Ухвала суду № 42153317, 18.11.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

18 листопада 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів ЛЕСКА В.В., КОЖУХ О.А.

при секретарі МАРЧИШАКУ Ю.М.

за участю представника позивача Петюшки Р.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 січня 2014 р., -

в с т а н о в и л а :

ПАТ «Дельта Банк» 27.03.2013 звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і мотивувало його наступним. За договором від 30.05.2008 № 526-0221002/ФК-08 ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого за договором про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 є ПАТ «Дельта Банк», надало ОСОБА_2 кредит у розмірі 85000,00 дол. США зі сплатою 12,2% річних і терміном по 30.05.2023. Виконання зобов'язань позичальника було забезпечено порукою ОСОБА_3, про що кредитор уклав із нею 30.05.2008 договір поруки № 526-0221002/Zфпор-08. Кредитор свої зобов'язання виконав, а позичальник зобов'язання порушив і спричинив виникнення боргу, що станом на 14.03.2013 складав 732233,52 грн, в т.ч.: 575686,95 грн боргу за кредитом, 133538,01 грн боргу за відсотками, 23008,56 грн боргу за комісією. Посилаючись на ці обставини, на право дострокової вимоги боргу, позивач просив стягнути на свою користь солідарно з відповідачів 732233,52 грн боргу та покласти на них судові витрати.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 10.01.2014 позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «Дельта Банк» 732233,52 грн боргу за кредитним договором від 30.05.2008 № 526-0221002/ФК-08, а також стягнуто 3441,00 грн у відшкодування сплаченого позивачем судового збору.

Рішення суду оскаржив позичальник ОСОБА_2, зазначає, що борг належить стягувати лише з нього, оскільки він порушив зобов'язання ще у 2010 році, тому договір поруки, як він вважає, припинився і підстави для покладення майнової відповідальності на поручителя відсутні. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким у частині задоволення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 відмовити. Поручитель ОСОБА_3 рішення суду не оскаржує.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ «Дельта Банк» Петюшки Р.В., який апеляцію не визнав, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, обговоривши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ст. 10 ч.ч. 2, 3, ст. 11 ч. 1, ст.ст. 57-61, ст. 303 ч. 1 ЦПК України). Із урахуванням положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України щодо диспозитивності судового процесу, апеляційний суд перевіряє рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову щодо відповідача ОСОБА_2 та бере до уваги відповідні пов'язані факти і обставини, оскільки це необхідно для розгляду апеляції.

Встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» за договором від 30.05.2008 № 526-0221002/ФК-08 надало ОСОБА_2 кредит у розмірі 85000,00 дол. США зі сплатою 12,2% річних і терміном по 30.05.2023 (а.с. 6-14). На забезпечення виконання зобов'язань позичальником банк 30.05.2008 уклав із ОСОБА_3 договір поруки № 526-0221002/Zфпор-08, у статті 1 якого сторони визначили, що поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором від 30.05.2008 № 526-0221002/ФК-08, за яким останній зобов'язаний 29.05.2023 року повернути кредит у розмірі 85000,00 дол. США, сплатити проценти, штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитними договором (а.с. 15-16). Отже, сторони визначили строк поруки, який відповідає строку зобов'язання, установленому кредитним договором. Банк виконав свої зобов'язання щодо надання кредиту, тоді як позичальник зобов'язання порушив і спричинив виникнення боргу.

На підставі договору від 30.06.2010 про передачу активів та кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку 17.12.2012 р. ТОВ «Український промисловий банк» (первісний кредитор) відступило ПАТ «Дельта Банк» (новому кредитору) право вимоги від ОСОБА_2 боргу за договором від 30.05.2008 № 526-0221002/ФК-08, що підтверджується п.п. 4.1.-4.3. та іншими положеннями договору про передачу активів (а.с. 90-95) та наданим апеляційному суду додатком № 2 до зазначеного договору, що включає вищезгадані кредитний договір та договір поруки. Рекомендованим листом, відправленим 09.07.2012, ПАТ «Дельта Банк» повідомило ОСОБА_2 про заміну кредитора у зобов'язанні (а.с. 106, 107), досудовими вимогами від 01.08.2012, адресованими позичальнику і поручителю, новий кредитор вимагав достроково виконати зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі (а.с. 22, 23), утім, доказів одержання цих вимог адресатами у справі немає.

Новий кредитор станом на 14.03.2013 визначив і пред'явив до стягнення загальну заборгованість за кредитним договором у розмірі 732233,52 грн, яка складається з основного боргу за кредитом у розмірі 575686,95 грн (що за офіційним курсом НБУ 1 дол. США/7,9930 грн на цю дату є еквівалентом 72023,89 дол. США) та боргу за відсотками в розмірі 133538,01 грн (еквівалент 16706,87 дол. США), разом 709224,96 грн (еквівалент 88730,76 дол. США), і боргу за комісією в розмірі 23008,56 грн (а.с. 21). Поряд із цим, з розрахунку заборгованості за кредитним договором, додатково наданого суду першої інстанції (а.с. 52, 96), що відображає рух коштів за договором з моменту прийняття боргу на баланс новим кредитором (01.07.2010) по 21.07.2013, убачається, що у період з 01.09.2011 по 31.07.2012 за договором були здійснені вісім платежів зі сплати відсотків, після чого починаючи з 01.08.2010 нарахування відсотків не здійснювалося, у період з 01.12.2012 по 31.12.2012 були сплачені 4000,00 дол. США, а у період з 01.07.2013 по 21.07.2013 були сплачені 1500,00 дол. США на погашення основного боргу за кредитом. Таким чином, після подання позову до суду на погашення основного боргу за кредитом були сплачені 1500,00 дол. США і сума богу в розрахунку станом на 22.07.2013 визначена кредитором у розмірі 70523,89 дол. США (еквівалент 563697,45 грн за курсом НБУ 1 дол. США/7,9930 грн) інші елементи боргу залишилися незмінними.

Відповідно до ст.ст. 11-14, 509, 525, 526, 541, 543, 553, 554, 611, 614, 622-625, ст. 1050 ч. 2, ст. 1054 ЦК України, цивільні права та обов'язки, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; позичальник зобов'язаний повернути борг кредитору, а останній вправі вимагати за відповідних умов дострокового стягнення боргу з боржника і поручителя, які відповідають перед кредитором як солідарні боржники; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник. За загальним правилом, що випливає з положень ст. 11 ч. 2 п. 1, ст.ст. 202, 204, ст. 512 ч. 1 п. 1, ст. 514, ст. 516 ч. 1, ст.ст. 626, 629 ЦК України, новий кредитор за відступленим йому правом вимоги набуває прав первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати; перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, після переривання перебіг позовної давності починається заново (ст. 252, ст. 264 ч.ч. 1, 3 ЦК України). Позов може бути пред'явлений до кількох відповідачів; кожен із відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно (ст. 32 ч. 1 ЦПК України), представництво у судовому процесу здійснюється із дотриманням положень ст. 237 ч.ч. 1, 3, ст. 244 ч.ч. 1, 3, ст. 245 ЦК України, ст. 38 ч. 1, ст.ст. 42, 44 ЦПК України.

Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з необхідності задоволення позову, оскільки факти виникнення відповідних зобов'язань, виникнення боргу за кредитним договором, набуття позивачем права вимоги боргу встановлені та доведені. Сплачуючи борг частково, відповідач ОСОБА_2 щоразу вчиняв дії, що свідчать про визнання боргу, позов про стягнення боргу кредитор пред'явив у межах строку дії кредитного договору. Суд загалом правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, якими вони регулюються. Власне і сам ОСОБА_2 в апеляції фактично визнає свою вину в порушенні зобов'язання та необхідність стягнення з нього боргу, скарга не містить жодних доводів на спростування доводів позову чи рішення суду щодо апелянта. Оскільки у справі відсутні докази щодо наявності у відповідача ОСОБА_2 повноважень на представництво інтересів відповідача ОСОБА_3, доводи апеляції щодо дії договору поруки не беруться до уваги. Водночас суд першої інстанції залишив поза увагою, що на момент вирішення спору розмір основного боргу за кредитним договором зменшився на 1500,00 дол. США до визначеної кредитором суми 70523,89 дол. США (у гривневому еквіваленті 563697,45 грн). Однак, враховуючи, що відповідач по суті визнавав пред'явлений до стягнення розмір боргу, не наводив доводів на його спростування в апеляційній скарзі, у якій натомість ідеться про поруку, а стягненню та зарахуванню на користь кредитора підлягає лише дійсний, реально наявний борг, питання взаєморозрахунків між сторонами з метою виключення подвійного зарахування коштів може бути вирішене на стадії виконання рішення суду, апеляційний суд не вбачає підстав і необхідності для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Відтак, на підставі ст. 308 ЦПК України апеляцію ОСОБА_2 слід відхилити, рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 1, ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 січня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскар жена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді