Постанова № 42174117, 19.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2014 року 11:14 № 826/17364/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючий суддя Кобилянський К.М., судді6 Санін Б.В., Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»до 1) Державної реєстраційної служби України 2) Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілової А.О.про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної реєстраційної служби України (далі - відповідач-1), державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілової А.О. (далі - відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 20.08.2014 №15264597 про відмову у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення на 2-му поверсі 5-ти поверхової будівлі загальною площею 163,2 кв.м., що розташована за адресою: м. Суми, пл. Покровська, буд. 5;

- зобов'язати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача, прийняту 01.08.2014 11:24:09 за реєстраційним номером 7620319.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна посилаючись на наявність зареєстрованого обтяження. Позивач зазначив, що оскаржуване рішення є невмотивованим. Посилався на те, що набув у встановленому законодавством порядку право на реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно.

Відповідачі явку своїх представників в судове засідання 17.12.2014 не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Своєї позиції щодо заявлених вимог відповідач-2 суду не повідомив.

Від відповідача-1 надійшли письмові заперечення, згідно яких він проти задоволення позовних вимог заперечує. Посилався на те, що на нерухоме майно, щодо реєстрації права власності якого звернувся позивач, накладено арешт постановою державного виконавця, що є підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, згідно пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.08.2014 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з метою оформлення права приватної власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться на 2-му поверсі 5-ти поверхової будівлі загальною площею 163,2 кв.м,, що розташована за адресою: м. Суми, пл. Покровська, будинок 5.

Вказана заява позивача була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 01.08.2014 11:24:09 за реєстраційним номером 7620319.

Суд встановив, що до вказаної заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ПАТ «ОТП Банк» надало державному реєстратору наступні документи:

- іпотечний договір від 15.09.2011 №PL 11-423/С00;

- договір про зміну №1 до іпотечного договору від 15.09.2011 №PL 11-423/С00;

- договір про зміну №2 до іпотечного договору від 15.09.2011 №PL 11-423/С00;

- договір про зміну №3 до іпотечного договору від 15.09.2011 №PL 11-423/С00;

- договір про зміну №4 до іпотечного договору від 15.09.2011 №PL 11-423/С00;

- повідомлення про порушення від 12.09.2013 №Соо-01/757/1;

- повідомлення про набуття майна від 20.06.2014 №Соо-01/650;

- технічний паспорт на нежитлове приміщення №192, виданий КП «Сумське бюро технічної інвентаризації».

Копії зазначених документів наявні в матеріалах справи (а.с. 51-102 Т. І).

За результатом розгляду поданих позивачем документів, відповідач-2 прийняла рішення від 20.08.2014 №15264597 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (далі - рішення №15264597), згідно якого підставою для відмови стало те, що заява про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна подана після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна (на все майно іпотекодавця накладено арешт).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача-2, позивач оскаржив його до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

- прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

- встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

- прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

- внесення записів до Державного реєстру прав;

- видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону;

- надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

У відповідності до частин 1, 2 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Частиною 7 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (абзац 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Станом на дату звернення ПАТ «ОТП Банк» до відповідача-1, процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна Здійснювалась відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868 (далі - Порядок №868).

Згідно з пунктом 8 Порядку №868 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

Пунктом 15 Порядку №868 встановлено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Суд встановив, що ПАТ «ОТП Банк» звернулось до відповідача із заявою про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться на 2-му поверсі 5-ти поверхової будівлі загальною площею 163,2 кв.м,, що розташована за адресою: м. Суми, пл. Покровська, будинок 5 на підставі рішення іпотекодержателя про реєстрацію права власності на предмету іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя передбаченого Договором іпотеки № PL 11-423/Соо від 15.09.2011, укладеним з ТОВ «Славяни» (код ЄДРПОУ 36437907).

Відповідач-1 зазначив, що під час розгляду заяви ПАТ «ОТП Банк» і доданих до неї документів, щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення, яке знаходиться на 2-му поверсі 5-ти поверхової будівлі загальною площею 163,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Суми, пл. Покровська, будинок 5, державним реєстратором встановлено, що на дане майно накладено арешт.

До матеріалів справи відповідач-1 надав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 103-118 Т. І), згідно якої постановою відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції від 28.08.2013 ВП №39523490 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на усе нерухоме майно ТОВ «Славяни».

Даний арешт на нерухоме майно ТОВ «Славяни» був зареєстрований 09.12.2013, про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №3742529.

У відповідності до пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Таким чином, державний реєстратор проводить державну реєстрацію прав тільки у випадку встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, до яких, зокрема, віднесено випадок якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

Доказів зняття арешту з нежитлового приміщення, яке знаходиться на 2-му поверсі 5-ти поверхової будівлі загальною площею 163,2 кв.м,, що розташована за адресою: м. Суми, пл. Покровська, будинок 5, накладеного постановою державного виконавця від 28.08.2013 ВП №39523490 позивачем до суду не надано.

Згідно з частиною 1 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позивач не надав судового рішення про визнання за ним права власності на вищезазначене нерухоме майно.

Представник ТОВ «ОТП Банк» посилався на те, що положеннями пункту 46 Порядку №868 передбачено, що наявність зареєстрованої заборони відчуження нерухомого майна, накладеної нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки, на підставі якого відбувається перехід права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, а також зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно не є підставою для відмови у проведенні державної реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Суд відхиляє наведені посилання позивача, оскільки в даному випадку причиною для відмови у державній реєстрації права власності на нерухоме майно стало наявність обтяження у вигляді арешту всього нерухомого майна ТОВ «Славяни», накладеного у виконавчому провадженні №39523490, а не заборона відчуження нерухомого майна, накладеного нотаріусом під час посвідчення договору іпотеки № PL 11-423/Соо від 15.09.2011.

Проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень, оформлена рішенням відповідача-2 №15264597 з підстав наявності обтяження у вигляді арешту майна іпотекодавця, накладеного у виконавчому провадженні №39523490, є обґрунтованою та підстави для визнання протиправним і скасування даного рішення відсутні.

Позовна вимога про зобов'язати відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача, прийняту 01.08.2014 11:24:09 за реєстраційним номером 7620319 є похідною від вимоги визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 №15264597 та з огляду на відсутність підстав для задоволення останньої, також задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді Б.В. Санін

Т.О. Скочок