Ухвала суду № 42174756, 22.12.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35754/14-ц

Провадження № 2/761/9535/2014

У Х В А Л А

Іменем України

22 грудня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Вітріщаку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кремінь» до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 3 998,94 грн., а також витрати на оплату судового збору.

У судовому засіданні, яке відбулося 22 грудня 2014 року, представник ПАТ «АСК «ІНГО Україна» заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки, дані позовні вимоги не підлягають розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідач1 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Розглянувши дане питання, заслухавши пояснення відповідача1 та представника відплвідача2, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до суду з вимогою про відшкодування шкоди у порядку регресу з ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна».

Як вбачається з Акту прийому-передачі до лізингової угоди № OL-0477-08-KY від 12 травня 2011 року ОВ «Порше лізингова компанія» передано в лізинг ТОВ «Жефко Україна» транспортний засіб «Сітроен», номерний знак АА 376 КО.

Відповідно до трудового договору від 18 квітня 2011 року та наказу по прийняття на роботу від 18 квітня 2011 року ОСОБА_1 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а саме 25 листопада 2011 року, перебував у трудових відносинах з ТОВ «Жефко Україна».

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року роз'яснено, що ні не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до приписів статей 1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у ст. 3 ГК України.

За ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З огляду на зазначене випливає, що спричинену шкоду завдану відповідачем2, має відшкодовувати ТОВ «Жефко Україна», отже учасники даного спору є суб'єктами підприємницької діяльності, а тому спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи, що предметна підсудність даного спору підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, суд дійшов висновку, що провадження у справі необхідно закрити.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 205, 206, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Провадження по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кремінь» до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди - закрити.

Роз'яснити Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Кремінь», що з вказаними вимогами слід звертатись в порядку господарського судочинства.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: