троє неповнолітніх дітей, ніколи не притягався до кримінальної відповідальності, шкодує про вчинене, просить суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю. Пояснив суду, що він тривалий час знає ОСОБА_11, з яким разом працював у спецпідрозділі УМВС «Беркут». Станом на травень 2012 року він працював у спецпідрозділі «Титан», був працівником міліції. В травні 2012 року до нього на мобільний телефон з НОМЕР_34 передзвонив ОСОБА_11 та запропонував зустрітися. Він погодився і вони зустрілися на Житомирській трасі при виїзді з м. Київ. ОСОБА_11 розповів про можливість заволодіння коштами осіб, які здійснюють їх перевезення без охорони у великій кількості, з його слів мав бути 1 млн. гривень, запропонував прийняти участь у злочині, на що він погодився. Наступного ранку, приїхав до будинку ОСОБА_11, залишив свій транспортний засіб та мобільний телефон, вони на автомобілі марки «Мерседес» поїхали до Львівської області, зупинилися в районі м .Східниця. Туди ж приїхав ОСОБА_24 на автомобілі марки «КІА».Ночували вони в своїх машинах, а наступного дня ОСОБА_11 винайняв житло в приватному будинку по ціні 50 гривень за особу. Гроші за проживання платив ОСОБА_11 Того ж дня він і ОСОБА_11 зустрілися з ОСОБА_9, з яким ОСОБА_11 мав розмову, зміст якої він не чув, про те останній йому розповів, що ОСОБА_9 розпорядився бути готовим до виїзду на пограбування о 4 годині. Вони пішли у будинок для відпочинку. 26 травня 2012 року, це була субота, близько 4 години вони вдвох на автомобілі «Мерседес», а ОСОБА_24 на автомобілі «КІА», виїхали з місця перебування і рухалися за вказівками, які отримував ОСОБА_11 в телефонному режимі. Зупинилися на одній з ділянок дороги, де перебували близько 30 хвилин. Їм подзвонили та сказали чекати автомобіль мари «Опель-Астра», який проїхав повз них приблизно через 15 хвилин з часу дзвінка. ОСОБА_11 по телефону було сказано їхати за тим автомобілем, також за ними рухався автомобіль марки «КІА», проїхавши невелике містечко, на ділянці дороги, де вже не було населеного пункту, близько 6 години вони стали наздоганяти автомобіль «Опель-Астра» та блокувати його. ОСОБА_24 на автомобілі «КІА», здійснивши маневр обгону, став пригальмовувати спереду, а ОСОБА_11 порівнявся з «Опелем», позаду його «підпирав» автомобіль марки «Ровер» в якому їхав ОСОБА_18 Відчинивши бокове скло він, показуючи посвідчення працівника міліції віддав наказ водію зупинитися. Після його зупинки, він тримав в руці посвідчення працівника УМВС підійшов до автомобіля, в якому водій став зачиняти вікно. В цей момент ОСОБА_11 виприснув у водія ОСОБА_13 рідину з газового балончика. Відчинивши двері «Опеля», він вивів потерпілого та пересадив в «Мерседес». В цей час ОСОБА_24 вивів пасажира «Опеля», ОСОБА_14 ОСОБА_11 переставив свій автомобіль, в якому перебував потерпілий, спереду автомобіля «КІА». В цей час повз них проїхав автомобіль марки «Ровер», а також під'їхав автомобіль марки «Хонда СРВ» з якого вийшов ОСОБА_8 та став спостерігати за розвитком подій, а після підійшов до автомобіля «Мерседес» в якому був потерпілий ОСОБА_13 та зупинився біля задньої правої дверки зі сторони потерпілого щоб той не втік. ОСОБА_24 та ще хтось перебували в багажному відділенні автомобіля «Опель-Астра», ОСОБА_24 викидав звідти паралон і шукав гроші. Приблизно через 5-10 хвилин до автомобіля «Мерседес» повернувся ОСОБА_11 та сказав вивести потерпілого до їх автомобіля назад, та відвезти водіїв з місця події до лісосмуги, при цьому дав кайданки, з тим, щоб потерпілих прикувати. Він привів потерпілого ОСОБА_13 до автомобіля «Опель-Астра» в якому був ОСОБА_14 Разом із ОСОБА_24, який був за кермом «Опель-Астра», вони вивезли потерпілих до лісосмуги, неподалік від місця нападу, після чого він зчепив їх кайданками, прикував до керма автомобіля, і вони пішли геть, приєднавшись до інших. Вони поїхали в лісосмугу, на якій ОСОБА_8 з багажника «Хонда СРВ» дістав сумку з грошами і став їх ділити на дві частини. При поділі грошей були присутні ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_24 . Після поділу награбованого він, ОСОБА_11 та ОСОБА_24 автомобілем марки «Хонда СРВ» поїхали до м. Київ, ключі від цього автомобіля їм дав ОСОБА_16, оскільки з м. Києва вони приїхали на машині «Мерседес», яку їм дав ОСОБА_20. Приїхавши додому до ОСОБА_11 він отримав 180 тисяч гривень. На місці вчинення злочину, всі знали хто що має робити, вказівок ніхто нікому не давав, все було злагоджено, чітко і дуже швидко. Вважає, що вчинення злочину було добре підготовлене, а кожен з них чітко знав що має робити. Всі учасники після пограбування отримали певну суму грошей, поділ грошей робив ОСОБА_8 Щиро розкаюється у вчиненому, просить врахувати, що він давав послідовні покази, визнає свою вину, завдана шкода потерпілому ОСОБА_14 та ОСОБА_13 відшкодована в повному обсязі; що стосується цивільного позову ОСОБА_15 визнає його частково, на суму , яка була заявлена потерпілим після вчинення злочину, просить врахувати, що потерпілому ОСОБА_15 він частково відшкодував шкоду та обіцяє в майбутньому її відшкодовувати. Просить врахувати, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, щиро розкаюється у вчиненому, має на утриманні неповнолітню дитину, просить суворо не карати, не позбавляти його волі.

Потерпілий ОСОБА_15 пояснив суду, що він займається підприємницькою діяльністю та обміном валют. Обвинуваченого ОСОБА_10 знає давно, так як він теж займається обміном валют, вони разом обмінювали гроші, тривалий час разом співпрацювали на взаємній довірі. Інших обвинувачених він не знає. Потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 знає давно, оскільки вони працюють в нього, він їм повністю довіряє. 25 травня 2012 року ввечері близько 23.30 годин біля свого кафе по вул. Симона Петлюри, 5 в м. Рівне в поліетиленовому пакеті чорного кольору дав ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Гроші в сумі один мільйон шістсот тисяч гривень, 3 000 000 російських рублів , які мали їхати спочатку в м. Хуст далі мали передзвонити і запитати куди їхати дальше. Про перевезення грошей знали водії, його дружина, валютчики - ОСОБА_3 з Межигір'я та ОСОБА_51, житель м. Тячів, однак їм не було відомо точного часу перевезення грошей, так як їм він мав подзвонити та сказати яку суму грошей вони будуть обмінювати, курс обміну, та час коли приїдуть водії. Також про перевезення грошей знав ОСОБА_10, він знав про те, що його люди привезуть в м. Стрий на 05 годину гроші, які він повинен був обміняти на російські рублі. 25.05.2012 року ОСОБА_13 та ОСОБА_14 виїхали машиною «Опель Астра» червоного кольору, гроші заховали в його присутності в задньому правому крилі машини під обшивку. ОСОБА_10 йому телефонував, запитував чи виїхали водії та уточняв суму грошей. 26.05.2012 року близько 07.00 годин до нього зателефонував ОСОБА_13 з невідомого номера та сказав що їх пограбували. Про обставини пограбування знає від ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які повідомили його що на автодорозі в селі Шевченково Долинського району їх обігнав автомобіль, який пригальмував спереді їхньої машини, другий автомобіль «Мерседес», третій автомобіль зупинився позаду їхнього автомобіля. З машин повиходили чоловіки, один з них показував посвідчення працівника правоохоронних органів, один з них бризнув ОСОБА_13 балончиком з сльозоточивим газом в обличчя, відвели його до автомобіля марки ««Мерседес», ОСОБА_14 теж відвели до авто, відвезли їх автомобілем в поле біля лісу в с. Шевченково, прикували наручниками до керма автомобіля. За допомогою ножниць водії звільнилися та виявили, що викрадено гроші. 27 травня 2012 року він зустрічав ОСОБА_10 в м. Стрий, вони мали розмову на тему пограбування, обвинувачений ОСОБА_10 був дуже схвильований. Ствердив суду, що ОСОБА_10 причетний до пограбування, оскільки ніхто інший крім нього не знав точного маршруту руху водіїв , місця де вони будуть проїжджати, точного часу та суми грошей, також ОСОБА_10 був його конкурентом. Інших обвинувачених він не знає. Заперечив пояснення ОСОБА_10, що між ними відбувався обмін грошима 01.10.2012 року. Пояснив суду, що після вчинення злочину він в заяві вказував меншу суму грошей, тому що боявся писати справжню суму, а 02.10.2012 року вказав суму грошей, яка насправді була пограбована. Потерпілі ОСОБА_14, ОСОБА_13 грошей не перераховували, а знають їхню суму з його слів. В процесі розгляду справи йому було відшкодовано обвинуваченими ОСОБА_11, ОСОБА_12 10 000 гривень матеріальної шкоди. Просить задоволити цивільний позов. Не наполягає на суворому покаранні обвинуваченим ОСОБА_12, ОСОБА_11, іншим обвинуваченим просить призначити покарання на розгляд суду.

Потерпілий ОСОБА_13 суду пояснив, що 25 травня 2012 року ввечері до нього подзвонив ОСОБА_15, який сказав, що разом з ОСОБА_14 треба їхати в Закарпаття. Він подзвонив ОСОБА_14, з яким домовилися зустрітися, з дому ОСОБА_15 забрали ключі від авто та машину «Опель Астра», яка стояла біля будинку, поїхали до кафе, де зустрілися з ОСОБА_15 який сказав, що треба негайно перевезти гроші в м. Хуст, а також , що о 5.00 годин ранку вони мають бути в м. Стрий на автозаправці «Окко» ,де обміняти в ОСОБА_10 гривні на російські рублі. Гроші були в пакеті чорного кольору, який ОСОБА_15 дав йому. В пакеті були гривні, в ньому був ще один менший пакет з грошима, який мали передати ОСОБА_10. Він заховав пакет з грошима в нішу за обшивку позаду правого сидіння переднього пасажира. Про перевезення грошей вони нікому не розповідали. В м. Стрий приїхали близько 5.00 годин, зупинилися на заправці «Окко» та чекали ОСОБА_10, він під'їхав через кілька хвилин, сів в їхній автомобіль на праве переднє сидіння, в присутності ОСОБА_10 він переліз в багажне відділення, зняв обшивку і з ніші витягнув пакет з грошима, який передав ОСОБА_10 . ОСОБА_10 бачив звідки він діставав гроші. Взамін ОСОБА_10 віддав інший пакет з грошима, який він поклав туди ж. Гроші ні ОСОБА_10, ні він не перераховували, оскільки такі обміни робили не вперше, обмінювалися великі суми грошей і все робили на взаємній довірі. ОСОБА_10 з грошима поїхав на своєму автомобілі, а вони поїхали далі. Він сів за кермо, а ОСОБА_14 на переднє сидіння справа. На дорозі біля с. Шевченково їхню машину обігнав автомобіль, який зупився спереді, збоку з ним порівнявся автомобіль «Мерседес», з якого показували посвідчення та сказали зупинитися, з-заді них був третій автомобіль, який їх теж заблокував, тому вони були змушені зупинитися. З автомашин вийшли чоловіки, підійшли до їхнього автомобіля, сказали що вони з міліції, обвинувачений ОСОБА_12 показував посвідчення, бризкав газовим балончиком в обличчя та витягував його з авто при цьому наніс йому один удар долонею, давав аркуш паперу щоб він писав пояснення. З обвинувачених на місці злочину бачив також ОСОБА_16, який стояв біля нього, тобто біля машини «Мерседес» куди його посадили, щоб він не втік, був вбраний в чорну куртку з червоною емблемою, його він бачив зблизька і впізнає по рисах обличчя, також був присутній обвинувачений ОСОБА_11. Всі особи діяли злагоджено, чітко, між собою не перемовлялися, він зрозумів, що кожен з них знав що має робити. Його спочатку посадили в машину «Мерседес» де запитували про гроші. Після чого його відвели до автомобіля «Опель», посадили в багажне відділення, він побачив, що бокові обшивки вже були зірвані, він зрозумів, що їх пограбували. За ним в багажне відділення посадили ОСОБА_14. Їх відвезли в сторону лісопосадки, пересадили їх на передні місця, він сів за кермо, а ОСОБА_14 поряд, ОСОБА_12 прикував їх наручниками за одну руку до керма. З машини забрали ключ запалювання та мобільні телефони. Залишивши їх, ОСОБА_12 та інший хлопець пішли в сторону дороги. ОСОБА_14 в салоні автомобіля знайшов ножниці, якими відкрив наручники. В нього було викрадено його мобільний телефон «Соні Еріксон», який він придбав за 1500 гривень, з сім-картою оператора «Київстар», вартістю 15 грн. з картою пам'яті вартістю 100 гривень, на рахунку якої було 10 гривень. Також з гаманця було викрадено гроші в сумі 2000 гривень. Подав суду 28.10.2014 року заяву, в якій вказує, що йому повністю відшкодовано спричинену шкоду обвинуваченими ОСОБА_11, ОСОБА_12, тому відмовляється від цивільного позову, просить обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12 суворо не карати, щодо покарання іншим обвинуваченим покладається на розгляд суду.

Потерпілий ОСОБА_14 дав аналогічні покази що і потерпілий ОСОБА_13

Крім того пояснив суду, що ОСОБА_10 знає тривалий час, оскільки він обмінював їм гроші, вони могли з ним зустрічатися один-два рази в тиждень та обмінювати великі суми грошей. Гроші ніколи ними не рахувалися, також ОСОБА_10 жодного разу не перераховував суми грошей. Вся робота була побудована на взаємній довірі. 25.05.2012 року за дорученням ОСОБА_15 він разом з ОСОБА_13 На автомобілі «Опель Астра» виїхали в м. Хуст Закарпатської області. По дорозі о 5.00 годин ранку 26.05.2012 року заїхали за вказівкою ОСОБА_15 на автозаправку «Окко» в м. Стрий, де їх мав чекати ОСОБА_10 щоб обміняти гроші на російські рублі. В призначений час вони зустрілися з ОСОБА_10, який сів до них в машину та бачив як ОСОБА_13 діставав гроші, вони обміняли пакети з грошима, зі слів ОСОБА_10 він віддав суму три млн. російських рублів. Далі вони поїхали в сторону с. Шевченкове, ОСОБА_13 був за кермом, а він на передньому сидінні дрімав, коли проснувся, то побачив, що їх заблокували три автомобілі. Йому бризнули газовим балончиком в очі, витягнули з машини, хто його витягував не бачив, бо очі пекли. На місці події бачив обвинуваченого ОСОБА_11, який ходив , в лісопосадку, їх віз ОСОБА_24 та ОСОБА_12, який приковував їх наручниками до керма. Обвинувачений ОСОБА_8 був на місці злочину також, він стояв біля першої машини «Мерседес». Всі обвинувачені діяли разом, їхні дії були злагоджені, кожен з них знав що має робити. З м. Стрий до часу нападу на них пройшло близько 30 хвилин. Під час вчиненого злочину було викрадено його особисте майно, а саме мобільний телефон «Нокіа Х 200», вартістю 1160 гривень, в якому була карточка оператора «Київстар», вартістю 20 гривень, гроші на рахунку в сумі 27 гривень, шкіряний чохол для мобільного телефону, вартістю 40 гривень, всього на суму 1247 гривень. Подав суду заяву від 09.11.2014 року в якій відмовляється від цивільного позову, оскільки обвинуваченими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 шкода повністю відшкодована, просить їх суворо не карати. Покарання іншим обвинуваченим просить призначити на розгляд суду.

Заслухані в ході судового розгляду показання свідка ОСОБА_25, допитаного в судовому засіданні в порядку, передбаченому ст.225 КПК України, з участю як обвинувачених так і їх захисників, що зафіксовано на компакт-диску та відеозаписі підготовки до цього допиту 25.01.2013 року, підтвердив, що знайомий з обвинуваченим ОСОБА_9 приблизно з 2010 року. Через останнього знайомий з ОСОБА_11 і ОСОБА_8, про те із цими особами спілкувався виключно при випадкових зустрічах, переважно під час відпочинку на ріці, де свідок здійснював торгівлю з палатки. В травні 2012 орієнтовно 20 або 21 числа, під час торгівлі на березі ріки, до ОСОБА_25 підійшов ОСОБА_9 та запропонував «перегнати» автомобіль за оплату, на що свідок погодився. Ввечері, ОСОБА_9 приїхав до нього на автомобілі марки «Хонда СРВ» в якому був ОСОБА_18, та сказав що слід їхати до м.Хмельницького та м.Львів. Всі разом, близько 24 години виїхали до Хмельницького, куди приїхали приблизно біля 4-5 години. Там на одній з автостоянок знаходився автомобіль марки «Ровер» від якого ОСОБА_9 передав ключі ОСОБА_25 повідомивши, що цей автомобіль необхідно перевезти до м. Львів і що по дорозі вони зустрінуться в м.Тернопіль. Після чого, ОСОБА_9 та ОСОБА_18 поїхали на автомобілі «Хонда СРВ», а свідок вирушив вслід за ними на автомобілі «Ровер». Зустрівшись при в'їзді у м.Тернопіль, до нього в автомобіль пересів ОСОБА_18, а ОСОБА_9 поїхав в невідомому напрямку на автомобілі «Хонда». Не доїхавши до м. Львів вони зупинили автомобіль, в якому залишалися і чекали довший час. В телефонній розмові ОСОБА_9 сказав ОСОБА_18 підшукати готель, в якому залишитися на ночівлю. Проїхавши крамницю «Ашан» що у Львові, в напрямку м.Стрий, вони зупинилися у приватному готелі. Про поселення домовлявся ОСОБА_18, який і оплачував проживання. В готелі ОСОБА_18 сказав свідкові вимкнути свій мобільний телефон. З готелю вони не виходили за виключенням одного разу, для придбання у придорожній крамниці продуктів харчування. У готелі вони прожили дві доби, при цьому ОСОБА_18 ні з ким по мобільному телефону в його присутності не спілкувався, хоча при ньому був мобільний телефон. На запитання про причину очікування, ОСОБА_18 відповідав, що вони чекають гроші, після передачі яких вони поїдуть. Хто і коли має дати гроші він не пояснював. У зв'язку із тим, що в них не залишилося коштів для подальшого перебування в готелі, вони в обід вимушені були виселитися з готелю і продовжували чекати в автомобілі марки «Ровер», яким приїхали. ОСОБА_18 весь час твердив, що йому мають передзвонити та сказати куди і коли їхати. Так, близько 23 години, після телефонної розмови, ОСОБА_18 дав вказівку їхати до автозаправки, яка розташована в районі автомобільного моста та розв'язки доріг, одна з яких веде до Івано-Франківська. Приїхавши туди близько півночі вони продовжили чекати. ОСОБА_18 запропонував ОСОБА_26 поспати, і пообіцяв його розбудити в разі потреби. Свідок спав в машині. Розбудивши останнього, ОСОБА_18 вказав їхати за автомобілем марки «Опель» червоного кольору, який проїхав повз них і рухався в сторону Івано-Франківської області. На вулиці світало, була близько 4 годині ранку 26 травня 2012 року. Не обганяючи ,за вказівкою ОСОБА_18, та їдучі позаду автомобіля «Опель», на відстані близько 300 м., вони з м. Стрий проїхали м.Долина Івано-Франківської області. В цьому місці їх обігнали автомобілі «КІА» та «Мерседес», які теж «Опель» не обганяли. В такому порядку вони їхали близько 5-7 км. По дорозі ОСОБА_18 ні з ким по телефону не розмовляв також нічого не говорив свідкові. Раптом на ділянці дороги, де не було населеного пункту, автомобіль «КІА» обігнав «Опель» з яким одразу порівнявся «Мерседес», в такий спосіб заблокувавши рух, що змусило водія автомобіля «Опель» зупинитися. Відповідно позаду ОСОБА_25 зупинив автомобіль «Ровер». З автомобіля «Мерседес» вийшов ОСОБА_11. Він зрозумів, що автомобіль «Опель» був заблокований навмисно. ОСОБА_18 розпорядився об'їхати всі ці автомобілі та рухатися вперед. Виконуючи цю команду , свідок поїхав і проїжджаючи автомобіль «КІА», бачив як звідти теж вийшов чоловік. Проїхавши відстань 3-4 км., за вказівкою ОСОБА_18, він розвернувся та поїхав знову в напрямку місця, в якому було заблоковано автомобіль «Опель». Проїхавши цю ділянку дороги, він помітив, що транспортні засоби залишалися в попередньому положенні. Проїхавши від місця події близько 1 км., він побачив, що їм на зустріч проїхав автомобіль марки «Хонда СРВ» на якому з м.Тернопіль поїхав ОСОБА_9 Проїхавши ще близько 2 км, ОСОБА_18 сказав зупинитися на узбіччі, та через нетривалий час, за вказівкою останнього, вони знову поїхали на невеликій швидкості. Через декілька хвилин на великій швидкості їх обігнали три автомобіля: «КІА», «Мерседес» - які здійснювали блокування «Опеля», а також «Хонда СРВ», яким ОСОБА_25 з ОСОБА_18 та ОСОБА_9 їхав до м. Хмельницького. Рухаючись за цими автомобілями, приблизно через 10 кілометрів, він звернув вслід за ними з дороги до лісосмуги. Зупинивши автомобілі так, щоб їх не було видно з дороги, з «Мерседес» вийшов ОСОБА_11, та ще один чоловік , з «Хонда СРВ» вийшов ОСОБА_8, з «КІА» вийшов незнайомий свідкові чоловік . Також вийшли з автомобіля «Ровер» і вони із ОСОБА_18 ОСОБА_8 з багажника автомобіля «Хонда СРВ» викинув килимок та сумку з якої висипав гроші, а саме в гривневих купюрах у пачках по 200 грн. та російські рублі номіналом по 100, 1000 та 5000. ОСОБА_8 та ОСОБА_11 стали ці гроші ділити в два пакети, один з яких ОСОБА_8 передав ОСОБА_18 для перевезення в автомобілі «Ровер». Останній поклав їх в автомобіль та сказав ОСОБА_25 їхати до крамниці «Ашан», що у м. Львів, де чекати. З місця поділу грошей учасники, обмінявшись транспортними засобами роз'їхалися - ОСОБА_11, ОСОБА_12 Б та ОСОБА_24 в автомобілі «Хонда СРВ», ОСОБА_18 на автомобілі «КІА», а ОСОБА_8 - на «Мерседес». Приїхав свідок до крамниці «Ашан», близько 9 години. Туди ж через деякий час під'їхали ОСОБА_8 та ОСОБА_27, яким він передав пакет з грошима. Вони сказали йому їхати з ними автомобілем «КІА» до м. Київ, залишивши на стоянці «Ровер». Проїхавши з ними декілька кілометрів, ОСОБА_8 вийшов з автомобіля і до м. Київ, через м.Тернопіль вони вже поїхали вдвох з ОСОБА_18 ,везучи пакет з грошима. По дорозі ОСОБА_18 телефонував з мобільного телефону свідка до ОСОБА_9, останній телефонував у відповідь. Приїхавши в м.Київ близько 17 години, вони прибули до торгового центру «Леруа Марлен», де мали зустрітися з ОСОБА_9 ОСОБА_18 з пакетом із грошима зайшов в одне з кафе, розташованих неподалік торгового центру, звідки через деякий час вийшов ОСОБА_9 і заплатив ОСОБА_25 40 тис. грн. за виконану роботу по наданню послуг водія, після чого той поїхав до дому.

Будучи допитаним 01 жовтня 2012 року під час досудового слідства з участю захисника за правилами КПК України 1960 року, в якості підозрюваного , ОСОБА_22, відносно якого матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження (Том 5 а.п.157-160; Том 5 а.п.167-168), підтвердив , що він є місцевим жителем м. Стебник та з дитинства товаришує з ОСОБА_10, який займався обміном валют. Орієнтовно в березні 2012 року ОСОБА_10 розповів йому про те, що має партнерські стосунки з особами, які перевозять великі суми грошей без охорони і запропонував знайти виконавців заволодіння коштами цих осіб. Подібні розмови виникали між ним та ОСОБА_10 неодноразово, що в подальшому викликало інтерес до вказаного злочину і ОСОБА_22 Розуміючи, що вдвох з ОСОБА_10 вони не зможуть заволодіти грошами, які перевозили ті особи, стали підшукувати собі в допомогу таких осіб , щоб змогли це зробити. Будучи знайомим декілька років з ОСОБА_8, який неодноразово приїжджав на відпочинок в м.Стебник і на думку ОСОБА_22, міг залучити до злочину виконавців пограбування, останній, з відома і погодження ОСОБА_10 запропонував йому взяти участь у заволодінні коштами. З проханням передзвонити на мобільний телефон ОСОБА_8, ОСОБА_22 звернувся до ОСОБА_28, який набравши номер, передав йому телефон для розмови. ОСОБА_22 розповів ОСОБА_8 про намір вчинення пограбування за його допомогою. Приблизно через тиждень, після цієї розмови, в квітні 2012 року до м.Стебник приїхав чоловік на ім'я ОСОБА_9, якого ОСОБА_22 впізнав під час пред'явлення фотознімків (том 5 а.п.163-164, 167) і яким є обвинувачений ОСОБА_9 Він повідомив, що приїхав від ОСОБА_8 Домовившись, вони зустрілися в районі об'їзної дороги міста. Розмова між ними відбулась в автомобілі, на якому приїхав ОСОБА_9 Він, ОСОБА_22 розповів про інформацію, отриману від ОСОБА_10 щодо можливого здійснення пограбування осіб, з числа знайомих останнього. Погодившись на організацію злочину, ОСОБА_9 пообіцяв зустрітися пізніше та обговорити необхідні деталі. Про вказану зустріч ОСОБА_22 розповів ОСОБА_10 і у зв'язку із недовірою до ОСОБА_9, ними було вирішено мати в подальшому справу з ОСОБА_8 У травні ОСОБА_22 знову зустрівся з ОСОБА_8, який перебував у Стебнику. Під час зустрічі був присутній ОСОБА_18, якого ним було впізнано під час пред'явлення фотознімків ( т. 5 а.п.165-164, 168). Зустріч відбулася на об'їздній дорозі міста в автомобілі марки «Хонда СRV» чорного кольору, під керуванням ОСОБА_8 який підтвердив про свою участь та повідомив, що люди, які залучені до вчинення злочину вже готові і у зв'язку із обмеженням фінансів на перебування у м.Стебник, ОСОБА_10 мав призначити зустріч із потерпілим якнайскоріше. ОСОБА_10 сам захотів зустрітися із ОСОБА_8 з тим, щоб особисто обговорити всі деталі злочину. Наступного дня, на автомобілі ОСОБА_10 марки «Джодж» вони приїхали на зустріч із ОСОБА_8 яка відбулася на автодорозі між містами Трускавець та Пісочна, неподалік села Меденичі. В розмові ОСОБА_10 і ОСОБА_8 підтвердили намір у вчиненні злочину щодо осіб, якими здійснюється з м. Рівне перевезення на автомобілі «Опель-Астра» значних сум коштів, в тому числі і валюти через м. Стрий на Закарпатську область, при цьому ОСОБА_10 ствердив що йому точно буде відомо про час перевезення грошей . Пообіцявши забезпечити зустріч із водіями в найкоротший термін, ОСОБА_10 сказав ОСОБА_8, що повідомить його про місце та час зустрічі. Вони обмінялися номерами мобільних телефонів , після чого роз'їхалися. Наступного дня, після цієї розмови близько 10-11 годинами ОСОБА_22 зателефонував ОСОБА_8 та призначив зустріч у м.Борислав Львівської області. Приїхавши в обумовлене місце на таксі, ОСОБА_22 отримав від ОСОБА_8 пакунок із грошима, які за вказівкою останнього того ж вечора передав ОСОБА_10 в м.Стебник. Отримавши гроші ОСОБА_10 повідомив, що пограбування було вчинене ранком.

Свідок ОСОБА_29 пояснив суду, що знає потерпілого ОСОБА_15 з 2010 року. Через своїх водіїв час від часу ОСОБА_15 обмінював гривні на російські рублі. 25.05.2012 року ОСОБА_15 йому зателефонував та запитав чи зможе він обміняти близько 400 000 гривень на російські рублі. Точної суми грошей , яка мала бути на обмін вони не обговорювали, оскільки на той час в нього не було тієї суми грошей ,що просив ОСОБА_15 на обмін в наявності. Вони домовилися, що 26.05.2012 року водії ОСОБА_15 приїдуть в с. Межигір'я і він обміняє їм гривні на суму російських рублів, яка в нього буде. Час приїзду водіїв, місце зустрічі, суму грошей, вони мали до зустрічі обговорити по телефону. 26.05.2012 року зателефонував ОСОБА_15 і сказав, що по дорозі водіїв пограбували невідомі особи. Про обставини пограбування йому нічого невідомо.

Свідок ОСОБА_30 пояснив суду, що знає ОСОБА_15 з 2010 року. 25.05.2012 року до нього зателефонував ОСОБА_15 та попросив обміняти 560 тисяч гривень на російські рублі, його водії мали приїхати 26.05.2012 року. На той час в нього не було необхідної суми російських рублів, тому він сказав щоб водії приїжджали, а він обміняє ту суму, яка буде в наявності . Водії по телефону мали з ним зв'язатися, сказати час їхнього приїзду. 26 травня 2012 року зателефонував ОСОБА_15 та сказав, що в Долинському районі водіїв, які перевозили гроші пограбували невідомі особи, деталі пограбування йому невідомі, пограбована сума грошей зі слів ОСОБА_31 складала триста тисяч доларів США.

Свідок ОСОБА_32 пояснив суду, що ОСОБА_15 знає з 2000 року. Через його водіїв ОСОБА_13, ОСОБА_14 здійснюють між собою обмін гривень на російські рублі. 25.05.2012 року ОСОБА_15 попросив обміняти 620 тисяч гривень на російські рублі на наступний день. В нього не було необхідної суми російських рублів на обмін ,тому вони домовилися про те, що 26.05.2010 року в м. Хуст водії йому зателефонують і він назве суму російських рублів яка в нього буде та який курс обміну. 26.05.2010 року до нього зателефонував ОСОБА_15 та розповів, що по дорозі його водіїв пограбували на загальну суму 300 тисяч доларів США. Обставин пограбування не знає.

Свідок ОСОБА_33 пояснив суду, що ОСОБА_15 він знає з 2001 року, працював в нього водієм. На прохання потерпілого ОСОБА_15 він інколи перевозив валютні кошти, які віддавав різним людям за вказівкою ОСОБА_15 Він по телефону домовлявся з обвинуваченим ОСОБА_10 про зустріч, зустрічалися на заправці, в салоні автомобіля проводили обмін грошей, перераховували їх. Гроші ховали в кріслах автомобіля по боках. Щоб дістати гроші треба було з середини знімати частини обшивки . Обвинувачений ОСОБА_10 бачив місце , де були сховані гроші. За одну поїздку він міг везти гроші в дві, три, чотири точки. До нього приїжджала машина , ОСОБА_15 давав гроші, які не перераховував , називав суму. Не було такого випадку, щоб гроші вже були в машині, він сам їх заховував. 26 травня 2012 року йому зателефонував ОСОБА_15 та повідомив що в Долинському районі Івано-Франківської області на потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які їхали в автомобілі «Опель Астра», напали та пограбували невідомі особи; прикували їх наручниками до керма автомобіля, всі речі викинули. Він разом з ОСОБА_15 приїхали на місце події. Автомобіль «Опель Астра» стояв в лісі в сторону Закарпаття з спущеними колесами. Відстань від дороги на якій стояла машина в лісі сказати не може. Він раніше знав потерпілих-водіїв ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Зі слів водіїв йому стало відомо, що в той в день вони мали при собі 1600000 гривень та 3000000 російських рублів.

Свідок ОСОБА_34 пояснив суду, що він грає в команді з американського футболу разом з ОСОБА_8, з яким вони є друзями. 26 травня 2012 року він був на тренуванні, яке розпочалося близько 12.00 годин, завершилося 14.00 годин. Підтвердив, що ОСОБА_8 не допустили до тренування, оскільки він був в нетверезому стані, до кінця тренування сидів на лавці. Наступного дня була важлива для команди гра з «Білоруськими зубрами», рахунку гри не може сказати. Назву стадіону, на якому проходило тренування сказати не може. На тренуванні приймає участь біля 30 осіб, всіх осіб хто був на тренуванні перелічити не може.

Свідок ОСОБА_35 пояснив суду, що з 1998 року знає ОСОБА_8, з яким вони перебувають в дружніх стосунках, разом грають в американський футбол. Підтвердив, що 26.05.2012 року він був на тренуванні команди, ОСОБА_8 до тренування не допустили через стан алкогольного сп'яніння. Наступного дня відбувалася важлива для команди гра, з яким рахунком вона закінчилася не знає. Також не пам'ятає інших дат коли відбувалися ігри команди та осіб які приймали в них участь.

Свідок ОСОБА_36 пояснив суду, що разом з ОСОБА_8, якого знає з 2009 року та іншими особами, прізвищ та імен всіх не знає, грає в американський футбол. Ствердив, що 26.05.2012 року відбувалося тренування, ОСОБА_8 не допустили до тренування, оскільки він був в стані алкогольного сп'яніння. 27.05.2012 року була важлива гра з білоруською командою, рахунку гри не пам'ятає, ОСОБА_16 участі в грі не приймав, був присутній як глядач.

Свідок ОСОБА_37 пояснив суду, що він працює барменом в ресторані «Динамо-люкс», з ОСОБА_8 вони є друзями, разом грають в одній команді в американський футбол з 2007 року. Підтвердив, що 25.05.2012 року до першої години ночі ОСОБА_8 пив віскі в барі, 26.05.2012 року відбувалося тренування на якому були присутні біля 50 осіб, ОСОБА_8 не допустили до тренування, оскільки він був в стані алкогольного сп'яніння. 27.05.2012 року відбувалася важлива для команди гра, з яким рахунком вона пройшла не пам'ятає, назву команди з якою вони грали не пам'ятає, інших дат та команд з якими відбувалися ігри в подальшому не пам'ятає, назвати не може. В судове засідання приїхав на прохання адвоката ОСОБА_8

Свідки ОСОБА_38, ОСОБА_39 дали суду аналогічні покази, що й свідки ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, підтвердили участь ОСОБА_16 26.05.2012 року на тренуванні команди, відсторонення його від тренування в зв'язку з станом алкогольного сп»яніння, також не можуть вказати на дати наступних ігор, в яких приймала участь їхня команда, рахунки ігор.

Вина обвинувачених у вчиненому також доводиться сукупністю зібраних письмових доказів, які є належними та допустимими. Відповідно до вимог п. 8 розділу ХІ КПК України «Перехідні положення» допустимість доказів, отриманих до набрання чинності КПК в редакції 2012 року, визначається у порядку, що діяв до набрання ним чинності, які суд оцінює в порядку визначеному КПК України 1960 року.

Протоколом огляду місця події від 26.05. 2012 року, фототаблицями до нього ( Том 2 а.п. 35-43) встановлено місце вчинення злочину в селі Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області, з якого видно, що місце вчинення злочину знаходиться в безлюдному місці, віддаленому від житлових масивів, поруч з лісосмугою.

З протоколу огляду місця події від 26.05.2012 року, фототаблиць до нього (Том 2 а.п.44-54) слідує, що був детально оглянутий автомобіль «Опель Астра» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_5 , під час огляду були виявлені сліди пальців рук, які були перекопійовані на липучі стрічки та наклеєні на аркуші білого паперу.

З протоколів заяв ОСОБА_15 від 27.05.2012 року , ОСОБА_14, ОСОБА_13 від 26.05.2012 року (Том.2 а.п.55, 56, 57), потерпілі заявили про вчинений відносно них злочин. Протоколом добровільної видачі та огляду від 26.05.2012 року (Том 2 а.п.67) потерпілий ОСОБА_14 видав кайданки, якими йому та потерпілому ОСОБА_13 обвинувачений ОСОБА_12 приковував руки до керма автомобіля.

З акту судово-медичного дослідження від 28-29 травня 2012 року (Том 2 а.п.78) в потерпілого ОСОБА_13 були виявлені наступні тілесні ушкодження - крововилив в ділянці ясен четвертого верхнього зуба зліва, який виник від дії тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею та хімічний опік першого ступеня кон'юктиви обох очей, який утворився від дії хімічного агенту. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися в термін -26.05.2012 року і відносяться до легких тілесних ушкоджень.

З акту судово-медичного обстеження від 28-29.05.2012 року (Том 2 а.п.79) в потерпілого ОСОБА_14 було виявлено тілесне ушкодження у вигляді хімічного опіку першого ступеня кон'юктиви обох очей, який утворився від дії хімічного агенту. Вказане тілесне ушкодження могло утворитися 26.05.2012 року та відноситься до легких тілесних ушкоджень.

З відповіді ПАТ Державного ощадного банку України Івано-Франківської обласної філії від 13.07.2012 року (Том 2. а.п.81) станом на 26 травня 2012 року офіційний курс НБУ стосовно російського рубля становив: 10 російських рублів - дві гривні 53 копійки.

З висновку експерта від 24.07.2012 року № 211-Д ( Том 2 а.п.137-146) сліди пальців рук, які були вилучені під час огляду місця події та придатні для ідентифікації особи (відповідно до висновку спеціаліста від 09.06.2012 року № 178 -Д (Том 2 а.п.74), зокрема слід розміром 13*14мм та 16*21 мм залишені відповідно мізинцем та середнім пальцем правої руки ОСОБА_14; слід пальця руки 15*12 мм та 10*17 мм залишені відповідно вказівним та середнім пальцем правої руки ОСОБА_13; слід 6*12мм та 22*24 мм залишені відповідно мізинцем та безіменним пальцем лівої руки ОСОБА_14; слід 13*20 мм залишений мізинцем лівої руки ОСОБА_14; слід 70*47 мм залишений долонею правої руки ОСОБА_14

Згідно протоколу огляду речових доказів від 26.07.2012 року та постанови про приєднання до справи речових доказів СВ Долинського РВ УМВС від 26 липня 2012 року,та оглянутих в судовому засіданні речових доказів ,гіпсовий зліпок сліду низу підошви взуття, кайданки, сліди пальців рук, долоні, поліетиленовий пакет, долучено, як речові докази та здано на зберігання в кімнату зберігання речових доказів при Долинському РВУ МВС, а 9 слідів пальців рук та слід долоні - при матеріалах кримінальної справи №328619. (Том 3 а.п.17-20).

Згідно протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 08.06.2012 року та довідки до протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання від 08.06.2012 року слідує, що потерпілий ОСОБА_13 вказав, що серед представлених трьох фотознімків на фотознімку під номером №2 ,де зображено фото обвинуваченого ОСОБА_8, впізнає його , як одного із грабіжників, які 26.05.2012 року пограбували його біля села Шевченково Долинського району Івано-Франківської області; впізнає особу за наступними ознаками: по рисах обличчя, волоссю, очах (том 3 а.п.78-80). Ця особа разом із хлопцем з рудим волоссям під час пограбування утримували його в автомобілі . Під час пограбування він побачив його , коли витер очі від газу. Він був одягнутий в чорну матерчату куртку з червоною емблемою. Він впевнений, що саме ця особа причетна до вчинення пограбування, оскільки впізнає його і обізнатися та помилитися не може (Том 3 а.п.78-80).

Відповідно до протоколу обшуку від 30.09.2012 року слідує, що за місцем проживання ОСОБА_40, що є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_8 в АДРЕСА_13 проведено обшук, в ході якого виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет з НОМЕР_35 та 1931 на рукоятці (Том 3 а.п.98-100).

Відповідно до висновку експерта від 21.11.2012 року №751 слідує, що предмет вилучений 30 вересня 2014 року за місцем проживання ОСОБА_40, що є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_8 в АДРЕСА_13 не є вогнепальною зброєю. Даний предмет є масово-габаритним макетом 7,62-мм револьверу «Наган», НОМЕР_35 (перероблений з револьверу «Наган» зр. 1985 року 1931 року виробництва). Револьвер непридатний для стрільби. Масово-габаритний макет 7,62-мм револьверу «Наган», НОМЕР_35 промислового виробництва (Том 3 а.п.110-114).

Згідно висновку експерта від 21.11.2012 року №751 вбачається, що предмет схожий на ніж з дерев'яною рукояткою коричневого кольору із білою вставкою посередині, предмет схожий на ніж із надписом «Collection» з рукояткою чорного кольору та предмет схожий на шаблю, що вилучені під час обшуку 30 вересня 2014 року за місцем проживання ОСОБА_40, що є матір'ю обвинуваченого ОСОБА_8 в АДРЕСА_6 не відноситься до холодної зброї. Перший предмет виготовлений по типу мисливських ножів спеціального призначення, які є різновидом ножів господарсько-побутового призначення. Другий предмет є сувенірним виробом, виготовлений в довільному стилі по типу кинжалу. Третій предмет є сувенірним виробом, виготовлений в довільному стилі по типу японських коротких мечів типу вакідзасі. Предмети виготовлені саморобним способом із застосуванням промислового обладнання (Том 3 а.п.110-114).

Відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 15.11.2012 року мобільний телефон марки «Нокіа 2220» ІМЕІ НОМЕР_36 з сім картою «лайф» НОМЕР_37, який 01 жовтня 2012 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 в АДРЕСА_10 виявлено, вилучено, оглянутого в судовому засіданні та є речовим доказом по кримінальному провадженні. В ході огляду вищевказаного телефону встановлено, що в його телефонній книзі збережено номер телефону НОМЕР_6, яким користувався ОСОБА_8 (Том 3 а.п.189). Згідно інформації знятої з НОМЕР_38, встановлено, що ОСОБА_8 26.05.2012 року отримав 2 СМС повідомлення та 3 вхідних дзвінка, при цьому засіб його зв'язку зафіксовано в Львівській області, що повністю відповідає показанням потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_14 свідка ОСОБА_25, обвинуваченого ОСОБА_12 . Окрім того згідно вказаної інформації останній мав систематичний контакт з ОСОБА_22 та ОСОБА_9 (том 6 а.п.149,150,151,153).

Постановою про визнання речовим доказом від 15.11.2012 року, згідно якої 01.10.2012 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_22 в АДРЕСА_11 мобільний телефон марки «Самсунг» GT-C 3011 ІМЕІ НОМЕР_39 з сім-картою «Київстар» НОМЕР_40, НОМЕР_7; мобільний телефон марки «Самсунг» GT S 5230 ІМЕІ НОМЕР_41 без сім карти виявлені, вилучені та оглянуті в судовому засіданні і є речовими доказами. В ході огляду вищевказаних телефонів встановлено, що в телефонній книзі збережені номери телефонів обвинуваченого ОСОБА_10, номер телефону ОСОБА_28, що свідчить про їх знайомство між собою, крім того згідно роздруківок телефонних з'єднань містять дані, які підтверджують покази ОСОБА_22, про те, що вони розмовляли з ОСОБА_8 напередодні та в день вчинення злочину по телефону, який вилучений (Т.4 а.п.136).

Постановою про визнання речовим доказом від 15.11.2012 року, згідно якої мобільний телефон марки «Нокіа 1280» ІМЕІ НОМЕР_42 із сім карткою оператора «Київстар; мобільний телефон марки «Нокіа Х2» ІМЕІ НОМЕР_43; мобільний телефон марки «LG» ІМЕІ НОМЕР_44 які вилучені в ОСОБА_11, оглянуті в судовому засіданні, визнано речовими доказами. В ході огляду вищевказаних телефонів встановлено, що в їх телефонних книгах збережені номери телефонів обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_18, що підтверджує їхнє знайомство між собою, а також одним із телефонів, а саме: «LG» ІМЕІ НОМЕР_45 ОСОБА_11 користувався перебуваючи в Львівській області, напередодні вчинення злочину та в день його вчинення, що підтверджується роздруківками телефонних з'єднань (Том 5 а.п.5).

З протоколу огляду та вилучення (Том 5 а.п.57) від 30.09.2012 року в ОСОБА_18 було виявлено та вилучено мобільний телефон «Самсунг» GT-E 1080 Е ІМЕІ НОМЕР_46 з сім-картою оператора «Лайф» № НОМЕР_8 та мобільний телефон «Київстар» аква U 8650 ІМЕІ НОМЕР_47 з сім-картою оператора «Київстар» № НОМЕР_48, вилучені телефони визнані речовими доказами постановою від 16.11.2012 року (Том 5 а.п.58) та оглянуті в судовому засіданні. При огляді вмісту книги мобільного телефону ОСОБА_18 «Київстар-аква» ІМЕІ НОМЕР_47 з сім картою НОМЕР_49 мається запис «Контра» № НОМЕР_9, яким користувався ОСОБА_11 ( том 5 а.п.166).

Інформацією з каналу зв'язку встановлено, що ОСОБА_18 маючи в користуванні НОМЕР_49 в період з 20 травня по 21 травня та безпосередньо 26 травня 2012 здійснив вхідні-вихідні з'єднання з ОСОБА_11 і ОСОБА_9 ( том 6 а.п.168 зворотна сторона позиції 9 (з ОСОБА_9),18 (з ОСОБА_11); зворот а.п.169 позиції 2,3,5,7,8,10,12 (з ОСОБА_9), а.п.169 позиції 4,5,6 (з ОСОБА_9), позиції 16,17,18 (з ОСОБА_11); а.п.170 позиції 1-4 (з ОСОБА_11).

Постановою про визнання речовим доказом від 15.11.2012 року, згідно якої 29.09.2012 року в с. Круглик Києво-Святошинського району на автомобілі марки «КІА СЕRAТО» д.н.з. НОМЕР_50 був затриманий ОСОБА_8 Вказаний автомобіль оглянутий, з нього вилучено мобільний телефон марки «Самсунг GT-S5610» ІМЕІ НОМЕР_51 з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_52 В ході огляду вказаного мобільного телефону встановлено, що в телефонній книзі збережені номери телефонів обвинувачених ОСОБА_22, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_18, свідка ОСОБА_28, що підтверджує їхнє знайомство з ОСОБА_8, також вказаним телефоном ОСОБА_8 користувався перебуваючи в Львівській області напередодні та в день вчинення злочину(Том 4 а.п.208).

Відповідно до постанови заступника голови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.10.2012 року, якою надано дозвіл на зняття інформації з каналів зв'язку які перебували в користуванні ОСОБА_22, ОСОБА_41, ОСОБА_9, ОСОБА_18, ОСОБА_11 (т.6, а.п.84-86), в тому числі і оператора зв'язку НОМЕР_53 мобільного телефону марки «Самсунг», вилученого в ОСОБА_22 під час обшуку 01.10.2012 року (Том 4 а.п.135), згідно постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області по справі №0906/676/12 ( Том 4 а.п.133-134). При огляді записів в телефонній книзі вищевказаного телефону встановлено збереження номеру мобільного телефону НОМЕР_54 ОСОБА_10 під записом «ОСОБА_22 2» (Том 5 а.п.65), зазначений мобільний телефон долучений до справи як речовий доказ постановою від 15.11.2012. (т. 4 а.п.208). Також даний мобільний телефон як речовий доказ був безпосередньо досліджений судом. Згідно інформації щодо вхідних-вихідних телефонних з'єднань, здійснених з номеру НОМЕР_53, який був у користуванні ОСОБА_22, останній у період з 20 по 26 травня мав ряд телефонних розмов і СМС повідомлень із ОСОБА_10 зокрема: вихідний 20.05.12 о 17:29 год. Львівська обл. Дрогобицький район тривалістю 13 сек.; вихідний 20.05.12 о 23:22 год. м.Трускавець тривалістю 13 сек.; вихідний 22.05.12 о 10:37 год. м.Трускавець. тривалістю 13 сек.; 2 вхідні СМС 22.05.12 о 10:39 год. м.Стебник; вихідний 22.05.12 о 19:01 год. м.Стебник тривалістю 39 сек., вихідний 22.05.12 о 20:45 год. м.Стебник тривалістю 14 сек., вихідний 26.05.12 о 19:16 год. Дрогобицький р-н тривалістю 107 сек. (Том 6 а.п.95,96,104,105,109,141). Інформацією з телефонного з'єднання ОСОБА_22 встановлено, вхідне з'єднання 21.05.12 о 16 год. 36 хв. з НОМЕР_55 яким користувався ОСОБА_8 (т.6 а.п.153).

Відповідно до протоколу огляду та вилучення від 01.10.2012 року (Том 5 а.п.60) складеного на підставі ст. 190, ст. 191 КПК України (1960 року) ОСОБА_10 в присутності понятих, добровільно видано мобільний телефон «Самсунг» GT-c 3322 DUOS ІМЕІ НОМЕР_56, ІМЕІ НОМЕР_57, в якому містилася сім-картка оператора «Київстар» № НОМЕР_11, № НОМЕР_12 (що відповідає записам телефонної книжки ОСОБА_22 під назвою «ОСОБА_22»), вилучений телефон визнаний речовим доказом постановою від 16.11.2012 року (Том 5 а.п.61) та оглянутий в судовому засіданні. При огляді телефонної книжки телефону ОСОБА_10 виявлено запис з прізвищем ОСОБА_22 під номером телефону НОМЕР_53. Окрім цього при огляді записів телефонної книги ОСОБА_22 виявлено НОМЕР_58 під записом «ОСОБА_28», яким користувався ОСОБА_28

З інформації, знятої з каналу зв'язку НОМЕР_58 (ОСОБА_28), знятої на підставі постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.10. 2012 року встановлено, що з ОСОБА_28 в телефонному режимі були з'єднання з номерів НОМЕР_53 - ОСОБА_22 та НОМЕР_55 - ОСОБА_8 (т.6 а.п.142-148).

Листом заступника начальника УБОЗ УМВС України в Івано-Франківській області, згідно якого встановлено, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено номера мобільних телефонів, якими користувалися: ОСОБА_8 - НОМЕР_6, НОМЕР_13; ОСОБА_11 - НОМЕР_14; ОСОБА_10 - НОМЕР_12; ОСОБА_22 - НОМЕР_7; ОСОБА_28 - НОМЕР_15; ОСОБА_18 - НОМЕР_16, НОМЕР_8; ОСОБА_9 - НОМЕР_17; ОСОБА_23 - НОМЕР_18. (Том 6 а.п.82).

Інформацією про зняття з каналів зв'язку, а саме роздруківкою вхідних та вихідних телефонних з'єднань в ЗАТ «Київстар» на території України з прив'язкою до базових станцій, сот на місцевості ІМЕІ в електронному та друкованому вигляді з телефонів ОСОБА_8 - НОМЕР_6, НОМЕР_13; ОСОБА_10 - НОМЕР_12; ОСОБА_22 - НОМЕР_7; ОСОБА_28 - НОМЕР_15; ОСОБА_18 - НОМЕР_16; ОСОБА_9 - НОМЕР_17; ОСОБА_23 - НОМЕР_18. Інформацією про зняття з каналів зв'язку, а саме роздруківкою вхідних та вихідних телефонних з'єднань в ТОВ «Астеліт» на території України з прив'язкою до базових станцій, сот на місцевості ІМЕІ в електронному та друкованому вигляді з телефонів: ОСОБА_11 - НОМЕР_14; ОСОБА_18 - НОМЕР_8. Вищевказана інформація надана згідно постанов Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.10.2012 року в роздрукованому варіанті та на електронних носіях двох CD-R дисках, які визнані речовими доказами та оглянуті в судовому засіданні. (Том 6 а.п.84, а.п.86); (Том 6 а.п.89,91), (Том 6 а.п.95-190); (Том 6 а.п.191-193). Дана інформація підтверджує факт знайомства обвинувачених, спілкування між собою, так як вони з'єднувалися між собою в телефонному режимі, перебування їх напередодні та в день вчинення злочину у Львівській області.

Покази свідка ОСОБА_25 в частині переїзду з м. Києва, до м. Хмельницького, м. Тернополя, Львівської та Івано-Франківської областей, обмін автомобілями, очікування команди ОСОБА_9, проживання в приватному готелі передмістя Стрий, переслідування автомобіля «Опель-Астра», участь у його блокуванні та присутність при поділі коштів в судовому засіданні підтвердив обвинувачений ОСОБА_18

Покази свідка ОСОБА_25 в частині користування його мобільним телефоном для розмов з учасниками злочину, за №0961934803 повністю підтверджено інформацією, знятої з каналів зв'язку, проведеною на підставі постанови заступника голови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.10.2014 року (т.6 а.п.84-86). Факт з'єднань у період з 21 по 26 травня 2012 року з мобільного телефону НОМЕР_59 яким користувався ОСОБА_9, підтверджено інформацією, що міститься в матеріалах кримінального провадження в томі 6 а.п.170-179. впродовж 26 травня з ОСОБА_9 здійснено 5 з'єднань (зворот а.п.179 вказаного тому). Таким чином підтверджено покази ОСОБА_25 у частині з'єднання із ОСОБА_9 з його мобільного телефону. З наявної в матеріалах кримінального провадження інформації вбачається, що телефоном свідок дійсно, 22.05.2012 року користувався в м. Тернополі, а 26.05.2012 року в м. Львові, що повністю підтверджує його покази.

Наведене відповідає інформації з каналу з'єднання - телефону яким користувався ОСОБА_9, т.6 а.п.156 (зворотна сторона, позиції 6,7), а.п.157 (зворотна сторона, позиції 14,15), а.п.158 (позиції 9,10). а.п.159 (зворотна сторона, позиції 6,7), а.п.160 (позиції 1,2,13,14, зворотна сторона, позиції 2,3), а.п.167 з'єднання 26.05.2012 року (позиції 2,3,4,6,7,15).

З інформації, отриманої при знятті з засобів зв'язку згідно постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.10.2012 року , обвинувачений ОСОБА_9, з 21 по 26 травня 2012 року з всіма членами організованої злочинної групи підтримував зв'язок засобом мобільного з'єднання з НОМЕР_59 зокрема, він 25 травня здійснив численні дзвінки, з яких вхідний дзвінок на НОМЕР_60 - ОСОБА_11, (т.6 а.п.166 позиція 15). А 26 травня з ОСОБА_11 з'єднувався 8 разів. ( т.6 а.п.167 позиції 13,16; а.п.168 позиція 16.).

Наведене повністю підтверджено інформацією про зняття з каналів зв'язку, а саме роздруківки вхідних та вихідних телефонних з'єднань у ТОВ «Астеліт» та ЗАТ «Київ Стар» на території України з прив'язкою до базових станцій, сот та місцевості ІМЕІ в електронному та друкованому вигляді. Дана інформація надана згідно постанови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 23.10.2012 року на електронних носіях СД за № 9910000 від 03.12.12 та №8229 від 04.12.12 року (т.6 а.п.89,91) які долучено 25.12. 2012 року як речові докази (т.6 а.п.191-193) та досліджені в судовому засіданні.

Довідкою по роздруківках телефонних з'єднань, яка складена на підставі проведених оперативно-розшукових заходів , знятої інформації з каналів зв'язку, а саме роздруківки вхідних та вихідних телефонних з'єднань з прив'язкою до базових станцій, сот та місцевості (Том 11 а.п.90-101) в якій містяться письмові докази щодо телефонних з'єднань обвинувачених з прив'язкою до базових станцій в період з 20 по 26 травня 2012 року. Згідно вказаної інформації всі без виключення обвинувачені були у Львівській області у вказаний період та підтримували між собою телефонний зв'язок.

Згідно даних розвідки телефонних з'єднань з прив'язкою до базових станцій, сот та місцевості, встановлено місце перебування засобу зв'язку, який був в користуванні ОСОБА_9 (в т.ч. і інших), а саме підтверджено, що в період з 22 по 24 травня 2012 року обвинувачений перебував у Львівській області, зокрема в м. Східниця 24.05.2012 року о 16 год.48 хв. (т.11 а.п.92).

Отже, покази ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_9 був в м. Східниці напередодні вчинення злочину та те, що ОСОБА_9 систематично зв'язувався з ним в телефонному режимі. повністю знайшли своє підтвердження

Інформацією про зняття з каналів зв'язку, а саме роздруківки вхідних та вихідних телефонних з'єднань з прив'язкою до базових станцій сот та місцевості було встановлено, що в період з 01 травня по 30 травня 2012 року мобільний телефон за номером НОМЕР_19, який належить ОСОБА_12 знаходився поблизу базових станцій, сот на місцевості (Додаток №1 на 30 аркушах). Згідно вказаної інформації, всі без виключення обвинувачені були у Львівській області у вказаний період часу та підтримували між собою телефонний зв'язок. (Том 12 а.п.7-38)

Відповідно до інформації телефонних з'єднань (Том 6) отриманої згідно постанови Апеляційного суду Івано-Франіквської області, вбачається, що у вказаний період ОСОБА_9 регулярно спілкувався з ОСОБА_8 (а.п.154 зворот аркуша позиції 2,3,16-19; а.п. 155 з 6 по 13 позиції, зворот цього аркуша позиції 14,15; а.п.156 позиції 2,3,4; зворотна сторона а.п.156 12,13,14; а.п.157 позиції 1-3,10,11,14, 15, зворотна сторона позиції 8,9; а.п.159 позиції 9,10; зворот а.п.159 позиції 10,11,14,15. З ОСОБА_18 зворот а.п.154 позиції 10,11; а.с.156 позиції 15,16, зворотна сторона позиції 2,3; зворотна сторона а.п.157 позиції 18,19; а.п.158 позиції 11,12,19, зворот - позиції 4,-9,18,19; а.п.159 позиція 17, зворот -1,4,5,8,9.

Протоколом проведення оперативно-технічних заходів щодо ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_18 (Том 6 а.п.195, 198-218).

Постановою про визнання речовими доказами від 25.12.2012 року згідно якої, два СD-R диски з інформацією по проведених ОТЗ №1,5, щодо ОСОБА_23 ОСОБА_18 визнано речовими доказами (Том 6 а.п.213).

Згідно висновку експерта від 24.11.2012 року №752 вбачається, що предмет, вилучений 30 вересня 2012 року за місцем фактичного проживання ОСОБА_11 в АДРЕСА_12, не є вогнепальною зброєю. Даний предмет є гладко ствольним самозарядним пістолетом калібру 9mm Р.А. «ПМР» НОМЕР_61 виробництва ТзОВ «СОБР», м. Харків Україна, призначений для стрільби патронами несмертельної дії, спорядженими еластичними снарядами несмертельної ударно-травматичної дії. Пістолет справний та придатний для стрільби 9-мм патронами ударно-травматичної дії. Пістолет промислового виробництва - виробник ТзОВ «СОБР» м. Харків, Україна. (Том 4 а.п.16-20).

Відповідно до висновку експерта від 24.11.2012 року №754 слідує, що предмети в кількості 8 штук, вилучені 30 вересня 2012 року за місцем проживання ОСОБА_11 в АДРЕСА_12, до боєприпасів не відносяться. Дані предмети є 9-мм пістолетними патронами ударно-травматичної дії центрального бою, кал. 9mm ОСОБА_42 промислового виробництва, придатні для стрільби (Том 4 а.п.34-37).

Постановою про накладення арешту на майно від 19 листопада 2012 року, згідно якої накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_11, а саме: пістолет ПМР» НОМЕР_61 в кобурі із двома магазинами та 5-ть патронів ударно травматичної дії центрального бою (Том 4 а.п.43).

З протоколу огляду місця події від 29.09.2012 року слідує, що 29 вересня 2012 року в ході огляду місця події під час затримання ОСОБА_8. з його сумки, яка знаходилася в автомобілі марки «КІА ЧЕРАТО» д.н.з. НОМЕР_50, яки керував ОСОБА_8 виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет із маркуванням на рамі МПР 9 мм. НОМЕР_62; двома магазинами до нього споряджені патронами в кількості 12 штук (Том 4 а.п.138-139).

Згідно висновку експерта від 24.11.2012 року №758 вбачається, що предмет вилучений з сумки, яка знаходилася в автомобілі «КІА Черато», д.н.з. НОМЕР_63, яким керував ОСОБА_8, не є вогнепальною зброєю. Даний предмет є гладко ствольним самозарядним пістолетом калібру 9 mm P.A. «ПМР» НОМЕР_62, виробництва ТзОВ «СОБР», м. Харків Україна, призначений для стрільби патронами несмертельної дії, спорядженими еластичними снарядами несмертельної ударно-травматичної дії. Пістолет справний та придатний для стрільби 9-мм патронами ударно-травматичної дії. Пістолет промислового виробництва 2007р.в. - виробник ТзОВ «СОБР». м. Харків, Україна (Том 4 а.п.148-152).

Відповідно до висновку експерта від 24.11.2012 року №760 слідує, що предмети в кількості 12 штук, вилучені з сумки, яка знаходилася в автомобілі «КІА Черато», д.н.з. НОМЕР_63, яким керував ОСОБА_8, до боєприпасів не відносяться. Дані предмети є 9-мм пістолетними патронами ударно-травматичної дії центрального бою, кал. 9mm РА. ОСОБА_42 промислового виробництва, придатні для стрільби (Том 4 а.п.165-169).

Постановою про накладення арешту на майно від 19 листопада 2012 року накладено арешт на майно ОСОБА_8, а саме пістолет «ПМР» НОМЕР_64 із двома магазинами та 12 патронів ударно-травматичної дії центрального бою, які передані на зберігання в ВРЗ УМВС в області (Том 4 а.п.175).

Згідно протоколу огляду місця події від 29.09.2012 року вбачається, що 29 вересня 2012 року в ході огляду місця події під час затримання ОСОБА_11, з автомобіля марки «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_22 , яким керував ОСОБА_11, виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет із маркуванням на рамі НОМЕР_65 та патрони в кількості 7 штук (Том 4 а.с.209-211).

Відповідно до висновку експерта від 24.11.2012 року №757 слідує, що предмет вилучений 29 вересня 2012 року, в ході огляду місця події під час затримання ОСОБА_11 з автомобіля Мерседес Бенц, д.н.з. НОМЕР_66, не є вогнепальною зброєю. Даний предмет є гладкоствольним семизарядним револьвером «Скат-1РК», калібру 9мм РА, серії НОМЕР_67 (перероблений з револьверу «Наган» зр. 1895 року з коротким стволом 1944 року виробництва), призначений для стрільби патронами несмертельної дії , спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами (Терен-3Р, ПНД-9Р). Револьвер справний та придатний для стрільби 9-мм. патронами ударно-травматичної дії. Револьвер промислового виробництва - виробник в.ч. НОМЕР_79, м. Ніжин, Чернігівська область, Україна (Том 4 а.п.221-224).

Висновком експерта від 24.11.2012 року №759 згідно якого, предмети в кількості 7 штук, вилучені 29 вересня 2012 року в ході огляду місця події під час затримання ОСОБА_11, з автомобіля Мерседес Бенц, дн.з. НОМЕР_66, до боєприпасів не відноситься. Дані предмети є 9-мм пістолетними патронами ударно-травматичної дії центрального бою, кал. 9mm РА. Патронами промислового виробництва, придатні для стрільби (Том 4 а.п.239-241).

Постановою про накладення арешту на майно від 19 листопада 2012 року, згідно якої накладено арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_11, а саме: револьвер «Скат-1РК» НОМЕР_67 в кобурі та патрони ударно-травматичної дії центрального бою в кількості 7 штук (Том 5 а.п.4).

Постановою про визнання речовим доказом від 22.10.2012 року, згідно якої автомобіль марки «КІА CERATO» д.н.з. НОМЕР_63 визнано речовим доказом (Том 5 а.п.34).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 30.09.2012 року (Том 5 а.п.87-88) та протоколом очної ставки від 30.09.2012 року (Том 5 а.п.90-91), відеозаписом, дослідженими в судовому засіданні, згідно яких ОСОБА_13 серед пред'явлених йому для впізнання трьох осіб, які знаходилися навпроти нього в мужчині, який знаходиться крайній зліва, впізнав ОСОБА_11,як особу, яка разом з іншими вчинила стосовно нього та ОСОБА_14 пограбування 26.05.2012 року. Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 30.09.2012 року та відеозаписом до нього, дослідженими в судовому засіданні (Том 5 а.п.93-94), згідно якого потерпілий ОСОБА_14 серед пред'явлених для впізнання трьох осіб впізнав особу крайнього зліва, який причетний до пограбування відносно нього 26.05.2012 року, вказаною потерпілим особою є ОСОБА_11

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 30.09.2012 року (Том 5 а.п.96-97) та протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та потерпілим ОСОБА_13 від 30.09.2012 року (Том 5 а.п .99-100), згідно яких ОСОБА_13 впізнав особу, яка разом з іншими вчинила стосовно нього та ОСОБА_14 пограбування 26.05.2012 року, даною особою є ОСОБА_8 . Дану особу потерпілий впізнає по рисах обличчя, тілобудові. ОСОБА_8 стояв навпроти задніх правих дверей автомобіля та не давав йому змоги вийти. ОСОБА_8 стояв поряд з ним, щоб він не втік. ОСОБА_8 він бачив біля себе 10 хвилин, в той час як інші спільники викрадали з «Опеля» гроші, які вони везли. Він з ОСОБА_8 не розмовляв, однак він постійно стояв біля нього, тому він добре розгледів риси його обличчя. Після цього його та іншого водія посадили в їх же автомобіль «Опель Астра» та вивезли в лісопосадку. ОСОБА_8 при очній ставці 30.09.2012 року, яка була проведена між ним та потерпілим ОСОБА_13 вказав, що даний злочин він не вчиняв, оскільки в цей період часу перебував на відпочинку з сім'єю в Криму. Зазначені слідчі дії зафіксовано на відео, яке було досліджено судом. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 змінив свою позицію, він та заявлені на його клопотання свідки ствердили, що ОСОБА_8 26.05.2012 року перебував в м. Києві на тренуванні команди з американського футболу.

Протоколом очної ставки від 30.09.2012 року (том 5 а.п.102-103), згідно якого потерпілий ОСОБА_14 впізнав обвинуваченого ОСОБА_11, який 26.05.2012 року приймав участь під час вчинення пограбування. Відеозапис даної слідчої дії досліджено в судовому засіданні.

Протоколом пред'явлення фотознімків (№1, №2, №3) для впізнання від 01.10.2012 року згідно якого ОСОБА_22 серед пред'явлених йому для впізнання фотознімків на фотознімку №3 впізнає особу по рисах обличчя. Він йому відомий як ОСОБА_13 з яким він зустрічався на об'їзній дорозі в м. Стебнику, де обговорювали умови пограбування. Олег сказав, що знайде виконавців для пограбування «валютчика». Його впізнає по рисах обличчя та впевнений, що саме він зображений на фотознімку №3. В судовому засіданні встановлено, що на фотознімку № 3 зображено обвинуваченого ОСОБА_9 (Том 5 а.п.163-164).

Протоколом пред'явлення фотознімків (№1, №2, №3) для впізнання від 01.10.2012 року згідно якого ОСОБА_22 серед пред'явлених йому для впізнання фотознімків на фотознімку №2 впізнає особу, яку бачив в травні 2012 року разом з ОСОБА_8 на об'їзній дорозі м. Стебника. ОСОБА_8 з ним приїжджав на автомобілі «Хонда CRV». Цього чоловіка він бачив тільки один раз. Його впізнає про рисах обличчя та тілобудові. Саме він приїздив з ОСОБА_8 на зустріч. В судовому засіданні встановлено, що на фотознімку №2 зображено обвинуваченого ОСОБА_18 (Том 5 а.п.167-168).

Згідно протоколів огляду від 08.11.2012 року (Том 7 а.п.3-6) та висновку експерта від 24.11.2012 року №811 (Том 7 а.п.14-19) вбачається, що в ході виконання доручення слідчого в Долинському РВ УМВС в області, працівниками міліції проведено огляд двох сейфів вилучених за місцем проживання ОСОБА_8 в АДРЕСА_13. В ході огляду в середині одного із сейфів було виявлено та вилучено предмети схожі на патрони в кількості 31 штука, які упаковані в пакети. Предмети в кількості 31 штука, вилучені з двох металевих сейфів, є боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї. З яких двадцять два з маркуванням на денцях гільз «ИК 1976» та «270Д» є військовими 7,62-мм (7,62х39) патронами зразка 1943 року, дев'ять з маркуванням на денцях гільз «7,62х39 БАР», «7,62х39 ЛПЗ» та «7,62х39 WOLF» є 7,62-мм (7,62х39) мисливськими патронами до магазинних та самозарядних карабінів. Одинадцять патронів маркуванням на денцях гільз «ИК 1976» виготовлені на підприємстві Igman Plant, м. Кожниц, Югославія до 1993 року, 11 штук з маркуванням «270Д» - на Луганському патронному заводі. Шість з маркуванням «7,62х39 БАР» - виробник Барнаульський патронний завод, 1 штука з маркуванням «7,62х39 ЛПЗ» - виробник Луганський патронний завод та 2 штуки з маркуванням «7,62х39 WOLF» - виробник Тульський патронний завод. ОСОБА_42 придатні для стрільби.

Висновком експерта від 24.11.2012 року №812 згідно якого, в ході виконання доручення слідчого в Долинському РВ УМВС в області, працівниками міліції проведено огляд двох сейфів вилучених за місцем проживання ОСОБА_8 в с Ходосіївка, буд. 103 Києво-Святошинського району Київської області. В ході огляду в середині одного із сейфів було виявлено та вилучено самозарядний карабін марки АКМС-МФ НОМЕР_68 у чохлі. Предмет вилучений з металевого сейфу, є мисливською нарізною вогнепальною зброєю. Дана зброя є мисливським самозарядним карабіном АКМС-МФ, калібру 7,62мм за НОМЕР_33, промислового виробництва (НВО «ФОРТ» м. Вінниця) під мисливські патрони 7,62-39- мм. Карабін справний, придатний для стрільби, питома кінетична енергія вистріляних з пістолету куль значно вище порогового значення, необхідного для заподіяння проникаючого поранення. Карабін виготовлений з автомату Калашникова АКМС 1977 р.в., НОМЕР_69 у якого видалено з УСМ автопуск, чим виключена можливість ведення автоматичного вогню та введено блокування УСМ при складеному прикладі. Ознак внесення сторонніх змін у конструкцію не виявлено (Том 7 а.п.32-37).

Відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 19.11.2012 року самозарядний карабін АКМС-МФ НОМЕР_70 та 31 патрон до самозарядних карабінів; дозвіл на право зберігання та носіння зброї НОМЕР_71 мисливського нарізного карабіна АКМС-МФ НОМЕР_70, які 08 листопада 2012 року в ході вскриття двох сейфів за місцем проживання ОСОБА_8 в АДРЕСА_6 виявлено, вилучено, оглянутого в судовому засіданні - являються речовими доказами по кримінальному провадженні (Том 7 а.п.43).

Дозволом НОМЕР_72 Департаменту громадської безпеки МВС України від 12 січня 2005 року терміном дії до 12 січня 2008 року на право зберігання, носіння мисливського нарізного карабіна АКМС-МФ к-р 7,62 мм, НОМЕР_73, власником якого являється ОСОБА_8 (Том 7 а.с.55). Згідно листа начальника ВДСЛ та ДОН УГБ ГУМВС України в місті Києві від 03.01.2013 року №9/1-34, слідує, що інформація щодо перереєстрації вищевказаної зброї в особовій справі власника відсутня. 28.11.2005 року на вищевказану зброю було встановлено ІПК-Розшук у зв'язку із тим, що ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, встановити місцезнаходження ОСОБА_8 та його зброї не представилося можливим (Том 7 а.п.57).

Протоколом явки з повинною ОСОБА_11 від 23.10.2012 року та від 24.10.2012 року. (Том 9 а.п.19-23), відповідно до якого ОСОБА_11 зізнався у вчиненому злочині та розповів про обставини його вчинення, його роль у вчиненому та роль інших обвинувачених.

Протоколом пред'явлення особи для впізнання від 07.02.2013 року, згідно якого ОСОБА_13 впізнав особу під №4 , яким є обвинувачений ОСОБА_12, який 26 травня 2012 року на автотрасі Долина-Хуст неподалік с. Шевченкове разом з іншими блокував його автомобіль «Опель-Астра», автомобілем «Мерседес» темного кольору ,порівнявшись з ним автомобілем, він показував посвідчення працівника міліції та вимагав зупинитися. Після того як він зупинив автомобіль, ОСОБА_12 вибіг до нього та газовим балончиком бризнув йому в очі, після чого ще з одним чоловіком витягнув його з автомобіля. Впізнає дану особу за рисами обличчя, зачіскою, тілобудовою та ростом (Том 9 а.п.67-68).

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.02.2013 року, фототаблиць №1 та довідки до фототаблиці №1 вбачається, що ОСОБА_12 впізнає особу №1 яким є ОСОБА_18 Саме цю особу він бачив при вчиненні пограбування, що мало місце 26 травня 2012 року на автотрасі «Долин-Хуст», під час того коли всі учасники злочину ділили пограбовані кошти. Це було в хащах близько 10 км. від місця вчинення злочину. Вказана особа вийшла з автомобіля марки «Ровер». Гроші ділили ОСОБА_11 та хлопець на ім'я ОСОБА_11 на дві рівні частини (Том 9 а.п.95-97).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.02.2013 року, фототаблиці №1 згідно якого, ОСОБА_12 впізнає особу №6 , яким є ОСОБА_8 Саме цю особу він бачив на місці вчинення злочину, що мало місце 26 травня 2012 року на автотрасі «Долина-Хуст» неподалік с. Шевченкове. Вказана особа під'їхала до місця вчинення злочину на автомобілі «Хонда СRV» темного кольору. В подальшому коли всі учасники злочину від'їхали від місця його вчинення близько 10 км. в хащі. Особа під №6 , тобто ОСОБА_8 ділив з ОСОБА_11 пограбовані кошти на дві рівні частини (Том 9 а.п.98-99).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.02.2013 року, фототаблиці №1 та довідки до фототаблиці №1 згідно якого, ОСОБА_12 впізнає особу №5 , яким є ОСОБА_44 Саме ця особа з м. Києва їхала на злочин на автомобілі «КІА» разом з ним ночували в м. Східниця перед злочином. Вказана особа їхала на злочин на автомобілі «КІА», яким теж блокувався автомобіль потерпілих . Після пограбування вказував, що ця особа разом із ним завезли потерпілих на їхньому автомобілі «Опель» в посадку, де він прикував потерпілих до керма наручниками. Зі злочину вони із ним та ОСОБА_11 їхали в с. Старі Петрівці, де ОСОБА_11 дав йому 180000 гривень. (Том 9 а.п.100-102).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.02.2013 року, фототаблиці №1 та довідки до фототаблиці №1 згідно якого, ОСОБА_12 впізнає особу №6 даною особою є ОСОБА_9 Саме з цією особою він разом із ОСОБА_11 зустрілися в м. Східниця Львівської області за день до вчинення злочину. Після розмови ОСОБА_9 з ОСОБА_11 останній сказав, що цього вечора треба бути готовому виїжджати на вчинення злочину, тобто пограбування валютчиків (Том 9 а.п.103-105).

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 05.03.2013 року, фототаблиці до нього за участю потерпілого ОСОБА_13 ( т. 11 а.п. 11-17, 18-22) та переглянутого в судовому засіданні відеозапису , потерпілий ОСОБА_13 детально розказує та показує місце вчинення злочину, обставини його вчинення , в який спосіб було вчинено злочин , розташування машин, роль кожного з обвинувачених при його вчиненні. Зокрема потерпілий вказує на те, що о 5 годині ранку 26.05.2012 року з водієм ОСОБА_14 заїхали на автозаправку «ОККО» в м. Стрий, де їх мав чекати обвинувачений ОСОБА_10, коли він під»їхав , сів в їхню машину «Опель Астра» на переднє праве сидіння . В присутності ОСОБА_10 він зняв обшивку і з ніші витягнув пакет для нього, в якому було 100 тис. доларів США. Взамін ОСОБА_10 віддав йому інший пакет в якому були гроші в сумі 3 млн. російських рублів, який він поклав в ту ж нішу та закрив її обшивкою на защіпки. ОСОБА_10 поїхав на своєму автомобілі, він сів за кермо та поїхав в сторону смт. Вигода, перед залізничним переїздом зупинився і тоді побачив, що позаду нього зупинився автомобіль «Кіа» кремового кольору, а за ним зупинилися ще автомобілі. По дорозі в с. Шевченково його обігнав автомобіль «Кіа» кремового кольору та став рухатися перед ним, так вони проїхали біля одного кілометра. Зліва його почав обганяти автомобіль «Мерседес» темного кольору, порівнявшись з його авто, вікно передньої правої дверки опустилося, обвинувачений ОСОБА_12 махав схожим на міліцейське посвідченням. В цей момент автомобіль »Кіа» , що їхав перед ним пригальмував, з-заді нього теж був автомобіль , якої марки не знає. Тому він змушений був пригальмувати,оскільки ці три автомобілі його заблокували. З передніх правих дверей автомобіля «Мерседес» вийшов обвинувачений ОСОБА_12, відчинив дверки автомобіля «Опель Астра», наказав йому вийти, бризнув в напрям очей газовим балончиком та витягнув з авто, посадив до машини «Мерседес». Йому допомагав чоловік з рудим волоссям. ОСОБА_12 сказав писати пояснення , давав ручку і папір, він відмовився, ОСОБА_12 запитував чи перевозять вони гроші і де вони є, на що він відповів , що про гроші йому нічого невідомо. Крім нього був ще чоловік з відеокамерою, який все знімав. ОСОБА_12 відійшов, до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_8 з ним не говорив , а стояв для того щоб він не міг вийти з автомобіля. В салоні автомобіля «Мерседес» він пробув 5-10 хвилин, після чого до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_12, взяв його під руку і супроводжував до багажного автомобіля «Опель Астра», після цього туди ж привели та посадили потерпілого ОСОБА_14 ОСОБА_12 сів на переднє сидіння автомобіля «Опель Астра» , за кермо сів рудий чоловік з матеріалів справи йому відомо, що це ОСОБА_44 ,які відвезли їх в лісопосадку. З багажного відділення їх посадили в машину , його за кермо водія , а ОСОБА_14 на місце пасажира. ОСОБА_12 одним наручником прикував його та ОСОБА_14 до керма автомобіля, забрали ключі запалювання і пішли в сторону дороги. За допомогою ножниць, які він знайшов в салоні автомобіля він відкрив наручники, після чого вони звільнилися.

Протоколом проведеного слідчого експерименту від 05.03.2012 року з фототаблицями до нього ( Том 11 а.п.23-28, 29-32) , переглянутим в судовому засіданні відеозаписом слідчої дії за участі потерпілого ОСОБА_14, потерпілий детально розказує та показує місце вчинення злочину, обставини його вчинення, в який спосіб було вчинено злочин, розташування машин, роль кожного з обвинувачених при його вчиненні. Підтвердив в повному обсязі обставини викладені потерпілим ОСОБА_13 при проведенні слідчого експерименту. Також вказав , що з обвинуваченим ОСОБА_10 зустрілися о 5.00 ранку 26.05.2012 року на автозаправній станції в м. Стрий. ОСОБА_10 сів до них в машину, ОСОБА_13 при ньому в багажному відділенні відкрив обшивку і звідти витягнув пакет з грошима для ОСОБА_10 передав його ОСОБА_10, в обмін взяв інший пакет з російськими рублями і заховав його в сховок. Після чого вони поїхали в сторону смт. Вигода. За кермом був ОСОБА_13 , він на передньому сидінні дрімав, проснувся від крику. З автомашини його витягнув невідомий чоловік , бризнувши в очі газовим балончиком, його обшукали , забрали з кишені штанів мобільний телефон «Нокіа», посадили в автомобіль «Кіа» на заднє сидіння та зачинили в ньому. Далі його пересадили в багажне відділення їхнього автомобіля «Опель Астра», в якому обшивка в багажнику була зірвана не було речей, туди ж посадили ОСОБА_13 Їх відвезли в лісопосадку, за кермом сидів чоловік з рудим волоссям, поруч з ним обвинувачений ОСОБА_12, який прикував їх наручниками до керма, ОСОБА_12 та інший чоловік забрали ключі запалювання та пішли в сторону дороги.

Протоколом проведення слідчого експерименту з обвинуваченим ОСОБА_12 (Том 11 а.п.64-68, 69-70) фототаблицями до нього від 05.03.2013 року, переглянутим в судовому засіданні відеозаписом слідчої дії, з якого слідує, що обвинувачений ОСОБА_12 детально розказує та показує місце вчиненого злочину, спосіб його вчинення, його роль та роль інших обвинувачених при вчиненні злочину. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_12 підтвердив всі обставини вчиненого , відповідно до його пояснень в судовому засіданні та вказав, що 21-22 травня 2012 року йому зателефонував ОСОБА_11, вони зустрілися, ОСОБА_11 запропонував вчинити пограбування осіб, які перевозять великі суми грошей без охорони на що він погодився. Наступного дня разом з обвинуваченим ОСОБА_11 сіли в автомобіль «Мерседес» темного кольору, поїхали в сторону м. Львів, ОСОБА_11 був за кермом. Вечері у Львівській області на автомобілі «Кіа» під'їхав чоловік , який мав розказати деталі пограбування. Того ж вечора вони зустрілися з ОСОБА_9, з яким розмовляв ОСОБА_11, їхньої розмови він не чув. Після розмови ОСОБА_11 розповів, що ОСОБА_9 сказав бути готовими пізно ввечері для виїзду на вчинення злочину. 26 травня 2012 року близько 04.00 години ранку вони з ОСОБА_11 сіли в автомобіль «Мерседес», а ОСОБА_24 в автомобіль «КІА». ОСОБА_11 з кимось спілкувався по телефону, його інструктували куди їхати, на той час він телефону не мав. Весь час руху ОСОБА_11 хтось інструктував по дорозі, оскільки місцевість для них була незнайома. На одній із ділянки доріг ,де вони стояли, повз них проїхав автомобіль червоного кольору «Опель Астра», по телефону поступила ОСОБА_11 вказівка їхати за вказаним автомобілем, вони поїхали, перед ними їхав ОСОБА_24 на автомобілі «Кіа», наздогнали автомобіль «Опель-Астра», блокували його, ОСОБА_12 відчинив бокове вікно автомобіля , витягнув посвідчення працівника міліції та наказував водію «Опель» зупинитися. Автомобіль «Ровер» заблокував з-заді , він вивів водія, посадив на заднє сидіння автомобіля «Мерседес», ОСОБА_24 з автомобіля «КІА» вивів пасажира з автомобіля «Опель Астра» . Під»їхав автомобіль «Хонда» темного кольору, з нього вийшов ОСОБА_8, який спостерігав за розвитком подій. ОСОБА_11 дав йому наручники, він разом з ОСОБА_24 вивезли водія та пасажира «Опель Астра» на їхній машині в бік від дороги близько 1 км., прикували наручниками до керма автомобіля, самі повернулися на місце події.

Згідно листа старшого інспектора групи кадрового забезпечення СПМО «Титан» УДСО при ГУМВС України в м. Києві від 29.01.2013 року № 24/24-19п слідує, що лейтенант міліції ОСОБА_12, проходив службу в органах внутрішніх справ з 25.06.199 року по 04.01.2013 року. Наказом начальника УДСО при ГУМВС України в м. Києві №10 о/с від 04.01.2013 року звільнений з органів внутрішніх справ в запас (Том 10 а.п.79).

З витягу наказу начальника управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві від 12.06.2012 року №312 о/с ( Том 11 а.п.133) ОСОБА_12 призначений інспектором-охоронцем першого відділення охорони фізичних осіб полку спеціального підрозділи міліції охорони «Титан», наказом від 31.07.2012 року № 641 о/с ОСОБА_12 присвоєно спеціальне звання - лейтенант міліції (Том 11 а.п.134). Відповідно до копії трудової книжки (Том 11 а.п.137-139) наказом № 10 о/с від 04.01.2013 року ОСОБА_12 звільнений з органів внутрішніх справ.

ОСОБА_18 під час розгляду даного кримінального провадження, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_6 - помер, що підтверджується даними завіреної копії лікарського свідоцтва про смерть №69 від 11 лютого 2014 року Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи (Том 15 а.п.142; Том 15 а.п.153.)

Згідно єдиного злочинного плану і розподіленим функціям, кожний із учасників організованої групи виконував наступні функції: ОСОБА_8, як організатор, здійснював координацію поведінки і дій членів організованої групи, шляхом ініціювання, регулювання і спрямування всієї злочинної діяльності організованої спільно з ОСОБА_9 злочинної організованої групи, окрім того ОСОБА_8 була відведена роль у розподілі між всіма учасниками злочину викрадених коштів. ОСОБА_9 залучив безпосередніх виконавців вчинення злочину, яких забезпечив знаряддями і засобами до їх вчинення, також здійснив фінансування злочинної діяльності, забезпечення виїзду учасників злочину в Львівську та Івано-Франківської області, проведення розвідувальних заходів. ОСОБА_10 явився ініціатором вчинення злочину, він з моменту підготовки до завершення злочину, забезпечував членів групи достатньою інформацією що до осіб потерпілих, маршруту та способу перевезення грошових коштів, дати і часу прибуття в м.Стрий Львівської області. ОСОБА_10 безпосередньо залучив особу, відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження, який за погодження останнього залучив ОСОБА_8, ОСОБА_9 з відома та погодження з іншими учасниками залучив до злочинної організованої групи безпосередніх виконавців нападу - ОСОБА_18, особу, відносно якої виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження , колишнього працівника міліції ОСОБА_11 та ОСОБА_12, який на час скоєння злочину перебував на посаді працівника міліції.

В судовому засіданні спростовано показання ОСОБА_10, щодо застосування до нього насильства під час досудового слідства працівниками Долинського РВ УМВС. Так в судовому засіданні обвинувачений дав показання про те, що з ним спілкувалися від 30 до 40 працівників, в час коли він 01.10.2012 року в одному з кабінетів на третьому поверсі був прикутим наручниками до батареї. ОСОБА_10 пояснював, що при його допиті слідчий не заносив до протоколу про наведені ним обставини, хоча в присутності захисника ОСОБА_45 він про це стверджував. Також обвинувачений заявив, що безпосередньо ні він , ні його захисник до правоохоронних органів чи суду з приводу незаконних методів слідства в Долинському РВ УМВС не звертались, до протоколів допитів, складених слідчим зауваження не вносилися, вину на слідстві не визнавали.

Відповідно до інформації Долинської міжрайонної прокуратури від 05.02.2014 року №98-342 вих.14, на адресу Долинської міжрайонної прокуратури у період 2012-2013 років усні або письмові звернення з приводу незаконних методів при проведенні досудового розслідування працівниками Долинського РВ УМВС від ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 чи осіб, які представляли інтереси зазначених осіб - не надходили.

Під час судового розгляду не знайшло свого підтвердження те, що ОСОБА_10 був затриманий 01.10.2012 року , як він стверджує, оскільки відповідно до протоколу затримання він затриманий 02.10.2012 року, інших доказів щодо часу його затримання судом не встановлено.

Не знайшли свого підтвердження покази обвинуваченого ОСОБА_8 в тій частині, що він, в день пограбування , тобто 26.05.2012 року перебував в м. Києві на тренуванні команди з американського футболу, та покази свідків, які допитані судом за його клопотанням , які теж пояснювали, що 26.05.2012 року ОСОБА_8 знаходився на тренуванні в м. Києві виходячи з наступного. На досудовому слідстві ОСОБА_8 стверджував, що він на час вчинення злочину перебував в Криму з своєю сім'єю на відпочинку. Пізніше на досудовому слідстві та в судовому засіданні змінив свою позицію та стверджував, що був на тренуванні команди з американського футболу , учасником якої він є. Пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 в цій частині спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, протоколами слідчих дій, зокрема, пред'явленням осіб для впізнання та очних ставок, де потерпілі ОСОБА_13, ОСОБА_14, впізнали ОСОБА_8, як активного учасника злочину, показами свідка ОСОБА_25, поясненнями підозрюваного ОСОБА_22, обвинуваченого ОСОБА_12, роздруківками телефонних з'єднань, які підтверджують перебування ОСОБА_8 напередодні та на час вчинення злочину, тобто у Львівській області та вчинення злочину ОСОБА_8 26.05.2012 року, вказують на його безпосередню участь у вчинені злочину, його роль у вчиненому та розподілі грошей після пограбування та іншими матеріалами кримінального провадження дослідженими судом в їх сукупності.

Покази свідків ОСОБА_38, ОСОБА_39 ,ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, суд оцінює критично, оскільки всі заявлені обвинуваченим ОСОБА_8 свідки є його друзями, перебувають з ним в дружніх відносинах, в судовому засіданні пояснювали , що 26.05.2012 року ОСОБА_8 був разом з ними на тренуванні команди, однак, не змогли сказати жодної дати ігор команди, хто був присутній на тренуванні та наступного дня під час проведення важливої для команди гри, з яким рахунком відбувалася гра. Називали суду різну кількість учасників, які брали участь в тренуванні, різні стадіони, на яких відбувалося тренування. Покази свідків повністю спростовані дослідженими доказами в їх сукупності .

Дослідивши докази, оцінивши їх в своїй сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що вина обвинувачених: ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів знайшла своє підтвердження і кваліфікує їхні дії: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за ст. 186 ч. 5 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою; ОСОБА_8 за ст. 186 ч. 5 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою; за ст. 263 ч.1 КК України, як зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу; ОСОБА_12 за ст. 186 ч. 5 КК України, відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в особливо великих розмірах організованою групою; за ст. 365 ч. 3 КК України, як перевищення влади та службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що супроводжувалися насильством або погрозою, застосування насильства, застосування спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, що спричинили тяжкі наслідки.

Суд вважає, що невизнання обвинуваченими ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 своєї вини у вчиненні вказаних злочинів не ґрунтується на досліджених судом доказах, а направлене на уникнення від відповідальності за фактично скоєне, і суперечить як зазначеним показанням допитаних судом свідків, іншим доказам у справі, так і показанням обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_18 в яких вони визнали, що 26 травня 2012 року дійсно були в місті Стрий, а як пояснив ОСОБА_10 він дійсно знав про те, що потерпілий ОСОБА_15 займається перевезенням та обміном валюти, дійсно 26 травня 2012 року зустрічався з потерпілими ОСОБА_46 та ОСОБА_13 і проводив обмін грошей, після чого останні поїхали. Обвинувачений ОСОБА_18 пояснив, що дійсно зі ОСОБА_23 на автомобілі «Ровер» догнали потерпілих та фактично заблокували їм рух, а коли під'їхали інші автомобілі вони переїхали та стали трохи далі. Тим самим обвинувачені підтвердили фактично і ті обставини про які вказують і потерпілі, тільки змінили пояснення в частині того, що вчинення злочинних дій не планували та не здійснювали. В той же час пояснення мети їх перебування у м. Стрий було перевірено в ході судового розгляді та свого підтвердження не знайшла.

При цьому підстав сумніватись у правдивості та достовірності показань свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_22, показання яких є однаковими та послідовними, не суперечать один одному та узгоджуються з іншими доказами по суті справи, суд не вбачає, оскільки ці свідки, які були очевидцями подій, є особами не зацікавленими у вирішенні справи, а їх показання також підтверджуються і письмовими доказами, про які вказано вище.

Надуманим є пояснення ОСОБА_8 про те, що він в час вчинення злочину перебував в іншому місці, оскільки воно спростовується вказаним вище, в тому числі і поясненнями інших обвинувачених, потерпілих та свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_22

За вказаних обставин суд вважає, що позиція обвинувачених ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_18 та ОСОБА_9 про те, що вони вказаних злочинів не вчиняли - не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому вказану позицію суд розцінює як таку, що направлена на ухилення обвинувачених від відповідальності за фактично скоєне і до уваги не бере.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_11, суд вважає те, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнання вини та активне сприяння у розкритті злочину, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей,позитивно характеризується, щире каяття, часткове відшкодування спричиненої шкоди потерпілому ОСОБА_15 та повне відшкодування шкоди потерпілим ОСОБА_13, ОСОБА_14, думку потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які не мають претензій майнового характеру, а спільно з потерпілим ОСОБА_47 не бажають його суворо карати.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_12, суд вважає те, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнання вини та активне сприяння у розкритті злочину, має на утриманні малолітню дитину , позитивно характеризується, щире каяття, часткове відшкодування спричиненої шкоди потерпілому ОСОБА_15 та повне відшкодування шкоди потерпілим ОСОБА_13, ОСОБА_14, думку потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які не мають претензій майнового характеру, а спільно з потерпілим ОСОБА_47 не бажають його суворо карати.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8, суд вважає те, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох малолітніх дітей , позитивно характеризується .

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_9, суд вважає те, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10, суд вважає те, що позитивно характеризується, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставин, що обтяжують покарання всім п'ятьом обвинуваченим відповідно до змісту ст. 67 КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує також думку потерпілих, які покладаються на розгляд суду щодо покарання обвинуваченим ОСОБА_8 ОСОБА_10, ОСОБА_48, а також враховує і роль кожного обвинуваченого при вчиненні злочину.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з наступними змінами, в п. 2 роз'яснив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах установлених санкцією статті ( частини статті ), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, але, із врахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочин, щиро покаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Ст. 69 КК України передбачає, що за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу.

Вказані вище обставини щодо обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_11 в сукупності, з врахуванням також і думки всіх трьох потерпілих, є саме такими, що не тільки пом'якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, а з врахуванням того, що заподіяні збитки добровільно відшкодовано повністю потерпілим ОСОБА_46 та ОСОБА_13 та частково відшкодовано потерпілому ОСОБА_15, дають підстави перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкціях вказаних статей КК України.

За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченим ОСОБА_12 та ОСОБА_11 слід обрати, застосувавши ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання не передбаченого санкцією ч. 5 ст. 186, ч. 3 ст. 365 КК України, у виді обмеження волі в межах визначених ст. 61 КК України, а обвинуваченим ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_48 покарання слід обрати у виді позбавлення волі, в межах передбачених санкціями статей КК України за якими їх визнано винними і, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених, попередження вчинення ними нових злочинів, відповідає вимогам закону та тяжкості фактично вчиненого кожним з обвинувачених і є справедливим.

Потерпілим ОСОБА_15 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених 2 358 190 гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 150 000 грн. у відшкодування моральної шкоди спричиненої вказаним злочином.

Визначаючись у питанні вирішення даного позову, суд виходить з наступного.

Вказаним вище достовірно підтверджено факт вчинення обвинуваченими злочину при викладених обставинах, тим само підтверджено і їх вину у спричиненні потерпілому матеріальної шкоди в сумі 2 358 190 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат ( їх тривалості, можливості відновлення тощо ) та з урахуванням інших обставин.

Визначаючись у розмірі заподіяної моральної шкоди по даному провадженні, яку слід стягнути, суд враховує зазначене вище і приходить до висновку, що цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди, в тому числі і з врахуванням матеріального становища обвинувачених, підлягає до часткового задоволення в розмірі 10 000 гривень, і що така сума буде достатньою для відшкодування моральних страждань, яких він зазнав внаслідок злочинних дій обвинувачених.

На підставі викладеного, вказаних Постанов Пленуму Верховного Суду України, керуючись ст. ст. 368-371, 374 КПК України, колегія суддів,-

З А С У Д И Л А :

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч.5, ст. 263 ч. 1 КК України та призначити покарання:

за ст. 186 ч.5 КК України - дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

за ст. 263 ч. 1 КК України - три роки позбавлення волі .

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_8 покарання - дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна .

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахувати з 30.09.2012 року з часу затримання.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 5 КК України та призначити покарання - вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_10 рахувати з 02.10.2012 року з часу затримання.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 5 КК України та призначити покарання - вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна .

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_9 рахувати з 10.11.2012 року з часу затримання.

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 186 ч. 5, ст. 365 ч. 3 КК України та призначити покарання:

за ст. 186 ч. 5 КК України - із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України - чотири роки шість місяців обмеження волі з конфіскацією всього належного йому майна.

за ст. 365 ч. 3 КК України - із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України - чотири роки обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_12 покарання чотири роки шість місяців обмеження волі з конфіскацією всього належного йому майна з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах строком на три роки.

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 5 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України - чотири роки п'ять місяців двадцять днів обмеження волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_11 рахувати з часу затримання з 30.09.2012 року.

На підставі ст. 72 КК України зарахувати в час відбуття покарання - час перебування ОСОБА_11 під вартою з 30.09.2012 року з розрахунку один день перебування під вартою за два дні обмеження волі, покарання слід рахувати відбутим.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_11 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно. Покласти на ОСОБА_11 обов'язки з'являтись до суду на першу вимогу, повідомляти суд про зміну місця свого проживання чи роботи, не виїжджати за межі України без дозволу суду.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_12 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - домашній арешт.

Цивільний позов ОСОБА_15 задоволити частково. Стягнути з обвинувачених ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в солідарному порядку в користь ОСОБА_15 2 358 190 гривень матеріальної шкоди, 10 000 моральної шкоди, а всього разом 2 368 190 гривень ( два мільйони триста шістдесят вісім тисяч сто дев'яносто гривень).

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 солідарному порядку на користь держави (р/р №31112115700002, код ЗКПО: 37952250, МФО 836014, код класифікації доходів: 24060300 "Інші надходження" банк отримувач ГУДКСУ в Івано-Франківській області - 11202 (одинадцять тисяч двісті дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок витрат за проведення експертиз.

Речові докази - гіпсовий зліпок сліду низу підошви взуття, кайданки, поліетиленовий пакет, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів при Долинському РВУ МВС - знищити. (Том 3 а.п.19-20).

Речові докази - 9 слідів пальців рук та слід долоні - зберігати при матеріалах кримінального провадження. (Том 3 а.п.19).

Речові докази - два недопалки сигарет, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів при Долинському РВУ МВС - знищити (Том 3 а.п.26-27).

Речові докази - мобільний телефон марки «Нокіа 2220» ІМЕІ НОМЕР_36 з сім картою «лайф» НОМЕР_37, які зберігаються в камері зберігання речових доказів УМВС в області - звернути в дохід держави (Том 3 а.п.189).

Речові докази - мобільний телефон марки «Самсунг» GT-C 3011 ІМЕІ НОМЕР_39 з сім-картою «Київстар» НОМЕР_40, НОМЕР_7; мобільний телефон марки «Самсунг» GT S 5230 ІМЕІ НОМЕР_41 без сім карти вилучені 01.10.2012 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_22 в АДРЕСА_11, якs зберігаються в камері зберігання речових доказів УМВС а області - звернути в дохід держави (Т.4 а.п.136).

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Самсунг GT-S5610» ІМЕІ НОМЕР_51 з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_74 вилучений у ОСОБА_8, який зберігається в камері зберігання речових доказів УМВС в області - звернути в дохід держави (Том 4 а.п.208).

Речові докази - мобільні телефони марки «Нокіа 1280» ІМЕІ НОМЕР_42 із сім картою оператора «Київстар; мобільний телефон марки «Нокіа Х2» ІМЕІ НОМЕР_43; мобільний телефон марки «LG» ІМЕІ НОМЕР_75, які вилучені в ОСОБА_11 та зберігаються в камері зберігання речових доказів УМВС в області - звернути в дохід держави (Том 5 а.п.5).

Речовий доказ - автомобіль марки «КІА CERATO» д.н.з. НОМЕР_63 (номер кузова (шасі) НОМЕР_76, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_77 належить ОСОБА_49 - повернути ОСОБА_49 (Том 5 а.п.34; Том 11 а.п.187-190).

Речові докази - мобільний телефон «Самсунг» GT-E 1080 Е ІМЕІ НОМЕР_46 з сім-картою оператора «Лайф» № НОМЕР_8; мобільний телефон «Київстар» аква U 8650 ІМЕІ НОМЕР_47 з сім-картою оператора «Київстар» НОМЕР_78, вилучені в ОСОБА_18, які зберігаються в камері зберігання речових доказів УМВС в області - звернути в дохід держави (Том 5 а.п.58).

Речові докази - мобільний телефон «Самсунг» GT-c 3322 DUOS ІМЕІ НОМЕР_56, ІМЕІ НОМЕР_57, з сім-картами оператора «Київстар» № НОМЕР_11, № НОМЕР_12, вилучений в ОСОБА_10, які зберігаються в камері зберігання речових доказів УМВС в області -звернути в дохід держави. (Том 5 а.п.61, Том 12 а.п.74-76).

Речові докази - два СD-R диски із записами роздруківок телефонних з'єднань з каналів зв'язку в ТОВ «Астеліт» та ЗАТ «Київстар GSM» з телефонів підозрюваних, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження (Том 6 а.п.193).

Речові докази - два CD-R диски з інформацією по проведених ОТЗ №1,5, щодо ОСОБА_23А, ОСОБА_18, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - зберігати при матеріалах кримінального провадження (Том 6 а.п.219).

Речові докази - самозарядний карабін АКМС-МФ НОМЕР_33 та 31 патрон до самозарядних карабінів; дозвіл на право зберігання та носіння зброї НОМЕР_71 мисливського нарізного карабіна АКМС-МФ НОМЕР_70, які зберігаються в ВРЗ УМВС в області - передати в музей міліції Прикарпаття при УМВС України в Івано-Франківській області (Том 7 а.п.43).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, якщо така не буде подана, а випадку подання апеляційної скарги після прийняття рішення апеляційним судом.

На вирок суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 з моменту вручення їм копії вироку, може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.

Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченим негайно після його проголошення.

Головуюча-суддя: Н.І. Деркач

Судді: О.Б.Лазарів

В.С. Попович