Рішення № 42108272, 23.12.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/3055/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Цоток В. В.

Доповідач Гайсюк О. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

23.12.2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Гайсюка О.В.

суддів: Карпенка О.Л., Голованя А.М.

при секретарі: Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2014 року і

В С Т А Н ОВ И Л А:

У жовтні 2011 року ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначив, що 07.06.2012 року між ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» та ОСОБА_2 був укладений договір за яким Банк надав відповідачу кредитні кошти у сумі 8000 грн. строком на 24 місяці зі сплатою 24% річних та з погашенням кредиту згідно умов кредитного договору. Кредитні кошти були перераховані позивачем відповідачу 07.06.2012 року на поточний (картковий) рахунок.

Пунктом 6.4 Договору передбачено право Банку у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником будь-якої умови кредитного договору зазначеного в п.5.2.3; 5.2.4; 5.2.5; 5.2.6; 5.2.7 Договору вимагати сплати позичальником штрафу у розмірі 10% від суми кредиту за кожний випадок такого невиконання.

Позичальник на момент видачі кредиту працював на підприємстві Долинська дистанція колії № 23 (околоток №8 ст. Кропивницька) на посаді монтер колії; а 13.02.2014 року був переведений у Знам'янську дирекцію залізничних перевезень ДС ст. Помічна на посаду оператора поста централізації, де був звільнений, чим порушив вимоги п.5.2.4 Договору.

Станом на 15.09.2014 року борг за простроченим кредитом, простроченими відсотками, штрафними санкціями складає 10316, 92 грн., а саме:

Посилаючись на це, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 10316 грн. 92 коп..

Рішенням Добровеличківського районного суду від 21.10.2014 року позов задоволено частково.

З ОСОБА_2 на користь позивача стягнута заборгованість у сумі 9516,92 грн., суд дійшов висновку, що штраф у сумі 800 грн. стягненню не підлягає.

В апеляційній скарзі позивач просить ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість, незаконність рішення, порушення норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони не з'явилися. У письмовій заяві від 01.12.2014 р. позивач просить розглядати справу за його апеляційною скаргою без присутності у судовому засіданні представника позивача.

Відповідач зареєстрований у АДРЕСА_1, але відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення за зареєстрованим місцем проживання (а.с.26) не проживає, отже вважається належно повідомленим про час і місце розгляду справи (ч.5 ст.74 ЦПК).

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 07.06.2012 року між ПАТ «Акціонерний банк «Експрес Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір за яким позивач надав відповідачу кредит у сумі 8000 грн. строком на 24 місяці з датою повернення не пізніше 07.06.2014 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 24 % річних. Погашення кредиту повинно відбуватися в сумах та в терміни зазначені у додатку № 1 до договору.

Судом вірно встановлено, що відповідно до розрахунку (а.с.12) сума боргу за простроченим кредитом ? 6330 грн., сума боргу за простроченими відсотками ? 2607, 38 грн., штраф за порушення умов договору ? 800 грн., пеня за кредитом ? 293, 09 грн., пеня за відсотками ? 109, 31 грн., інфляційні нарахування за кредитом ? 126, 60 грн., за відсотками ? 50,54 грн.. Всього ? 10316, 92 грн..

Відмовляючи позивачу лише у стягненні 800 грн. штрафу, суд виходив з того, що застосування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань у вигляді пені та штрафу є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне й те саме порушення договірних зобов'язань, що є недопустимим відповідно до положень Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України.

Але цей висновок суду не відповідає обставинам справи. Адже відповідно до п.6.2 та п.6.3 Договору пеня передбачена саме за прострочення грошового зобов'язання.

Штраф передбачений пунктом 6.4 Договору за інші порушення договірних зобов'язань, а саме за невиконання або неналежне виконання умов договору передбачених пунктами 5.2.3, 5.2.4, 5.2.5, 5.2.6, 5.2.7 Договору.

Суд не звернув увагу на те, що із змісту позовної заяви вбачається, що підставою для нарахування відповідачу штрафу було порушення вимог п.5.2.4 Договору, а саме та обставина, що відповідач був переведений на посаду оператора поста централізації Знам'янської дирекції залізничних перевезень ДС ст. Помічна, де і був звільнений. Але із змісту пункту 5.2.4 договору (а.с.5 зворот) вбачається, що відповідач, як позичальник зобов'язаний повідомляти кредитодавця письмово, не пізніше п'яти днів, зокрема, про зміну місця роботи.

Отже, відповідно до п.5.2.4 Договору відповідач не зобов'язувався не змінювати місце роботи, а лише зобов'язався повідомляти про це позивача.

Позивач у позовній заяві не вказує на те, що відповідач не повідомляв позивача про зміну місця роботи. Звідки позивач дізнався про переведення і звільнення відповідача (не про зміну місця роботи) у позовній заяві не зазначається. Судове засідання у якому ухвалено рішення суду від 21.10.2014 р. відбулося без явки сторін (а.с.38). Будь-яких доказів про те, що відповідач змінив місце роботи позивач не зазначив у позовній заяві та не надав суду. У зв'язку з неявкою представника позивача у судове засідання апеляційного суду, не було можливості роз'яснити позивачу необхідність надання цих доказів (ч.4 ст.10 ЦК).

Отже, твердження позивача про те, що відповідач порушив умови п.5.2.4 Договору нічим не підтверджено і підстави для нарахування штрафу відповідно до п.6.4 Договору відсутні.

Оскільки рішення суду в частині відмови у стягненні штрафу у розмірі 800 грн. ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права на підставі висновків суду, що не відповідають дійсним обставинам справи, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вимог про стягнення штрафу, але з інших підстав.

З відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 243, 60 грн. на користь позивача, оскільки ця сума судового збору, яка сплачена позивачем (а.с.1) пропорційна розміру заборгованості, яка правильно стягнута судом з відповідача у сумі 9516 грн.(ст.88 ЦПК України).

Тому рішення суду в частині визначення розміру судових витрат стягнутих на користь позивача слід змінити.

Керуючись ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» задовольнити частково.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2014 року в частині відмови у стягненні штрафу у сумі 800 грн. на користь позивача скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вимог ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» про стягнення штрафу відмовити з інших підстав.

Рішення Добровеличківського районного суду від 21 жовтня 2014 року в частині розміру судових витрат стягнутих з ОСОБА_2 на користь позивача змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного Товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» судові витрати у сумі 243, 60 грн..

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду

Кіровоградськох області О.В.Гайсюк