Постанова № 42162334, 18.09.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/1415/14-п Головуючий у 1 інстанції: Суддя Ясиновський Р.Б.

Провадження № 33/783/353/14 Доповідач: Вовк А. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року м. Львів

Апеляційний суд Львівської області в складі:

головуючого судді: Вовка А.С.

з участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 09 липня 2014 року про притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, -

встановив:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та накладено стягнення у виді громадських робіт на строк 40 /сорок/ годин.

Згідно постанови суду, ОСОБА_1, 28.05.2014р., близько 15 год. 00 хв. у с. Підлісся, Жовківського району, Львівської області, вчинила дрібне хуліганство, а саме, ображала гр-н ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 нецензурними словами, погрожувала їм, на словах, фізичною розправою, показувала непристойні жести у їх адресу.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить постанову суду - скасувати, а провадження по справі закрити.

Обґрунтовуючи заявлену в апеляційній скарзі позицію покликається на ряд порушень процесуального та матеріального характеру. Як вважає апелянт, суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам та обставинам, формально підійшов до вивчення обставин справи, а відтак не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому розгляді.

Покликаючись на диспозицію ст. 173 КУпАП, вважає що хуліганства не вчиняла, а перебуваючи на власній земельній ділянці, захищалася від надуманих нападок сільського голови с. Підлісся ОСОБА_2, землевпорядника сільської ради ОСОБА_4 та ще однієї невідомої їй особи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши думку ОСОБА_1, яка змінила вимоги апеляційної скарги в частині накладення на неї стягнення, суддя приходить по переконання, що апеляційна скарга до часткового задоволення підлягає.

У засіданні суду апеляційної інстанції апелянт підтримала доводи апеляційної скарги, просить накласти на неї стягнення у виді штрафу.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.

Апеляційний суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про незаконність постанови судді, неповноту з'ясування обставин, оскільки висновок судді підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП дав належну оцінку й навів у постанові.

Приймаючи рішення по справі, суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, що стверджується протоколом серії ЛВ № 0236879 від 13.06.2014р. /а.с. 1/; наявними у матеріалах справи поясненнями гр-н ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з яких вбачається, що 28.05.2014р. близько 15.00 год., комісія сільської ради разом з депутатом сільської ради ОСОБА_3 та землевпорядником ОСОБА_4, у зв'язку із зверненням жительки с. Підлісся, ОСОБА_5, здійснили вихід за адресою с. Підлісся, вул. Підліссянська /с. Бруховичі/, за місцем проживання ОСОБА_1, для врегулювання конфлікту між ОСОБА_1, ОСОБА_7 та сім'ї ОСОБА_5 В ході розмови гр-ка ОСОБА_1 поводила себе агресивно, почала безпричинно нецензурно лаяти, ображати, погрожувати на словах фізичною розправою гр-н ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6; висновком за результатами проведеної перевірки від 13.06.2014р., рапортом працівників міліції.

Доводи ОСОБА_1 про те, що з огляду на диспозицію ст. 173 КУпАП, хуліганства вона не вчиняла, а перебувала на власній земельній ділянці є безпідставними.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому, обов'язковою ознакою даного правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке отримало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу (Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 р. №2899-IV). Водночас, з суб'єктивної сторони, правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП характеризується умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.

Опис діянь, у вчиненні яких ОСОБА_1 визнана винною відповідає диспозиції ст. 173 КПК України.

При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права, на які в апеляційній скарзі покликається ОСОБА_1, допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи, створив необхідні умови для здійснення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, наданих їй прав, а тому доводи апелянта про порушення при розгляді справи суддею вимог закону є безпідставними.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку про необгрунтованість доводів апеляційної скарги, в той же час вважає, що є підстави для зміни постанови в частині стягнення.

Згідно ст.ст. 23,33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Однак, при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1, суд не в повній мірі дотримався вимог ст.33 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та пояснень ОСОБА_1, вона не працює, має на утримані матір-пенсіонерку, дитину.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що апелянт правопорушення вчинив вперше, його майновий стан, вважаю, що накладене стягнення за своєю суворістю не відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника, у зв'язку з чим застосоване щодо останнього стягнення слід змінити на стягнення у виді штрафу, що буде необхідним і достатнім для визначеної ст.23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень, частково змінивши постанову суду 1-ї інстанції.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити частково.

Постанову судді Жовківського районного суду Львівської області від 09 липня 2014 року про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП-змінити, накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 60\шістьдесят\гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 - судовий збір на користь держави у розмірі 36 гривень 54 коп.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: Вовк А.С.