Ухвала суду № 42108136, 16.12.2014, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/3155/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Крімченко С. А.

Доповідач Чельник О. І.

УХВАЛА

іменем України

16.12.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Кривохижі В. І., Франко В. А.

при секретареві: Постоєнко А. І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів за кредитом,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі по тексту ПАТ «КБ «Надра») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів за кредитом. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 16 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «КБ Надра», який в подальшому був перейменований на публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №899428/МБ/980, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачеві кредит у розмірі 30 000 грн. на споживчі цілі під 36% річних строком до 15 вересня 2009 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір поруки №899428/МБ/980/П/1 від 16 вересня 2008 року, згідно з яким ОСОБА_3 відповідає перед банком у тому ж об'ємі, що і позичальник ОСОБА_2 а також було укладено договір поруки №899428/МБ/980/П/2 від 16 вересня 2008 року відповідно до якого ОСОБА_4 відповідає перед банком як солідарний боржник.

Крім цього, між ПАТ «КБ Надра» та ОСОБА_2 був укладений договір «Автопакет» №401/26/02/2008/840-8166/КФ від 26 лютого 2008 року, відповідно до якого останній отримав 14 257,43 доларів США під 14.80% річних строком до 20 лютого 2015 року на придбання автомобіля марки CHEVROLET модель AVEO ТС58U, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

В порушення умов договору щодо повернення кредитів, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав і станом на 19.05.2014 року має заборгованість по кредитному договору від 16 вересня 2008 року в сумі 56 140 грн. 06 коп., з яких: заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі - 14 769 грн. 11 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом складає в розмірі - 24 253 грн. 25 коп.; пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту складає в розмірі 5 033 грн. 97 коп.; штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі - 9 755 грн. 59 коп.; індекс інфляції становить 2 328 грн. 14 коп. Станом на 19 травня 2014 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором від 26 лютого 2008 року складає 6 621.56 дол. США, з яких сума основного боргу становить 4 475.75 доларів США, відсотки за користування кредитом - 595.12 доларів США, пеня за неповернення кредиту передбачена в сумі 124.95 доларів США, а також штраф у сумі 1 425.74 доларів США.

Банк просив суд стягнути з відповідачів на його користь вказану заборгованість за кредитними договорами та понесені ним судові витрати по справі.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ Надра» заборгованість за договором «Автопакет» №401/26/02/2008/840-8166/КФ від 26 лютого 2008 року в розмірі 4 475.75 доларів США основного боргу, 595.12 доларів США відсотків за користування кредитом, 1 468.42 грн. пені за неповернення кредиту та 16 755.38 грн. штрафу. В задоволенні позову ПАТ «КБ Надра» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №899428/МБ/980 від 16 вересня 2008 року в розмірі 56 140.06 грн. відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову до позичальника ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 56 140.06 грн. скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16 вересня 2008 року між ПАТ «КБ Надра» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №899428/МБ/980, за яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 30 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення 15 вересня 2009 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язання відповідача ОСОБА_2 перед позивачем за кредитним договором між Банком та відповідачами ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було укладено договори поруки від 16 вересня 2008 року за №899428/МБ/980/П/1 та за №899428/МБ/980/П/2 відповідно, згідно з якими особи відповідають перед Банком у тому ж об'ємі, що і позичальник.

Підставою позову банку є невиконання відповідачем умов кредитного договору щодо погашення кредитної заборгованості, яка станом на 19 травня 2014 року складає 56 140 грн. 06 коп., з яких заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі - 14 769 грн. 11 коп.; заборгованість за процентами за користування кредитом складає в розмірі - 24 253 грн. 25 коп.; пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту складає в розмірі 5 033 грн. 97 коп.; штраф за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі - 9 755 грн. 59 коп.; індекс інфляції становить 2 328 грн. 14 коп.

Позивач направив відповідачам вимогу виконати зобов'язання, забезпечене порукою у повному обсязі. Вимога була отримана ОСОБА_2 29.04.2010 року, ОСОБА_4 28.04.2010 року, а ОСОБА_3 23.02.2010 року, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, але зобов'язання не було виконано (а.с.35).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги банку в цій частині підлягають відхиленню з підстав пропуску строку позовної давності, про яку відповідачі заявили письмово до ухвалення судом першої інстанції рішення. Такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону та відповідає обставинам справи, виходячи з такого.

Так, відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовні давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч.1 ст. 258 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України). За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст. 261 ЦК України). При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі №6-116 цс 13).

Згідно з графіком повернення кредиту та сплати відсотків останній платіж відповідач ОСОБА_2 повинен був сплатити до 15 вересня 2009 року. Відповідно до наданого позивачем розрахунку відповідач останній платіж по тілу кредиту та пені здійснив 30 листопада 2009 року (а.с.6), відсотки погасив востаннє 25 травня 2010 року (а.с.7). Даний позов подано до суду 30 травня 2014 року (а.с.2)

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням заяв відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про застосування позовної давності, які подані до суду першої інстанції, суд відповідно до положень ч.4ст.267 ЦК України обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позову до позичальника в цій частині з підстав спливу позовної давності.

Як зазначено в п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимог до поручителя.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач звертався до відповідачів листами - претензіями 26 січня 2010 року та 22 квітня 2010 року, тоді як з позовом до суду ПАТ КБ «Надра» звернулося лише 30 травня 2014 року.

Тому правильним є і висновок суду про відсутність підстав для стягнення заборгованості з поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, оскільки суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення договору поруки з тих підстав, що позивач як кредитор не пред'явив вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Доводи позивача про те, що згідно із договором поруки порука діє до моменту належного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору не спростовують висновку суду, що у даному випадку застосовуються положення п.4 ст. 559 ЦК України, оскільки строк дії кредитного договору від 16 вересня 2008 року встановлений до 15 вересня 2009 року (п.1.3 договору).

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду в частині відмови в задоволенні позову до позичальника ОСОБА_2 та поручителів ОСОБА_3, ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 56 140.06 грн. - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 жовтня 2014 року в частині відмови у задоволенні позову про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у розмірі 56140,06 грн. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча суддя:

Судді: