Ухвала суду № 42168779, 29.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7688/14 Головуючий 1 інст. - Ковригін О.С.

Справа № 636/3285/14-ц Доповідач - Бурлака І.В.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29» грудня 2014 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Кривошеіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 30 вересня 2014 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Харківської області Сергєєвої Тетяни Анатоліївни про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеною скаргою. В обґрунтування скарги посилалася на те, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області стягнуто солідарно з неї та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії ХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором в сумі 1491137,04 грн. та судові витрати в дохід держави в сумі 1611,13 грн., а всього - 1492748,10 грн. 28.10.2011 року видано виконавчий лист № 2036/2-1066/2011. Зазначила, що ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 16.10.2013 року застосовано розстрочку по виконанню нею рішення суду від 31.07.2013 року шляхом внесення визначених сум протягом строку з вересня 2013 року по 30 вересня 2018 року. Вказала, що на виконання судового рішення вона розпочала добровільно виплачувати заборгованість. 22.07.2014 року головним державним виконавцем Сергєєвою Т.А. відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження. Проте, 22.07.2014 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 і належить їй на праві власності. Зазначила, що вартість житлового будинку перевищує суму заборгованості. Вказала, що у державного виконавця були відсутні підстави для накладення арешту на житловий будинок, оскільки боржник майже кожного місяця здійснював перерахування коштів, має мінливий дохід, з якого перераховує їх на користь стягувача та утримує малолітню дитину. Просила визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Сергєєвої Т.А. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.07.2014 року по виконавчому провадженню № 44099992, на підставі якої накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1; на період розгляду скарги зупинити виконавче провадження № 44099992, відкрите постановою головного державного виконавця відділу державної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції Сергєєвою Т.А. від 22.07.2014 року.

Ухвалою Чугуївського міськрайонного суду Харківської області від 30 вересня 2014 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу - скасувати, ухвалити нову, якою задовольнити скаргу. При цьому посилалася на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклала обґрунтування скарги.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, ухвалу суду - залишити без змін. При цьому судова колегія виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що накладення арешту на житловий будинок та оголошення заборони на його відчуження є забезпеченням подальшого виконання рішення суду, тому права ОСОБА_1 не порушені.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 28.10.2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії ХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором в сумі 1491137,04 грн. та судові витрати в дохід держави в сумі 1611,13 грн., а всього - 1492748,10 грн. 28.10.2011 року видано виконавчий лист № 2036/2-1066/2011. Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 31.07.2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 2696 від 21.09.2007 року, а саме домоволодіння АДРЕСА_1. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 16.10.2013 року, якою застосовано розстрочку по виконанню рішення суду перешої інстанції від 31.07.2012 року, скасовано ухвалою суду апеляційної інстанції, яка на час розгляду справи є чинною.

Постановами головного державного виконавця Сергєєвою Т.А. відділу державної виконавчої служби Чугуївського міського управління юстиції від 22.07.2014 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом від 20.12.2011 року за рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 28.10.2011 року, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії ХОУ ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором в сумі 1491137,04 грн. та виконавчим листом від 12.02.2013 року за рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 31.07.2012 року, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 2696 від 21.09.2007 року, а саме, домоволодіння № 12, зазначеного на плані під літ. «А», та належні до нього відповідні надвірні будівлі що є власністю іпотекодавця та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності. Постановою головного державного виконавця Сергєєвою Т.А. відділу державної виконавчої служби Чугуївського міського управління юстиції від 22.07.2014 року накладено арешт на все майно боржника та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення в розмірі 1491137,04 грн.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року із змінами та доповненнями передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення зокрема постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Посилання заявника на те, що вказана постанова порушує її права та інтереси на вільне володіння користування та розпорядження його майном, є необґрунтованими, оскільки зазначену постанову головного державного виконавця ухвалено для забезпечення реального виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції ухвалені рішення щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, який укладався між банком та заявником для забезпечення виконання основного зобов'язання. До теперішнього часу добровільно заявник заборгованість за кредитним договором не погасила. Із рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 31.07.2012 року вбачається, що в договорі іпотеки встановлено початкову ціну реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах, яка склала 1453600,00 грн., та не перевищувала боргу заявника, тому до висновку про вартість майна на суму 10027114,10 грн., яку надав представник заявника в суді апеляційної інстанції і який зроблено за замовленням ОСОБА_1 без повідомлення державного виконавця, на виконанні якого знаходяться вказані судові рішення, судова колегія відноситься критично. Разом з тим доказів того, що у ОСОБА_1 є інше майно, матеріали справи не містять.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором з 2011 року не погасила. Іншого майна, крім іпотечного майна - спірного житлового будинку, у неї не має.

Перевіряючи законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія визнає, що ухвалу судом постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права і відповідно до п.1.ч.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.2.ст. 307, п.1.ч.1 ст. 312, п.4.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 30 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії