Ухвала суду № 42162300, 09.09.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1316/1876/12 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський М.О.

Провадження № 22-ц/783/3693/14 Доповідач в 2-й інстанції: Береза В. І.

Категорія: 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого - судді: Берези В.І., суддів: Бойко С.М., Штефаніци Ю.Г., за участю секретаря судового засідання: Брикайло М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на ? частку житлового будинку у спільній сумісній власності,-

в с т а н о в и л а:

оскаржуваним рішенням позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/2 частину будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_2, яка участі у справі не брала, однак вважає порушеним своє право оскаржуваним рішенням. В апеляційній скарзі зазначає про те, що рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, суд невірно застосував норми матеріального права, недоведеними є обставини, які суд вважав встановленими. Відсутні докази про те, що позивач ОСОБА_3 будувала спірний будинок разом з ОСОБА_5, така, позивач, перебувала з останнім лише у фактичних шлюбних відносинах, проживання однією сім`єю не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя, тому майно одного з подружжя є виключно майном ОСОБА_5 Відповідач ОСОБА_4 не вчиняла жодних дій, спрямованих на прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 За життя ОСОБА_5 складено заповіт на користь невістки ОСОБА_6, яка є матір`ю апелянта - ОСОБА_2, та яка проживала у спірному будинку після смерті своєї матері ОСОБА_6

В суді апеляційної інстанції до участі у справі залучено правонаступника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_8, оскільки позивач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 р. померла, ОСОБА_8 є спадкоємцем такої.

Заслухавши представника апелянта - ОСОБА_9, який підтримав апеляційну скаргу, відповідача ОСОБА_4, яка таку заперечила, ОСОБА_8 - правонаступник позивача ОСОБА_3 до суду не з`явився, у письмовій заяві просив справу слухати у його відсутність, відносно апеляційної скарги заперечує. Перевіривши матеріали справи, межі та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення такої.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року у Польщі, з 1964 року зареєстрована в АДРЕСА_1 та постійно проживала за вказаною адресою.

У 1987 році виконком Пустомитівської районної ради зареєстрував за ОСОБА_5 на праві особистої власності будинок АДРЕСА_1 /а.с.150/.

Згідно зі свідоцтвом про народження, відповідач ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 р., її батьками значаться ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_1, ОСОБА_5 у віці 64 роки помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с.Сокільники Пустомитівського району.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 разом з ОСОБА_5 збудували житловий будинок по АДРЕСА_1, та встановив ту обставину, що будинок був їх спільною сумісною власністю. За життя ОСОБА_5 своєю часткою не розпорядився, тому після смерті такого ОСОБА_3 виявила бажання виділити свою частку зі спільного майна, відтак визнав за позивачем ОСОБА_3 право власності на ? частину будинковолодіння -спільної сумісної власності.

З рішенням суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Як видно з матеріалів справи та апелянт цього не оспорює, позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживали однією сім`єю як чоловік та дружина з червня 1944 року. Шлюб не реєстрували.

У таких народилось троє дітей - двоє синів - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 відповідно 1946 та 1950 р.н. та дочка ОСОБА_4- 1953 р.н.

Син -ОСОБА_12 помер у 2003 році, син - ОСОБА_11 помер у 2004 році /а.с.133-134/.

Як видно з заключення про можливість оформлення права власності Львівського Бюро техінвентаризації, датованого 1986 р., гр. ОСОБА_5 на виділеній йому земельній ділянці в АДРЕСА_1, відповідно до рішення виконкому Пустомитівського району за № 709 від 08.07.1959 р. побудував в 1959-1961 р.р. житловий будинок /а.с.148/.

Таким чином, в період народження усіх трьох дітей та проживання однією сім`єю з позивачкою ОСОБА_3 житловий будинок був побудований та сім`я з часу його побудови у такому стала проживати. Позивач ОСОБА_3 у спірному будинку разом з ОСОБА_5 проживала як дружина з чоловіком однією сім`єю аж до його смерті - до ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції вірно встановив ту обставину, що спірний будинок є спільною сумісною власністю позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та застосував до спірних правовідносин норми Цивільного кодексу 1963 року .

Главою 11 ЦК України ( в редакції 1963р.) ( статті 112-118) визначено, що майно може належати на праві спільної власності двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток ( часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність). Кожен із учасників спільної власності має право вимагати виділу своєї частки із спільного майна.

Згідно зі ст. 549 ЦК України ( в редакції 1963 р.), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Таким чином, позивач ОСОБА_3 як співвласник спільної сумісної власності має право виділу своєї частки з спільного майна, що логічно узгоджується з нормами ст.ст. 112-118 ЦК України .

Встановлені судом першої інстанції обставини свідчать про проживання однією сім`єю позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_5, створення та володіння спільною сумісною власністю та не спростовує факту виникнення у них прав та обов`язків співвласників спільного майна, доводи апелянта встановлені факти не спростовують.

Та обставини, про яку вказує апелянт в апеляційній скарзі, що за життя ОСОБА_5 склав заповіт на невістку ОСОБА_6- дружину померлого сина ОСОБА_13, ОСОБА_6 спадщини за заповітом не оформила, склавши при цьому заповіт на дочку ОСОБА_2 - апелянта у справі, такі проживали у спірному будинку на час смерті ОСОБА_5 та вважаються такими, що прийняли спадщину, не порушує, на думку колегії суддів, прав апелянта, оскільки така вправі спадкувати ? частку спільного майна, належну ОСОБА_5, та про наміри такої спадкувати цю частку свідчить і подана до Пустомитівської держнотконтори нею, ОСОБА_2, заява про видачу свідоцтва про прийняття спадщини, де така зазначила спадкоємцем на ? частку будинку дружину спадкодавця ОСОБА_5 - ОСОБА_3 .

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд, з`ясувавши обставини спору, проаналізувавши зібрані докази та встановлені обставини, дав їм належну правову оцінку і ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. А тому, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст. 308, ст.ст. 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскарженою в касаційному порядку протягом двадцяти днів подачею касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Береза В.І.

Судді: Бойко С.М.

Штефаніца Ю.Г.