Ухвала суду № 42108172, 03.12.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/754/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Гершкул І. М.

Категорія 140 Доповідач в колегії апеляційного суду Ткаченко Л. Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2014 м.Кіровоград

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Ткаченко Л.Я.,

суддів - Могильного О.П.,Петрової І.М.,

при секретарі - Сакарі І.І.,

за участю прокурора - Агеєва В.М.,

потерпілої - ОСОБА_3,

представника цивільного відповідача

Олександрівська Центральна районна лікарня-Шарий П.А.,

захисника обвинуваченого-адвоката - ОСОБА_5,

обвинуваченого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження №12012120310000013 за апеляційними скаргами прокурора, захисника - адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, цивільного відповідача Олександрівська Центральна районна лікарня на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2014 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, лікаря Смілянської станції швидкої та невідкладної допомоги, раніше не судимого

засуджено за ч.1 ст.140 КК України до позбавлення волі строком на 1(один) рік 6 (шість) місяців.

Стягнуто з Олександрівської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 42 625 грн., моральну шкоду в сумі 200 000 грн.

Вирішено питання речових доказів.

Вироком суду обвинувачений ОСОБА_6 визнаний винний в тому, що він вчинив неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого, за наступних обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_3 до гінекологічного відділення Олександрівської ЦРЛ поступила ОСОБА_7 зі скаргами на болі внизу живота. Після проведення обстеження ОСОБА_7 лікарями гінекологами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було встановлено, що хвора потребує негайного оперативного втручання для ушивання правового яєчника. Цього ж дня, близько 13.10 год. у приміщенні операційної кімнати реанімаційного відділення Олександрівської ЦРЛ за участю лікаря - анестезіолога ОСОБА_6 та лікарів - гінекологів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 було розпочато оперативне втручання щодо хворої ОСОБА_7 Під час проведення наркозу лікарем - анестезіологом ОСОБА_6 було введено ендотрахіальну трубку в стравохід хворій та не проведено верифікацію наявності стояння ендотрахіальної трубки в дихальних шляхах, внаслідок чого ОСОБА_7 о 13.45 год. померла. Згідно висновку експертів №126 від 25.01.2013 року встановлено, що смерть - ОСОБА_7 настала від гострої легенево - серцевої недостатності, яка розвинулась, як наслідок неправильної постановки ендотрахіальної трубки (в стравохід) при дачі наркозу, про що свідчить наявність циркулярно розташованого крововиливу і садна на слизовій оболонці стравоходу, заповнення газом перерозтягнутого шлунку і кишечника, піджаті до коренів легені, набряк головного мозку, ознаки швидкої смерті (мілко крапкові крововиливи під плевру легенів і зовнішню оболонку серця, рідка темно - червона кров, повнокров'я внутрішніх органів). При цьому, акушерсько - гінекологічна допомога ОСОБА_7 надана своєчасно та в повному обсязі, методика оперативного втручання, згідно встановленого діагнозу, обрана правильно та виконана вчасно.

В апеляційних скаргах:

- прокурор, не оспорюючи доведеності вини та юридичної кваліфікації дій обвинуваченого у вчиненому злочині, просить вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28.07.2014 року скасувати, у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а саме м'якістю призначеного покарання за ч.1 ст.140 КК України. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 140 КК Ураїни і призначити покарання 2 (два) роки позбавлення волі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що при призначені судом першої інстанції покарання ОСОБА_6 не взято до уваги той факт, що ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності (т.2 а.с.205-206), за час проведення досудового розслідування та судового слідства не розкаявся у скоєному, не вживав заходів щодо погашення збитків, заподіяних злочинним діянням. Згідно наявних в матеріалах довідок, характеристик (т.2 ас.196, 199) обвинувачений ОСОБА_6 характеризується посередньо. Також внаслідок кримінально караних дій лікаря - анестезіолога ОСОБА_6 настала смерть людини. Крім цього, в ході досудового і судового слідства було ретельно вивчено обставини скоєння злочину обвинуваченим, дані що характеризують його як особу, обставини справи. Однак, судом першої інстанції не встановлено жодної обставини яка пом'якшує покарання. Покарання призначено судом першої інстанції не відповідає тяжкості скоєного, а також протирічить передбаченій кримінальним законом меті покарання - реалізації виправлення засудженого, який , знаходячись на волі, продовжує працювати лікарем, тим самим підвергаючи життя пацієнтів небезпеці.

- захисник - адвокат ОСОБА_5, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28.07.2014 року - скасувати. Призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції, якою обрати Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Доводи своє апеляційної скарги мотивує тим, що висновок експерта №126 комісійної судово - медичної експертизи був складений з грубим порушенням вимог Правил проведення комісійних судово - медичних експертиз в бюро судово - медичної експертизи. Вказує на те, що ним як захисником було неодноразово заявлялись клопотання про призначення повторної комісійної судово - медичної експертизи. Однак, суд першої інстанції постійно відмовляв в заявлених ним клопотань.

Крім цього, 14.01.2014 року знову було заявлено клопотання до суду першої інстанції.1 5.01.2014 року згідно ухвали Кіровоградського районного суду було призначено повторну комісійну судово - медичну експертизу (а.с. 13,17, 27-30 т.4 ). Дані матеріали кримінального провадження були направленні до Головного бюро судово - медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України. Після того, як в суд надійшло повідомлення про те, що експертиза в Головному бюро судово - медичних експертиз МОЗ України може бути проведена не раніше ніж за три роки, суддя першої інстанції звернувся до вказаної установи про повернення матеріалів кримінального провадження, не з'ясувавши думку учасників процесу.

Також 04.04.2014 року за власною ініціативою суд першої інстанції виніс ухвалу про призначення додаткової комісійної судово - медичної експертизи, чим порушив вимоги ст.22 КПК України. В зв'язку з тим, виник сумнів у явній неупередженості судді Гершкул І.М. при розгляді даного провадження. Після чого було заявлено відвід судді Гершкул І.М.

Крім цього, при розгляді заяви про відвід судді, було надано в суд доказ щодо звернення до Головного бюро судово - медичних експертиз МОЗ України та відповідь на адвокатський запит, в якій було підтверджено про проведення експертизи при необхідності за декілька місяців, а не років. Після того, як заява про відвід судді була не задоволена, суд першої інстанції здійснив проведення незаконно призначеної по його ініціативі додаткової комісійної судово - медичної експертизи, в тій же установі, яка при проведенні первинної експертизи допустила грубе порушення інструкції про проведення експертизи, яка не мала права проводити додаткову експертизу в тому складі в якому вона раніше проводилась.

Також факт не належного доказу як висновок експерта №126 комісійної судово медичної експертизи було доказано в судовому засіданні, на якому були допитано ряд свідків з числа судово - медичної експертної комісії, які складали висновок експерта №126 комісійної судово - медичної експертизи та які вказали що при проведенні експертизи в матеріалах справи, так і в матеріалах службового розслідування була відсутня наркозна карта, без якої неможливо оцінити дії лікаря - анестезіолога під час проведення операції, тому висновок експерта №126 був складений без наркозної карти та за відсутності матеріалів службового розслідування.

Окрім цього, станом на 31.10.2012 року на момент призначення комісійної експертизи, анестезіолог ОСОБА_6 з усіх обставин справи належним чином не допитувався. Покази ОСОБА_6 та інших осіб з числа медичного персоналу не враховувались і з матеріалами справи експертами не надавались, як матеріали службового розслідування, так і наркозна карта.

Крім того, вважає, що судом було допущено порушення вимог ст. 414 КПК України, згідно до якої видно явну невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. А саме, суд не взяв до уваги особу обвинуваченого, а те, що він є пенсіонером, продовжує працювати медичним працівником, характеризується з позитивної сторони. Обвинувачується у скоєнні злочину невеликої тяжкості. А тому покарання у виді позбавлення волі вважає занадто суворим.

В доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим, і підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладеним у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

У апеляційному суді обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник заявили клопотання про застосування до ОСОБА_6 Закону України «Про амністію у 2014 році».

- цивільний відповідач Олександрівська Центральна районна лікарня в свої апеляційній скарзі просить вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28.07.2014 року в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 42 625 грн та моральної шкоди в сумі 200 000 грн.- скасувати. Справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в іншому складі.

Доводи своєї апеляційної скарги мотивує тим, що вимоги ОСОБА_3 являються необґрунтованими, оскільки остання не надала суду необхідних, належних та допустимих доказів на підтвердження всіх тих обставин, які зазначені в позові щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок неналежного виконання професійних обов'язків медичним працівником. Також суд першої інстанції під час розгляду справи в порядку кримінального судочинства проігнорував та не дослідив належним чином докази, які були надані Олександрівською ЦРЛ, щодо наданих розрахункових документів відповідачем, зокрема закази на виконання послуг, квитанції, розписка, які свідчать саме про понесення позивачем необхідних витрат на поховання потерпілого та спорудження надгробного пам'ятника на загальну суму коштів у розмірі 42 625 грн., а саме: заказ №2246 на суму 5900 грн. - не підтверджений ані договором, ані касовим ордером, ані актом виконаних робіт, заказ №2250 на суму 28 118грн., так само не підтверджений ані договором, ані касовим ордером, ані актом виконаних робіт. Відсутні чек про сплату цих коштів , а також чеки про сплату за продукти харчування для поминального обіду та одягу для обряду поховання. Також не зрозуміла розписка від 31.10.2012 року, щодо виплати 1 000 грн. громадянину ОСОБА_10 за послуги копання ями на кладовищі (вказана розписка незавірена органами місцевого самоврядування або іншим органом). Отже вказані витрати є необґрунтованими, надуманими та не повинні підлягати відшкодуванню за рахунок ЦРЛ. Вказані документи є підроблені та не відповідають дійсності. Крім цього безпідставно та без необхідних засобів доказування суд задовольнив частково розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 200 000 грн.

- потерпіла ОСОБА_3 в своєму запереченні просить суд відмовити у задоволенні апеляційних вимог цивільного відповідача та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 Просить вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_6 залишити без змін. Вважає вирок законним, обґрунтованим та справедливим.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого і захисника, які прохали задовольнити їх апеляційну скаргу, потерпілу, яка наполягала на залишенні вироку суду без змін, прокурора, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, представника цивільного відповідача, який просив задовольнити його апеляційну скаргу, скасувати вирок суду в частині задоволення цивільного позову потерпілої, справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги захисника - адвоката ОСОБА_5 та цивільного відповідача Олександрівської Центральної районної лікарні підлягають частковому задоволенню, апеляційна скарга прокурора - залишенню без задоволення, а вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2014 року зміні в частині цивільного позову, за таких підстав.

Обвинувачений ОСОБА_6 в суді першої інстанції свою вину не визнав і суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 вранці він побачив хвору ОСОБА_7 у прийомному відділенні, після чого пішов у своє відділення. Потім йому зателефонували та повідомили, що планується проведення операції у гінекологічному відділенні. Він пішов у гінекологічне відділення, де оглянув хвору ОСОБА_7, яка була не підготовлена до наркозу, оскільки був низький тиск і проведено не всі аналізи, а тому відбулась сварка із лікарем гінекологом ОСОБА_8 після чого він погодився взяти хвору на операцію. Решту аналізів принесли в операційну. При проведенні операції йому допомагала медсестра - анестезістка ОСОБА_11 В операційній хворій тиск підняти не вдавалось, проте загальний стан хворої дозволяв ввести наркоз, а тому він розпочав вводити наркоз. Спочатку був введений ввідний наркоз із медичних препаратів, а потім розпочато інтубацію трахеї. Перша спроба введення ендотрахіальної трубки у трахею була не вдалою, зважаючи на коротку шию хворої та зайву вагу, а тому він попав у стравохід, що ним встановлено при прослуховуванні легенів, оскільки він не почув дихання. Він витягнув трубку та провів роздихування. Потім, він повторно провів інтубацію трубкою №3, яка була вдалою, після чого замінив трубку №3 на трубку №7. Після введення хворої в наркоз він дозволив хірургам розпочати операцію. У ході операції у хворої сильно піднявся тиск, а тому застосовано відповідні медичні препарати, які знизили тиск. Через деякий час тиск почав різко знижуватись та пропав. Він розпочав реанімаційні дії, шляхом введення медичних препаратів, які спрямовані на відновлення роботи серця, проте вони не дали змоги врятувати хвору. Під час операції він виходив на 2-3 хвилини до ординаторської за медичним препаратом - адреналіном. При здійсненні операції він повинен вирішувати питання про зупинку операції у разі погіршення стану хворої, проте ним операція не зупинялась, а вчинялись реанімаційні заходи, які не дали змоги врятувати хвору. При проведенні операції медсестра - анестезістка вела наркозну карту та заповнила її одразу після операції, а він підписав наркозну карту на наступний день, оскільки після операції, зважаючи на смерть хворої, він поїхав додому через погане самопочуття.

Не зважаючи на невизнання вини ОСОБА_6, його вина підтверджується показами потерпілої, свідків, експертів, допитаних в судових засіданнях, а саме:

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснювала, що померла ОСОБА_7 є її сестрою. ІНФОРМАЦІЯ_3 вона перебувала на роботі та їй зателефонувала мати, яка повідомила, що в ОСОБА_7 дуже болить живіт. Оскільки вона працювала разом із чоловіком ОСОБА_7 - ОСОБА_12, то вона повідомила його, після чого він одразу поїхав додому за ОСОБА_7, а потім вони поїхали у лікарню, де довго проводилось обстеження, що їй відомо, оскільки вона телефонувала кожні 30-40 хвилин. Вона приїхала до лікарні близько 11.00 год. в цей же день та побачила ОСОБА_7, яка була бліда та мала дуже низький тиск. Потім вона підійшла до лікаря-гінеколога ОСОБА_8 і запитала про стан ОСОБА_7 Лікар спочатку повідомила їй, що проводиться обстеження, оскільки не зрозуміло, що з хворою, а потім повідомила, що необхідно проведення термінової операції. Далі прийшов лікар ОСОБА_6, який оглянув разом із лікарем ОСОБА_8 хвору ОСОБА_7, а також оглянув історію хвороби, після чого лікарі посперечались. Потім, їй дали список медикаментів необхідних для операції, які вона пішла та придбала і передала медсестрі. У подальшому, близько 13.00 год., ОСОБА_7 забрали в операційну, а вона залишилась біля операційної. У 14.10 год. вийшов ОСОБА_6, який перебував у стані сп'яніння, та повідомив, що ОСОБА_7 померла. Цивільний позов підтримує та просить задовольнити в повному обсязі.

Представник цивільного відповідача за довіреністю ОСОБА_13 заперечив проти задоволення позову та зазначив, що позовні вимоги не обґрунтовано належними доказами, що підтверджують всі обставини про які вказано в позовній заяві, а тому позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснювала, що працює операційною сестрою Олександрівської ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_3 об 11.00 год. вона зустріла ОСОБА_8, яка повідомила їй, що можливо через годину буде проведена термінова операція хворої ОСОБА_7, а приблизно в 12.40 год. ОСОБА_6 сказав готуватись до операції. Близько 13.00 год. у операційну привезли хвору ОСОБА_7, яка була в свідомості та поклали на операційний стіл. З першого разу ОСОБА_6 не вдалось ввести інтубаційну трубку, а тому проведено ще одну чи дві спроби, точно вона не пам'ятає, після чого ОСОБА_6 дозволив оперувати. При проведенні операції відбулась незначна втрата крові хворою, хірургами було проведено всі необхідні дії. Будь-яких ускладнень щодо хірургічного втручання не було. У ході операції близько 13.30 год. ОСОБА_6 повідомив, що тиск хворої зник, а тому він із медсестрою - анестезісткою перейшли до проведення реанімаційних заходів, проте останні не врятували хвору і вона померла.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснювала, що вона працює старшою медсестрою відділення інтенсивної терапії Олександрівської ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_3 вона була ОСОБА_6 дублером по операційній та виконувала обов'язки медсестри - анестезістки. наказав готуватись до операції, а тому вона пішла в операційну та почала готуватись. Потім привезли хвору ОСОБА_7, яка була підключена до крапельниці, а тому вона підготувала іншу вену та розпочалась операція і ОСОБА_6 намагався встановити інтубаційну трубку, проте виникли труднощі, а тому ОСОБА_6 встановив інтубаційну трубку лише з третьої спроби. Потім ОСОБА_6 сказав, що можна розпочати операцію. У ході операції при вимірюванні тиску було встановлено його підвищення, а потім зниження тиску та його зникнення, а тому розпочали реанімаційні заходи, які не дозволили врятувати хвору. Наркозна карта була нею заповнена після операції, а під час операції записи нею робились на ОСОБА_6 підписав наркозну карту на наступний день вранці, після того, як перевірив записи та погодився із написаним.

Свідок ОСОБА_15 пояснювала, що працює медсестрою гінекологічного відділення Олександрівської ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_3 зранку ОСОБА_7 прибула до лікарні із скаргами на болі внизу живота та була оглянута лікарем - гінекологом ОСОБА_8 Після огляду хворої за вказівкою лікаря були взяті необхідні аналізи та проведено УЗД. Спочатку тиск хворої був нормальний, а потім почав знижуватись, а тому хворій вводились медичні препарати, що підвищують тиск - рефортан. Потім повторно взято аналізи і зроблено пункцію заднього своду та виявлено кров, після чого лікарями було вирішено провести операційне втручання. Хвору відвезли до операційної разом із підключеною крапельницею в якій знаходився препарат для підтримання тиску. Після того, як розпочалась операція, через деякий час вона принесла аналізи до операційної, проте які саме не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_16 пояснювала, що вона працює санітаркою прибиральницею операційної Олександрівської ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_3 вона перебувала на робочому місці та за вказівкою ОСОБА_6 розпочала готуватись до операції. Потім розпочалась операція ОСОБА_7 про хід якої вона нічого не може пояснити, оскільки вона не підходить до операційного столу та не приймає участь у проведенні операції, а лише забезпечує проведення операції в частині промивання інструментів і винесення використаних серветок та подібне. Під час операції вона не бачила щоб хтось із лікарів виходив.

Свідок ОСОБА_17 пояснювала, що вона працює лаборантом клінічної лабораторії Олександрівської ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_3 зранку вона за заявкою гінекологічного відділення робила забір крові хворої ОСОБА_7 для проведення клінічного аналізу. Результати аналізу вона не пам'ятає. Потім іншими співробітниками лабораторії ще двічі брались аналізи, проте які саме аналізи та їх результати вона не знає.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснювала, що вона працює фельдшером - лаборантом Олександрівської ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_3 зранку вона за заявкою гінекологічного відділення робила вдруге забір крові хворої ОСОБА_7 для проведення загального аналізу. Результати аналізу показали, що підвищені лейкоцити та понижений гемоглобін. Іншими співробітниками лабораторії ще брались аналізи, проте скільки та які саме аналізи, а також їх результати, вона не знає.

Свідок ОСОБА_19 пояснювала, що вона працює лаборантом клінічної лабораторії Олександрівської ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 12.30 год. вона за заявкою гінекологічного відділення робила забір крові хворої ОСОБА_7 для проведення аналізу. За результатами проведених аналізів гемоглобін був низьким, лейкоцити значно більші від норми, гематокрит у межах норми.

З пояснень свідока ОСОБА_12 вбачається, що він є співмешканцем ОСОБА_7, яка ІНФОРМАЦІЯ_3 зранку зателефонувала йому на роботу та повідомила, що в неї болить живіт, а тому він приїхав, забрав її з дому та відвіз у Олександрівську ЦРЛ, де почали обстеження ОСОБА_7 і зробили УЗД, а потім ОСОБА_7 повели у гінекологічне відділення, а він сидів та чекав її. Близько 10.00 год. його покликали у палату, де лежала ОСОБА_7, яка втратила свідомість. ОСОБА_7 мала низький тиск. Лікарями надано список ліків, які він одразу придбав, після чого ОСОБА_7 за допомогою крапельниці почали вводити ліки, проте ОСОБА_7 гіршало, а тому його відправили за тестом на позаматкову вагітність, який він придбав. Через деякий час лікарі повідомили, що необхідно проведення операції. ОСОБА_6 оглядав історію хвороби ОСОБА_7 Потім він стоячи біля кабінету лікарів чув, як ОСОБА_6 та ОСОБА_8 посварились щодо аналізів. Він чув, як ОСОБА_6 сказав, що з цього нічого хорошого не вийде, проте що він мав на увазі пояснити не може. Близько 13.00 год. ОСОБА_7 повезли до операційної, а він чекав поряд. Через 10 хвилин вийшов ОСОБА_6, який мав ознаки сп'яніння, та запитав у нього чому вони не приїхали раніше, а потім повернувся до операційної. Через деякий час ОСОБА_6 знову вийшов із операційної та повернувся, а втретє ОСОБА_6 вийшов і повідомив, що ОСОБА_7 померла. ОСОБА_3 перебувала з ним разом у лікарні.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснювала, що вона працює лікарем акушером - гінекологом Олександрівської ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_3 до гінекологічного відділення Олександрівської ЦРЛ на прийом звернулась ОСОБА_7, яка скаржилась на болі внизу живота та мала низький тиск. Вона разом із лікарем ОСОБА_8 оглянули та з'ясували, що стан хворої стабільний та необхідно взяти аналізи. Потім вона пішла до поліклінічного відділення, а ближче до обіду їй зателефонувала ОСОБА_8 і повідомила, що необхідно готуватись до операції, оскільки хворій ОСОБА_7 погіршало в неї діагностовано розрив яєчника. Вона піднялась до операційної та бачила, що хвора перед операцією була у свідомості. Потім, прийшов лікар ОСОБА_6 та розпочав вводити наркоз, проте провести інтубацію з першого разу йому не вдалось, а лише з третьої спроби. Після цього, ОСОБА_6 дозволив проведення операції та розпочалась операція. У ході операції анестезістка повідомила, що не чує тиску хворої, проте ОСОБА_6 був відсутній в операційній, а тому анестезістка покликала ОСОБА_6, який повернувся до операційної, оглянув хвору та повідомив, що хвора померла. Чи проводились ОСОБА_6 та анестезісткою реанімаційні заходи вона сказати не може, оскільки не бачила. Чи приносили до операційної аналізи не пам'ятає.

Згідно показань експерт ОСОБА_20 вбачається, що він працює лікарем - анестезіологом Кіровоградської обласної лікарні та приймав участь у проведенні комісійної судово-медичної експертизи щодо смерті ОСОБА_7 Фактичні обставини проведення операції та обставини смерті йому не відомі. При вивченні медичної документації по вказаному факту при проведенні експертного дослідження було встановлено, що на тілі хворої маються достатні ознаки, які свідчать, що ендотрахіальну трубку встановлено не в трахею, а в стравохід, що стало причиною смерті хворої. Наркозна карта ним не вивчалась, проте дані, що містить остання, дають змогу всебічно та повно проаналізувати та оцінити дії анестезіолога. При проведенні операції лікар - анестезіолог не має права залишати хворого та повинен постійно перебувати біля останнього і контролювати його стан. Перед проведенням операції лікар - анестезіолог повинен дослідити аналізи хворого та вирішити питання щодо можливості проведення операції. Всі необхідні медикаменти обов'язково повинні перебувати в операційній, а тому вихід лікаря за ліками свідчить про неналежну підготовку до операції, проте зважаючи на необхідність врятування життя людини, він повинен був взяти необхідні ліки.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснювала, що вона працювала на посаді лікаря - акушера Олександрівської ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_3 до гінекологічного відділення Олександрівської ЦРЛ на прийом звернулась ОСОБА_7, яка скаржилась на болі внизу живота. Вона оглянула хвору та з'ясувала, що стан хворої стабільний та необхідно взяти аналізи. Потім, хворій стало погано та виявлено кров, а тому вирішено провести операцію, оскільки наявна внутрішня кровотеча. Вона піднялась до операційної та бачила, що хвора перед операцією була у свідомості. Потім, прийшов лікар ОСОБА_6 та розпочав вводити наркоз, проте провести інтубацію з першого разу йому не вдалось, а скільки саме спроб було вона не бачила. Після цього, ОСОБА_6 дозволив проведення операції та розпочалась операція. При розтинанні передньої стінки кров була темна, а тому вона запитала про стан хворої та анестезістка повідомила, що все добре. У ході операції анестезістка повідомила, що не чує тиску хворої, проте ОСОБА_6 був відсутній в операційній, а тому анестезістка покликала ОСОБА_6, який повернувся до операційної, оглянув хвору та дозволив продовжити операцію, а потім у кінці операції ОСОБА_6 повідомив, що хвора померла. Вона не проводила реанімаційні дії. Чи проводились ОСОБА_6 та анестезісткою реанімаційні заходи вона сказати не може, проте вони щось робили. Чи приносили до операційної аналізи не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_21 пояснював, що він працює заступником головного лікаря з медичної частини Олександрівської ЦРЛ. ІНФОРМАЦІЯ_3 до нього звернулась лікар ОСОБА_8 щодо хворої ОСОБА_7, яка скаржилась на болі у животі невідомого походження. Він порекомендував провести повне обстеження хворої, консультації з лікарями та консиліум. Було проведено додаткове обстеження та призначено операцію, консиліум не проводився. Проведення консиліуму не є обов'язковим. Потім у обідній час його викликали до операційної та повідомили, що хвора ОСОБА_7 померла. На наступний день проведено службове розслідування, яким встановлено, що невчасно заведено історію хвороби, яка була неповно оформлена, а також відсутні записи первинного огляду анестезіолога в історії хвороби, відсутня наркозна карта та лікар - анестезіолог ОСОБА_6 виходив із операційної під час проведення операції. Обставини проведення операції йому не відомі, оскільки він не приймав участь у проведенні операції. Йому здалося, що після проведення операції, ОСОБА_6 можливо вжив алкоголь.

Експерт ОСОБА_22 суду пояснював, що працює лікарем судово-медичної експертизи Олександрівського райбюро СМЕ та ним проведено судово-медичну експертизу трупу ОСОБА_7 При проведенні дослідження встановлено, що смерть ОСОБА_7 настала від гострої легенево - серцевої недостатності, яка розвинулась, як наслідок неправильної постановки ендотрахіальної трубки (в стравохід) при дачі наркозу, про що свідчить наявність циркулярно розташованого крововиливу і садна на слизовій оболонці стравоходу, заповнення газом перерозтягнутого шлунку і кишечника, піджаті до коренів легені, ознаки швидкої смерті (мілко крапкові крововиливи під плевру легенів і зовнішню оболонку серця, рідка темно - червона кров, повнокров'я внутрішніх органів). При встановленні причини смерті досліджено можливість настання смерті через наявність інших факторів, які не вказувались вище, проте таких не встановлено. Наркозну карту на дослідження йому не надавалась, проте її відсутність не вплинула на висновки експертизи.

Експерт ОСОБА_23 суду пояснювала, що працює на посаді завідуючої відділення оперативної гінекології пологового будинку №2. Огляд ОСОБА_7 вона не проводила, а дізналась про смерть останньої зі слів лікаря - гінеколога ОСОБА_8 Вона була присутня при проведенні розтину трупу ОСОБА_7, проте будь-яких порушень щодо проведення оперативного втручання, а саме обсягу та техніки операції, не встановлено. При проведенні комісійної судово-медичної експертизи було досліджено медичну документацію, яку саме вона вже не пам'ятає, яка свідчила, що акушерсько - гінекологічна допомога ОСОБА_7 надана своєчасно та в повному обсязі, методика оперативного втручання, згідно встановленого діагнозу, обрана правильно та виконана вчасно. При проведенні операції оперуючий лікар може побачити темну кров, що може свідчити про неправильне встановлення ендотрахіальної трубки, а саме не в трахею, а в стравохід, а тому він звертається до лікаря - анестезіолога стосовно того чи можливо подальше проведення операції, проте саме останній вирішує питання щодо зупинки операції, оскільки він контролює стан оперуємої.

Експерт ОСОБА_24 пояснював суду, що він працює завідуючим Кіровоградським обласним бюро СМЕ та проводив розтин трупу ОСОБА_7, а в подальшому комісійну судово-медичну експертизу. Під час експертного дослідження встановлено, що смерть ОСОБА_7 настала від гострої легенево - серцевої недостатності, яка розвинулась, як наслідок неправильної постановки ендотрахіальної трубки (в стравохід) при дачі наркозу, про що свідчить наявність циркулярно розташованого крововиливу і садна на слизовій оболонці стравоходу, заповнення газом перерозтягнутого шлунку і кишечника, піджаті до коренів легені, ознаки швидкої смерті (мілко крапкові крововиливи під плевру легенів і зовнішню оболонку серця, рідка темно - червона кров, повнокров'я внутрішніх органів). Хвора ОСОБА_7 мала коротку шию та підвищену вагу, що могло ускладнити проведення інтубації, проте в разі наявності ускладнень існує ряд заходів, які повинен був виконати лікар-анестезіолог, що дозволили б уникнути смерті хворої, однак їх не проведено. На момент проведення дослідження наркозна карта та матеріали службового розслідування були відсутні. Якщо наркозна карта не надана одразу після операції, то вона викликає сумніви в об'єктивності інформації, яку вона містить, а тому брати її до уваги не можливо. Не надання вказаних документів не вплинуло на висновки експертизи, оскільки експерти вивчали всі необхідні для них матеріали, які дозволили їм зробити відповідні висновки, а у разі не можливості надання висновку експерти вимагали б додаткові матеріали не висловлюючи будь-яких висновків, тобто в даному випадку експертам надано достатні матеріали, які дали можливість зробити відповідні висновки щодо поставлених на їх вирішення питань.

Експерт ОСОБА_25 суду пояснював, що він працює завідуючим відділенням інтенсивної терапії Кіровоградської обласної лікарні. Під час експертного дослідження встановлено, що наркозна карта заповнена неповно, проте зважаючи на наявні матеріали можливо зробити висновок, що смерть ОСОБА_7 настала від гострої легенево - серцевої недостатності, яка розвинулась, як наслідок проведення переінтубації, оскільки лікарем спочатку з другої спроби була проведена інтубація трубкою №3, а потім останню замінено на трубку №7, яку встановлено не до трахеї, а у стравохід, що підтверджується наявністю циркулярно розташованого крововиливу і садна на слизовій оболонці стравоходу, які залишено манжеткою від інтубаційної трубки. Крім цього, свідченням неправильної інтубації є заповнення газом перерозтягнутого шлунку і кишечника. Верифікація стояння ендотрахіальної трубки проведена недостатньо. У разі встановлення ендотрахіальної трубки не у трахею на тілі хворої видно посиніння та змінюється колір крові, яка темнішає, проте зважаючи на низький тиск та гемоглобін у хворої, вказані фактори могли явно не проявлятись і відповідно ні хірурги, ні анестезіолог, могли цього не помітити. Наркозну карту веде медсестра - анестезістка, а потім її перевіряє та підписує лікар - анестезіолог, що здійснюється одразу після операції. У разі наявності підстав, які заважають проведенню наркозу, лікар - анестезіолог самостійно вирішує питання щодо можливості проведення наркозу та необхідності додаткового обстеження хворого. Анестезіолог повинен перебувати в операційній постійно. Реанімаційні заходи проводились, проте їх неповно описано у наркозній карті, а тому оцінити їх повноту не можливо, проте перебування ендотрахіальної трубки у стравоході робило неефективними будь-які реанімаційні заходи.

Крім показань потерпілої, свідків і експертів, вина ОСОБА_6 також підтверджується письмовими матеріалами кримінального провадження, які досліджено судом, а саме:

- рапортом від ІНФОРМАЦІЯ_3 про надходження повідомлення про смерть ОСОБА_7, яка настала під час проведення операційного втручання (т.2, а.п.7);

- протоколом огляду місця пригоди від ІНФОРМАЦІЯ_3, яким вилучено історію хвороби ОСОБА_7 (т.2, а.п.17);

- протоколом огляду предметів від 31.10.2012 року, яким оглянуто медичну карту стаціонарного хворого №3596/328 на ім'я ОСОБА_7 (т.2, а.п.18);

- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 (т.2, а.п.30), згідно якого ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року ;

- посадовою інструкцією лікаря - анестезіолога ОСОБА_6 (т.2, а.п.37-38);

- протоколом огляду предметів від 31.10.2012 року, яким оглянуто карту первинного огляду анестезіолога (т.2, а.п.39);

- згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №126 від 25.01.2013 року, смерть ОСОБА_7 настала від гострої легенево - серцевої недостатності, яка розвинулась, як наслідок неправильної постановки ендотрахіальної трубки (в стравохід) при дачі наркозу, про що свідчить наявність циркулярно розташованого крововиливу і садна на слизовій оболонці стравоходу, заповнення газом перерозтягнутого шлунку і кишечника, піджаті до коренів легені, набряк головного мозку, ознаки швидкої смерті (мілко крапкові крововиливи під плевру легенів і зовнішню оболонку серця, рідка темно - червона кров, повнокров'я внутрішніх органів). Смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в період часу з 13.10 год. до 13.45 год. При цьому, акушерсько - гінекологічна допомога ОСОБА_7 надана своєчасно та в повному обсязі, методика оперативного втручання, згідно встановленого діагнозу, обрана правильно та виконана вчасно. Смерть ОСОБА_7 знаходиться в прямому причинному зв'язку з неправильною постановкою інтубаційної трубки. Лікарем - анестезіологом не проведено верифікацію наявності стояння ендотрахіальної трубки у дихальних шляхах (т.2, а.п.93-98);

- висновком експерта №83 від 07.12.2012 року, згідно якого на тілі ОСОБА_7 виявлені легкі тілесні ушкодження в області підборіддя, нижньої щелепи, стравоходу та глотки (т.2, а.п.113-116);

- свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 (т.2, а.п.166);

- актом та рішення службового розслідування від 30.10.2012 року, якими встановлено наявність порушень при оформленні хворої ОСОБА_7 і формуванні медичної карти стаціонарного хворого, відсутня наркозна карта та не описано реанімаційні заходи, під час операції ОСОБА_6 декілька разів залишав хвору та виходив із операційної (т.2, а.п.181-182);

- висновком додаткової комісійної судово-медичної експертизи №84 від 11.06.2014 року, згідно якого додатково надані експертам карта первинного огляду анестезіолога на ім'я ОСОБА_7, яку заповнено не повністю, а також матеріали службового розслідування, не впливають на висновки експертів, які зроблено раніше, що смерть ОСОБА_7 настала від гострої легенево - серцевої недостатності, яка розвинулась, як наслідок неправильної постановки ендотрахіальної трубки (в стравохід) при дачі наркозу.Переінтубація трахеї лікарем-анестезіологом ОСОБА_6 (заміна трубки «№3» на «№7») знаходиться у прямому причинному зв»язку із настанням смерті ОСОБА_7, так як зниження артеріального тиску, потім зникнення його на пульсу по часу відповідають розвитку кисневої недостатності внаслідок знаходження трубки у стравоході. Гінекологічні захворювання ОСОБА_7 не були причиною смерті (т.4, а.п.131-141).

Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисту про те, що висновок експерта №126 комісійної судово-медичної експертизи є неналежним доказом, складений без матеріалів службового розслідування, наркозної карти та показів лікарів та медичної сестри, які приймали участь у операції, що обвинуваченим ОСОБА_6 належним чином була проведена верифікація наявності стояння ендотрахеальної трубки в дихальних шляхах, а тому відсутня будь-яка вина анестезіолога ОСОБА_6 в смерті ОСОБА_7, що причиною смерті ОСОБА_7 могла бути гостра серцева недостатність, яка розвинулась внаслідок інших дій або обставин незалежних від дій лікаря-анестезіолога ОСОБА_6 не є обґрунтованими, та спростовуються висновом експерта №84 додаткової комісійної судово-медичної експертизи, яка була призначена ухвалою суду, з урахуванням думки учасників процесу та, на яку були поставлені питання, які запропоновані захистом у клопотанні про призначення повторної експертизи. Для проведення додаткової комісійної СМЕ були надані матріали кримінального провадження, медична карта хворої ОСОБА_7, наркозна карта, матеріали службового розслідування, наказ про проведення службового розслідування та пояснення.

Згідно висновків вказаної додаткової комісійної СМЕ №84 від 11.06.2014 року, були додатково надані експертам: карта первинного огляду, анестезіолога наркозна карта на ім'я ОСОБА_7, яку заповнено не повністю, а також матеріали службового розслідування, які не впливають на висновки експертів, що зроблені раніше, і що смерть ОСОБА_7 настала від гострої легенево - серцевої недостатності, яка розвинулась, як наслідок неправильної постановки ендотрахіальної трубки (в стравохід) при дачі наркозу. Переінтубація трахеї лікарем-анестезіологом ОСОБА_6 (заміна трубки «№3» на «№7») знаходиться у прямому причинному зв'язку із настанням смерті ОСОБА_7, так як зниження артеріального тиску, потім зникнення його на пульсу по часу відповідають розвитку кисневої недостатності внаслідок знаходження трубки у стравоході. Гінекологічні захворювання ОСОБА_7 не були причиною смерті. Зниження артеріального тиску, яке виникло під час операції було пов'язано з кисневою недостатнітю в зв'язку із помилковою інкубацією стравоходу.

Захист обвинуваченого у своїй апеляційній скарзі також вказує на те, що експертиза була проведена з порушенням методики її проведення, через що судом не було отримано відповіді на деякі питання.

Однак, на переконання колегії суддів такі аргументи не можуть бути взяті до уваги, оскільки не наведені мотиви визнання цього недопустимим.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

З огляду на це, експерт відповідає лише на питання поставлені йому особою, яка його залучила або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції з приводу неналежного виконання ОСОБА_6 своїх професійних обов'язків, що виразилося у неправильній постановці ендотрахіальної трубка (в стравохід) при дачі наркозу.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України є настання тяжких наслідків для хворого. До таких наслідків слід відносити смерть, тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження, інвалідність або інше ускладнення хвороби. Між діянням і зазначеним наслідками повинен бути встановлений причинний зв'язок.

Апелянтами вказаний зв'язок ставиться під сумнів, однак, це суперечить висновкам експертної комісії, з якої вбачається, що смерть ОСОБА_7 настала від гострої легенево - серцевої недостатності, яка розвинулась, як наслідок неправильної постановки ендотрахіальної трубки (в стравохід) при дачі наркозу. Переінтубація трахеї лікарем-анестезіологом ОСОБА_6 (заміна трубки «№3» на «№7») знаходиться у прямому причинному зв'язку із настанням смерті ОСОБА_7 (т. 4, а.с131-141).

Не є і мотивованою позиція захисту стосовно відсутності вини обвинуваченого на скоєння кримінального правопорушення. Так, суб'єктивна сторона вказаного правопорушення може полягати як у прямому умислі, так і злочинної недбалості стосовно неналежного виконання професійних обов'язків. ОСОБА_6 не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, а саме провести належним чином анестезійні заходи ОСОБА_7

Колегія суддів не приймає до уваги посилання обвинуваченого та його захисту про недоведеність вини обвинуваченого, оскільки вина ОСОБА_6 була доведена в суді першої інстанції показами потерпілої, свідків, експертів, які є взаімопідтверджуючими, такими що узгоджуються з висновками експертної комісії, а тому вважає, що цих доказів достатньо для встановлення істини по справі.

З огляду на вищезазначене, дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 140 КК України, як неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого до них ставлення, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.

На думку колегії суддів, покарання, призначене ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 65 КК України, визначене в межах санкції ч. 1 ст. 140 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та конкретних обставин даної судової справи.

Призначене покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

У той же час, оскільки кримінальне правопорушення, яке вчинено ОСОБА_6 не відноситься до тяжких чи особливо тяжких, відповідно до ст. 12 КК України, обвинувачений не судимий, є людиною похилого віку, тому підпадає під дію п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року із змінами від 06.05.2014 року, про що він заявив клопотання.

Будь-яких підстав, передбачних самим Законом України «Про амністію у 2014 році» та Законом України «Про застосування амністії в Україні» ( в редакції із змінами від 06.05.2014 року), що перешкоджали б звільненню ОСОБА_6 від призначного покарання внаслідок акту амністії, колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляції прокурора, що призначене судом першої інстанції покарання необгрунтовано м'яке є безпідставними, оскільки судом першої інстанції в достатній мірі враховано всі обставини, на які посилається в апеляції прокурор. При цьому колегія суддів ураховує, що в апеляції і під час апеляційного розгляду прокурор не довів, чому на його думку призначене обвинуваченому ОСОБА_6 покарання за своїм розміром є яким, та на підставі чого він повинен нести більш суворе покарання.

З огляду на викладене, зважаючи, що апеляційні вимоги прокурора не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, а тому вирок суду першої інстанції в частині призначення ОСОБА_6 покарання необхідно залишити без зміни.

Згідно із вимогами ст. 374 КПК України, постановляючи вирок, суд повинен вирішити питання, чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити вирок суду.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зменшення сум, які підлягають стягненню.

Потерпілою ОСОБА_3 було пред'явлено цивільний позов про стягнення з Олександрівської центральної районної лікарні матеріальної шкоди в сумі 42 625 грн., а також моральної шкоди в сумі 700 000 грн. (т.2, а.п.151-169). Вказаний позов не визнано представником цивільного відповідача. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди в повному обсязі зазначив, що потерпілою суду надано закази на виконання послуг, квитанції та розрахунки, якими підтверджено розмір матеріальної шкоди, що вказана в позовній заяві. Проте, такі висновки суду є хибними.

Судова колегія, провівши судове слідство в частині заявленого цивільного позову, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заподіяної матеріальної шкоди підлягають відповідно до ст. 1201 ЦК України частковому задоволенню в сумі 33507 грн. 30 коп. - фактично понесені витрати ОСОБА_3 на поховання ОСОБА_7, проведення ритуального обіду, витрати, пов'язані із споруджнням надгробного пам'ятника, оскільки вказана сумма підтверджується дослідженими в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції належними розрахунковими квитанціями про сплату потерпілою вказаної суми. Вказана сума підлягає стягненю з цивільного відповідача Олександрівської Центральної районної лікарні на корить потерпілої ОСОБА_3

Такими, що заслуговують на увагу колегія суддів визнає і доводи представника цивільного відповідача, що розмір визначеної судом та стягнутої з цивільного відповідача Олександрівської Центральної районної лікарні на користь потерпілого ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 200 000 грн. є завищений. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції приймаючи рішення про стягнення моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_3 правильно врахував характер, обсяг, тривалість її фізичних, душевних, психічних страждань у зв'язку із смертю її сестри ОСОБА_7, порушення її нормального способу життя, який не може бути відновлено жодним чином, залишення малолітньої дитини без матері.

Поряд з цим, суд першої інстанції визначаючи розмір моральної шкоди не повною мірою врахував матеріальне становище обвинуваченого, його похилий вік та реальність відшкодування визначеної суми.

У зв'язку з цим, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних вимог представника цивільного відповідача в частині цивільного позову, зменшивши розмір і моральної шкоди, стягнувши з цивільного відповідача Олександрівської Центральної районної лікарні на користь потерпілої ОСОБА_3 заподіяну моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Покарання, призначне обвинуваченому є виваженим і відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Тому підстав для задоволення апеляції захисника та скасування вироку не вбачається.

Істотних порушень кримінального та кримінального процесуального закону, які могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, при перевірці справи в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418-419 КПК України, п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», в редакції від 08.04.2014 року із змінами від 06.05.2014 року , колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6, апеляційну скаргу цивільного відповідача Олександрівської Центральної районної лікарні задовольнити частково.

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2014 року в частині цивільного позову змінити.

Стягнути з цивільного відповідача Олександрівської Центральної районної лікарні на користь потерпілої ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 33 507 грн. 30 коп. та моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

На підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» в редакції від 08.04.2014року із змінами від 06.05.2014 року звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі, призначеного за вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28 липня 2014 року.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Ткаченко Л.Я. Петрова І.М. Могильний О.П.