Ухвала суду № 42190688, 23.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 216/3453/14-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження 22-ц/774/2595/К/14 суддя Бондарєва О.І.

Категорія - 27 ( І ) Суддя-доповідач - Михайлів Л.В.

УХВАЛА

Іменем України

23 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Михайлів Л.В..

суддів: Барильської А.П., Ляховської І.Є.,

при секретарі: Булах К.А.

за участю: представника позивача Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"-Бугайової Юлії Анатоліївни,

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 10 листопада 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Укрсоцбанк " (далі - ПАТ КБ «Укрсоцбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 22.07.2008 року між Банком та третьою особою ОСОБА_6 було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг №991/483/08, за умовами якого Банк надав ОСОБА_6 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, в межах загального ліміту, в іноземній валюті, у розмірі 399 800, 00 дол. США, надання кредитних послуг здійснюється протягом періоду з 22.07.2008 по 20.07.2018 р.р.

В той же день 22.07.2008 року між тими самими сторонами було укладено додаткову угоду № 991/484/01/07 до Генерального договору про надання кредитних послуг №991/483/08 від 22.07.2008 року, згідно умов якої третій особі було видано кредит у сумі 399 800,00 дол.США, під 14% річних.

21.10.2008 року між вказаними сторонами підписано Договір про внесення змін до Додаткової угоди №991/484/01/08 від 22.07.2008р. до Генерального договору №991/483/08 від 22.07.2008р., умовами якого збільшено розмір процентної ставки до 14,5% річних.

В забезпечення кредитного договору між Банком та відповідачем по справі ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки №991/408-І-991/483/08 від 22.07.2008 року, відповідно до якої відповідач ОСОБА_4, як майновий поручитель за кредитними зобов'язаннями ОСОБА_6 надала Банку в іпотеку нерухоме майно: нежиле приміщення, вбудоване в 1 поверх та підвал 3 поверхового житлового будинку, загальною площею 314,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить останній на праві приватної власності на підставі договору дарування нежитлового приміщення, заставна вартість предмету іпотеки, за згодою сторін становить 501 303,51 дол.США, що станом на 22.07.2008 року, є еквівалентом 2 426 309,00 грн.

Оскільки позичальник ОСОБА_6 зобов`язання належним чином не виконує, утворилась заборгованість за кредитним договором станом на 25.09.2013 рік у розмірі 756 577,27 грн, що є еквівалентом 6 047 322,13 грн.,( курс НБУ станом на 25.09.2013р. становить 1 дол.США = 7,9930грн.), та складається з:

- заборгованість за кредитом - 399 800,00 дол. США, що в еквіваленті складає 3 195 601,40 грн.;

- заборгованість по відсоткам - 292 719,99 дол. США, що в еквіваленті складає 2 339 710,89 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 25 742,35 дол.США, що в еквіваленті складає 205 758,64 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 38 314,93 дол.США, що в еквіваленті складає 306 251,20 грн.;

Після уточнення заявленого позову у червні 2014 року, просили суд звернути стягнення на предмет іпотеки- нежиле приміщення, вбудоване в 1 поверх та підвал 3 поверхового житлового будинку, загальною площею 314,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 -вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить - 2 426 309,00 грн., шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за рахунок реалізації якого, задовольнити вимоги Позивача по погашенню кредитної заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг №991/483/08 від 22.07.2008 року, на загальну суму 6 047 322,13 грн. та стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 10 листопада 2014 року позов задоволено.

У рахунок погашення заборгованості за Генеральним договором про надання кредитних послуг №991/483/08 від 22.07.2008 року, яка станом на 25.09.2013 року становить 6 047 322,13 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, нежиле приміщення, вбудоване в 1 поверх та підвал 3 поверхового житлового будинку, загальною площею 314,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною продажу, не нижчою за 501 303,51 дол. США (еквівалент станом на 22.07.2008 року - 2 426 309,00 грн.) на користь ПАТ «Укрсоцбанк».

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» судовий збір у сумі 3 441 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення яким у задоволені заявленого Банком позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушенням норм матеріального та процесуального права.

А саме, судом при розгляді справи не взято до уваги того факту, що рішенням Дніпропетровського районного суду м.Києва від 03.08.2011 року за кредитним договором вже стягнуто у солідарному порядку заборгованість за вищевказаною генеральною кредитною угодою з позичальника ОСОБА_6 та з поручителя ОСОБА_7., суд не взяв до уваги, що ПАТ «Укрсиббанк» таким чином вже вирішив питання про захист свого порушеного права та у нього відсутні підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, адже подальше погашення заборгованості повинно здійснюватись у рамках виконавчого провадження, суд, в свою чергу, повинен був закрити провадження у справі, що у порушення ч.1ст.205 ЦПК України ним зроблено не було.

Суд першої інстанції при ухвалені рішення не вірно визначив термін початку перебігу строку позовної давності, та помилково прийшов до висновку, що строк позовної давності починає рахуватися з моменту закінчення дії договору а не з часу звернення кредитора до суду з вимогою примусового виконання зобов'язань боржником за договором, оскільки дія договору припиняється з моменту винесення рішення судом по суті.

Відповідно до додаткової угоди від 21.10.2008 року, якою були внесені зміни до умов генерального договору, а саме була, без відома іпотекодавця, була збільшена відсоткова ставка за користування кредитом, що в свою чергу тягне припинення зобов'язання ОСОБА_4 по забезпеченню кредитного договору, проте суд першої інстанції цьому факту не дав належної оцінки.

Крім того, при розгляді справи судом було допущено чимало порушень норм процесуального права, а саме не вирішено питання про притягнення до участі у справі поручителя за генеральною кредитною угодою - ОСОБА_7., безпідставно відкрито провадження по справі без внесення позивачем судового збору, за подання зазначеного позову у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.528 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогам ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 22.07.2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк», яки є правонаступником Акціонерного комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_6 був укладений Генеральний договір про надання кредитних послуг №991/483/08, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, в межах загального ліміту, в іноземній валюті, у розмірі 399 800, 00 дол. США, надання кредитних послуг здійснюється протягом періоду з 22.07.2008 по 20.07.2018 р.р., що підтверджується копією укладеного Договору (а.с.3-8).

Згідно додаткової угоди №991/484/01/08 від 22.07.2008 року, укладеної між тими самими сторонами, до Генерального договору про надання кредитних послуг №991/483/08 від 22.07.2008 року, Позичальнику видано кредит у сумі 399 800,00 дол. США, під 14% річних (а.с.10).

Одночасно, з метою забезпечення зобов'язань за вказаним Кредитним договором, між Позивачем та ОСОБА_4 був укладений Іпотечний договір №991/408-І-991/483/08 від 22.07.2008 року, згідно умов якого, ОСОБА_4, як майновий поручитель, надала в іпотеку нерухоме майно: нежиле приміщення, вбудоване в 1 поверх та підвал 3 поверхового житлового будинку, загальною площею 314,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Заставна вартість предмету іпотеки, за згодою сторін становить 501 303,51 дол.США, що станом на 22.07.2008 року- 4,84 грн. за 1 дол.США, є еквівалентом 2 426 309,00 грн.

Вказане майно належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі договору дарування нежитлового приміщення /ВАО №557092/ від 08.10.2003 року/, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого за номером 2387, право власності на яке зареєстровано КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», в реєстровій книзі №4Н-25, запис №935, реєстраційний номер 8946654, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий цим же БТІ від 18.06.2008 року за №19224370.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 25.09.2013 рік у розмірі 756 577,27 дол. США, що є еквівалентом 6 047 322,13 грн.,( курс НБУ станом на 25.09.2013р. становить 1 дол.США = 7,9930грн.), та складається з:

- заборгованість за кредитом - 399 800,00 дол. США, що в еквіваленті складає 3 195 601,40 грн.;

- заборгованість по відсоткам - 292 719,99 дол. США, що в еквіваленті складає 2 339 710,89 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 25 742,35 дол.США, що в еквіваленті складає 205 758,64 грн.;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 38 314,93 дол.США, що в еквіваленті складає 306 251,20 грн.;

Статтею 4 договору іпотеки від 22.07.2008 року передбачено, що Іпотекодержатель (ПАТ «Укрсоцбанк») має право звернути стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов`язань за кредитним договором у випадку порушення ОСОБА_6 зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з порушення прав позивача неналежним виконанням зобов`язання ОСОБА_6 та наявності в зв`язку з цим підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», згідно з якими у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до ч.2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Укладаючи 22.07.2008 року договір іпотеки, сторони домовилися про набуття, зміну або припинення своїх прав та обов'язків, закріпивши їх в договорі, який ними підписано (а.с. 14-15).

Підписавши вказаний договір, відповідачка погодилася із його змістом, в тому числі й зі змістом статті 4, щодо права Банку звернути стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2008р. позивачем направлено на адресу позичальника, майнового поручителя та іпотекодавця лист-вимога про погашення заборгованості за генеральним договором №991/483/08 та додатковою угодою №991/484/01/08 від 22.07.2008р., а також штрафних санкцій, нараховані на день повернення кредиту, в тридцяти денний строк з дня отримання цієї вимоги .

Повідомлення про вручення поштового відправлення отримано, ОСОБА_6 - 29.12.2008 року (а.с.28); ОСОБА_4 - 06.01.2009 року.

Проте ця вимога залишена сторонами без задоволення.

Оскільки, відповідно до принципу свободи договору (ст.ст. 6, 627 ЦК України), сторони договору на власний розсуд визначають його зміст і формулюють його конкретні умови, якщо тільки зміст якої-небудь умови імперативно не визначений законом чи іншими правовими актами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про захист порушених прав позивача шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» щодо стягнення заборгованості за даним генеральним кредитним договором вже задоволено, що в свою чергу підтверджується виконавчим листом №6-193/2011, виданим 03.08.3011 року Дніпровським районним судом міста Києва, про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_6 та поручителя - ОСОБА_7., колегією суддів відхиляються оскільки право вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та звернення стягнення на предмет іпотеки у погашення заборгованості за кредитним договором належить виключно позивачеві, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, і не є подвійним стягненням суми заборгованості, що і було встановлено в суді першої інстанції.

Стягнення за рішенням суду суми заборгованості само по собі не тягне за собою розірвання самого договору, якщо інше не встановлено рішенням суду, що набрало законної сили, а отже доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідно до прийнятого рішення Дніпровського районного суду м.Києва про солідарне стягнення з позичальника та поручителя суми боргу за генеральним кредитним договором, зобов'язання за кредитним договором припинилися, а отже були зупиненні і зобов'язання по іпотечному договору, є такими що не ґрунтуються на законі, тому колегією суддів відхиляються.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що суд безпідставно не застосував до спірних правовідносин строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.631 ЦК України строком договору саме є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

За змістом ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 5 ст.261 ЦК України встановлює, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ч.2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як убачається з п.2. Генерального договору, сторонами укладено Кредитний договір строком з 22.07.2008 року по 20.07.2018 року включно., та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Позивачем пред'являвся позов лише до двох боржників ОСОБА_6 та поручителя - ОСОБА_7. з сумою заборгованості на дату вимоги, однак це не позбавляє позивача права звернутись з позовом до іншого боржника, в даному випадку до іпотекодавця - ОСОБА_4 з іншою сумою вимоги, в зв'язку з непогашенням заборгованості за зобов'язанням іншими боржниками.

Враховуючи те, що строк позовної давності переривався та з моменту невиконання іншими боржниками свого зобов'язання, строк позовної давності, відповідно до ст. 257, ст..261 ЦК України при подачі позивачем позову не пропущено.

Посилання відповідача на підвищення процентної ставки, без її належного повідомлення, що тягне за собою припинення зобов'язання ОСОБА_4 по забезпеченню кредитного договору, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

Згідно підпункту 2.12 генерального договору про надання кредитних коштів сторони домовилися, що за умовами договору може бути встановлений новий розмір (збільшений чи зменшенний) процентної ставки за користування кредитом, а також розміру комісії визначених Тарифами.

Відповідно до вимог ст. 651 ЦК України сторони погодили, що протягом дії цього договору кредитор відповідно до умов договору може змінити розмір відсоткової ставки в сторону збільшення у разі настання обставин, зазначених у договорі.

При цьому, сторони погодили, що при зміні розміру процентів та / або комісії, кредитор не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку їх застосування повідомляє позичальника про встановлення нової ставки, та надає позичальнику для укладення два підписаних зі своєї сторони примірники додаткової угоди про внесення змін до генерального договору та/або до відповідної Додаткової угоди.

21.10.2008 року між Банком та ОСОБА_6 укладено Договір про внесення змін до Додаткової угоди №991/484/01/08 від 22.07.2008р. до Генерального договору №991/483/08 від 22.07.2008р., умовами якого збільшено розмір процентної ставки до 14,5% річних (а.с.13).

Як вбачається із змісту іпотечного договору від 22.07.2008 року, а саме п.1.1 іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю, у якості забезпечення виконання ОСОБА_6, зобов'язань за генеральним договором та Додатковими угодами до нього, що укладені та будуть укладені між іпотекодержателем та позичальником, які є невід'ємними частинами договору, яким обумовлене основне зобов'язання.

Підписавши вказаний договір, відповідач погодилась із його змістом, в тому числі й зі змістом п.1.1, що в свою чергу спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.

Не залучення до участі у справі поручителя за генеральним кредитним договором ОСОБА_7., не є підставою для скасування законного по суті рішення суду, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки із майнового поручителя - ОСОБА_4, оскільки його права в даному випадку не порушуються.

Доводи апеляційної скарги, з приводу того що спір між сторонами підлягає розгляду Постійно діючим Третейским судом при Асоціації українських банків, відповідно до п.5.2. договору іпотеки №991/408-І-991/483/08 від 22.07.2008 року, колегією суддів відхиляється, оскільки спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна.

Частиною 1 ст.114 ЦПК України передбачено виключну підсудність такого виду спорів, а саме позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, яке в даному випадку розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та підпадає під юрисдикцію Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 10 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: