Ухвала суду № 42190674, 18.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/3022/13-ц Головуючий в 1 -й інстанції

Провадження № 22-ц/774/2318/К/14 суддя Сарат Н.О.

Категорія - 46 (І) Суддя-доповідач - Турік В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Турік В.П.

суддів - Братіщевої Л.А., Грищенко Н.М.

при секретарі - Трофименко О.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 08 жовтня 2014 року по справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Товариство обмеженою відповідальністю «Житлосервіс КР», про вселення, визначення порядку користування квартирою.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3. про визнання особи такою, що втратила право користуватись житловим приміщенням.

У лютому 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 та просила суд: вселити її до квартири АДРЕСА_1; встановити порядок користування цією квартирю, а саме: ОСОБА_6 виділити у користування кімнату розміром 12,70 кв.м., ОСОБА_2 - кімнату розміром 17,30 кв.м. з балконом, кухню, ванну кімнату, туалем залишити у загальному користуванні; зобов'язати ТОВ «Житлосервіс КР» розділити особові рахунки на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до встановленого порядку користування квартирою.

ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову та просила накласти арешт на спірну квартиру.

Ухвалою Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 08 жовтня 2014 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, заборонивши її відчуження.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу про забезпечення позову, посилаючись на те, що ухвалою суду накладено арешт на майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_7, яка не є стороною у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах позовних вимог, заяви про забезпечення позову та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1, суд виходив з того, що незабезпечення позову шляхом накладення заборони на її відчуження може утруднити виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Звертаючись до суд з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_3 зазначила в ній про те, що квартира АДРЕСА_1, яка є предметом спору, може бути відчужена власником до вирішення справи по суті, що унеможливить виконання ухваленого по справі рішення.

Врахувавши вищенаведене, а також, те що до постановлення рішення по справі, спірна квартира дійсно може бути відчужена, адже під час перебування даної цивільної справи на розгляді у суді ОСОБА_2 вже уклав щодо цієї квартири договір дарування зі своєю дружиною ОСОБА_7, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на цю квартиру.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що він не є власником спірної квартири, не може бути підставою для відмови в забезпеченні позову, оскільки питання щодо права користування даною квартирою є спірним й вирішується в судовому порядку.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу від 08 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: