Ухвала суду № 42103651, 23.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7311/14-к Головуючий у І інстанції Туманова К. Л.Провадження № 11-кп/780/1204/14 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 39 23.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

18 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Полосенка В.С.

суддів: Капічон О.М., Димарецького В.М.

при секретарі: Журавель К.Б.

за участю прокурора: Пухи І.Ю.

обвинуваченої: ОСОБА_1 та захисника: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 вересня 2014 року, яким, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, українку, з середньою освітою, непрацюючу, не заміжню, раніше судиму 03.02.2012 року вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1,-

засуджено за ч.2 ст.309 КК України на два роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду, 21 червня 2014 року, ОСОБА_1, в денний час доби, перебуваючи в с. Велика Олександрівка, Бориспільського району Київської області,

помітила що в полі, точного місця знаходження в ході досудового слідства не встановлено, проростають рослини схожі на мак. В цей час у неї виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної наркотичної речовини, обіг якої заборонено, а саме макової соломи, для власного вживання, без мети збуту. Не зважаючи на попередню судимість у сфері незаконного обігу наркотичних речовин у неї знову виник умисел, спрямований на повторне придбання та зберігання наркотичних засобів для власного вживання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 підійшла до вказаних рослин маку та зірвала головки маку, після чого розрізала дані головки маку на половинки і помістила розрізані головки маку до двох полімерних пакетів, які змістила до паперового пакету зеленого кольору, чим повторно придбала та почала

зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб - макову солому. Після цього ОСОБА_1 зазначений наркотичний засіб положила на зберігання за сарайним приміщенням в с. Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області, точного місця знаходження в ході досудового слідства не встановлено.

25 червня 2014 року, близько 23 години 45 хвилин, ОСОБА_1 забрала, раніше придбану та заготовлену нею наркотичну речовину, та направилась за місцем свого проживання. Підходячи до під'їзду №3 по АДРЕСА_1 близько 00 годин 05 хвилин 26.06.2014 року ОСОБА_1 була зупинена працівниками міліції для перевірки.

Під час перевірки ОСОБА_1 працівниками міліції в присутності понятих у паперовому пакеті зеленого кольору було виявлено та вилучено рослини схожі на головки маку, які згідно висновку експерта № 795СВЕ від 04.07.2014 року є особливо небезпечним наркотичним засобом обіг якого заборонено - макова солома. Маса макової соломи в перерахунку на суху речовину становить 286 г.

Макова солома згідно "Списку № 1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено" в Таблиці 1 "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", затвердженого Кабінетом Міністрів України від 16.05.2000 року № 770 - є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Не погоджуючись з вироком, обвинувачена подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити та постановити новий вирок, яким призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Вважає, що призначене судом першої інстанції покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, обставинам вчинення злочину, меті покарання через суворість. Зазначає, що судом при призначенні покарання не в повній мірі враховано її щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприйняття розкриттю злочину та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Крім того, від обвинуваченої надійшло клопотання про застосування до неї положень Закону України «Про амністію у 2014 році».

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурор просить апеляційну скаргу обвинуваченої залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Вислухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченої та її захисника в підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора, яка вважає вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненому та кваліфікація її дій за ч.2 ст. 309 КК України є правильною та апелянтом не оспорюється.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Стосовно призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно в повній мірі відповідає вимогам ст.65 КК України.

При призначенні покарання судом в повній мірі враховано тяжкість вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченої, яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується посередньо, а також пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття.

Разом з тим, будь-яких інших обставин, які б пом'якшували покарання та істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину по справі не встановлено.

Враховуючи те, що кримінальне правопорушення ОСОБА_1 вчинила в період іспитового строку, відбуваючи покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду від 3 лютого 2014 року, на шлях виправлення не стала та знову вчинила злочин у сфері незаконного обігу наркотичних речовин, підстав для пом'якшення покарання із застосуванням ст.69 КК України, колегія суддів не вбачає.

За таких обставин, призначене обвинуваченій судом покарання, в тому числі із застосуванням ст.71 КК України є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, обвинуваченою ОСОБА_1 подано до суду клопотання про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року.

Відповідно до ст. 1 п. «в», «є» Закону України «Про амністію у 2014 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавлення волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами, а також особи, які на день набрання чинності цим Законом мають одного або обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

Згідно ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» виконання цього закону покладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує також за ініціативою засудженого.

Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_1 не надала суду документів, які підтверджують те, що вона підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2014 році», колегія суддів вважає, що дане клопотання задоволенню не підлягає.

Що стосується клопотання ОСОБА_1 про зарахування їй часу перебування під вартою в строк відбуття покарання, то воно має бути вирішено судом першої інстанції, відповідно до вимог ст..72 КК України та ст..537 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирок суду щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, у зв'язку із чим залишає цей вирок без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченої без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Ктиївської області від 17 вересня 2014 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Відмовити в задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Рекомендувати місцевому суду прийняти рішення відповідно до вимог ст.537 КПК України щодо зарахування обвинуваченій строку попереднього ув'язнення в строк покарання.

Головуючий:

Судді: