Ухвала суду № 42153291, 18.11.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: Феєра І.С. (головуючого), Марчука О.П., Животова Є.Г., при секретарі Головець М.А., за участю прокурора Деяка І.М., захисника - адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_4, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.11.2014 року.

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 332 КК України.

Із клопотання вбачається, що 09.11.2014 року, ОСОБА_4 вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою щодо незаконного переправлення осіб - 7 громадян Палестини через державний кордон України. У зв'язку із чим прибув у м. Мукачево, де зустрівся з невстановленою досудовим слідством особою та групою нелегальних мігрантів із метою подальшого їх незаконного переправлення через державний кордон України. Надалі, вказані особи на невстановленому транспортному засобі прослідували на територію Великоберезнянського району, в район прилеглий до державного кордону України, після чого ОСОБА_4 здійснив супровід вищевказаної групи нелегальних мігрантів до лінії державного кордону України. Під час слідування із групою нелегальних мігрантів у напрямку державного кордону України о 16 год. 50 хв. був затриманий прикордонним нарядом на напрямку 86 - 88 прикордонного знаку, на відстані приблизно 700 метрів від лінії державного кордону України зі Словацькою Республікою. Таким чином, ОСОБА_4 діючи умисно, вчинив організацію незаконного переправлення через державний кордон України кількох осіб, керівництво такими діями, за попередньою змовою групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 332 КК України.

Слідчий суддя ухвалу мотивував тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який можливе призначення покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років, раніше судимий за вчинення умисного злочину, звільнився 12.09.2014 року з місць позбавлення волі, неодноразово притягався

-2-

до кримінальної відповідальності. Зазначені обставини у своїй сукупності, дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи інших співучасників злочину. Крім того, підозрюваний не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, стан його здоров'я, який згідно довідки - консультації ОТМО «Фтизіатрія» від 11.11.2014 року хворіє на ЗЗТБ, дозволяє йому перебувати в СІЗО, а також те, що постановою Сокальського районного суду Львівської області від 24.06.2014 року відносно нього встановлено адміністративний нагляд.

В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 просить ухвалу слідчого судді від 12.11.2014 року скасувати, ОСОБА_4 звільнити, у задоволенні клопотання слідчого відмовити, викликати на допит у судове засідання членів прикордонного наряду «Прикордонний патруль - ДПС» від ВПС «Княгиня», начальника відділення здійснення слідчих (розшукових) дій оперативно - розшукового відділу Чопського прикордонного загону, які затримували підозрюваного, з приводу дачі пояснень, в якому конкретному місці підозрюваний був затриманий вперше, чому отримав тілесні ушкодження, які способи впливу були застосовані до підозрюваного. Оскільки, у протоколі затримання всупереч ч.5 ст. 208 КПК України не зазначено місце затримання. Затримував підозрюваного не прикордонний наряд, як указано в протоколі, а начальник відділення здійснення слідчих (розшукових) дій оперативно - розшукового відділу Чопського прикордонного загону майор ОСОБА_6 одноосібно. При затриманні, підозрюваний просив надати йому адвоката, однак у відповідь до нього було застосовано психологічне та фізичне насилля, у результаті чого, отримавши тілесні ушкодження ОСОБА_4 був змушений підписати пояснення з визнання вини, тим самим обмовивши себе. Перебування підозрюваного поблизу іноземних громадян указана особа розцінила як незаконне переправлення осіб через державний кордон України. У протоколі зазначено, що підозрюваний супроводжував до державного кордону групу із семи іноземних громадян за 700 метрів від державного кордону, і це на думку майора ОСОБА_6 є вчиненням злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України. У протоколі зазначено, що двох дорослих і п'ятьох дітей затримано за спробу порушення державного кордону за 700 метрів від лінії державного кордону. Жодних посилань чи доказів, що іноземні громадяни мали намір перетнути державний кордон протокол не містить. Підозрюваний не міг супроводжувати будь - кого у Великоберезнянському районі, оскільки родом із Тячівського району й не знає місцевість, де його затримали. При оголошенні підозри ОСОБА_4, було порушено строк її вручення, що є незаконною бездіяльністю. До клопотання слідчого було додано лише витяг з ЄРДР, замість копії повідомлення про затримання підозрюваного, додано протокол затримання та копія письмового пояснення ОСОБА_4. У судовому засіданні слідчий подав суду відомості про судимості підозрюваного, характеристику на підозрюваного без клопотання про їх доручення до матеріалів справи, однак слідчий суддя долучив їх до матеріалів, що вказує на упередженість і необ'єктивність судді. Клопотання захисника викликати та допитати як свідків членів прикордонного наряду та майора ОСОБА_6, слідчий суддя відхилив. Також, відмовлено в задоволенні клопотання про оголошення перерви для можливості надати суду докази того, що в підозрюваного на утриманні перебуває мати - пенсіонерка та малолітня дитина. Відхилено заяву про відвід. Крім того, суддя не вказав, на підставі яких доказів ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення. Не обґрунтовано недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

-3-

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про обґрунтованість ухвали слідчого судді щодо підозрюваного ОСОБА_4, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного на підтримання апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей, чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків зазначених у ст.177 КПК України, враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

За ст.183 КПК України тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Розглядаючи клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: мету і підстави застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при його обранні і дав їм належну оцінку.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя обґрунтовано мотивував свій висновок про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У клопотанні слідчого наведено переконливі дані про наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.332 КК України, що частково підтверджується показаннями самого підозрюваного; обґрунтовано ризики, передбачені ст.177 КПК України й мотивовано чому інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

-4-

Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, даних про його особу, при відсутності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, дійшов до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Така позиція, слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 176-178, 183 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Доводи захисника про те, що слідчий та прокурор не довели наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є надуманими оскільки вони повністю спростовані при апеляційному розгляді справи, слідчим суддею враховані всі обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України в їх сукупності.

З ухвали слідчого судді вбачається, що під час розгляду клопотання щодо підозрюваного ОСОБА_4 участь у судовому засіданні приймали як підозрюваний так і його захисник - адвокат ОСОБА_3, що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог ст. 193 КПК України.

Колегія суддів також обґрунтованим визнає й висновок слідчого судді про те, що існують передбачені законом ризики, зокрема, ризики того, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, відбував попереднє покарання в місцях позбавлення волі, не працює, не має постійного джерела доходів, характеризується негативно за місцем проживання, його майновий стан незадовільний, може переховуватись від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, а також перешкоджати кримінальному провадженню та існує ризик його протиправної поведінки, у зв'язку із чим інші будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту.

Вищевказані висновки слідчого судді колегія суддів уважає такими, що узгоджуються з вимогами закону, апеляційним судом визнаються доведеними та належним чином обґрунтованими, тому доводи апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_3 про не доведеність цих ризиків та невмотивованість висновків слідчого судді колегія суддів відхиляє.

З урахуванням доведеності вищевказаних ризиків, апеляційний суд також уважає обґрунтованим і висновок про те, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, при цьому також обгрунтовано враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення за ч.2 ст.332 КК України, що свідчить про стійке небажання ОСОБА_4 стати на шлях виправлення та перевиховання, у зв'язку з чим останній може переховуватись від органів досудового розслідування, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення ним злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Окрім цього існують ризики в тому, що ОСОБА_4, перебуваючи на волі може перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, незаконно впливати на свідків, може не з'являтися на виклики слідчого, прокурора, суду, і не обрання такого виду запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, що в подальшому може призвести до невиконання вимог кримінального судочинства.

Виходячи з наведеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що слідчим суддею щодо підозрюваного ОСОБА_4 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що існують ризики порушення (невиконання) ним своїх процесуальних обов'язків, переховування від органів досудового розслідування та суду

-5-

й вчинення нових кримінальних правопорушень, а тому інший менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, які будуть перешкоджати кримінальному провадженню щодо підозрюваного ОСОБА_4.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що факт знаходження іноземних громадян за 700 метрів від кордону не вказує на вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 332 КК України колегія суддів відхиляє, оскільки на цій стадії процесу, як слідчий суддя місцевого суду, так і колегія суддів апеляційної інстанції, не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, обвинуваченого, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, і вважає, що в кримінальному провадженні є докази, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Письмове повідомлення про підозру відповідає вимогам ст. ст. 277, 279 КПК України й підозра вручена з додержанням вимог ст. 278 цього Кодексу.

Інші доводи наведені в апеляційній скарзі не є підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обґрунтовано визначено початок та кінець строку перебування ОСОБА_4 під вартою.

Одночасно, апеляційний суд приходить до переконання щодо невмотивованості висновків слідчого судді в частині визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Так, слідчий суддя визначаючи розмір застави, визначив її в розмірі, передбаченому ч.5 п.3 ст.182 КПК України, при цьому не врахував вимоги ч.4 ст.182 цього Кодексу, яка вказує, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Слідчий суддя вказаних вимог норм КПК України не дотримався й визначаючи розмір застави в сумі 97 440 грн. свої висновки не вмотивував.

Колегія суддів апеляційного суду, дослідивши дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 зокрема: його вік, наявність постійного місця проживання, негативну характеристику з місця проживання, матеріальний стан підозрюваного, не працює, проживає з мамою пенсіонеркою приходить до переконання про непомірність для підозрюваного розміру встановленої слідчим суддею застави, і вважає за необхідне зменшити розмір застави.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, апеляційний суд ураховує дані про наявність постійного місця проживання ОСОБА_4, відсутність постійного заробітку, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення й приходить до висновку про необхідність установлення його в розмірі 34 000 грн..

Відповідно до вимог ч.3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Керуючись ст. ст.177, 183, 194, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.

-6-

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.11.2014 року щодо ОСОБА_4- скасувати.

Клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області, погоджене із прокурором про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, мешканця АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання під вартою встановити до 06 січня 2015 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 34 000 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок апеляційного суду Закарпатської області (м. Ужгород, вул. Довженка, 7, одержувач коштів апеляційний суд Закарпатської області, банк одержувача - ГУДКСУ в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 02886255, МФО - 812016, рахунок - 37319014000419).

Роз'яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк дії ухвали обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України: прибувати до особи кримінального провадження - слідчого із встановленою слідчим періодичністю; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає ( а саме за межі с. Тарасівка Тячівського району Закарпатської області) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Роз'яснити ОСОБА_4, що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід, і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 02 (двох) розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: